|
Дімітріос ТРАНОС, керівник консульського відділу Посольства Греції в Україні, заступник голови місії
Протягом останніх років відпочинок на курортах нашої держави став надзвичайно популярним серед громадян України: про це свідчить як статистика оформлення шенгенських віз грецькими консульствами, розташованими в Україні, так і дані від наших готелів та інкамінгових туроператорів. Цей фактор, який не може не тішити, призводить, однак, до різкого зростання навантаження на наші консульства, особливо в період «високого» туристичного сезону (для Греції це період з травня до жовтня). Зрозуміло, що в оформленні великої кількості туристів, які обрали Грецію для свого відпочинку, нам допомагають наші партнери — акредитовані туристичні компанії. Однак хотів би заува-жити, що туристичні потоки (а відтак і навантаження на наші консульства) зростають настільки швидко, що нашу схему співпраці з туристичними ком¬паніями довелося видозмінити. Це, звичайно, викликало певні запитання та навіть побоювання серед учасників ринку туристичних послуг. Саме тому я, використовуючи в якості майданчика професійне галузеве видання «Український туризм», хотів би пояснити, що саме змінилося в нашій політиці співпраці з туристичними компаніями, та яким чином наша з ними взаємодія відбуватиметься надалі. Позбавлення акредитації -не вирок!
12 березня 74 українські туристичні компанії отримали від нас листа, в якому повідомлялося про припинення їхньої акредитації в грецькому консульстві через недостатню кількість поданих візових анкет. Загальновідомо, що акредитовані туристичні компанії мають певні привілеї — документи для отримання візи, що подаються ними, перевіряються прискорено. Проте коли кількість фірм у списку є дуже велика, нам складніше проводити зазначену перевірку.
Після того багато хто з представ¬ників туристичного бізнесу — як компаній, чию акредитацію було припинено, як тих, хто продовжує з нами співпрацювати, так і тих, хто ніколи не мав акредитації та лише думав про неї — стали звертатися до нас із проханням навести критерії отримання (чи продовження) акредитації. А також навести той поріг, нижче якого акредитація втрачається.
Отже, припинення акредитації відбулось для тих компаній, які за результатами липня та серпня 2013 року подали менше ніж 50 анкет (за весь період, тобто за 2 пікових місяці — Ред.). Враховуючи, що усього в липні минулого року ми видали близько 34 тисяч віз, а в серпні — трохи менше 24 тисяч, стає зрозумілим, що компанії, акредитацію яких було припинено, систематично на грецькому напрямку не працюють, подаючи документи лише тих туристів, які приходять до них «самопливом». Такий висновок підтверджується й аналізом діяльності цих компаній і за попередні місяці та роки.
Утім, рішення про припинення акредитації — не остаточне. Ми даємо можливість туристичним компаніям відновити її за певних умов. А саме, якщо вони нададуть нам реалістичний план підвищення турпотоку. А вже за результатами виконання (чи невиконання цього плану) ухвалюватиметься остаточне рішення про продовження чи припинення акредитації цих компаній.
Я ще хотів би зазначити, що наявність у компанії акредитації в будь-якому консульстві, у тому числі й у нашому, споживає пев¬ний ресурс цього консульства. Відтак ми ухвалили рішення оптимізувати навіть не кількість, а список наших партнерів, вклю¬чивши в нього тих, хто системно працює на грецькому напрямку та формує турпотік до нашої держави. Також надається значення якості клієнтів.
Крім того, київське консульство не припиняє акредитацію й нових туристичних компаній, які раніше з нами не співпрацювали. Ні - продажу віз!
Для громадян багатьох держав світу шенгенську візу можна розглядати як цінний ресурс, який дозволяє в'їзд на території держав — членів Шенгенської угоди — та пересування нею. Греція є членом Шенгенської угоди, відтак видає туристам, які бажають відпочити на наших курортах, відвідати наші туристичні атракції чи познайомитися з нашою історією та культурою, саме шенгенські візи. Зауважу, однак, що оформлення та використання шенгенської візи регулюється низкою як національних законодавчих актів, так і міжнародних угод, зокрема, Регламентом № 810/2009 Європейського Парламенту та Ради (Візовим Кодексом Європейського Союзу). Ці документи встановлюють та регулюють практично всі умови, пов'язані з оформленням та використанням шенгенських віз.
