Зеркало мира - ЯК ПРИСКОРИТИ МАРІУПОЛЬСЬКІ ПОТЯГИ?

Місто Маріуполь - найбільший український порт на Азовському морі та водночас потужний вітчизняний індустріальний центр - з початком російсько-української війни набув ще одного статусу. А саме - прифронтового міста. Війська російських окупантів було зупинено в якихось 2-х десятках кілометрів від околиць Маріуполя, які, до речі, пережили кілька обстрілів, у тому числі зі зброї масового ураження. Тим не менше, місто залишилось українським, зокрема, у ньому працюють промислові підприємства та морський порт.

Однак війна суттєво ускладнила транспортні зв'язки Маріуполя з територією континентальної України. До початку російської агресії більшість мешканців приморського міста користувалася або послугами Донецького аеропорту, або ж потягами «Укрзалізниці», які здебільшого курсували через той самий Донецьк. Однак сьогодні частина території України знаходиться під окупацією, у тому числі й Донецьк. Його аеропорт знищено, а рух потягів через нього та найбільший залізничний вузол Донбасу - станцію Ясинувата - став неможливим. Маріупольський аеропорт для пасажирського сполучення використовувати неможливо з міркувань безпеки - він знаходиться у зоні ураження ворожих засобів ППО, відтак жодна авіаційна адміністрація світу не дозволить виконувати ані регулярні, ані чартерні рейси в таких умовах.

Отже, залишилось лише залізничне та автомобільне сполучення з Маріуполем. Щодо першого, то воно збереглося лише тією дільницею залізничної колії, яка проходить уздовж північного берега Азовського моря та поєднує станції Волноваха та Комиш-Зоря. Ця 84-кілометрова ділянка є одноколійною, рух здійснюється на тепловій тязі (тобто тут відсутня електрифікація), а сама колія перебуває далеко не в найкращому технічному стані. Таким чином, пропускна здатність цієї гілки є обмеженою, а іншої наразі просто не існує.

Потяги №70, 84 та 104 слідують через Запоріжжя та Дніпро, №142 - через Запоріжжя, Херсон та Миколаїв, №96 - через Запоріжжя та, як ми вже згадували, Харків. Отже, комунікативні можливості для мешканців Маріуполя, а також військовослужбовців, розквартированих у місті, по відношенню до великих бізнесових центрів та транспортних хабів (Київ. Запоріжжя, Дніпро, Харків, Львів, Одеса) є досить-таки високими. Інша річ, що час проїзду в маріупольських потягах є досить-таки відчутним: час у дорозі з Києва поїздом №84 складає 18.49 годин (для порівняння, до війни цей потяг долав маршрут за 15.33 години), поїздом №104 - 17.10 годин, зі Львова поїздом №70 - 29.10, тобто більше доби, з Харкова потягом №96 - 12 годин 4 хвилини (до війни потяг №77 Москва - Маріуполь долав відстань від Харкова до Маріуполя за 13 годин 58 хвилин, проходячи через нині окуповані Горлівку, Ясинувату та Донецьк). Прямого залізничного сполучення між Маріуполем та Одесою чи Львовом у довоєнні часи не існувало.

Крім указаних маршрутів, мешканці українського порту на Азовському морі, розквартировані там військовослужбовці та мешканці внутрішніх регіонів України, які приїжджають до Маріуполя, мають можливість скористатися потягами, що прибувають до Бердянська, а позосталий шлях до Маріуполя, який дорівнює 84 км, подолати автобусом. Що, власне, багато з них і роблять.

