Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Новини

Модернізація чи ліквідація? Або чому Херсонський аеропорт на контролі в Президента України Володимира Зеленського

Останніми днями літа до херсонців прилетіла новина про те, що Херсонський аеропорт зупиняють. Хто тільки про це не писав і не говорив. Проте достеменної причини, чому закриваються повітряні ворота Херсона, ніхто не називав. На цьому тлі почали з’являтися різні фейки, нібито аеропорт хочуть перепродати, інші казали, що підприємство збанкрутіло.

Журналісти «Першого регіонального» телеканалу вирішили поспілкуватися з керівником КП ХОР «Херсонські авіалінії» Віталієм Кучеруком, щоб розставити усі крапки над «і» – з’ясувати, чого чекати пасажирам, які вже звикли пересуватися комфортним видом транспорту.

Як виявилося, Херсонський аеропорт припинить здійснювати свою господарську діяльність на період із 20 вересня до кінця поточного року. І пов’язано це з масштабною модернізацією злітно-посадкової смуги та установленням сучасних світосигнальної та навігаційної систем.

«Перш за все, хочу заспокоїти всіх, оскільки ми не для того розвивали Херсонський аеропорт, щоб узяти і за мить відмовитися від нього. Все в нас іде за планом. І ці плани – на контролі Офісу Президента, Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури. Завдяки Володимиру Зеленському та програмі «Велике будівництво» ми починаємо реалізувати проєкти, які почали розробляти ще в 2017 році», – розповідає Віталій Кучерук.

Злітно-посадкова смуга (ЗПС) – це годувальниця будь-якого аеропорту. В Херсоні її збудували ще в 1979 році. Звісно, за роки експлуатації її стан не відповідає сучасним вимогам тих авіакомпаній, які мають борти більш потужного класу. Тому зараз як ніколи постало нагальне завдання – оновити ЗПС.

ЗВІДКИ ГРОШІ?

Тепер про те, як усе починалось. Минуло небагато часу, як Володимир Зеленський став Президентом України, й 11 червня 2019 року він відвідав Херсонщину й, звісно, вперше побачив наш аеропорт. Під час зустрічі з директором аеропорту було поставлене питання його подальшого розвитку.

«Підготуйте презентацію та майстер-план», – сказав Зеленський.

Президент України Володимир Зеленський відвідав уперше аеропорт Херсон

І вже 26.06.2020 року в черговий приїзд Президента Віталій Кучерук презентував проєкт розвиту Херсонського аеропорту. Якщо коротко, мовилося про наступне:

1.    Реконструкція злітно-посадкової смуги

У нас ЗПС комбінована: 2 тис. метрів асфальтобетону та 500 метрів – це аеродромні плити, які ми повністю демонтуємо. Будемо робити котлован, укріплювати та вирівнювати два шари смуги та зробимо накатку асфальтобетону по всій довжині. В результаті загальна товщина смуги стане більшою на 23 см. ЗПС буде довшою на 100 метрів і ширшою з укріпленим узбіччями. Зараз в нас смуга нестандартна – 42 метри, а сучасні лайнери потребують 45 метрів. По завершенню робіт ширина ЗПС складатиме 60 метрів. Таким чином, ми збільшуємо спроможність смуги, що дозволить нам приймати від 10 до 15 рейсів на добу та залучати літаки категорії С (до 200 пасажирів на борту) і D (до 350 пасажирів на борту). Це дасть можливість приймати літаки класу Boing 737- 800, 900, 737-300 та Airbus 319, 320, 321, що збільшить пасажиропотік до 500 тис. чол. на рік.

2.    Установлення новітньої світлосигнальної системи (ССС)

Ця система надасть можливість для посадки літаків у вечірній і нічний часи за складних метеорологічних умов.

3.    Установлення системи точного заходу на посадку (СТЗ)

Це велика допомога пілотам при посадці в складних метеорологічних умовах і забезпечення автоматичного виведення літака на траекторію приземлення.

4.    Установлення новітньої навігаційної системи (НС)

Ця система DVOR/DME дозволить повітряним суднам заходити на аеродром і виконувати передпосадкове маневрування.

5.    Реконструкція огорожі по периметру території аеропорту

Згідно з законом України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації», а також вимог Агентства з безпеки польотів Європейського Союзу (EASA), необхідно терміново розпочати встановлення периметрової огорожі. Ця реконструкція певним чином вплине на безпечну складову.

