|
Тематика пасажирських залізничних перевезень стала на сторінках «Українського туризму» традиційною: з огляду на катастрофічний стан вітчизняних автошляхів та дорожнечу авіаквитків у внутрішньому сполученні, переважна більшість наших співгромадян віддає перевагу залізничному сполученню всередині країни.
Доля пасажирського залізничного транспорту у в'їзному туризмі не є визначальною, оскільки багато хто з іноземних туристів приїжджає до України за допомогою інших видів транспорту (передусім авіаційного), проте залишається досить-таки значною — на рівні 40%. Нарешті, доля залізниці у виїзно¬му туризмі наших громадян є незначною, оскільки залізничне сполучення з основними напрямками або неможливе у принципі (Туреччина, Грузія, Ізраїль), або ж вкрай утруднене завдяки різній ширині колії в Європі та в Україні. Не сприяє збільшенню залізничного пасажиропотоку до Європи й незрозуміла тарифна політика Укрзалізниці, через що квиток на потяг часто коштує дорож¬че за авіапереліт за тим самим маршрутом.
Однак на теренах України вітчизняна залізниця залишається основним транспортним засобом у пасажирському сполучен¬ні. За даними прес-центру УЗ за 5 місяців 2013 р. було перевезено 169.1 млн. пасажирів, при цьому загальний пасажирообіг збільшився на 2.4% порівняно з аналогічним періодом мину¬лого року. Таким чином, якщо прийняти населення України за 45 млн. чоловік, кожний із нас за 5 місяців здійснив майже 4 поїздки у потягах (3.76), серед¬ня ж відстань подорожі склала 415.6 км (такою є відстань від Києва до Луцька).
Якщо припустити, що кожний з пасажирів їхав за квитком (насправді це не зовсім так, особливо в приміському сполученні), то усього Укрзалізниця реалізувала 169.1 млн. квитків. З них, за по¬відомленням прес-служби УЗ, понад 1.5 млн. було оформлено з використанням Інтернет-ка-налів, а 34.5 тисяч — оформлено як повноцінний електронний квиток. Тобто, доля дистанційно оформлених квитків склала 0.9%, що надзвичайно мало. У Польщі доля таких квитків перевищує 40%, а в Іспанії — 80%.
Проте, якщо врахувати, що на деякі потяги (наприклад, у приміському сполученні, а також на спеціальні поїзди подібно до дитячих чи туристичних) дистан¬ційний спосіб продажу не застосовується, доля квитків, оформлених через Інтернет, є трохи вищою. Так, Укрзалізниця повідомляє, що протягом І кварталу нинішнього року дистанційно оформлено 5.6% квитків. Утім, доля дистанційних продажів залізничного контенту досить-таки швидко збільшується: так, станом на початок вересня в Україні через Інтернет продавало¬ся вже 8.7% квитків.
Не виключено, що збільшен¬ня обсягу продажів пов'язано із запровадженням наприкінці липня Укрзалізницею сервісу, на необхідності якого давно вже наполягає «Український туризм». А саме, можливості онлайн-по-вернення придбаних через Інтер-нет квитків на сайті УЗ booking. uz.gov.ua. Попри досить відчутну обмеженість цього сервісу (так, повернути онлайн можна лише не роздрукований у касі квиток, до того ж не можна анулювати, скажімо, один квиток із трьох, якщо їх було придбано в одному замовлені — в цьому випадку анулюються усі квитки), він є суттєвим кроком до осучаснення сервісу для пасажирів вітчизня¬них потягів. Що ж, чекаємо на поширення рамок цього сервісу, наприклад, на інструменти чин¬них в Україні GDS Amadeus та Galileo, а також системи консолідованих з УЗ агентів на кшталт Tickets.ua.
Що ж до повноцінних електронних квитків, то їхня доля й узагалі виглядає жалюгідною. Однак не забуваймо, що елек¬тронний квиток в Україні можна оформити лише на «Хюндай», а також на нічний фірмовий потяг №37/38, що курсує за маршрутом Київ — Донецьк. Укрзалізниця неодноразово обіцяла поширити цей механізм на усі потяги далекого сполучення. Та в реальності запровадження електронних квитків, скоріш за все, здійснюватиметься поетапно: спочатку на фірмові потяги на кшталт «Чорноморця» №105/106, який курсує зі столиці до Одеси, «Оберега» №64/63 (Київ — Харків) чи «Славутича» №12/11 (Київ — Симферополь). Щось подібне очікується вже наприкінці нинішнього року. Як би там не було, подальше поширення технології електронного квитка призведе до однозначно¬го збільшення долі «високотех-нологічних» квитків, а відтак і зменшенню черг біля кас.
Утім, і нинішня «половин¬часта» технологія дистанційної оплати замовлення з наступним оформленням квитків у касі набуває все більшої популярності: адже йти до каси за вже купле¬ним квитком та стояти в черзі у
надії придбати саме той квиток, який необхідний — це два аб¬солютно різні рівні сервісу. Зрос¬тання популярності цього сервісу ілюструють дані з графіку.
Цікаво зауважити, що різке збільшення дистанційних продажів залізничних квитків в Укра¬їні співпало з літнім періодом, коли традиційно спостерігається пік попиту на контент УЗ.
Цікавим також є розпо¬діл продажу квитків по різних каналах. Ми вже неодноразово зазначали, що сьогодні в системі Укрзалізниці діють кілька каналів продажу залізничного контенту: сайти e-kvytok.com.ua (історично перший) та e-kvytok. kiev.ua, призначені для самостійного вибору місць та оплати вартості проїзду пасажирами, сайт uz.gov.ua, на якому також реалізована можливість вибору місць та оплати вартості проїзду. Також контент УЗ реалізується за допо¬могою GDS Galileo (зокрема, через інструмент Bus&Rail) Amadeus (за допомогою інструменту Amadeus Rail Ukraine).
Доля туристичних агенцій у про¬дажу контенту УЗ сьогодні є віднос¬но невисокою. Це пов'язано із певною консервативністю пасажирів, які звикли за квитком вирушати до залізничної каси, а не до туристичної агенції. Крім того, в Україні досі не проведено широкої соціальної кампанії, спрямованої на збільшення обсягу дистанційних продажів залізничних квитків, у тому числі через туристичні агенції. Та немає сумніву, що із поширенням у сис¬темі Укрзалізниці сучасних методів дистриб'юції свого контенту (того ж таки електронного квитка), а також запровадження додаткових послуг (на кшталт продажу ланчбоксів, альтернативних комплектів постіль¬ної білизни, прокату різноманітних ґаджетів чи забезпечення пасажирів доступом до мережі Інтернет) популярність дистанційних методів збільшуватиметься. Тож для туристичних агенцій з'являються нові можливості розширити клієнтську базу: адже людина, яка прийшла до агенції за квитком і якій сподобався сервіс, скоріш за все, неодноразово повертатиметься до цієї ж агенції, у тому числі й за іншими туристичними послугами.
назад >>>
|
English