Отже, до тих аплікантів або туристичних компаній, які систематично порушують ці вимоги, у нас немає довіри. Адже багато¬разові візи видаються або консуль¬ськими установами країни, яка є головним пунктом призначення, а якщо такого немає — країною першого в'їзду до Шенгенської зони. Через неповагу до цього правила (деякі заявники отриму¬вали грецьку візу, але не їхали до Греції) виникали певні проблеми. У будь-якому випадку добре, якщо подорож починається з Греції і не на один-два дні, але хоча б на тиждень. Коли людина їде до іншої шенгенської країни — вона повинна мати бронювання готелю або запрошення, бронювання авіаквитків або документи, що підтверджують гарне фінансове становище та будь-які документи, що виправдовують її перебування у цій країні. Поліцейські органи на кордоні, особливо в центральній Європі, проводять перевірки, і якщо людина не може довести, з якою метою вона в'їжджає до їхньої країни, їй можуть заборонити в'їзд або анулювати візу. Деякі мандрівники з оформленими в грецьких консульствах шенгенськими візами не мали з собою цих документів та не поїхали до Греції. Їх повернули на кордоні інших шенгенських країн, а їхні візи було анульовано.
Інша проблема виникає через подачу в консульство неправдивих або фальшивих документів. Саме з цієї причини було припинено акредитацію деяких українських туристичних фірм, через що утворились певні клопоти на міжнародному рівні від наших партнерів по Шенгенській угоді. Якщо врахувати, що співробітники консульства фізично не в стані перевірити усі документи, які заявники подають для оформлення віз, стає зрозумілим, що більша частина цієї перевірки покладається на плечі акредитованих туристичних компаній. Саме задля цього і здійснюється процедура акредитації — щоб ми могли пересвідчитися, що компанії можна довіряти. Тож зрозуміло, коли хтось із компаній нас обманює, довіреним партнером за визначенням вона бути не може.
Я вже казав, що шенгенська віза є цінним ресурсом. Тож цілком зрозумілим є бажання деяких громадян чи установ купити (чи продати) саме візу. Однак, повторюся, існують чіткі правила оформлення та використання таких віз. Відтак торгівля візами є неприпустимою ані з правової, ані з моральної точки зору! Я категорично виступаю за те, щоб туристичні компанії продавали саме туристичні послуги, тобто готельні номери, авіаквитки, екскурсії тощо, а не намагалися торгувати візами безвідносно до обумовленого візою пакету послуг, тому, що це завдає шкоду і заявнику, який звертається до таких компаній, та й авторитету консульської установи, що прийняла такі документи. Хто й коли акредитуватиметься
Якщо говорити про мінімум туристичного потоку, який би був необхідною умовою для отримання чи продовження акредитації, то це не менше 40 заявників на рік. Виняток становлять агенції, які приводять дійсно заможніх клієнтів. Грецькі готелі надзвичайно різні — вони відрізняються за категорією обслуговування, контингентом своїх гостей, популярністю серед певних соціальних груп тощо, та й, зрозуміло, за своїми цінами. То як порівняти компанію, яка відправила 5 туристів до лакшері-готелів із середнім чеком 15000 євро на особу із туроператором, який спеціалізується на масових туристичних продуктах та обробляє 500 заявок із середнім чеком у 200-300 євро? Хто з них гідний працювати, а хто — ні?
Є ще один аспект у цьому питанні. Україна — це велика держава, у якій, крім міст-мільйонників, здатних генерувати великий туристичний потік, є й невеликі міста, містечка та селища, мешканці яких також хочуть мандрувати, у тому числі й до Греції. У таких населених пунктах також діють турфірми, які у принципі не в змозі забезпечити великі показники турпотоку. Тож, якщо такі фірми стабільно працюють та приводять до нас туристів, то чому ми маємо їх позбавляти акредитації?
Отже, в питанні співпраці з українськими туристичними компаніями посольство Греції, як і раніше, демонструватиме індивідуальний підхід у кожному окремому випадку. В нашому посольстві у Москві, наприклад, акредитовано набагато менше, ніж у Києві, туристичних компаній, які й забезпечують турпотік. Але в Києві ми відмовились від такого підходу — із наведених причин, а також тому, що при наявності великої кількості субагентів важко розібратися, хто допустив помилку, якщо щось пішло не так. Станом на січень 2014 року кількість акредитованих в нашому київському консульстві туристичних компаній досягла 156. Після припинення акредитації певні туристичні ком¬панії поспілкувалися з грецькими партнерами та взяли обов'язок значно підвищити кількість подорожуючих до Греції, щоб виправдати цим необхідність поновлення акредитації. Після цього пакети до¬кументів цих туристичних компаній були уважно вивчені та ми дійшли висновку, що є передумови для поновлення їм акредитації, тому їх акредитація була поновлена.
назад >>>
|
English