6.    Реконструкція аеровокзального комплексу

Така реконструкція дозволить не тільки покращити комфортність пасажирів, а й збільшить пропускну спроможність аеровокзалу до 600 пасажирів на годину.

Директор еаропорту Херсон Віталій Кучерук доповідає Президенту Зеленському

Таку миттєву реакцію на реалізацію наших проєктів ніхто й не очікував. За результатами цієї поїздки Президент видав доручення прем’єр-міністру № 01-01/577 від 6 липня 2020 року: «Прошу вас забезпечити опрацювання питань щодо можливості виділення коштів із державного бюджету України на проведення поточного ремонту злітно-посадкової смуги аеропорту Херсон». Наприкінці минулого року Офіс Президента Володимира Зеленського, Кабінет Міністрів України внесли суттєві зміни щодо обсягів і фінансування аеропорту до Державної цільової програми розвитку на період до 2023 року. Влада терміново потребувала проєктів. І Херсонський аеропорт був до цього готовий. Адже протягом кількох років колектив потужно працював над розробкою проєктів розвиту, вказаних вище.

Журналіська Елеонора Гуськова бере інтерв’ю у Віталія Кучерука на злітно-посадковій змузі

Віталій Кучерук запевняє, що лише завдяки злагодженій роботі Офісу Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерству інфраструктури та Херсонської обласної державної адміністрації, який на той час очолював Юрій Гусєв, а зараз – Сергій Козир, Херсонський аеропорт отримав поштовх до розвитку.

ХТО РЕАЛІЗОВУВАТИМЕ ПРОЄКТ ІЗ МОДЕРНІЗАЦІЇ ХЕРСОНСЬКОГО АЕРПОРТУ?

Безумовно, в читачів виникнуть запитання, а хто ж реалізовуватиме проєкт з модернізації ЗПС, що то за компанія та чи має вона досвід? І чи не перетвориться цей короткостроковий проєкт на довгобуд, який повністю заблокує роботу аеропорту Херсон?

Віталій Кучерук заспокоює: «Тендер, який оголосила Херсонська обласна державна адміністрація, виграла компанія «Автомагістраль-Південь», яка є лідером українського ринку дорожнього будівництва. Протягом багатьох років вона посідає перше місце в Україні за обсягами робіт і присутня в більшості регіонів. Компанія реалізує наймасштабніші проєкти – будує нові швидкісні магістралі, транспортні розв’язки, мости, гідротехнічні споруди та аеродромні комплекси. В її штаті понад 4 тис працівників і близько 1800 одиниць спецтехніки, власні виробничі бази та асфальтобетонні заводи. В Україні бренд «Автомагістраль-Південь» міцно асоціюється з гарантією високої якості, надійності та найсучаснішими технологіями. Компанія успішно працює й на ринках дорожніх робіт сусідніх країн і вже отримала визнання на міжнародному рівні. Тому будь-які хвилювання є безпідставними. Команда «Автомагістраль-Південь» готова працювати у три зміни, аби встигнути зробити ЗПС до нового 2022 року. Після реконструкції ЗПС нам ще необхідно буде її сертифікувати в Державнії авіаційнії службі України та підключити сучасну світлосигнальну та навігаційну системи».

КОЛИ ВІДІБ’ЮТЬСЯ ДЕРЖАВНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Звісно, що серед читачів, знайдеться чимало песимістів, або «диванних критиків», які будуть невдоволені проєктом із модернізації злітно-посадкової смуги в Херсонському аеропорті. На їхню думку, мільйонні витрати краще направити на вирішення соціальних проблем, зокрема бажано підвищити пенсії чи зарплати. Тому автор цієї публікації журналістка Елеонора Гуськова поцікавилася у Віталія Кучерука, коли очікувати дивіденди від модернізованої полоси.

«Авіація давно лежить в основі економічного успіху багатьох країн світу, зокрема польоти допомагають налагоджувати міжнародні торгові та туристичні зв’язки. Тому наявність діючого аеропорту в Херсоні – це не лише про комфорт, це про престиж і можливість розвитку культурних, туристичних і ділових зв’язків із іншими країнами світу. До того ж, збільшення пасажиропотоку позитивно відображається на економіці регіону в цілому. Ми навіть робили прорахунки, скільки один турист залишає коштів в області. Це в середньому $ 117 за добу. Приміром, три регулярні рейси Авіакомпанії Ryanair за напрямками Краків, Катовіце та Відень за рік перевезуть близько 50 тис пасажирів, які залишать в регіоні понад 800 млн. грн. Адже туристи купують сувеніри, замовляють таксі, бронюють готелі, працюють кафе і ресторани тощо. Навіть наші громадяни, які працюють за кордоном, приїжджають тепер додому через повітряні ворота Херсона, витрачають кошти в нашому регіоні», – зазначив Віталій Кучерук.