Певна кількість пасажирів потягів, які слідують на Маріуполь, висловлює невдоволення значним часом проїзду. Не всіх влаштовує й час прибуття потягів до кінцевих чи вузлових пунктів. Через це у середині січня 2018 року з'явилася на світ та стала поширюватися про-сторами інтернету громадська ініціатива під назвою «Потяг на Маріуполь» та підзаголовком «Рух за вирішення проблеми національного масштабу». Ініціатори «Руху» пропонують прискорити 2 столичних потяги: час проїзду в №84 довести до 15.30, прискоривши його у такий спосіб на 3.19 годин, а потяг №104 - до 13.30 годин, перевівши його у такий спосіб до категорії «Нічний експрес». Для цього потяга пропонується закупівля 20 нових пасажирських вагонів (потяги категорії «Нічний експрес» формуються лише з новозбудованих вагонів - Ред.) та виділення з резерву УЗ відповідної кількості локомотивів. Для реалізації усього проекту ініціатори «Руху» пропонують відповідним чином скоригувати маршрути столичних поїздів, а також графіки інших потягів, які слідують до Маріуполя. Те, що це необхідно, не можна не погодитись. А от чи можливо таке кардинальне прискорення потягів за сучасних умов? Нижче ми наводимо думки як представників ініціативної групи, так і залізничників: офіційну відповідь УЗ на запит редакції щодо технічної можливості корекції графіків руху пасажирських потягів, а також думку представника Пасажирського департаменту УЗ - тобто структури, яка безпосередньо опікується пасажирським рухом на залізницях України. Висновки ж кожний читач може зробити сам.

Редакція жодним чином не проти участі волонтерів та представників громадськості у діяльності «Укрзалізниці», наприклад, у розробці мережі маршру¬тів та встановленні графіків руху. Про те, що співпраця фахівців та представників громадськості може бути успішною, свідчать хоча б приклади потягів Київ - Рахів та Київ - Ізмаїл. Більше того, як видно з наведених відповідей, фахівці УЗ визнають необхідність коригування графіків, не відкидають пропозиції волонтерів та готові з ними співпрацювати.

На наш погляд, наразі гостро постало питання щодо бажання та можливостей корегування пріоритетів розвитку залізничного транспорту у державі, зокрема, на маріупольському напрямку. А саме, посилити зацікавленість УЗ в пасажирських перевезеннях на напрямках, де занадто сильно домінують вантажні перевезення. Питання полягає в тому, чи можливо буде знайти компроміс, щоб і вантажним перевезенням, і пасажирському сполученню з боку державних органів влади та керівництва «Укрзалізниці» приділялася відповідна увага, щоб розвивалися та були у плюсі усі види перевезень, а не лише вантажні. Щоб на напружених ділянках пропускалися як вантажні, так і пасажирські потяги, як це вийшло зробити на напрямку Київ-Ізмаїл, де спершу були лише вантажні поїзди, а тепер жителі регіону не можуть уявити відсутність поїзда у Київ. Електрифікація, друга колія - це, звісно, витрати, але й не варто забувати, що саме залізниця була одним із факторів протидії російській пропаганді. Тому я вважаю, що розвиток залізничного пасажирського сполучення з Маріуполем виходить з-поза рамок суто економічного питання, набуваючи й соціально-пропагандистського значення.

Що ж до переведення одного з маріупольських потягів у категорію «Нічний експрес» та відповідного подорожчання квитків на нього, то не забуваймо, що в такому разі залишатиметься ще один поїзд, який можна охарактеризувати як бюджетний. Як показує практика напрямку Ужгород/Львів-Харків, є категорія пасажирів, які із задоволенням платитимуть за комфорт і швидкість. Саме на них буде розрахований поїзд відповідної категорії. У будь якому випадку, поїзд - це податки, це надходження до бюджету і куди краще за маршрутки і автобуси. Відповідні вагони для такого поїзду знайти можна, але куди гостріше для реалізації нашої ініціативи стоїть питання саме інфраструктури й компромісу з вантажними перевезеннями.

Маємо вже й перші помітні результати: з 25 березня поїзди Київ - Маріуполь будуть курсувати швидше. Зокрема, поїзд № 84/83 Київ - Маріуполь нам вдалося прискорити на годину в обох напрямках. Він відправлятиметься з Києва о 16:26 (без змін) та прибуватиме до Маріуполя о 10:14 (замість 11:15). Зворотно поїзд відправлятиметься о 18:47 (замість 18:27) та прибуватиме до столиці о 12:33 (замість 13:15).

Крім того, шукаємо оптимальний баланс між пасажирськими та вантажними перевезеннями в цьому напрямку. Адже у зв'язку з подіями на сході України залізничне сполучення з Приазов'ям значно ускладнилося. Для пропуску пасажирських та вантажних поїздів до Маріуполя залишається фактично одна дієва ділянка Комиш-Зоря - Волноваха. А ми маємо забезпечити пасажирів комфортним сполученням, економіку країни - вантажними перевезеннями із цим регіоном.

