Український туризм

2017-Й РІК У ГАЛУЗІ АВІАЦІЇ БУВ ДОСИТЬ СХОЖИМ НА ПОПЕРЕДНІЙ. БУЛИ ОЧІКУВАННЯ, ЯКІ НЕ СПРАВДИЛИСЬ, БУЛИ НЕОЧІКУВАНІ ПРИЄМНОСТІ, АЛЕ ЗАГАЛОМ, ВСЕ БУЛО ЯК БУЛО І РИНОК ПОТРОХУ ПРОДОВЖУВАВ РОБОТУ, ПОКАЗУЮЧИ ПРИРІСТ ПІСЛЯ КОЛИШНІХ НЕГАРАЗДІВ

Упродовж 2017 року, за інформацією Державної авіаційної служби України, на ринку пасажирських та вантажних авіа-перевезень здійснювали польоти 32 вітчизняні авіакомпанії', якими було виконано 93 тис. комерційних рейсів, що забез¬печило зростання порівняно з 2016 роком на 17%. Кількість перевезених пасажирів збільшилась порівняно з попереднім роком на 27,5% та склала 10,555 млн. чоловік.

Протягом року пасажирські перевезення здійснювали 18 вітчизняних авіакомпаній. За статистичними даними за 2017 рік 93% загальних обсягів пасажирських перевезень здійснено п'ятьма провідними авіаперевізниками. Крім авіакомпанії' «Міжнародні авіалінії' України», лідерство зберігається за такими компаніями, як «Роза вітрів», «Азур Ейр Україна», «Атласджет Україна» та «Браво».

Авіакомпанією «Роза вітрів» досягнуто зростання обсягів пасажирських перевезень порівняно з попереднім роком в 2,5 раза, «Атласджет Україна» - на 73,8%, «Браво» - на 49,9%, «Азур Ейр Україна» - на 17,2% та «Міжнародні авіалінії' України» - на 16,5%.

Регулярні польоти між Україною та країнами світу впродовж 2017 року здійснювали 10 вітчизняних авіакомпаній до 43-ох країн світу та 29 іноземних авіакомпаній до 27-ми країн світу. У січні-грудні звітного року відповідно до затвердженого розкладу руху розпочато експлуатацію на регулярній основі 20 міжнародних авіаліній, з них 10 міжнародних авіаліній -вітчизняними авіакомпаніями. Українськими авіакомпаніями на міжнародних регулярних рейсах перевезено 5,837 млн пасажирів, іноземними - 4,976 млн (зростання на 18,1% та 29,3%).

Крім того, протягом року продовжувалась активізація регуляр¬них перевезень у межах України. Регулярні внутрішні паса¬жирські перевезення між 9 містами України виконували п'ять вітчизняних авіакомпаній: перевезено 930,9 тис. пасажирів, що на 17,6% більше порівняно з 2016 роком. Середній коефіцієнт зайнятості пасажирських крісел у звітному періоді склав на міжнародних регулярних рейсах українських авіакомпаній: 77,7%, на внутрішніх регулярних - 73,5%.

Комерційні рейси вітчизняних та іноземних авіакомпаній упродовж 2017 року обслуговували 20 українських аеропортів та аеродромів. За статистичними даними, кількість відправ¬лених та прибулих повітряних суден склала 159,9 тис, що на 20% перевищує показник попереднього, 2016 року.

Аеропортом «Бориспіль» завдяки запровадженню «хабової» стратегії' розвитку, яка передбачає залучення трансферного пасажиропотоку, досягнуто зростання кількості обслугованих пасажирів порівняно з 2016 роком на 22,1%. Високі темпи при¬росту пасажиропотоків зафіксовано в провідних аеропортах: «Київ» (64,2%), «Львів» (46,3%), «Харків» (34,7%), «Запоріжжя» (26,5%), «Одеса» (18,8%), а також в регіональних аеропортах. Серед провідних аеропортів лише в аеропорту «Дніпропетровськ» мало місце скорочення пасажиропотоку (на 2,8%).