Також він додав, що жодний приватний інвестор чи концесіонер не фінансував би такі інфраструктурні проєкти, тому що окупити в короткостроковий термін при пасажиропотоці меншому за 1 млн чоловік просто неможливо.

АВІАКОМПАНІЇ – В ЩОЦІ

Новина про те, що Херсонський аеропорт призупиняє свою роботу, шокувала не лише пасажирів, а й авіакомпанії, оскільки їм терміново довелося коригувати графіки польотів і переносити їх до сусідніх аеропортів Миколаїва, Одеси чи Запоріжжя. Віталій Кучерук розповідає, що деякі авіакомпанії вимагали навіть компенсацію в Херсонського аеропорту за втрачені можливості, адже вони вклали чимало коштів у «розкрутку» рейсів, які доводиться закривати не за їх вини.

Як зазначив Віталій Кучерук«Із двох зол обирають менше! За всіх часів на першому місці була безпека пасажирів, тому ми обрали реконструкцію смуги. Щороку ми витрачали 2-5 млн грн власних коштів на поточний ремонт. Це безкінечний процес. До того ж, технічна спроможність смуги обмежена. Ми свідомо не збільшували кількість рейсів, тому що покриття не витримає. А це життя наших людей! Я впевнений, що коли авіакомпанії побачать нашу модернізовану ЗПС, вони до нас повернуться та їм приємно буде з нами співпрацювати. Як тільки ми дізналися, що Президент Володимир Зеленський включив Херсонський аеропорт до переліку аеропортів, які отримають державне фінансування, а таких лише шість (у Вінниці, Дніпрі, Одесі, Рівному і Закарпатті), ми одразу попередили наших авіапартнерів. Нам потрібно якнайшвидше розпочинати будівельні роботи, оскільки один день вересня – це десять днів листопада. Не можна, щоб погода стала нам на заваді».

ЯК МЕД, ТАК І ЛОЖКУ, АБО ГРАНДІОЗНІ ПЛАНИ КУЧЕРУКА

Діючий термінал Херсонського аеропорту на теперішній час має замалий зал вильоту. Наприклад, якщо треба з аеропорту відправити одночасно літаки, як «Boing-737-800» (189 пасажирів), Airbus «A-319» (124 пасажирів), то в наших умовах це не можливо. Не може зал вильоту вмістити таку кількість людей.

Не для кого не секрет, що всі літають і відчувають цей дискомфорт на собі. Тому постала потреба в реконструкції залу вильоту, що на другому поверсі. Звідти відкривається гарний панорамний вигляд на ЗПС, і пасажири із задоволенням за кавою або келихом шампанського зможуть згаяти час в очікуванні рейсу.

«Проєкт і експертиза є. Оновлення залу вильоту надасть спроможність забезпечити прийом 600 насажирів на добу. Та коли Херсонська область стане розкрученим регіоном і підвищиться його туристична привабливість, постане потреба у новому терміналі, який базуватиметься праворуч від діючого аеровокзалу» – додає Віталій Кучерук.

Але на цьому плани директора Херсонського аеропорту не закінчуються. Його стратегічна мета – приймати до 1 млн пасажирів на рік, а для цього необхідно мати базову авіакомпанію.

«Ми вже провели перемовини з трьома авіакомпаніями. Що таке домашня авіакомпанія? Це коли літак базується в нас. Тоді за добу він здійснює до 6 рейсів. Приміром, зранку полетів за рейсом Херсон- Мілан-Херсон, потім Херсон-Варшава-Херсон, далі Херсон- Будапешт-Херсон тощо. Таким чином, ми зможемо набирати більшу кількість подорожуючих… 500 тис, 600 тис… 1 млн пасажирів», – зазначає директор.

Наступна ідея пана Кучерука – зробити Херсонщину авіаційною. Він вважає, що для цього є всі передумови – успішно діє комунальний заклад «Обласний авіаційно-технічний спортивний клуб» (ОТСК) Херсонської облради, який очолює фанат своєї справи Сергій Оначенко. В авіаклубі в позашкільний час до 300 дітей займаються авіамоделюванням, практикуються у авіа керуванні на тренажерах АН-2, ЯК-52 і займаються парашутною справою. За словами Віталія Петровича, Херсонський аеропорт і ОТСК уже підписали меморандуми про співпрацю з таким навчальним закладом, як Національний авіаційний університет (НАУ).

