|
ВЖЕ ПРОТЯГОМ 4 РОКІВ ПРОЕКТ ЗАЛІЗНИЧНОГО СПОЛУЧЕННЯ МІЖ КИЄВОМ ТА МІЖНАРОДНИМ АЕРОПОРТОМ «БОРИСПІЛЬ» НЕ МОЖЕ ВИЙТИ З ПІДГОТОВЧОЇ СТАДІЇ. СХОЖЕ НА ТЕ, ЩО НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ НАВРЯД ЧИ ВІН ПЕРЕЙДЕ У ПРАКТИЧНУ ПЛОЩИНУ
Ідея проекту «Повітряний експрес» обговорюється у кабінетах зацікавлених міністерств та відомств вже не перший рік. До її реалізації планували залучати різноманітних інвесторів, серед яких була і японська корпорація Itochu. Втім, відвертого бажання забезпечити пасажирам зручний вид сполучення з головним аеропортом країни ніхто не виявляв. Наприклад, «Укрзалізниця», яка цілком логічно могла б стати оператором лінії, у 2007-2008 роках дипломатично відмовлялася взятися за справу. Формальним приводом для такого рішення була необхідність спочатку добудувати Дарницький міст. Та, скоріш за все, залізничники вважали задум не дуже привабливим з точки зору капіталовкладень. «Борисполю» залізниця нецікава?
Непрямим підтвердженням цього можна назвати й пасивність аеропорту «Бориспіль», який також міг стати відповідальним за реалізацію проекту. Врешті-решт, відповідальним за «Повітряний експрес» стало Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами. І хоча спочатку здати його планувалося разом з терміналом D, терміни виконання робіт постійно змінювалися.
Сьогодні, за словами голови Держінвестпроекту Владислава Каськіва, інфраструктура та рухомий склад для «Повітряного експресу» будуть готові 2016 року. «Ми вже фізично у процесі будівництва: Укрзалізниця укладає інженерні мережі, створено будівельний майданчик. Нам вдалося вмовити наших китайських партнерів у необхідності використання українського рухомого складу», — сказав він. «Ми однозначно встигнемо, календарні графіки виконаємо, я не бачу загроз для цього», — додав голо¬ва агентства.
Однак його оптимістичні обіцянки викликають певні сум¬ніви. Слід, наприклад, згадати, що проект урочисто стартував ще наприкінці грудня 2011 року, коли Держінвестпроект разом з китайськими інвесторами та генеральним підрядником — China National Machinery Industry Complete Engineering Corporation — оголосили про початок робіт на залізничному переїзді поблизу селища Чубинське. Однак після цього вся діяльність повернулася до кабінетів та переговорних кімнат. Адже на шляху експресу завжди з'являлися якісь бюрократичні перешкоди, а кожна підписана з китайською стороною угода виявлялася «суто технічною», «попередньою» і т.д. Рамковий договір було підписано ще 2010 року. Тобто агентство ніяк не може перейти від підготовчої роботи до етапу реалізації. Без коштів колії не буде...
В результаті постійно змінюються терміни завершення робіт. Якщо у серпні минулого року Каськів обіцяв запустити експрес 2014-го, то тепер у стрічках новин фігурує нова дата — 2016 рік. Та вона знову може змінитися. Так, Південно-Західна залізниця насправді виконує підготовчі роботи. Але проблемні питання з власниками земельних ділянок, через які має пройти колія, досі не вирішено. За неофіційними даними, агентство наразі не має коштів для їх викупу. Тому будівництво може знову призупинитися.
Крім того, продовження робіт потребує затвердження остаточного проекту урядом. Але підго¬товчі роботи і досі не завершені. «Станом на 28 січня 2014 року генеральним проектувальником (Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів) завершуються роботи щодо розроблення проектно-кошторисної документації
стадії «Проект». В першій половині лютого 2014 року ДП «Нацпроект «Повітряний експрес» планує передати до ДП «Укрдержбудек-спертиза» проектно-кошторисну документацію стадії «Проект» для проведення експертизи», — повідомили кореспондентові УТ у прес-службі Держінвестпроекту.
