Знижки для лоукостерів: крок уперед чи...?

Новини про вхід на український ринок лоукосту ryanair мало кого залишила байдужими, більш того, декому для цього потрібно серйозно готуватися, зокрема приймаючим аеропортам. Міністерство інфраструктури поставило певні плани та пообіцяло знизити базові значення по зборах, проте цього недостатньо

Ryanair заявив про намір у жовтні поточного року запустити рейси по чотирьох напрямках з Києва і семи з Львова. Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», найбільшому аеропорту країни, та одному з тих, хто буде приймати Ryanair, було поставлене завдання розробити програму щодо здешевлення авіаквитків за рахунок знижок до аеропортових зборів, що воно і зробило.

За словами комерційного директора аеропорту Максима Волошина, ця система надання знижок має метою здешевлення авіаперевезень, розширення мережі маршрутів, збільшення частки транзитних пасажирів, зростання обсягів перевезень і доходів аеропорту, залучення бюджетних перевізників. Так, пропонується встановлювати для нових міжнародних рейсів знижку до збору за зліт-посадку та пасажирського збору у перший рік - 80%, другий - 60 відсотків, третій - 40% і четвертий - 20%. Крім того, пропонується 80% знижки за транзитного пасажира. За словами М. Волошина, знижка до пасажирського збору буде застосовуватися пропорційно розміру приросту пасажиропотоку від 100 тис. осіб.

Крім того, аеропорт підготував нову публічну оферту для перевізників і підкреслив, що одним з її вимог буде обов'язкове відображення знижки, наданої аеропортом у кінцевій ціні квитка.

Перше питання полягає у дивній (начебто) відмові працювати з лоукостом від другого столичного аеропорту - «Жуляни». Багато хто з експертів вважає, що саме він більше може підійти для роботи з ірландським перевізником, оскільки в аеропорту протягом багатьох років добре себе почуває Wizz Air. «Жуляни» компактніші за «Бориспіль», цей аеропорт розташований у місті, проте чомусь відмовився від співпраці з Ryanair. Та не слід забувати, що аеропорт «Київ», точніше, його термінальні потужності, знаходяться в приватних руках, і приватний бізнес - не державне підприємство.

«З одного боку, як пасажир, я вітаю рішення «Борисполя» про надання знижок. Однак я не знаю моделі, за якою колеги рахували, і в принципі в аеропортових зборах немає можливості маніпулювати ними. Знижки до зборів можливі лише в межах рентабельності, а рентабельність пасажирського збору становить 7%. Як «Бориспіль» буде давати 80% - мені незрозуміло», - каже голова ради директорів міжнародного аеропорту «Київ» Денис Костржевський.

За його словами, в ціні квитка близько 60% займає паливо, 20% - амортизація літака і лише 5-10% аеропортові збори. «Я не розумію, за чий рахунок давати таку знижку. Ймовірно, мають бути дотації з державного та місцевого бюджетів», - додав він.

Цікава думка, проте ми всі вже бачили, до чого приводять держдотації. Де вони? - дивімося на «Укрзалізницю», а точніше, на приміські перевезення, компенсації за які якщо й виплачуються з місцевих бюджетів, то рідко коли їх рівень перевищує з0% від обумовленого. Коментарі зайві.

Проте нещодавно призначений новий голова «Борисполя» Павло Рябікін парирує ці думки поясненням, що скорочення доходів аеропорту «Бориспіль», у разі зниження розміру аеропортових зборів, що планується для збільшення авіаперевезень, в подальшому може бути компенсовано зростанням пасажиропотоку аеропорту.

«Безумовно, при зниженні базового аеропортового збору знижується загальна дохідність і прибутковість. Ми для себе прийняли розрахунки міністерства інфраструктури. МІУ, як власник аеропорту, напевно, свідомо йде на те, що якийсь час буде просідання в доходах, але ми дуже розраховуємо на збільшення пасажиро-потоку, який наступить за зниженням вартості перевезення. Найскладнішою ситуація може бути в цьому плані в 2018 році, де ми бачимо недоотримані доходи у вигляді набуття чинності наказу міністерства, але надалі це буде компенсовано за рахунок зростання пасажирообороту. Але фінплан цього року ми в будь-якому випадку виконаємо», - пояснив він.

Загалом це можливо, проте відкладений попит - теж питання суперечливе, і на 100 відсотків гарантований бути не може, оскільки основа польотів та збільшення пасажиропотоку зовсім не закладені в літаках, знижках чи аеропортах. Головним питанням залишається купівельна спроможність громадян, яка в Україні занадто низька. Так, звісно, знижки до зборів, отримання безвізу збільшать потоки, проте не слід забувати: якщо ви збираєтесь відпочити за кордоном, то справа не тільки в перельоті за 40 євро чи візі за той же кошт. Вам все одно треба платити за житло, харчування, розваги і т.ін. Тож як насправді збільшаться пасажиропотоки, покаже лише майбутнє.

Під час презентації знижок «Борисполя» було підняте питання, про яке спочатку чомусь всі забули. Хіба не може аеропорт надавати знижки і розвиватись? У всьому світі більшість доходів аеропорту формують саме неавіаційні доходи - оренда приміщень, паркінги, що завгодно, тільки не аеропортові сбори. «Бориспіль» же, та й інші українські аеропорти живуть відсотків на 80% саме з цих зборів. Ось і ще одне питання до знижок...

Але, чому ж не розвивається сегмент неавіаційного бізнесу? Павло Рябікін пояснює просто, хоч і прикро: Фонд державного майна України, на сьогоднішній день, веде неефективну роботу по здачі в оренду площ державного підприємства.

«Ми знаходимося в тій ситуації, коли площі під оренду в терміналі, високоприбуткову оренду, видаються Фондом держмайна на його розсуд. На сьогоднішній день я можу навести приклад, коли ми передали для здачі в оренду 6 кв. м приміщення під авіаційні каси, яких не вистачає в залі вильоту. В результаті ФДМ оголошуючи конкурс прибрав з нього це цільове призначення під авіакаси і почалися великі торги. Переможцем стала якась шаурма з ціною щомісячного платежу за 6 кв. м 550 тис. грн. Підприємець, у результаті, мабуть, зрозумів, що шаурмою це не відіб'є, пішов пропонувати комусь право оренди. В результаті ніхто його не купив і договір підписаний не був», - констатував керівник аеропорту.

Підсумком такої діяльності ФДМ, за словами П. Рябікіна, стало те, що в терміналі пустує приміщення і пасажир позбавлений необхідного технологічного сервісу в аеропорту.

«Ми дуже сподіваємося, що в ході корпоратизації, яка дасть нам можливість більш спокійно і самостійно приймати рішення по оренді, ми зможемо ефективно використовувати площі» - каже голова аеропорту.

Корпоратизацію він обіцяє підготувати вже до кінця цього року. Це дійсно може стати стимулом розвитку, головне щоб змінилась не тільки вивіска.

Не забарився підготуватись і головний перевізник «Борисполя» - «Міжнародні авіалінії України» (МАУ), який мало того, що отримав ті ж самі напрямки з Києва, що й ірландський перевізник, але й з 12 травня 2017 року ввів lowcost-тарифи на внутрішні й міжнародні рейси за умови оформлення квитків через 10, 8 або шість місяців до вильоту.

Як підсумок, можна додати те, що нормальний розвиток має бути забезпечений зважено, за рахунок знижок, збільшення маршрутів, збільшення доходів від неавіаційної діяльності, нових перевізників, росту купівельної спроможності та економічної стабільності, але не чимось одним. Це звичайна практика.