|
Попри кризовий стан, дебати навколо реформування нормативно-правової бази, відповідно до якої працює туристична галузь, в українському суспільстві не вщухає. Це цілком зрозуміло: криза рано чи пізно мине, потенціал відкладеного попиту на подорожі почне, нарешті, реалізовуватись, а туристичні компанії прагнуть цей попит задовольнити у найсприятливіший для своїх клієнтів та партнерів спосіб. Отже, кожний з професіоналів туристичного ринку бажає покращити бізнес-клімат у галузі, створивши для себе та для своїх колег найкомфортніші умови діяльності.
Однак зрозуміло, що туристичних компаній в нашій державі багато, їхня діяльність далеко не завжди є ідентичною, тому й погляди на майбутнє розвитку галузі, а відтак і на шляхи поліпшення бізнес-клімату, в них можуть кардинально відрізнятися. Сьогодні з читачами УТ своїми думками із означеного приводу ділиться віце-президент Туристичної асоціації України, президент міжнародного туристичного агентства «Україна – Русь» пан Степан РОМАНЮК. – Туристична галузь України перебуває сьогодні у глибокій кризі, пов'язаній як із політичною та економічною нестабільністю в державі, так і з недосконалістю чинного законодавства та нормативно-правової бази. Будь-ласка, розкажіть про першочергові заходи, які необхідно здійснити для послаблення впливу кризи на галузь.
– На мою думку, яку поділяє більшість моїх колег по ТАУ, з метою послаблення впливу зовнішньополітичної та економічної кризи на туристичну галузь, вважаю за необхідне:
а) Верховній Раді терміново:
• прийняти нову редакцію Закону України «Про туризм», який направлений на розвиток пріоритетного для держави в'їзного та внутрішнього туризму, підвищення конкурентоспроможності українського турпродукту на міжнародному та внутрішньому ринках, збільшенню туристичних потоків і робочих місць в туристичній галузі;
• розглянути підготовлений Туристичною асоціацією України проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування вітчизняних суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють експорт туристичних послуг»;
б) Кабінету Міністрів прийняти антикризову постанову «Про запобігання туристичній кризі та ство¬рення передумов для зростання туристичної галузі», якою створити Міжвідомчу Раду з питань туризму при Кабінеті Міністрів з метою координації діяльності державних установ, пов'язаних з індустрією туризму;
в) Адміністрації Президента розглянути питання створення відокремленого органу – Міністерства туризму України, або передачу функцій управління туристичною галуззю Міністерству культури,
• в якому створити державну агенцію промоції туристичних можливостей України (Національну туристичну організа-цію). Метою промоційних акцій повинно стати:
• покращення позитивного іміджу України;
• презентація туристичних можливостей нашої держави за кордоном;
• розкриття культурного і туристичного потенціалу України;
• здійснення промоційно-маркетингових та рекламних заходів туристичної спрямованості в країні та за кордоном.
Усе це, на нашу думку, сприятиме збільшенню кількості іноземних і внутрішніх туристів, створенню нових робочих місць, збільшенню доходів від туристичної галузі до місцевих і державного бюджетів. – Чи є раціональним ствоення нової регуляторної структури в галузі туризму, адже в Україні тривалий час діяв Державний комітет з туризму та курортів при Міністерстві культури, тепер-от діє Державна агенція з питань туризму та курортів при Мінінфраструктури України. І кожна з цих структур виконувала роль регуляторного органу для галузі. Будь-ласка, обґрунтуйте Ваші міркування щодо необхідності реформування Держтуризмкурортів у її нинішньому вигляді.
– На жаль, діяльність Держтуризмкурортів, яка останні три роки підпорядковувалася Міністерству інфраструктури як головному органу виконавчої влади, як головного органу виконавчої влади в галузі туризму призвела до її стагнації, так як була зведена в основному до виконання формальних представницьких та бюрократичних функцій державної установи, без урахування потреб туристичної галузі на сучасному етапі. За ці три роки так і не були підготовлені зміни до Закону України «Про туризм», не була розроблена нова Стратегія і Державна цільова програма розвитку туризму і курортів на період до 2012 року та інші нагальні нормативно-правові акти. Отже, в нинішньому вигляді регуляторний орган не є ефективним та корисним для галузі. – Туристична громадськість обговорює законопроект «Про туризм», розроблений Туристичною асоціацією України. Будь-ласка, розкажіть детальніше нашим читачам, чим він відрізняється від чинного закону чи проектів Ваших опонентів, та що його ухвалення принесе галузі.