Але й на цьому грандіозні плани у Віталія Кучерука не завершуються. З наступного року є всі шанси запустити Льотну школу для тих, кому водійських прав замало й хто мріє навчитися керувати власним літаком.

Також великі амбіції у Віталія Кучерука щодо злітно-посадкового майданчика (ЗПМ) «Скадовськ».

ЗПМ «Скадовськ» – це складова частина авіаційного комплексу Херсонщини та цілісного майнового комплексу КП ХОР «Херсонські авіалінії», що внесе значний вклад у розвиток туризму в регіоні.

ЗПМ «Скадовськ» на сьогоднішній день перебуває в критичному стані та потребує реконструкції. Ми відпрацювали майстер-план реконструкції та в подальшому експлуатації цього льотного об’єкту.

Реконструкції потребують злітно-посадкова смуга (ЗПС), світлосигнальна-система (ССС), периметрова огорожа та будівництво нового терміналу з легких конструкцій.

Також розроблена дорожню карта поступових дій щодо втілення цього проєкту. Вже зроблено немало кроків із реалізації, але ще дуже багато треба зробити для втілення цього проєкту.

Що будемо мати після введення в експлуатацію ЗПМ «Скадовськ»?

1.    Пасажирські перевезення. Планується за період весняно-літньої навігації понад 100 рейсів так званої малої авіації.

2.    Авіаекскурсії.

3.    Стрибки з парашутом і змагання як на всеукраїнському, так і міжнародному рівнях.

4.    Розміщення суден малої авіації та базування сільськогосподарської та бізнесавіації.

5.    Авіашоу, фестивалі та спортивні змагання авіапідприємств України (в 2019 р. в Скадовську команда КП ХОР «Херсонські авіалінії» стала переможцем в спартакіаді серед авіапідприємств).

6.    Ангар з ремонту авіатехніки.

Також на території цього авіаційного комплексу будуть збудовані авіаційний музей, ресторан, готель, SPA – комплекс та інше.

Що й говорити, на досить високий рівень підніме реалізація цього проєкту як сам Скадовський район, так і всю Херсонську область.

ЧОМУ ХЕРСОНСЬКИЙ АЕРОПОРТ – НА КОНТРОЛІ У ПРЕЗИДЕНТА

За два роки своєї каденції Президент Володимир Зеленський Херсонщину відвідував не менше п’яти разів. І завжди його робочий візит починався через повітряні ворота Херсона. Він на власні очі бачив стан аеропорту та як ніхто інший розуміє важливість його розвитку як важливого стратегічного об’єкту.

«Щоразу приїзд Президента – це відповідальна і хвилююча мить для всього колективу Херсонського аеропорту. І ми дуже сподіваємося, що Глава держави братиме участь в урочистостях з нагоди відкриття модернізованої злітно-посадкової смуги. Адже це дуже знакова подія для всього регіону. Херсонський аеропорт – на контролі в Президента. На всіх засіданнях уряду доповідають про стан справ на об’єкті. Ми мали сміливість узятися за реалізацію цього масштабного проєкту, тому з нас за це й спитають. Наразі – лише вперед! Іншого шляху в нас немає!» – зазначив Віталій Кучерук.

За інф firstregion.com.ua

Австрія і Нідерланди відкрилися для в’їзду українців

Австрія та Нідерланди дозволили в’їзд із туристичною метою українцям, вакцинованим від COVID-19.

В’їзд з України до Австрії можливий з 1 липня для всіх цілей подорожей. В’їзд без реєстрації та без карантину можливий із сертифікатом (доказом) про повну вакцинацію проти COVID-19 однією з вакцин, якщо остання вакцинація, необхідна для повної імунізації, була зроблена більш ніж за 14 днів до в’їзду та була проведена не довше, ніж 270 днів тому.

Зазначений сертифікат має бути на англійській або німецькій мові із зазначенням кількості зроблених доз і типу вакцини та/або лікарським підтвердженням із найменуванням вакцини і кількості зроблених доз.

Визнані вакцини: Comirnaty (INN) від BioNtech/Pfizer, Vaxzevria COVID-19 Vaccine AstraZeneca/Covishield від Serum Institute of India, COVID-19 Vaccine Janssen від Johnson & Johnson, mRNA-1273 Covid-19 Vaccine від Moderna, Sinopharm/BIBP SARS–CoV-2 Vaccine (Vero Cell), Inactivated, Sinovac.