Здавалося б, у чому проблема аеропорту такого великого міста, як Дніпро? Але проблему треба шукати не в місті... У Дніпрі оперує авіакомпанія «Дніпроавіа», відома компанія, що давно працює, здійснює регулярні і чартерні авіарейси до країн Європи, Близького Сходу, СНД, є одним з найбільших українських перевізників. Утім, все це, на жаль, вже у минулому.

Якщо пригадати історію, то Фонд державного майна України наприкінці серпня 2009 року продав 94,572% акцій компанії' ТОВ «Галтера». В результаті авіакомпанією через «Галтера» володіє група «Приват» бізнесмена Ігоря Коломойського. До чого аеропорт? Та до того, що компанія «Дніпроавіа» ним керує, от і все. Але ось рішенням господарського суду за поданням Дніпропетровської обласної прокуратури 30 березня 2017 року вирішено 94,5% акцій ПАТ «Авіаційна компанія» Дніпроавіа «списати на користь держави. Це питання продовжує розгля¬датися в судовому порядку. Крім того, міністр інфраструктури України Володимир Омелян в липні повідомляв, що «Дніпро-авіа» могла б зупинити роботу у вересні поточного року.

Згодом стало відомо, що Господарський суд Дніпропетров¬ської області прийняв заяву ПАТ «КБ» ПриватБанк «про грошові вимоги в розмірі 1,837 млрд. грн. до ПАТ» Авіаційна компанія «Дніпроавіа» у справі про банкрутство останнього. Крім того, цей же суд іншим визначенням ухвалив продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовом ПриватБанку до «Дніпроавіа» про стягнення заборгованості в сумі 443,927 млн грн.

Ще раніше, Господарський суд Дніпропетровської області 13 листопада порушив справу про банкрутство «Дніпроавіа». Розпорядником майна призначено Вікторію Кундас, гранич¬ний термін заяви грошових вимог кредиторів до боржника становив 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення. Вимоги «Укртатнафти «склали 132,7 млн грн.

Вже станом на середину листопада «Дніпроавіа» не володіла повітряними судами. Деякі літаки перейшли до компанії' «Роза Вітрів», а у «Дніпроавіа» залишалося два літаки Embraer, то згідно з реєстром повітряних суден вже на 15 листопада біля компанії' не було жодного літака, а у компанії' «Роза Вітрів» - сім Embraer-145, що їх раніше експлуатували «Дніпроавіа».

Хто не мріє літати? Майже кожен! Тим більше, з квитками по 20 доларів. Так мріяли й українці, і хоч автор трошки іншої думки щодо дешевих польотів, мрія є мрія і всі чекали, що вона таки реалізується завдяки тому, що в Україні запрацює найбільший європейський авіалоукостер. Та щось пішло не так. Що саме? Давайте по черзі.

Так, відома авіакомпанія Ryanair заявила про намір в 2017 році запустити рейси за чотирма напрямками з Києва та семи зі Львова. За словами комерційного директора компанії' Девіда О'Брайена, з Києва планувалось запустити рейси в Ейндховен, Лондон, Манчестер і Стокгольм. В цілому планувалось 15 рейсів у тиждень на зазначених напрямках. Зі Львова Ryanair мала полетіти до Лондона, Ейндховену, Берліна й Меммінгена, Кракова, Вроцлава та Будапешту. В цілому компанія мала намір перевозити з Києва та Львова близько 250 тис. пасажирів щорічно. Україна мала стати 34-ю країною в мережі компанії'.

Аеропорт «Бориспіль», у свою чергу, розробив програму щодо здешевлення авіаквитків за рахунок знижок до аеропортових зборів. Але Ryanair вже 10 липня оголосила про скасування запланованого входу в Україну після того, як аеропорт «Бориспіль» порушив угоду, досягнуту в березні 2017 року в Мінінфраструктури з посадовими особами аеропорту і його нинішнім генеральним директором Павлом Рябікіним. Останній, у свою чергу, тоді повідомив, що Ryanair висуває до «Борисполя» вимоги щодо польотів до Києва, які не відповідають українському законодавству, а за два дні, 12 липня, прем'єр-міністр В.Гройсман провів спеціальну нараду з керівництвом Мініфраструктури, Мін'юсту, аеропорту «Бориспіль», асоціації' «Аеропорти України», «Офісу залучення й підтримки інвести¬цій», після якої доручив залучити Національне антикорупційне бюро України до оцінки переговорного процесу Ryanair про польоти в Україну і заявив про необхідність відновлення цих переговорів.

