|
Кризові умови, які переживає сьогодні Україна, не сприяють розвитку туристичної галузі. Проте попит на туристичні послуги не впав до нуля, хоча й сильно знизився, частково перейшовши у категорію відкладеного.
Невдовзі починається туристичний сезон, відтак попит наших співгромадян на літній відпочинок — якщо тільки не трапиться катастрофічних подій на кшталт прямого військового вторгнення агресора на територію України — лише зростатиме. Інша річ, що в нинішній, украй напруженій атмосфері, найбільшим попитом користуватимуться пропозиції last minute: з огляду на обставини, потенційні туристи до останнього відкладатимуть свій відпочинок.
Інша характерна риса сезону-2014 — відсутність на туристичній карті України Криму, на курортах якого відпочило минулого року близько 3,5 млн. наших співгромадян. Сьогодні важко уявити, щоб до окупованого та анексованого Росією Криму турпотік із України складав більш-менш значущу величину. Відтак цим 3.5 млн. туристів доведеться шукати інші напрямки для літнього відпочинку — скоріш за все, за межами України.
На нашу думку, одною з таких альтернатив можуть стати морські курорти Болгарії. Близько й бюджетно
Незважаючи на відсутність спільного кордону, відстань між Україною та Болгарією порівняно невелика: довжина чорноморської берегової лінії Румунії, територія якої розділяє Україну та Болгарію, складає 275 км. Відтак болгарське морське узбережжя, яке, до речі, простягається на 378км, де розташовані всі морські курорти країни, є доступним не тільки за допомогою середньо-магістральних повітряних суден, а навіть літаків, які зазвичай використовуються в регіональному або місцевому сполученні (подібно до ATR-72 чи Bombardier-Q400). Що ж до наземного транспорту, то велику популярність у сполученні з Болгарією набули чартерні автобусні рейси, не в останню чергу завдяки тій-таки обставині: час у дорозі сьогодні рідко перевищує 20 годин.
Ще одна принада болгарських курортів — це їхня «бюджетність», тобто відносно невисокі ціни на туристичні послуги в країні. Зрозуміло, що в Болгарії є й готелі класу «люкс» та бутік-готелі, де ціни за проживання складають сотні євро за ніч, проте ця країна характеризується великою кількістю бюджетного житла на курортах.
Як бачимо, середньозважена вартість відпочинку в Греції є суттєво вищою, проте слід зауважити, що в мінімальний пакет грецьких готелей зазвичай входить значно більша кількість додаткових послуг (наприклад, практично не зустрічається розміщення без харчування, відтак мінімальним є сніданок, а в деяких випадках і напівпансіон). З іншого боку, до Греції не здійснюються автобусні тури (в першу чергу, через занадто велику відстань), через що «вимивається» більшість бюджетних пропозицій.
У такий спосіб, у класі бюджетного відпочинку альтернативу Болгарії може скласти хіба що сусідня Румунія, чорноморські курорти якої практично не представлені в Україні, та автобусні тури до Чорногорії та Хорватії, які сьогодні вимирають як клас. Хто виграє гран-прі?
Сьогодні на болгарському напрямку працюють як спеціалізовані компанії (зазвичай болгарського походження), для яких основним напрямком діяльності є саме ця держава, так і великі системні туроператори, які розглядають Болгарію лише як одну з цікавих, проте зовсім не домінантних цілей. Останнє, утім, не означає, що якість послуг в останніх буде нижчою: на висококонкурентному ринку знижувати якість послуг означає гарантований виліт з ринку. Або, принаймні, з напрямку. Що ж до ціноутворення, то тут великі туроператори мають переваги, оскільки великий контрактинг дозволяє їм формувати відчутно нижчі ціни на один і той самий клас розміщення та крісла на бортах чартерних рейсів.
Особливо це стосується ситуації, в якій сьогодні перебуває Україна, а саме нестабільного курсу гривні до основних світо¬вих валют. Адже великі тур-оператори зазвичай не тільки контрактують, але й проплачують значні обсяги туристичного контенту заздалегідь. Чого не можуть собі дозволити спеціалізовані туристичні компанії. Отже, в сьогоднішніх умовах не виключено, що вартість одного й того самого турпакету, придбаного через великого системного туроператора та «болгарина», тобто спеціалізовану компанію, відрізнятиметься у сотню-півтори євро, якщо не дві.