З 1 липня в’їзд українців-власників біометричних паспортів до Королівства Нідерланди можливий для всіх цілей подорожей.

В’їзд без карантину можливий із сертифікатом (доказом) про повну вакцинацію проти COVID-19.

Визнані вакцини: Pfizer/BioNTech (Comirnaty), Astra Zeneca EU (Vaxzevria), Johnson & Johnson ((COVID-19 Vaccine) Janssen), Moderna (Spikevax), Astra Zeneca-SK Bio (Vaxzevria), Serum Institute of India (Covishield), Sinopharm BIBP, Sinovac.

Кіпр спрощує в’їзд для вакцинованих мандрівників з України

На Кіпрі з 1 липня не вимагатимуть негативний результат тесту на COVID-19 та самоізоляцію від вакцинованих туристів з України.

“З 1 липня 2021 року вакциновані пасажири, які мають дійсний сертифікат про вакцинацію проти COVID-19, що прибувають на Кіпр з України, незалежно від їхнього громадянства, звільняються від зобов’язань щодо лабораторного тесту та самоізоляції/карантину“, – йдеться в повідомленні.

Туристи повинні дотримуватися таких умов: мати дійсний сертифікат про вакцинацію, виданий Україною; отримати щеплення однією з вакцин, затверджених Європейським агентством з лікарських засобів (Pfizer/BioNTech, AstraZeneca, Moderna, Janssen), або вакциною Sputnik V, або Sinopharm (BBIBP COVID-19) станом на 21 травня, та завершити схему вакцинації.

В Україні запустили чат-бот з інформацією для подорожей за кордон

В Україні запустили бот з інформацією для подорожей за кордон, завдяки якому можна ознайомитися з актуальними правилами.

"В умовах COVID-19 під час планування подорожей обов’язково ознайомтеся з правилами в’їзду для українців на сайті МЗС чи за допомогою Corona.Travel.Bot, що миттєво повідомляє про зміни. Для цього необхідно: надіслати повідомлення або обрати зі списку назву країни, яка цікавить; ознайомитися з актуальними правилами; вибрати режим моніторингу; підписатися та отримувати сповіщення про оновлення умов в’їзду", - йдеться у повідомленні.

У Corona.Travel.Bot є два режими моніторингу. Зокрема, можна слідкувати за зміною зони - якщо країна наразі закрита для українців, то бот надішле сповіщення, коли вона буде відкрита (і навпаки). Також є можливість слідкувати за змінами правил - бот надсилатиме звіт: які правила видалили, а які додали.

Зазначається, что Corona.Travel.Bot бере дані із сайту Міністерства закордонних справ України, тому інформація в ньому офіційна.

Авіакомпанія Austrian Airlines запустила рейси з Відня до Запоріжжя

Авіакомпанія Austrian Airlines, що входить до складу Lufthansa Group, відкрила прямі регулярні рейси в Запоріжжі, сьогодні, 2 липня 2021 року, авіакомпанія здійснила перший нічний рейс з Відня.

Про це повідомляється на сторінці Державного підприємства з обслуговування повітряного руху ("Украерорух").

Також повідомляється, що нічний розклад рейсів дозволить робити стикування з усіма рейсами Austrian Airlines та інших авіакомпаній Lufthansa Group в міжнародному аеропорту Відня.

У квітні Міністерство інфраструктури повідомляло, що Austrian Airlines відкриває новий маршрут з Відня до Запоріжжя з 17 травня, проте ці плани були зміщені в часі.

Укрзалізниця прискорює поїзд з Києва до Бердянська

Заради зручності пасажирів "Укрзалізниця" (УЗ) з 6 липня прискорює щоденний поїзд №227/228 Київ - Бердянськ, тепер він буде перебувати в дорозі на 2 години 30 хвилин менше, ніж раніше.

Про це повідомила прес-служба УЗ.

Зазначений поїзд відправлятиметься зі столиці о 19:19 і прибуватиме на Азовський курорт о 10:40. Зараз поїзд відправляється з Києва о 16:13, прибуває до Бердянська о 10:05 наступного дня.

Зміни графіка торкнулися і зворотного маршруту поїзда №228 Бердянськ - Київ.

"Він відправлятиметься за старим розкладом о 17:22 і прибуватиме до Києва о 9:18 — на 37 хвилин раніше, ніж за попереднім розкладом", - сказано в повідомленні.

Також УЗ повідомила про зміни в переліку зупинок поїзда.

