Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Нещодавні події в Україні сколихнули туристичний ринок. Всі тенденції свідчать, що теперішня ситуація матиме значно потужніший вплив на індустрію, ніж економічна рецесія 2008 року. Як розвиваються події, як ситуація в Україні впливає на агенції та їхніх клієнтів — авіаційних (та й не тільки) пасажирів, редакція журналу «Український туризм» поцікавилась у директора провідної української онлайн-агенції TICKETS.UA Сергія Кравця.
— Пане Сергію, як би ви охарактеризували тенденції, що наразі прослідковуються на українському туристичному ринку?
— Люди стали менше купувати авіаквитків — це перший та найголовніший тренд. Ми постійно аналізуємо продажі. З початку року обсяги продажу авіаквитків впали на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В гро-шовому еквіваленті це мінус 27%.
— Якими, на вашу думку, є причини такого падіння?
— Перш за все, це наслідки економічної та політичної ситуації, що склалася в нашій державі. Тобто, аби щось придбати, потрібно мати як можливість, так
і бажання. Щодо можливостей, то падіння доходів громадян унаслідок погіршення економічної ситуації, вочевидь, зменшило купівельну спроможність, відповідно люди менше можуть собі дозволити витрачати. Послаблення національної валюти призвело до зростання тарифів на перевезення, та зменшення купівельної спроможності наших співгромадян у валюті. Кумулятивні погіршення зробили подорожі за кордон занадто дорогими для більшості пасажирів.
Що ж до бажання подорожувати, то на нього вплинуло почуття небезпеки. Пасажири не хочуть подорожувати у відриві від сім'ї, бояться залишати домівки без нагляду, взагалі, не почувають себе безпечно. Вони не хочуть зараз планувати подорожі, бо не впевнені у безпеці себе та своїх близьких.
— А як зараз себе почуває корпоративний сектор?
— Бізнес — це те, що найбільше залежить від економічної та політичної ситуації. Бізнес не може вільно розвиватися у невизначеності. Можна сказати, що зараз відбувається пауза корпоративного сегменту через те, що компанії максимально скоротили витрати та бюджети на поїздки. Економія грошей й економія часу стають, як ніколи, актуальними для великих та малих компаній.
Усі чекали, що відкладений попит на авіаквитки виправдає себе, але цього не відбулось.
Всі ці тенденції відображаються у польотах авіакомпаній. Наприклад, раніше авіакомпанія МАУ виконувала 6 рейсів на день по традиційному бізнес-маршруту Київ — Москва — Київ, а зараз скоротила частоту польотів до 4-х.
Падіння обсягів корпоративного сегменту зменшує сукупні обсяги продажів, у тому числі й за преміальними сервісами. Пасажири менше купують бізнес-клас, як наслідок, зменшується вартість середнього чеку корпоративної агенції.
— Як, на вашу думку, криза впливає на авіакомпанії?
— Пасажири менше літають, як наслідок, авіакомпанії мають гірше завантаження власних рейсів.. Наприклад, авіакомпанія МАУ тривалий час будувала свій бізнес на основі транзитних пасажирів з Росії та середньої Азії через Київ до Європи та Північної Америки. Зараз потік транзитних пасажирів катастрофічно впав. Люди бояться летіти транзитом через Київ, вважаючи, що це може бути для них небезпечно. В Росії, наприклад, пасажири взагалі масово здають квитки зі стикованнями в Україні. Певно, що це завдає значної шкоди перевізнику. Знаю, що оптимізує свої витрати і «ЮТейр-Україна».
Також на перевізників значним чином впливають коливання курсів. Авіакомпанії розраховуються за послуги аеропортів, аеронавігацію та інше, у валюті, і при купівлі валюти по курсу НБУ вони втрачали на коливаннях курсів кошти. IATAухвалила рішення про використання між-банківського курсу в BSP. Але, можливо, з міркувань заоща-дження, почали використовувати не середньозважені курси, а курси на момент закриття між-банку. Це, фактично, зробило
квитки в BSP України найдорожчими у світі: авіаційний контент в Україні подорожчав приблизно на 5% за рахунок використання завищених курсів.
Майже всі онлайн-гравці вже перевели продажі в BSP інших країн, де немає коливань в різниці курсів обміну валют, відтак оформлені у такий спосіб квитки стають відчутно дешевшими, ніж придбані через BSP України.
Як наслідок, ми маємо невиправдано високі ціни на авіаквитки в традиційних агенціях.
Можна сказати, що ця ситуація вбиває традиційних агентів, оскільки в таких умовах вони не можуть конкурувати з онлайн-агенціями. Дуже хотілось би, щоб авіакомпанії зрозуміли, що такі дії відштовхують пасажира від традиційного бізнесу.
— Як впливає на ринок ситуація із аеропортом «Сімферополь»?
— Аеропорт «Сімферополь» практично зачинено. Неможна продати те, чого немає. А Сімферополя, як аеропорту, поки що для індустрії нема. Тому Сімферополь це мінус доход для агенцій та авіакомпаній.
— Охарактеризуйте, будь-ласка, загальну ситуацію в туристичній галузі.
— Традиційно, після 8 березня пасажири починали планувати травневі свята та літній відпочинок. Переважна більшість українців отримує доходи в гривні,
а перебуваючи за кордоном, ми платимо у валюті. Отже, фактична платіжна спроможність громадян зменшилась на 10-15%, оскільки курс євро виріс щонайменше на ці ж самі 10-15%. До того ж економічна та політична нестабільність не дозволяють людям витрачати зайві гроші. Українці наразі заощаджують на подорожах. І все це впливає на прийняття рішення поїхати на відпочинок за кордон.
— Чи бачите ви прийнятний вихід із цієї ситуації?
— Все досить суворо. Учасники ринку вже мають працювати над скороченням видатків, максимізації доходу, та оптимізації бізнесу. Чим скоріше і активніше, тим краще. І вірити у те, що зараз ринок досяг дна. Що, як на мене, не факт.

назад >>>