З іншого боку, спеціалізовані туристичні компанії мають доступ до значно більшої кількості місцевих готелів, пансіонів, гестхаузів та інших об'єктів розміщення, якими, зазвичай, нехтують великі туроператори. Оскільки малий бізнес на Чорномор¬ському узбережжі Болгарії розвинений досить-таки добре, подібних об'єктів місткістю від 3 до 10 осіб там вистачає. Зрозуміло, подібні пропозиції актуальні здебільшого для класу «економ», хоча й інші варіанти також зустрічаються: так, трапляються й варіанти розміщення в обладнаному за 5-зірковими стандартами бунгало, розташованому на ін¬дивідуальній земельній ділянці поблизу моря.
Отже, в такій ситуації явної переваги не має ніхто, відтак для агента, який підбирає варіанти відпочинку для клієнта, важливо брати до уваги (та досліджувати пропозиції) обох цих каналів. Болгарія: перспективи сполучення
За нинішніх турпотоків автобусний та авіаційний спосіб доставки туристів до болгарських курортів цілком задовольняє туроператорів, через що клопоти про розвиток альтернативних варіантів сполучення між нашими державами не є для них пріоритетним. У випадку ж різкого збільшення турпотоків це питання стане на часі. Отже, в цій статті варто йому приділити трохи уваги.
Крім уже вказаних, існує 3 потенційних шляхи сполучення між Україною та Болгарією: морський, річковий (по Дунаю) та залізничний. Перший шлях використовується й сьогодні: між нашими державами діє поромне сполучення на лінії Іллічівськ — Варна. Проте для доставки туристів цей спосіб не використовується (хоча час від часу індивідуальні автотуристи у такий спосіб комбінують морську подорож із сухопутною). Другий спосіб широко вико-ристовувався років 15 тому: українських туристів автобусами доставляли до дунайських портів Ізмаїл та Рені, після чого вони сідали на одне зі швидкісних суден типу «Ракета» чи «Комета», відправлялися на ньому до болгарського порту Сілістра, після чого вже болгарськими автобусами діставалися до курортів Чорноморського узбережжя. Цей незвичний, проте досить-таки зручний для туристів спосіб, пішов у минуле із вичерпанням ресурсу українських швидкісних суден на підводних крилах. Утім, за умови зростання турпотоку цей спосіб можна відродити. Або й видозмінити, використовуючи, наприклад, круїзні судна типу «ріка — море». Утім, в цьому випадку, скоріше. з'явиться новий турпродукт: комбінація річково-морського круїза та відпочинку на морських курортах Болгарії.
Нарешті, через різну ширину колії залізничне сполучення між нашими державами є проблематичним через необхідність зміни колісних пар на прикордонних станціях. Однак цієї необхідності можна позбавитися, якщо євро-пейські (болгарські чи румунські) залізничні состави подавати на українські прикордонні станції, де є європейська колія. Отже, при різкому зростанні турпотоку вітчизняні туроператори матимуть можливість організовувати чартерні потяги зі станцій Ва-дул-Сирет (Буковина), Дяково, Батьово або Чоп (Закарпаття), до яких туристів можна буде доправляти знову ж таки залізничним транспортом (по широкій колії) або ж автобусами. Такий спосіб вартий уваги вже хоча б тому, що за певної величини турпотоків використання залізничного транспорту стає дешевшим, ніж автобусного. До того ж проїзд у залізничному вагоні за¬звичай є значно комфортнішим для пасажира, ніж в автобусі. Якісний перехід
Крім усього іншого, Україна характеризується ще й надзвичайно низькою мобільністю населення: значна кількість туристів, які приїжджали до Криму чи інших українських морських курортів, ніколи не виїжджали за кордон та, відповідно, не мають закордонних паспортів. Утім, можна спрог-нозувати, що з утратою Криму зацікавленість відпочинком за межами України суттєво посилиться. Відтак як туристичним агентам (які в більшості випадків безпосередньо спілкуються з туристами), так і туроператорам варто докласти зусиль для налагодження діалогу з цією категорією туристів. А саме, бути готовими до гранично конкретних порад: де та як можна оформити закордонний паспорт (у тій місцевості, де працює агент), скільки це коштуватиме та який час спливе між подачею заявки та отриманням гото¬вого документа, як вивезти за кордон неповнолітню дитину, як оформити візу, де обміняти валюту тощо. Туроператорам також варто зосередитися на соціальній рекламі своїх напрямків, наприклад: «Болгарія? Це доступно кожному!» А також виготовляти та надавати своїм агентам методичні рекомендації зі спілкування з клієнтами — представниками раніше «невиїзної» категорії. За таких умов туристичний ланцюжок зможе отримати значну кількість додаткових клієнтів, а відтак і підвищити свої прибутки.