Слід також врахувати, що акції протесту, що вибухнули наприкінці минулого року, призупинили капіталовкладення в українські проекти: інвестори наразі уважно спостерігають за ситуацією, однак утримуються від рішучих кроків. Тому невідомо, чи продовжить Експортно-імпортний банк Китаю фінансування «Повітряного експресу», який, до того ж, ніяк не може вийти в практичну площину. Утім, в агентстві запевняють: жодних проблем з фінансуванням наразі немає.
«5 грудня 2013 року в рамках офіційного візиту делегації уряду України до Китайської Народної Республіки, державне підприємство Держінвестпроекту «Нацпроект «Повітряний експрес» підписало меморандум про взаємо-розуміння з Китайською національною корпорацією машинної індустрії та генеральних підрядів (СМСЕС), згідно з яким ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» визначено потенційним партнером, що здійснюватиме виробництво моторовагон-ного рухомого складу в рамках реалізації Нацпроекту. Станом на 28 січня 2014 року затримок в отриманні щодо фінансування проекту немає», — повідомили у прес-службі. Однак через політичну кризу ризики припинення фінансування зберігаються. «Повітряний експрес»: дорогий та повільний?
Однак уявімо, що такий довготривалий проект все ж таки вдалося реалізувати. Що в результаті отримають кияни? На лінії мають курсувати чотири електропоїзди місткістю до 500 пасажирів кожен. Відстань у 37 км від центрального залізничного вокзалу вони долатимуть приблизно за 41 хвилину. Однак тут слід зважати на те, що харківський напрямок, на якому працюватиме експрес, завантажений товарними потягами, які, як відомо, є основним джерелом доходів «Укрзалізниці» через збитковість пасажирських пере¬везень. Тому не виключено, що мандрівникам, які запізнюються на літак та хочуть проїхати повз затори на Південному мосту та проспекті Бажана, доведеться чекати та пропускати рухомий склад з вантажем. Більш того, на цьому ж маршруті курсують і прискорені денні поїзди Hyundai. І знайти для них оптимальне місце у розкладі руху «Укрзалізниці» було непросто. Тому навряд чи «Повітряний експрес» матиме конкурентні переваги у часі порівняно з автомобільним транспортом.
Варто також звернути увагу і на вартість проїзду таким «експресом»: за попередніми розрахунками вона має складати близько 10 доларів США — точнісінько як у Москві. Зрозуміло, що така ціна автоматично дає конкуренті переваги автобусному перевізнику, який пропонує довезти до «Борисполя» за значно нижчою ціною.
Крім того, пасажирам буде досить незручно дістатися центрального залізничного вокзалу у години пік, аби звідти вирушити до аеропорту. Набагато простіше сісти у автобус SkyBus біля станції метро «Харківська». Щоправда, Держінвестпроект обіцяє зробити дві проміжні зупинки на шляху потяга — на станціях «Видубичі» та «Дарниця». Однак це значно збільшить час руху та ускладнюватиме розробку оптимального розкладу для експресу.
На думку експертів, значно перспективнішим варіантом для проекту «Повітряний експрес» стало б будівництво так званого легкого метро або швидкісного трамваю від метро «Бориспільська» до аеропорту. Разом з ним на станції має запрацювати і зручний пересадочний вузол. В такому разі експрес не залежатиме від завантаженості колій «Укрзалізниці» та дозволить у разі необхідності відправляти поїзди до аеропорту з інтервалом у дві хвилини. Олексій КОЧАНОВ, генеральний директор ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»:
Залізничне сполучення між столицею та аеропортом «Бориспіль» — украй важливий інфраструктурний проект, реалізація якого здатна суттєво поліпшити пасажирську логістику для головної повітряної гавані України. Загалом, «Повітряний експрес» потрібен не тільки авіапасажирам, але й усім без винятку, хто в той чи інший спосіб має стосунок до «Борисполя». Тому я не поділяю песимістичних поглядів щодо реалізації цього проекту: адже задачі, пов'язані з його виконанням, послідовно вирішуються. Вірю, що цього року почнеться будівництво залізничної гілки до «Борисполя». назад >>>
|
English