"Зупинка на станції Дніпро-Лоцманська буде скасована, замість неї в обох напрямках поїзд прямуватиме через станцію Дніпро-Головний. Також прибуття і відправка по станції ім. Тараса Шевченка в напрямку з Бердянська до Києва буде раніше - о 05:54 - 05:57 (замість 05:55 - 06:15)", - повідомили в компанії.

У Київському ботсаду розцвіли троянди

У Київському ботанічному саду ім. Гришка розцвіли троянди.

Про це у Facebook повідомляє прес-служба Національного ботанічного саду імені Гришка НАН України.

"Тут просто фантастично. Шкода, що фотографії не передають тих ніжних ароматів, якими королева квітів щедро ділиться з відвідувачами й цінувальниками її краси", - написали користувачі.

Пропонуємо і вам подивитися на ці чудові квіти.

Україна посилила контроль через штам Дельта

Іноземні громадяни при в'їзді в Україну з чотирьох країн, де активно поширюється штам коронавірусу «Дельта», повинні здавати на кордоні експрес-тест на COVID-19.

Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.

Це стосуються осіб, які прибули з Індії, Великої Британії, РФ та Португалії, або перебували на їх території не менше семи днів упродовж останніх 14 днів.

«Іноземці (крім визначених винятків), які прибули із зазначених країн, не можуть в’їхати в Україну без негативного результату експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2. Такий тест має бути проведений у пунктах пропуску через державний кордон України», - поінформували у ДПСУ з посиланням на рішення уряду.

Крім того, українці, які прибули із зазначених країн, теж можуть зробити експрес-тест у пунктах пропуску. Без негативного результату такого тесту громадяни України старші 12 років підлягають обов’язковій самоізоляції, обсервації.

У ДПСУ зауважують, що іноземцям, які прибувають в Україну (незалежно з якої країни) необхідно мати страховку, що покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, а також негативний результат ПЛР чи експрес-тестування, яке проведено не більш як за 72 години до перетину кордону, або документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях.

Музею Прикарпаття подарували портрети Бандери та Шухевича

Музей мистецтв Прикарпаття отримав у подарунок від місцевого художника Федіра Майка 30 його картин.

Про це кореспонденту повідомив головний зберігач фондів Музею мистецтв Прикарпаття Віктор Доскалюк.

«Художник Федір Майко подарував нашому Музею мистецтв Прикарпаття 30 своїх робіт. Для нас це велика і приємна подія. Серед подарованих творів – портрети Шухевича, Бандери, Шевченка. Є багато карпатських пейзажів, цікавих сюжетних композицій і краєвидів. Насправді, ми щиро вдячні Федору Івановичу Майку за такий подарунок і принагідно вітаємо його з Днем народження. Сьогодні художнику – 81 рік», - зазначив Віктор Доскалюк.

За його інформацією, жодних умов при передачі своїх творів в музей художник Федір Майко не виставляв. Єдине його бажання – належно зберігати ці картини і виставляти на споглядання людям. Подаровані твори можна буде оглянути в Музеї вже 14 грудня.

Доскалюк зауважив, що сьогодні музеї не часто отримають такі дарунки. Востаннє Музей мистецтв Прикарпаття отримав в дарунок колекцію творів народного малярства в 2015 році. Тоді 47 картин музей отримав від мецената Геннадія Гриценка.

Наразі у фондах Музею мистецтв Прикарпаття зберігають близько 13 тисяч експонатів.

Федір Майко – живописець. Закінчив Харківське художнє училище. З 1966 року брав активну участь у всеукраїнських та міжнародних виставках. Автор портретів, пейзажів, натюрмортів у реалістичному стилі. Деякі його полотна зберігаються в Івано-Франківському краєзнавчому музеї.

Український музей в Чикаго пропонує виставку «Незалежні»