Після проведеної реконструкції на дільниці Комиш Зоря - Волноваха в графіку руху поїздів передбачені 5 пар пасажирських, 2 пари приміських та 22 пари вантажних поїздів. Швидкість руху поїздів залежить не лише від технічних можливостей дільниці Комиш-Зоря - Волноваха, але й від пропускної спроможності інших дільниць, через які курсують поїзди на шляху прямування. Так, для збільшення пропускної спроможності дільниці Федорівка - Маріуполь з ПАТ «Укрзалізниця» розроблено програму «Підвищення пропускної спроможності напрямку Запоріжжя -Пологи - Комиш-Зоря - Волноваха - Маріуполь на 2017 - 2020 роки». Реалізація цієї програми дозволить розглядати можливість прискорення поїздів на напрямках Київ - Маріуполь, Львів - Маріуполь та інших.

Графік руху пасажирських поїздів розробляється з урахуванням наявного пасажиропотоку, технічних та технологічних можливостей ПАТ «Укрзалізниця». Відповідно до пасажиропотоку забезпечується встановлення зупинок для посадки/висадки пасажирів. При цьому враховується категорія поїзда, умови його пропуску, час на шляху прямування та інше.

Для підвищення якості обслуговування пасажирів наразі опрацьовується можливість зміни маршруту прямування поїзда № 104/103 Київ - Маріуполь. Зміна маршруту дасть можливість пришвидшити поїзд орієнтовно на одну годину в кожному напрямку. Станом на сьогодні питання опрацьовується. У разі внесення змін до розкладу курсування пасажирських поїздів про це буде повідомлено на офіційному сайті ПАТ «Укрзалізниця», Залізничному інформаційному порталі, а також на сторінках товариства у Facebook i Twitter.

Безперебійне та ефективне сполучення з Маріуполем - як пасажирське, так і вантажне - є пріоритетним завданням для ПАТ «Укрзалізниця» та знаходиться на контролю в українському Уряді. Відповідно УЗ робить все від неї залежне, щоб збільшити пропускну здатність ділянки, що сполучає Маріуполь з іншими регіонами України. Так, на ділянці Волноваха - Комиш-Зоря, яка є найбільш «вузьким» місцем на трасі до Маріуполя, послідовно здійснюються роботи, пов'язані з розвитком інфраструктури, спрямованої на підвищення пропускної здатності залізничного ходу.

Однак у цьому випадку варто пам'ятати, що у результаті російської агресії та тимчасової окупації частини території Донецької та Луганської областей магістральний залізничний хід через станції Донецьк та Ясинувату, за допомогою якого здійснювалася більшість пасажирських та вантажних перевезень, було втрачено. Наявний наразі залізничний хід ніколи не виконував функції магістрального, тож його пропускна здатність є невисокою.

Отже, пропоноване активістами громадського руху «Потяг на Маріуполь» прискорення пасажирських потягів на ділянці Комиш-Зоря - Волноваха без попередньої підготовки інфраструктури призведе до того, що наявний наразі так званий «паралельний графік», відповідно до якого здійснюється рух як вантажних, так і пасажирських потягів, буде поламано, й пропускна здатність залізничного ходу різко знизиться.

Чи може Україна собі це дозволити? Наразі промислові підприємства Маріуполя випускають продукцію, яка приносить Україні валютну виручку. Альтернативних шляхів для забезпечення логістики цих підприємств, у тому числі автомобільним транспортом, просто не існує... Ми, утім, не вважаємо, що прискорити пасажирські потяги, що слідують у бік Маріуполя, неможливо. Більше того, така робота наразі ведеться й так чи інакше впроваджується у життя. Однак вона вимагає досить-таки тривалого часу та чималих зусиль.

Ми в УЗ готові співпрацювати з громадськими активістами та волонтерами, завжди із задоволенням прислухаємось до їхніх думок та намагаємось їх реалізувати. Єдине, чого ми не сприймаємо - то це агресивного диктату та безапеляційного тиску. Бо залізниця - це складна система, діяльність якої потребує професійного підходу, тож войовничий дилетантизм призведе до наслідків, протилежних тим, яких прагнуть досягнути популісти.