Український туризм

Ольга Рутковська — співініціаторка створення археологічного музею на Поштовій площі, мисте-цтвознавиця, дійсна членкиня ІКОМОС.

Коли відкривався цей археологічний об'єкт, а працювали над ним з 2014 і до початку 2017 року, в процесі робіт був відкритий середньовічний припортовий квартал. Він досить великий — площею близько 6 тис квадратних метрів. Рештки таких об'єктів залишалися тут на будівельному майданчику і власне з них була створена в минулому році експозиція, яку сьогодні всі бажаючі можуть бачити.

Це дуже цікаві історично важливі об'єкти. Взагалі ми можемо тут показувати людям практику та методи будівельні, якими користувалися кияни у минулому.

Чому ми заговорили про музей в цьому місці? Ця розмова тривала дуже давно. Навіть і влада у 2015-2016 року вела розмову про те, що тут необхідно створювати музей.

Сьогодні ми можемо чітко і відверто говорити про те, що пам'ятка в відкритому стані. Проте, оці залишки які є на поверхні, ще в такому стані, який можна експонувати, показувати людям. Єдине, що будь хто з фахівців розуміють, що цей шар вже давно втрачений, тому що, археологи відкрили його у 16 році, а сьогодні ми говоримо в кінці 20-го, то, відповідно, археологічна деревина не може стільки витримувати і мати якусь здатність бути збереженою і законсервованою.

Коли почалася мирна акція в 2018 році в червні і ми нікуди ні на йоту не відступили. Та програма дій, яка в нас готова, про те, як виходити з кризової ситуації, як створювати музей, кого залучати. Вона дуже детально прописана з помісячним графіком. Програма передбачає вивчення ситуації з конструкцією залізобетонною площі та з ґрунтовими водами. Інша складова створення музею - формула юридична. Вже нами давно повідомлена владі формула, в якій бере участь громада в якості нагляду за розвитком музею, і музей створюється, як інституція на київській землі. І очевидно він має бути міським музеєм, хоча пам'ятка національного значення.

Обов'язково необхідно нормальний музей, як юридична особа, не філія, не відділ, а самостійний музей. Тому що вже багато було розмов, проведено консультацій. Ми чітко задаємо питання, якщо це буде відділ існуючого музею, то чи буде у цього відділу власна ідеологія та стратегія розвитку.

Наш квартал нічим не відрізняється від кварталів відкритих в Швеції, Норвегії, в Британії. Так що ми відразу сказали про те що музей має бути самостійною установою.

Віталій Білецький — автор ідеї історико-культурного туристичного центру «Річкова Брама Києва», співініціатор створення археологічного музею на Поштовій плоші, правознавець, член Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Ми знаходимося зараз всередині недобудованої шляхово-транспортної розв'язки, яка має таку назву за проектом. Але взагалі ми знаходимося на території пам'ятки національного значення археології та історії. Це — ділянка прибережного кварталу середньовічного Києва, яку відкрили ще у 12 році.

відкопали. Інвестор та влада бачили на той час тут торгівельний центр. Взагалі дослідницька робота, відновлення, реставрація, консервація, роботи істориків, мистецтвознавців, музейників — це у наш час дорого. Тому для інвестора і влади простіше все вигребти звідси та десь там вже по сховищам розтягнути, по музеях, по фондах. А тут зробити, як на Майдані незалежності, два поверхи під оренду та заробляти вже кошти.

Ми надали громадську альтернативу, і саме так з'явилися конкурси, та ідея використання всієї площі навколо цього підземного простору. Тобто, територія Поштової площі з урахуванням розвитку всього периметру — це вже стосується державного історико-культурного заповідника Стародавній Київ і пов'язано з трьома іншими площами: це Михайлівська, це Софіївська, це Контрактова.

Цей конкурс тривав майже рік. Тобто супроводжувався зустрічами, експертними зустрічами. Ми підняли всі питання, які можна було підняти: питання захисту, питання транспорту, питання аварійності забезпечення, безпеки людей в транспорті і все інше. І в першу чергу туризму, як основного потужного двигуна розвитку процесу.

Ми провели власне розслідування: підняли всю документацію, нема жодних таємниць, всі історії знаємо, всіх поіменно, хто які підписи і де ставив. Зараз знайти винного в тому аварійному стані ділянки багато простіше, ніж знайти вихід з цієї ситуації'. Але ми не шукаємо винних, проте, запропонували свій варіант. Сьогодні є напрацьована дорожня карта. Напрацьована вона з тими гравцями які тут є, з тим же інвестором, з підрядником, з державними установами і громадськими об'єднаннями.

В першу чергу ми йдемо від території, тобто, від дослідження. Потім вже ніхто не каже, що тут не має бути торгової площі, без цього не працює жоден музей. Це повинні бути заклади громадського харчування, але домінантом повинна бути все ж таки пам'ятка і виходити треба з цього питання. На сьогодні ми бачимо розуміння від того ж інвестора. Як воно буде далі ми не знаємо, але розпочинати розв'язувати це питання потрібно на цьому шляху. І бажано, щоби всі йшли в одному напрямку, інакше це призведе знову до колапсу.

ПОШТОВА ПЛОЩА ВИМАГАЄ МУЗЕЮ