Наразі відомо, що аеропорт розробив нову програму знижок, а компанія Ryanair вже тепер восени 2018 року планує запу¬стити не менше маршрутів, ніж анонсувала 2017 року, про що, як і на початку цієї історії', повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян. Його намагання зрозумілі: хто заведе сюди «Райанів» - той увійде в історію авіації' України, але скільки це коштує, інше питання, і справа не стільки у грошах, скільки у зусиллях та часі.

Тут варто нагадати, що розвинена авіація й доступні польоти бувають лише в тих країнах, де громадяни мають середній статок і середній клас є основою суспільства. Не може бути великого розвитку авіації' там, де громадянин не може собі дозволити хоча б самих необхідних речей. Хай би що не каза¬ли політики, Україна має досить серйозну проблему зі статком своїх громадян і якщо квитки на літак будуть коштувати хоча б $40, то це не означає, що вже завтра півкраїни сяде в літаки і полетить до омріяних берегів. Крім того, модель лоукосту передбачає дешеву ціну при ранньому бронюванні, скажімо, за рік. Чи багато із нас готові зараз платити за квитки на родину, скажімо, $250, а летіти в листопаді?

Звісно, лоукости - це чудово, але це не ліки від бідності, не казковий пегас та не електричка для пільговиків, це просто бізнес-модель сучасної авіації', яку продиктував ринок і яка розвивається. Сподіваємось, що вона розвиватиметься і в Україні.

Узагалі, виходячи з тенденцій минулого року, якщо не буде проривів, авіація України не впаде. Наразі вона міцно стоїть на ногах і може спокійно забезпечити такий самий рівень приросту, як і 2017 року, ну хіба можливо трохи менше, але не впасти точно.

Щодо планів, то цікавими є плани базового перевізника - МАУ. В інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» президент компанії' Юрій Мірошников казав, що досить багато напрямків є цікавими. Серед далекомагістральних - це Делі й Торонто, ще, напевно, Санья, курортне місто в Китаї.

«На жаль, не відбудеться Шанхай, тому що аеропорт перевищив свою пропускну здатність, тож авіаційна влада Китаю заборонила йому брати нових перевізників і нарощувати частоти. Аналогічна ситуація в Пекіні, але туди ми вже літаємо, так що це не стало проблемою, просто обмежені частоти. 2018 року сподіваємося, що буде зроблено щось у плані розширення цих аеропортів, і 2019-го ми повернемося до проекту Шанхая, але поки розвиток Китаю буде скромним. Буде курорт Санья, який стане доповненням курортам Таїланду, які трохи вже приїлися, та які обслуговує рейс Київ-Бангкок», -казав він.

Із середньомагістральних напрямків МАУ планує бути досить активною в Північній Європі (Осло, Копенгаген, Таллінн). «Спо¬діваюся, реалізуємо відстрочений план відкриття маршруту в Каїр. Як і раніше розглядаємо один з пунктів в зоні Перської затоки, але немає остаточного рішення. Ну й багато ресурсів буде направлено на збільшення частот на наявних маршрутах. Також придивляємося до регіональних пунктів Польщі, не все ж тільки їм вивозити пасажирів з України у свій хаб у Варшаві, час вже й нам зайнятися всерйоз польським ринком», - казав Ю.Мірошников.

Крім МАУ, про нові рейси заявляла італійська компанія «Ernest», декілька інших перевізників, але якщо додати плани «великого ірландця», та якщо пан Омелян все ж таки залучить ще пару відомих компаній, український ринок покаже новий віраж без турбулентності. Хоча, все ж таки, революційно ново¬го, здається не буде. Утім, життя покаже.

Підсумки 2017: авіаційні тенденції