|
Сьогодні Крим має намір активно залучати інвестиції не тільки в ТУРИСТИЧНУ СФЕРУ, а й в інші галузі економіки регіону. Та попри оптимізм республіканських чиновників, інвестори, як і раніше, продовжують цікавитися, головним чином, готелями та рекреаційними комплексами Інвесторам -«зелену вулицю»?
На початку жовтня Верховна Рада ухвалила закон про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості ведення інвестиційної діяльності на її території . Офіційна пояснювальна записка стверджує, що закон спрямований на створення сприятливих умов для комплексного та збалансованого розвитку Криму шляхом забезпечення ефективного використання ресурсів, залучення інвестицій та оптимального здійснення інвестиційної діяльності. Наприклад, закон повинен створити умови для активного впровадження енергозберігаючих технологій виробництва. Але в законі є один важливий момент: він дозволяє надавати земельні ділянки для інвестиційних проектів без аукціонів.
Через цю норму закон критикують, адже вона уможливлює створення корупційних ланцюжків для передачі кримської землі в «потрібні» руки.
Крім того, закон передбачає, що договір про умови реалізації інвестиційного проекту на території Криму може бути багатостороннім — сторонами договору, які реалізують інвестиційний проект, крім суб'єктів господарювання, можуть бути місцеві органи виконавчої влади або місцевого самоврядування, в межах адміністративної території яких реалізується відповідний проект. Така норма не тільки дасть інвесторові можливість спростити роботу з місцевою владою, а й дозволить місцевим властям красиво відзвітувати про виконану роботу з підвищення інвестиційної при-вабливості ввіреної їм території, залишивши за собою право обирати інвестора-партнера. Поставимо на «біле»
Утім, розвиток промислових об'єктів Криму вимагає наявності великих інвесторів, зацікавлених у таких вкладеннях. На світовому ринку за них ведеться запекла боротьба, в якій Крим — не найдосвідченіший гравець. А от знайти інвестиції в курорти та туризм кримчанам набагато простіше. Напевно, саме тому туристично-рекреаційну галузь сьогодні визнано пріоритетом №1 у стратегії розвитку економіки Криму. Щоправда, за оцінкою міністра курортів і туризму АРК Олександра Лієва, незважаючи на величезну популярність кримського відпочинку на всій території пострадянського простору, частка в туризму ані за радянських часів, ані при незалежності не була головною бюджетоутворюючою галуззю республіки. Протягом останніх 20 років у період свого зростання 2001-2008 рр. туризм формував у зведеному бюджеті автономії не більше 8% доходів, а в післякризовий період ця частка стабільно знижується. Так, за підсумками 2011 року вона склала 5,87% всього обсягу надходжень, 2012-го — 5,57%.
Стратегія розвитку туризму сьогодні визначена досить чітко: Крим буде позбавлятися іміджу дешевого курорту, де невиба¬гливі туристи з низькою плато¬спроможністю можуть відпочити з травня по вересень. Натомість влада прагне розвивати об'єкти, здатні залучати туристів цілий рік, а відтак забезпечувати цілорічні надходження до бюд¬жету. За даними профільного кримського відомства, протягом останніх років Крим намагався створити «місцеву» альтернативу Туреччині та Єгипту, з їх пляж¬ним відпочинком та системою all inclusive. Однак ані на зрос¬тання туристичного потоку, ані на бюджетні надходження така стратегія не вплинула. «Останні роки ми мавпували, наслідуючи Туреччину з її винаходом — системою all inclusive, через що в Криму скорочувалася кількість оздоровниць та збільшувалось число готелів, — стверджує пан Лієв. — У той же час all inclusive у Криму виглядав досить неприродно. Зараз у нас зворотна тенденція». На підтвердження слів міністра, тільки 2013 року 7 кримських готелів стали оздоровницями. Серед них, зокрема, готель «Ялта — Інтурист», кілька євпаторійських та сакських об'єктів. Міністр задоволений: «Кожен такий об'єкт — це міль¬йонні інвестиції».
