 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Глобалізація світової економіки призвела, зокрема, до небувалого раніше зростання показників туристичної галузі: для громадян більшості держав світу поїздка за кордон з метою відпочинку чи бізнесу стала чимось звичайним та навіть буденним, утратила присмак екзотичності. З іншого боку, значна кількість міжнародних туристів шукають для себе нових вражень, а відтак - туристичних дестинацій, серед яких цілком може опинитися й Україна. Для чого нам китайці? Для будь-якого туристичного напрямку найбажанішими є ті туристи, які, інтенсивно користуючись послугами інфраструктури, залишають у країні чи регіоні свого перебування найбільше коштів. Сьогодні у топ-1о найбажаніших туристів у світі стабільно перебувають громадяни Китаю. Це сталося завдяки багатолітньому зростанню економіки КНР, збільшенню загального добробуту громадян держави, зокрема, утворенню середнього класу в китайському суспільстві. Характерною особливістю представників китайського середнього класу є те, що вони можуть собі дозволити подорожі світом й активно користуються цими можливостями. За даними дослідження Bloomberg, у 2015 році можливість безперешкодно залишати країну мали лише 4% населення Китаю (утім, цей показник має стійку тенденцію до незначного, але довготривалого збільшення в перспективі багатьох років). Однак, якщо врахувати, що станом на кінець 2015 року населення Китаю складало 1,375 млрд. осіб, то ці 4% в абсолютному вимірі являють собою 55 млн. активних туристів, багато з яких виїжджає за межі КНР кілька разів на рік. Сумарно вони витрачають за межами КНР близько $200 млрд. щороку. Це виводить китайських туристів в абсолютні лідери за показниками витрат у закордонних подорожах. Відповідно до результатів дослідження Visa, опублікованих минулого року, кожний китайський турист витрачає за одну поїздку в середньому $4800. Ці дані наочно демонструють, чому кожна держава прагне у себе приймати китайських туристів. Не є виключенням й Україна, яка має що запропонувати представникам цієї, поза всяким сумнівом, великої світової держави. Щоправда, в'їзні потоки китайських туристів до нашої держави поки що є незначними, хоча й демонструють непогану динаміку зростання. Варто зауважити, що за результатами 2016 року очікується значно більше зростання показників в'їзного туризму громадян Китаю до України: адже наведені дані не враховують потік, який сформувався завдяки застосуванню спрощеної процедури оформлення віз для громадян КНР, які прибувають до нашої держави з туристичною чи бізнесовою метою. Для цих категорій громадян українська віза відкривається безпосередньо на кордоні, в аеропорту прибуття. Така процедура діє з 30 червня у столичному аеропорту «Бориспіль», з 1 жовтня вона стала постійною та поширилася на міжнародний аеропорт «Одеса». Варто також взяти до уваги, що, починаючи з середини жовтня, консульські пункти в аеропортах «Бориспіль» та «Одеса» працюють цілодобово. Цілком можливо, що у майбутньому подібна практика пошириться і на інші пункти пропуску через Державний кордон України. наприклад. в Одеському морському порту чи деяких автомобільних пунктах пропуску на Західній ділянці Держкордону. Зауважимо, що спроби залучати китайських туристів в Україну здійснювалися й раніше - як на державному рівні, так і вітчизняними інкаминговими туроператорами. Наприклад, 5 грудня 2013 року в Пекіні тодішня голова Державної агенції України з питань туризму й курортів Олена Шаповалова зі своїм китайським колегою підписала Меморандум про сприяння та розвиток китайського організованого туризму в Україну. Обидві сторони - як китайська, так й українська - надавали цьому документу настільки великого значення, що процедура підписання відбулась у присутності голів наших держав - Голови КНР Сі Цзіньпіня та тодішнього президента України Віктора Януковича. На жаль, прак¬тичні кроки з реалізації положень цього документа було відтерміновано - з усім відомих причин. Тим не менше, 2 роки поспіль (2015 та 2016) Україна національним стендом бере участь у найавторитетнішій китайській туристичній виставці COTTM. У формуванні стенду беруть участь туристичні міста, авіакомпанії та провідні туроператори нашої держави. Разом із лібералізацією візового режиму це дало певний ефект: кількість китайських туристів на вулицях українських міст збільшилась навіть візуально. Чи можна обійтися без віз? Для в'їзду на територію України громадяни КНР мають отримувати візи - цього вимагає чинне українське законодавство. Більше того, дипломатична практика базується на принципах взаємності: наприклад, якщо одна сторона полегшує умови оформлення віз для громадян іншої сторони, зазвичай такі самі кроки здійснює й протилежна сторона. Несиметричні дії в дипломатії застосовуються нечасто: прикладом такої дії можна назвати одностороннє скасування Україною візових вимог для громадян Євросоюзу, США, Канади та деяких інших розвинених держав світу. Це сталося восени 2005 року, що ж до відповідних кроків вказаних держав, то з боку Євросоюзу візи не скасовано досі (хоча існують цілком обґрунтовані сподівання на безвізовий режим 3 ЄС вже наступного року), що ж до США чи, скажімо, Канади, то питання скасування віз для громадян України урядами цих держав навіть не розглядаються. Тим не менше, сучасний стан дипломатичних відносин між КНР та Україною цілком дозволяє полегшити умови в'їзду громадян Китаю до нашої держави. Так, у якості симетричного заходу, Україна могла б запровадити для китайських туристів безвізовий режим на обмежених територіях - у першу чергу, в туристичних містах та регіонах. Адже не варто забувати, що Китай дозволяє громадянам України безвізовий в'їзд до Пекіна (на 72 години), у Шанхай (на 6 діб) та у Гонконг (на 14 діб). Є підстави вважати, що невдовзі цей список поповниться й іншими містами та регіонами КНР. Що запропонувати китайським гостям? Перш ніж прокладати туристичні маршрути теренами нашої держави та залучати громадян КНР у якості туристів в Україну, варто усвідомити, що може зацікавити в нашій країні китайських гостей, а що залишить їх байдужими. Систематизувавши досвід українських туроператорів, які займаються прийомом іноземних, у тому числі китайських, туристів в Україні, можна стверджувати, що китайських туристів на теренах нашої держави, перш за все, можуть зацікавити такі напрямки туризму: • Культурно-просвітницький туризм (мистецькі галереї, архітектура, історичні пам'ятки і т.