 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
На початку березня закінчився візит в Україну делегації керівництва катарської авіакомпанії Qatar Airways, яка, крім усього іншого, відвідала Львів. Відповідно до повідомлення директора міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького Тетяни Романовської, Qatar Airways зацікавлена у польотах до Львова у межах так званої «п'ятої свободи», тобто з можливістю здійснювати перевезення зі Львова до третіх країн. Зокрема, до Євросоюзу. Із цією метою катарський авіаперевізник веде переговори з Державіаслужбою України, яка може надати авіакомпанії таке право. А може, відповідно, й не надати. У зв'язку із цим спробуємо розібратися, кому й для чого потрібна «п'ята свобода» від української авіаційної влади для авіакомпанії з Перської затоки. QATAR AIRWAYS Катарський авіаперевізник виступив ініціатором співробітництва у такому ключі, тож цілком розумним є припущення, що «п'ята свобода» вигідна саме йому. Й великої таємниці тут немає: Євросоюз наразі обмежує експансію авіакомпаній з-поза його меж, розглядаючи її як позаконкурентну. У першу чергу це стосується перевізників з регіону Перської затоки: для європейських (та й не тільки) авіаційних властей є підстави вважати, що деякі арабські шейхи/султани/королі дотують свої авіакомпанії задля підвищення їхньої конкурентоздатності на світовому ринку. Тож отримати додаткові частоти/слоти для «чужої» авіакомпанії до європейських аеропортів - задача зовсім непроста. А до чого тут Україна? Автор не є фахівцем у європейському авіаційному праві, проте має підстави вважати, що, домовившись із Україною про «п'яту свободу», отримати додаткові частоти до Європи вже з українських аеропортів (із того ж Львова, наприклад), буде відчутно легше. Хоча одразу ж постає інше питання: чи передбачає «п'яту свободу» українське законодавство? Деякі опитані авто¬ром експерти, які просили не називати їхніх імен, стверджують, що свого часу «п'ята свобода» діяла в аеропортах Донецька та Сімферополя, проте на уточнююче питання автора, чи скористався хтось з іноземних перевізників цим режимом, пригадати так і не змогли. Так само не змогли вони назвати положення нормативно-правової бази, які б легалізували (навіть на ті часи) подібний режим. Ще один експерт, який також вирішив залишитись анонімним, повідомив, що за допомогою «п'ятої свободи» під Євро-2012 в Україну (а саме, у Донецьк) намагалися залучити китайські авіакомпанії, які проявляли інтерес до польотів у нашу державу, проте проект реалізовано не було. АЕРОПОРТ «ЛЬВІВ» Ця сучасна повітряна гавань на заході України за фактом є сильно недовантаженою: за даними британського дослідницького центру Flight Global, протягом 2018 року він надав послуги 1,6 млн. пасажирам. Для порівняння, такий самий р2р аеропорт Кракова обслужив минулого року більше 6,77 млн. пасажирів та відправив 49657 рейсів, а аеропорт Вроцлава - 3,297 млн. пасажирів та, від¬повідно, 26915 рейсів (дані ACI Europe). Як Львів, так і Краків та Вроцлав є типовими р2р аеропортами, хабові перевезення через жодний із них не здійснюються, натомість усі три міста є потужними туристичними центрами, відтак приваблюють значний туристичний потік. Отже, намагання керівництва львівського аеропорту отримати додаткових перевізників, а відтак і додатковий трафік, є цілком зрозумілим. Зокрема, директор аеропорту, який носить ім'я єдиного в український історії короля Данила Галицького, неодноразово наголошувала на своєму бажанні запустити зі Львова прямі трансатлантичні авіарейси. Адже такі рейси здійснюються із сусідніх аеропортів - того ж таки Кракова та Жешова, й навіть Будапешта. З усіх цих аеропортів через океан літає польська авіакомпанія LOT, яка, до речі, висловлювала намір здійснювати трансатлантичні перевезення і зі Львова, проте такі перевезення не передбачаються міжурядовими угодами між Україною та США й Канадою. Однак не забуваймо, що віднедавна між Україною та США діє угода про «Вільне небо». Тож у випадку зацікавленості Qatar Airways усерйоз прийти до Львова, перевізник з Перської Затоки цілком може заснувати в Україні свою «дочку» та літати під українськими кодами вже до США. Звичайно, це лише наші припущення. Тим часом представники Qatar Airways зберігають мовчанку щодо перебігу переговорного процесу, що не дивує: у світовій практиці хід таких переговорів озвучувати не прийнято. Що ж до керівника львівського аеропорту пані Романовської, то вона була відвертішою, повідомивши, що «40-50% роботи із відкриття рейсу (Qatar Airways з Дохи до Львова - Ред.) вже зроблено, проте ще треба як слід попрацювати над ухваленням остаточного рішення». Враховуючи те, що, за словами директорки, катарський перевізник не відкриває нових рейсів з частотою менше 4 відправлень на тиждень, до того ж load factor цих рейсів має бути не меншим за 70%, роботи насправді залишилось чимало: наразі таку