Український національний музей у Чикаго запрошує на віртуальну документальну фотовиставку та відеопрезентацію «Незалежні» українського фотожурналіста Анатолія Степанова.
«Це унікальний проєкт про хлопців і дівчат, які народилися в незалежній Україні щоб бути незалежними. Відважні і безстрашні воїни стали у двобій з підступним і хижим звіром, що називав себе сусідом. Російсько-українська війна триває шість років, найбільша пандемія ХХI століття… Зайдіть на сторінку ukrainiannationalmuseum.org. Познайомтеся з Героями України, побажайте їм щасливого Різдва!», - йдеться у дописі.
Як додала кураторка музею Марія Климчак, це «виставка, яку потрібно бачити! Герої, про яких повинен знати кожен українець і розповідати про них світові. Вони захищають Україну!».
Вона зазначила, що журналіст і фотограф Анатолій Степанов «із перших днів з фотоапаратом у руках на передовій, вписуючи рік за роком фотоісторію воїнів, подвиги і поразки на російсько-українській війні».
«Я зустрічав солдатів усіх вікових категорій. Але найбільше вражає, що зараз у війську побільшало зовсім молодих хлопців і дівчат. Їм менше років, ніж державі, яку вони захищають. Я дуже хочу, щоб люди побачили цих солдатів. Хлопців, чиї однолітки в цей час зустрічаються з подругами, танцюють на дискотеках, мандрують Європою», - цитує Климчак Степанова.
Як зазначається, Степанов є позаштатним фотокореспондентом AFP, співпрацює з Reuters та іншими міжнародними агенціями. Його матеріали публікувалися в National Geographic, Spiegel, Stern, Time і інших авторитетних виданнях.

Чернігівський музей відкрив виставку живопису та графіки

У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відкрилася виставка живопису та графіки культурно-просвітницького проєкту "Мода в образотворчому мистецтві".

"Ідея була така - поговорити про портретованих не як про особистість, не про життя людини та пов’язані з ним історичні події, а більше про одяг, предмети, аксесуари, про те, як людина себе позиціонувала, ознакою чого вони були - привілейованого соціального становища, наслідування моди, смаку чи капіталовкладень", - розповіла кураторка виставки, старший науковий співробітник музею Світлана Демченко.

За її словами, експозиція складається з майже 40 портретів із музейних фондів, які відображають модні тенденції та деталі чоловічого та жіночого вбрання XVIII - поч. XX ст. Умовно їх поділили на три частини.

Перша презентує одяг XVII - XVIII століть на представниках козацько-старшинських родів, вплив на який мала мода польської шляхти. Про нього розказують портрети Василя Дуніна-Бурковського, Маркевичів, Галаганів та інших відомих родів. Другий розділ - вбрання XIX сторіччя до 80-х років - дозволяє простежити еволюцію жіночого плаття під впливом європейських стилів та показує тогочасний чоловічий костюм. У третій частині експозиції, присвяченій моді кінця XIX ст. - поч. XX, на прикладі жіночого одягу розкривається тема модерну.

Демченко зазначила, що підготовка виставки тривала близько року, а особисто вона почала досліджувати тему задовго до цього. Несподіваним для неї відкриттям стало існування моди на народне вбрання серед українських дворян, яка виникла в другій половині ще імперського XIX ст.

«Музейний календар» на 2021 рік знайомить із традиціями Закарпаття

Ужгородський скансен відтворив весільні традиції долинян Закарпаття в календарі на новий 2021 рік, світлини для якого зробив фотокореспондент Укрінформу Сергій Гудак.

"У 2017 році Закарпатським музеєм народної архітектури та побуту було започатковано щорічне видання "Музейний календар", щоб на його сторінках популяризувати різні фондові колекції музею та народну культуру Закарпаття. Цьогоріч темою музейного календаря стала найяскравіша частина родинної обрядовості нашого краю – закарпатське весілля. Вже другий рік поспіль "головними героями" календаря є музейні співробітники, які щодня працюють над тим, щоб музей ставав ще більш цікавим, натхненним та творчим. Всі барви закарпатського весілля передав фотограф Сергій Гудак", – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, весільні звичаї та обряди мають свої особливості в кожному районі, тож на сторінках календаря відтворено традиції долинян Закарпаття.

Кожен місяць календаря – це окремий фрагмент весілля: зрізування барвінку, плетіння вінків, танець нареченого з мамою, викуп нареченої, благословіння батьками, придане нареченої, вінчання, весільна хода, закручування в покровець, гуляння, пов’язування хустки, танець молодої.