– За допомогою цього проекту нової редакції Закону України «Про туризм» запроваджується нова філософія, нові підходи та додаткові важелі щодо законодавчого забезпечення розвитку, в першу чергу, пріоритетних для держави в'їзного та внутрішнього туризму, стимулювання експорту туристичних послуг, оптимізація оподаткування суб'єктів туристич¬ної діяльності, а також створення територій пріоритетного розвитку туризму з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу.
Законопроект передбачає:
• гармонізацію українського законодавства про туризм з нормами міжнародного права;
• удосконалення термінологічно-понятійного апарату в галузі туризму (наприклад, вводяться поняття «територія пріоритетного розвитку туризму та сприятливого інвестиційного клімату», «експорт/імпорт туристичних послуг» тощо);
• впровадження адекватних механізмів захисту прав споживачів туристичних послуг та зміни підходів у фінансовому забезпеченні відповідальності туристичних підприємств перед туристами (розмір фінансових гарантій залежатиме від обсягу наданих послуг);
• вилучення норми щодо виключності туроператорської діяльності;
• відновлення ліцензування діяльності туристичних агентів;
• створення Міжвідомчої Ради з питань туризму при Кабінеті Міністрів України.
Я вже казав, що проект нової редакції Закону України «Про туризм» було підготовлено силами Туристичної асоціації України із залученням експертів з питань туризму, юристів та науковців. Він був предметом детального обговорення на Всеукраїнському туристичному форумі ще 30 вересня 2013 року, в якому взяли участь керівники 12 провідних громадських об'єднань, а також понад 100 представників туристичних підприємств, навчальних і науково-дослідних закладів, засобів масової інформації.
Законопроект було презентовано на засіданні робочої групи з питань готельного бізнесу та туризму Американської Торгової палати в Україні та на круглому столі, організованому Торгово-промисловою палатою України.
Проект нової редакції Закону України «Про туризм» зареєстрований у Верховній Раді України (реєстр. №4224 від 24 лютого 2014). 12 травня відбувся круглий стіл, організований Підкомітетом з питань туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Верховної Ради України. На цьому заході проведено обговорення даного законопроекту перед його винесенням в сесійну залу. – Деякі учасники ринку туристичних послуг вважають, що законопроект ТАУ передбачає надання суттєвих преференцій для інфраструктурних об'єктів, що діють в Україні, та інкамингових туроператорів. Чи так це насправді? Якщо так, то у чому полягатимуть ці преференції? Чи не стануть вони на заваді ухваленню законопроекту на
підставі «нерівного доступу до ринку», «ген добросовісної конкуренції» чи подібних тез?
– В дійсності проект нової редакції Закону України «Про туризм» запроваджує додаткові важелі стимулювання розвитку вітчизняного туризму, в першу чергу підтримки пріоритетних для держави в'їзного і внутрішнього туризму, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності туристичного продукту на міжнародному і внутрішньому ринку. Зокрема:
• звільняється від ПДВ експорт туристичних послуг;
• зменшується з 19 до 5% ставка податку на прибуток для туроператорів, які займаються в'їзним і внутрішнім туризмом;
• забезпечується за рахунок коштів державного бюджету часткове фінансування витрат туроператорів на участь у туристичних виставках;
• зменшуються орендна ставка з 22 до 0,4% для туроператорів та агенцій, які займаються внутрішнім та в'їзним туризмом при укладанні ними договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Чесно кажучи, навряд чи тут можна знайти щось на кшталт недобросовісної конкуренції чи чогось подібного. – Що, з Вашої точки зору, змінилося в туристичній галузі після ухвалення Закону України «Про тимчасово окуповані території»? Як, на Вашу думку, мають діяти українські туристичні компанії, що залишились у Криму?
– Із введенням в дію Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» змінився порядок в'їзду іноземних туристів з материкової України на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї. Тепер, окрім закордонного паспорту та російської візи, іноземному туристу необхідно мати спеціальний дозвіл української влади для проїзду через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Хто, як і за яких умов видаватиме такий дозвіл, поки що невідомо.
Українські ж громадяни, у тому числі й туристи, мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в'їзду-виїзду за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Що ж до кримських туристичних компаній, то вони, на жаль, тепер змушені перереєструватись та проводити свою діяльність згідно російському законодавству (окупаційна влада просто не залишає їм вибору – Ред.). Та все одно вони опинилися на межі виживання, маючи колосальні проблеми з ануляцією турів, завантаженням готельного та санаторного комплексу, ліквідацією практично всіх авіарейсів міжнародними авіакомпаніями, морських круїзів, а також потягів до Криму. Більшість українських туроператорів, не бажаючи ризикувати, перестали працювати з Кримом, переорієнтовуючи свої літні турпотоки в Херсонську, Миколаївську та Одеську області, а також на Азовське море.
назад >>>
|
English