інтенсивність руху між Львовом та Катаром уявити собі важко, навіть з урахуванням маршрутної мережі Qatar Airways із Дохи. Адже аеропорти Варшавського авіавузла, яким у своїй більшості віддають перевагу мешканці західних областей України, нікуди не подінуться... ХТО У ПРОГРАШІ? Крім цього, пані Романовська повідомила, що «учасники делегації... відзначили, що будуть продовжувати переговори з Державіаслужбою та просили нашого сприяння в отриманні дозволу на польоти з України в інші країни для забезпечення завантаження саме даного маршруту в/з Львова». Директорка львівського аеропорту не уточнила, чи надаватиме вона як керівник зацікавленої повітряної гавані таке сприяння іноземному авіаперевізникові, і в чому може полягати таке сприяння. Однак навіть такі слова із вуст державного службовця, покликаного захищати передовсім інтереси України, чути трохи дивно. Тим більше, що інтереси якраз України, в тому числі й її авіаційної галузі, у варіанті співробітництва за «п'ятою свободою» якось не проглядаються... Чому - розповімо трохи далі. Але уявімо собі, що «п'ята свобода» у Львові таки реалізується. Хто виявиться у програші? Навряд чи це буде МАУ: вітчизняний флагман орієнтований на здійснення перельотів через свій хаб у столичному аеропорті «Бориспіль», і доля рейсів, а відтак і пасажиропотоку, безпосередньо зі Львова, є порівняно невеликою. Так, на літній сезон МАУ відправлятиме зі Львова 4 рейси до Південної Європи, а саме, до Іспанії та Італії. Це, відповідно, Мадрид (з 6 квітня), Рим (з 31 березня), Барселона (з 14 липня) та Болонья (з 1 квітня). Інша річ, якщо якимось чином, користуючись «п'ятою свободою», Qatar Airways почне здійснювати зі Львова трансатлантичні перевезення: тоді ця схема як слід «підріже крила» не тільки МАУ, але й польському LOTові. Інша річ, у рамках нинішнього українського законодавства та чинних міжнародних угод така схема є неможливою за визначенням. ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ КАТАРСЬКА «ДОЧКА»? Утім, усі обмеження, пов'язані з «п'ятою свободою», Qatar Airways може легко обійти, якщо зареєструє в Україні свою «дочку». Тоді, вже під українськими кодами, Qatar Airways Ukraine зможе безперешкодно літати зі Львова (та й із Києва) до США у рамках угоди про «вільне небо», оперувати на численних європейських напрямках, з якими в України авіасполучення вже лібералізоване, а у випадку набуття чинності САП і з Євросоюзом - безперешкодно (майже) літати до найпривабливіших аеропортів ЄС. У подібний спосіб вела свій бізнес в Україні вітчизняна «дочка» турецької авіакомпанії Atlasjet. А такий сценарій є цілком ймовірним: адже для катарського еміра, який входить у топ-10 найбагатших правителів світу, витрати на реєстрацію та запуск авіакомпанії у третій країні не мають жодного значення. Тож таке рішення, скоріш за все, ухвалюватиметься завдяки іншим, позаекономічним, причинам. Але в такому разі настане час турбуватися як вітчизняним, так і європейським авіаперевізникам. Адже Qatar Airways має практично необмежені фінансові ресурси, також протягом багатьох років демонструє найвищі показники безпеки польотів та якості сервісу. Наприклад, австралійський AirlineRaitings.com за результатами 2018 року присудив катарській авіакомпанії вищий бал - по 7 зірок- у цих обох категоріях. Тож за допомогою різноманітних маркетингових інструментів, а також елементарного демпінгу, українська «дочка» Qatar Airways легко перетягне до себе переважну більшість пасажиропотоків із/в України на цікавих для неї напрямках. Утім, зі слів пані Романовської йдеться саме про «п'яту свободу», й саме для Львова. А не про українську «дочку» катарської авіакомпанії'. Чому так, великим секретом не є: насправді Qatar Airways в Україні цікавить Київ, а не Львів. Так само, як китайських перевізників свого часу не зацікавив Донецьк. Якщо ж буде реалізовано сценарій «дочки», катарська авіакомпанія тут-таки забуде про столицю Галичини й почне літати під українськими кодами з «Борисполя». ПІРРОВА ПЕРЕМОГА? Уявімо собі, що якийсь із викладених сценаріїв реалізується, причому найближчим часом. Які будуть наслідки для української авіаційної галузі? Із позитивних - на вітчизняному ринку розширить свою присутність авіакомпанія зі світового топ-е-шелону. А от із негативних. Розширення присутності катарців у нашому небі може негативно вплинути на переговорний процес щодо «Відкритого неба» з Євросоюзом. Наразі він заблокований з інших причин, проте багато хто з експертів сподівається на його розблокування у результаті Brexit, коли проблема Гібралтару втратить актуальність. Але замість «гібралтарської» проблеми ми зможемо отримати «катарське гальмо». Можливі й ускладнення зі США - адже FAA, даючи «добро» на «відкрите небо» з Україною, аж ніяк не передбачала участі когось із третьої країни на кшталт Катару. Якщо це можна назвати перемогою, то хіба що пірровою...
|
|||||||||||||