У Львові створили сайт відновлених об'єктів історичної спадщини

У проекті «Прогулянка оновленим Львовом» зібрано фото відновлених скверів, брам та фасадів презентували онлайн проект «Прогулянка оновленим Львовом». На сайті проекту розміщені об’єкти, які були відреставровані та оновлені у місті в останні роки.
Портал матиме три розділи:
Сквери, де наразі зібрано 18 громадських просторів;
Фасади, у якому вже є 32 будівлі. У цьому підрозділі відображені будівлі, де вже проведені реставраційні роботи. Зображення зроблені згори, їх можна збільшувати, а самі будівлі наближати та віддаляти.
Брами, де на карту Львова нанесені позначки з відреставрованими об’єктами. Клацнувши на позначку, можна побачити фото до та після реставрації брами.
У цих підрозділах відображені будівлі, де вже проведені реставраційні роботи. Зображення зроблені згори, зображення можна збільшувати, а самі будівлі наближати та віддаляти.
Над проектом працювали Бюро спадщини, управління охорони історичного середовища та компанія Skeiron. Бюро спадщини – координаційно-інформаційний центр з популяризації, збереження і відновлення спадщини Львова. Управління охорони історичного середовища здійснює контроль за охороною та використанням об’єктів культурної спадщини у Львові. Проект доступний на сайті Львівської міської ради, у розділі проекти Бюро спадщини.

Затонуле 270 років тому судно перетворять на музей

Вантажне судно Голландської Ост-Індської компанії «Амстердам», яке затонуло у 1749 році в протоці Ла-Манш, планують підняти з дна, помістити у спеціальний рятувальний док і перевезти на відстань 400 км до узбережжя столиці Нідерландів. Відтак місцева архітектурна фірма ZJA побудує довкола нього підводний музей.
Як пише Bird in Flight, вантажне судно «Амстердам» у 1749 році поверталося з першого рейсу і потрапило у сильний шторм. Капітан був змушений підплисти до суші неподалік англійського міста Гастінгс, де корабель затонув і понад 200 років перебував у піску.
Після того, як судно доправлять до Амстердама, архітектори збудують довкола нього капсулу зі скла та сталі. Процес безпечного перевезення судна може зайняти кілька років, тож його відкриття попередньо заплановане на 2025 рік.
Відвідувачі музею зможуть обійти залишки 40-метрового корабля і роздивитися, що вціліло під водою – зокрема, пляшки вина, столові прибори, особисті речі моряків. Водночас усі ці предмети будуть вивчати фахівці.
«Відвідування цього місця буде нагадувати похід у театр, де глядачі можуть спостерігати дослідження дайверів та істориків, які працюють всередині затонулого корабля», – говорять в архітектурній фірмі.
Вхід в музей обладнають над водою і декорують білим тканинним куполом. У залі також розташують наукові лабораторії та експозиційні кімнати, у яких можна буде поглянути на різні історичні артефакти, підняті з дна.
Точну локацію музею поки що не обрали, проте берег Амстердама вважають більш безпечним, ніж той пляж, поруч з яким зараз перебуває судно, поступово руйнуючись під дією сильних приливів. Попри це залишки корабля добре збереглися завдяки місцевій осадовій породі.
Завдяки музею фахівці сподіваються краще вивчити діяльність Голландської Ост-Індської компанії, яка займалася торгівлею з країнами Ост-Індії та Китаєм і проіснувала з 1602 до 1798 року.

У Вінниці відкрили оновлений музей Голокосту

У Вінниці в приміщенні Єврейської громади міста відкрили оновлений музей Голокосту.
Про це повідомляє департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА
"Довгі роки експонати музею демонструвались в приміщенні на території колишнього цегельного заводу. Нині ж було вирішено перевести його саме до офісу на Космонавтів, адже тут сконцентровані численні культурні, мистецькі, історичні та релігійні об`єднання і фонди єврейських громад міста й області. Саме завдяки їхній спільній роботі та згуртованості було оновлено експонати музею, зібрано унікальні оригінальні матеріали з усієї Вінниччини, оприлюднено нові історичні дані та авторські дописи як свідків холокосту, так і дослідників, що займаються цією тематикою", - йдеться у повідомленні.
Як уточнив керівник музею Леонід Трахтенберг, музей було започатковано 13 років тому. Наявні там експонати зберігалися у невеличкому приміщенні й не були доступні широкій громадськості. Наразі ж за сприяння БЄФ "Хесед Емуна" за підтримки БФ "Християни за Ізраїль - Україна" музей переїхав у приміщення Єврейської громади Вінниці, там виставили особисті речі загиблих євреїв, а також розмістили інформаційні стенди та книги про Голокост на Вінниччині.
В оновленому музеї відкрилась виставка "Захистимо пам'ять", - це подарунок фонду "Меморіал убитих євреїв" (Берлін) та Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ).
Вхід для відвідувачів музею безкоштовний.

Архив новостей за: 2021| 2020| 2019| 2018| 2017| 2016| 2015| 2014| 2013| 2012| 2011| 2010| 2009| 2008| 2006| 2005|