Крім того, статистика свід¬чить, що Криму вдалося збільшити кількість цілорічних оздоровниць. Так, за даними Міністерства курортів і туризму АРК, 2012 року цілий рік працювали 196 об'єктів, а в 2013 р. — вже 238. «Це тисячі ту¬ристів, які приїдуть до Криму не тільки влітку», — радіє міністр відродженню оздоровчого та медичного туризму, що наміча¬ється у такий спосіб. «Моя твоя не панімай»
Кримчани краще за мешканців багатьох інших регіонів розуміють, що відпочивальники — це гроші. Саме тому Крим намагається змінити свою маркетин¬гову стратегію, запроваджуючи принципи оптимізації витрат. Раніше кримчани «брали валом», розміщуючи тисячі приїжджих з мінімальним комфортом та найдешевшим сервісом. Грошовий потік генерували, в основному, ті, кому «Туреччина» була не по кишені. Зараз у Криму зрозуміли, що зі збільшенням грошовитих відпочивальників можна й більше заробити.
За даними Міністерства курортів і туризму, яке зайнялося вивченням фінансового стану курортників, 2012 року 45,48% туристів у Криму становили громадяни, чий дохід не перевищував $500 на людину за місяць. 2013 року частка таких туристів склала всього 21,06%. Кримчанам залишається ви¬рішити питання, де знаходити «грошовитих клієнтів». Очевид¬но, що старі методи залучення відпочиваючих через систему профспілкових путівок сьогодні не тільки не працюють, але й не дуже цікавлять Крим: «безкоштовним» або «10-відсотковим» відпочинком користуються ті, хто не може собі дозволити нічого кращого. З іншого боку, кримські оздоровниці, які пра¬цюють з бюджетними туристами, повною мірою відчувають, наскільки нерегулярним може бути бюджетне фінансування. Стан таких об'єктів відповідає кількості заплачених за відпочинок у них грошей.
Тим не менше, Крим не збирається віддавати питання залучення відпочиваючих на відкуп стихійного ринку та дрібних туристичних агенцій. Ідеальним способом розподілу путівок була і залишається централізована система, за якої оздоровниця має чітке уявлення, коли та скільки відпочиваючих їй потрібно прийняти. Крім практично мертвої системи профспілкових путівок, такий чіткий потік Криму могли б гарантувати, зокрема, пенсійні фонди, які оплачували б оздоровлення пенсіонерів, а також страхові компанії, які потребують об'єктів для реабілітації. Кримська влада вважає, що співпраця з такими фондами та компаніями з інших країн була б вигідна усім. Адже пенсійним фондам та страховим компаніям усе одно потрібно оздоровлювати своїх клієнтів, а в Криму це
можна зробити значно дешевше, ніж, наприклад, у Західній Європі.
Але Крим поки неспроможний сформувати туристично-медичний продукт, який би зацікавив іноземні страхові та пенсійні фонди — у нас немає чіткої категоризації об'єктів розміщення, відсутнє визначен¬ня, які послуги відпочивальник, що його направили до кримської оздоровниці фонди чи страховики, може гарантовано отримати в тій чи іншій оздоровниці. За словами голови підкомітету з питань сана¬торно-курортної діяльності, оздо¬ровлення та відпочинку Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я Бориса Дейча, сьогодні депутати готуються внести зміни до Закону України «Про туризм», які б установили для галузі чіткі рамки: «Настав час розмежувати й визна¬чити терміни й поняття, що протя¬гом останніх років закріпилися на ринку туристичних послуг. А саме: «оздоровчий туризм», «лікувально-оздоровчий туризм», «медичний туризм» тощо. Зараз всі ці поняття використовуються довільно, часто відбувається їх підміна...».
Якщо Україна зможе гарантувати іноземним фондам та страховим компаніям, що кримські оздоровниці з ними співпрацюватимуть на належному рівні якості, бюджет автономії, за різними оцінками, зможе вирости на 10-17%. Серед¬ньорічна виручка рентабельних санаторіїв Криму коливається в межах 25-130 млн. грн. Заванта¬ження таких санаторіїв за рахунок медичного туризму, який забез¬печує цілорічну роботу, становить від 65 до 90%. Щоправда, сьогодні в Криму лише біля 40 об'єктів, які можуть похвалитися такими по¬казниками. Збільшення їх кількості залежить не тільки від самих оздо-ровниць, але й від держави. Якщо вона буде зацікавлена, інвестори в Крим підуть набагато охочіше.
назад >>>
|
English