Русский   English
RSS

 

Авіакомпанія «МАУ», 1992 р.


Сроки подачи документов в посольства

 

 
 
 
Подписка на рассылку:

 

У Києві відкрили фотовиставку про боротьбу УПА й бійців АТО


 
Виставковий проект "Об'єктивна історія" відкрився 5 жовтня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Він поєднав два покоління - УПА, що боролося за незалежність України 75 років тому, і те, яке захищає її зараз в АТО.
На цьому наголосив Олександр Білоус - завідувач науково-експозиційного відділу історії рухів Опору Національного музею історії України у Другій світовій війні - під час прес-конференції в Укрінформі.
"Виставка відкриває нові сторінки з історії УПА, а також (фіксує - ред.) сучасні події, що відбуваються на Сході України. Експозиція містить фотографії, зроблені в 1940-их роках, і ті, що зроблені сьогодні, - це 24 планшети, на кожному з яких по дві вражаючих світлини - УПА і АТО", - сказав Білоус.
Він уточнив, що в проекті представлені фотографії з Яворівського архіву УПА, досліджені істориком, упорядником цього архіву Василем Гуменюком, а також учасника АТО, що воював у 46-му окремому батальйоні спецпризначення "Донбас-Україна" ЗСУ, Юрія Величка. Ще тут є світлини прес-офіцера 14-ої механізованої бригади ЗСУ Влада Якушева і документи з повстанського архіву Андрія Михалевича. А ще - бідони, що були сховками для повстанських архівів.
"Коли музей отримав архів Андрія Михалевича у 2008 році, це була символічна цеглина збитого паперу. Завдяки реставраційній роботі було повернуто понад 200 документів", - зокрема зазначив Білоус.
Музейник додав, що виставка триватиме щонайменше 2 місяці. В перших два дні, сьогодні і завтра, на ній можна буде поспілкуватися з Василем Гуменюком, який розповість про історію Яворівського архіву.
Інна Єрмакова - керівник мистецького проекту "Життя на "нулі", старший викладач кафедри журналістики Донецького національного університету ім.Василя Стуса - висловила сподівання, що проект можна буде показати і в інших містах України, але наразі на нього немає запитів.
"Ми пропонували цю виставку через соціальні мережі і деяким конкретним організаціям, які могли би сприяти поширенню інформації про історію УПА. На сьогодні є тільки один запит - із Луцька. Подальша доля виставки невідома, тому що тема дуже суперечлива, не всі готові про неї говорити. А проте в історії України навряд чи є сторінка більш неоднозначна в сприйнятті, більш невисвітлена, пропагандистськи викривлена, ніж історія УПА. Це є небезпечний інструмент для маніпуляцій. Насправді є безліч документів, які свідчать про те, що УПА вела визвольну боротьбу за незалежність України. Це має паралель із сьогоденням, коли ми знову змушені вести військову боротьбу проти агресії практично з тим самим ворогом. Тому про це треба говорити і якомога ширше доносити об'єктивну інформацію", - підкреслила вона.
Автор ідеї проекту і його учасник Юрій Величко сказав, що вважає за честь, що його фотографії знаходяться в експозиції поруч із фотографіями тих часів.
"Коли я ознайомився з Яворівським архівом, зрозумів, що все це вже бачив - зараз, на фронті, в зоні бойових дій, у батальйоні, де я служив. Пари для фотографій знайшлися дуже швидко, тому що фотографії УПА досить характерні, і фотографи того часу були професіонали", - зазначив він.
А Гуменюк повідомив, що архів - 216 фотонегативів - знайшли у 1999 році. Результатом роботи над ним стала книжка "Яворівський фотоархів УПА", де відтворені всі ці фото. Він висловив переконання, що основні автори проекту - ті фотографи, які знімали, ризикуючи власним життям, бо фотографувати в УПА з міркувань конспірації було суворо заборонено, тож вони опинялися під подвійною небезпекою: потрапляння світлин у руки ворога і підозри в шпигунстві з боку служби безпеки УПА. Гуменюк принагідно сказав, що йому вдалося ідентифікувати 6 фотографів, які працювали над створенням цього архіву. З них 4 загинули в боях, а 2 були заарештовані і розстріляні.
"Найбільшою несподіванкою для мене стало те, що у цьому архіві зафіксована практично вся Україна. Там є вихідці зі Сходу, з Півдня, з Півночі. Люди були задіяні практично з усіх областей - з Волині, Львівської області, з Чернігівщини, з Донеччини. Це показово. І останнім провідником повстанського руху на Гуцульщині був донеччанин - Іван Кулик-Сірий. Він є на цих фотографіях. Він був у підпіллі з 1943-го до 1951 року, геройськи загинув. Загинув і командир куреня Дмитро Карпенко, що родом з Полтавщини. Він був нагороджений найвищою відзнакою УПА - Золотим хрестом бойової заслуги І класу. Все це відображає той факт, що УПА - це було загальноукраїнське явище", - підкреслив Гуменюк.