Крістіна ДІМІТРОВА, директор туроператора «Аполонія-Тур»:
Ми є туроператором по Болгарії вже 16 років. Наша фірма спеціалізувалася виключно на відпочинку в Болгарії: літньому, зимовому, СПА-курортах Болгарії. Я вважаю, що болгарське Чорне море цілком підійде клієнтам різних категорій, які раніше відпочивали в Криму. Рівень обслуговування та готельний сервіс у Болгарії досить високий і в поєднанні з прийнятними цінами здатний задовольнити всі вимоги українського туриста. З приводу кількості туристів, які переорієнтуються з відпочинку в Криму на відпочинок на болгарському узбережжі, важко сказати, тому що все залежить від економічної стабільності в Україні та курсів валют.
Український ринок достатньо насичений пропозиціями відпочинку в Болгарії, проте лише невелика кількість фірм, що працюють у цьому сегменті, можуть грамотно й адекватно запропонувати болгарський продукт. Потенціал для зростання, звичайно, є, але щоб його реалізувати, потрібно докласти зусилля всіх учасників ринку для масштабнішого ознайомлення українців із можливостями якісного відпочинку в Болгарії. Особливо це стосується таких напрямків, як бальнеологія, СПА і велнес-туризм, зелений туризм. У Болгарії чудова природа й доброзичливі люди, які вміють приймати гостей!
Албена СПАСОВА, заступник директора туристичної компанії Albena Travel:
Болгарський напрямок є пріоритетним для нашої компанії протягом усього часу її роботи на ринку, тобто за останні 14 років. Ми дуже раді, що маємо можливість популяризувати в Україні туристичні можливості нашої рідної Болгарії. Не може не тішити, що всі наші клієнти з любов'ю відгукуються про мою батьківщину, в багатьох є в Болгарії близькі друзі. Адже кожна людина, приїжджаючи до Болгарії, відчуває теплий прийом, відсутність же мовного бар'єру робить відпочинок комфортним та приємним.
Відтак я вважаю, що Болгарія є найоптимальнішим вибором для відпочинку як на морі, так й у горах. Адже співвідношення між ціною та якістю, широкий вибір турів будь-якої комфортабельності та ціни, а також, як я вже казала, відсутність мовного бар'єру ставлять мою батьківщину на перші позиції при виборі місця відпочин¬ку для багатьох українських туристів.
Ми ж, зі свого боку, намагаємось щороку відкривати та показувати туристам нові куточки чарівної Болгарії. Для багатьох наша країна ще асоціюється лише з морським відпочинком, однак ми спроможні гідно конкурувати і з кращими європейськими гірськолижними курортами. Також Болгарія обіймає перші місця за наявністю мінеральних джерел на своїй території. Дуже популярними є бальнеологічні курорти Хісар та Велінград, розташовані в горах, які пропонують своїм клієнтам розміщення в спа-готелях категорії «люкс» та найрізноманітніший спектр бальнеопослуг.
Девізом нашої компанії є: «Ми знаємо про Болгарію більше за всіх!» Й мета нашої діяльності полягає в тому, щоб кожний у цьому міг переконатися. назад >>>
|
English