п.). Однак тут варто зауважити, що китайські туристи з байдужістю ставляться до церковної архітектури та історії – отже, розробляючи маршрути для них, варто брати до уваги у тому числі й цей фактор; • Історично-патріотичний туризм. Наприклад, у Китаї культовим вважається роман Миколи Островського «Як гартувалася сталь». За цим твором китайські кінематографісти зняли серіал, що побив у Піднебесній рекорди популярності. Тому практично все, що пов'язане з тими подіями, наприклад, музей Миколи Островського у Боярці, маршрут трасою описаної в романі вузькоколійки, та й практично усе, що пов'язане з тематикою Громадянської війни на території України, користуватиметься успіхом у більшості китайських туристів. • Усе, що пов'язане з китайсько-українськими відносинами в усі часи. Так, неподалік від площі Ринок у Львові розташована «китайська» капличка родини Боїмів. Один із представників цієї родини, чернець-єзуїт на ім'я Михайло, у середині XVII століття здійснив місіонерську подорож до південнокитайської імперії Мін. За результатами цієї подорожі він уклав детальний атлас Китаю, склав опис лікарських рослин та зробив виклад китайської народної медицини, ознайомивши європейців, зокрема, з діагностикою організму за допомогою дослідження пульсу. Також зацікавить китайців усе, що пов'язане з функціонуванням середньовічного Великого Шовкового Шляху, органічною частиною якого є Україна. Адже, крім шовку, цим середньовічним шляхом перевозилися й європейські товари, зокрема, бурштин, який користувався попитом в Китаї середньовічному, до речі, як і в сьогоднішньому. Однак не кожний знає, що Україна є другим у світі експортером та постачальником бурштину на світовий ринок. Отже, враховуючи інтерес китайських туристів до індустрії видобування та оброблення цієї цінної копалини, деякі туристичні оператори, наприклад, Pan Ukraine, розробили та практикують цілу низку «бурштинових» маршрутів на теренах українського Полісся - тобто там, де знаходяться родовища цього напівкоштовного каменю та індустрія його оброблення. Ці тури, зокрема, включають у себе «польові роботи», тобто туристи мають можливість накопати та намити певну кількість бурштину для себе, а також взяти участь у майстер-класах з його оброблення та виготовлення сувенірної продукції. Екологічний та кліматично-оздоровчий туризм Громадяни КНР із задоволенням відвідують садиби сільського зеленого туризму. Особливо у Карпатах - вже хоча б тому, що в Китаї таких гір просто немає. Китайські туристи із задоволенням долучаються до українських народних промислів - таких, як гончар¬ство, виноробство та сироваріння, беруть участь у фольклорних фестивалях... Серед таких груп досить часто зустрічаються діти та підлітки: заможні батьки з промислово розвинених територій Китаю, де спостерігаються екологічні проблеми, намагаються у такий спосіб оздоровлювати своїх дітей, а за можливості й під¬правити своє здоров'я. Однак при цьому слід зауважити, що традиційні способи оздоровлення - наприклад, на бальнеологічних курортах - у китайських туристів особливого зацікавлення не викликають: більшість із громадян КНР віддають перевагу китайській народній медицині, яка базується зовсім на інших принципах, ніж європейська. Як залучити китайців в Україну? Усе викладене вище має сенс лише в тому випадку, якщо потоки китайських туристів до нашої держави сягатимуть хоча б кількох десятків тисяч на рік, що вимагає збільшення наявних потоків на порядок. З огляду на активність громадян КНР на світовій турис¬тичній мапі, це цілком реальна задача. Щоб її реалізувати, на нашу думку, необхідно здійснити таке: • Працювати над збільшенням транзитного потенціалу України, всіляко сприяючи авіаперевізникам (як вітчизняним, так й іноземним, у тому числі китайським) у відкритті нових маршрутів та облаштуванні стикувальних трас через українські аеропорти між Китаєм та Європою, Китаєм та Північною Америкою (останній напрямок, за даними ІАТА, є одним із найзатребуваніших у світі). • У цьому плані варто було б відновити переговори з провідними китайськими авіаперевізниками про здійснення ними авіарейсів в Україну. Це суттєво підсилило б конкуренцію на трансконтинентальних напрямках та розширило б пропозицію - адже сьогодні лише одна українська авіакомпанія здійснює прямі перельоти до Китаю, китайські ж авіаперевізники до нашої держави досі не зайшли. Зрозуміло, що такі проекти матимуть успіх лише у випадку ефективної інформаційної кампанії, яка б відображала безпеку та зручність таких авіасполучень. • Разом із тим необхідно якнайактивніше поширювати інформацію про туристичні й бізнесові можливості України серед китайських ділових кіл та туристичних асоціацій, залучати інструменти direct marketing тощо. Китайці, як багато хто у світі, люблять отримувати нові враження та набувати нових знань, тому, разом із реалізацією попереднього пункту, грамотна промоція України призведе до того, що навіть ті громадяни КНР, які раніше не планували зупинку в Україні чи навіть транзит нашою територією, схилятимуться на відвідання нашої держави та знайомство з її туристичними принадами.
|
|||||||||||||