|
Протягом багатьох років Європа висловлювала підтримку Україні на шляху європеїзації та євроінтеграції. Утім, як тільки нашій державі знадобилася реальна підтримка, між повноцінними членами Європейського союзу одразу проявили себе внутрішні розбіжності й суперечки. Йдеться, зрозуміло, про економічні санкції проти Росії через її агресивну політику на адресу нібито братньої країни.
Такий підхід є цілком зрозумілим: адже ще з часів римського імператора Веспасіана відомо, що «гроші не пахнуть». Тому не дивно, що, наприклад, та ж таки Франція, попри заяви про припинення співпраці з РФ не збирається скасовувати контракт на будівництво десантних кораблів «Містраль».
Щось подібне можна спостерігати й у туристичній індустрії: з одного боку, щодалі зростає список невиїзних росіян з плато¬спроможного чиновницького класу, з іншого – туристичні оператори та топ-менеджери інфраструктурних об'єктів багатьох держав Європи б'ють у тривожний дзвін через загрозу зниження доходів. Трохи статистики
Згідно з даними UNWTO, за підсумками 2013 року туристи з Росії вийшли на друге місце у світі по витратах на туризм, поступившись почесним першим місцем туристам з Китаю. У відносних величинах це зростання дорівнює 26% порівняно з 2012 роком, а в реальних грошах це становить майже $55 млрд. Звичайно, це дані про витрати в усіх державах світу, а не тільки в Європі. Однак відповідно до соціологічних опитувань, близько 77% російських туристів воліє відпочивати в країнах Євро¬пи. Таким чином, левова частка витрат туристів з Росії – близько $41 млрд. – припадає на ЄС. Зрозуміло, що ця чималенька сума здатна стати причиною розбрату й розбіжностей серед практичних європейських підприємців, які знають ціну кожного заробленого євроценту.
Наприклад, туроператори та готельєри Греції першими виступили проти будь-яких санкцій. І не дивно: потік російських туристів допомагає більш-менш успішно долати кризу в економіці. З аналогічними протестами виступила влада Італії, де позиції російських туристів є традиційно сильними, причому в дуже платоспроможному сегменті. Та є й ті, хто досить принципово ставиться до агресивної політики властей РФ. Бойкот: державний чи громадський?
Говорити про серйозні санкції проти російських туристів у туристичній галузі в масштабі держав поки що складно. Тут хіба що можна згадати «навколоєвропейську» Туреччину, влада якої відмовилася приймати туристів, термін завершення дії закордонного паспорта яких становив менше 4 місяців. Хоча зовсім недавно для в'їзду до країни вистачало не менше 3-х місяців цього терміну. Отже, радикальною цю міру назвати ніяк не можна, тим більше, ті ж таки держави ЄС вимагають, щоб цей термін становив не менше 6 місяців. Хіба що, за словами російських туроператорів, цю новацію було запроваджено раптово і без попередження. Тому багато хто з туристів потрапляв у неприємну ситуацію безпосередньо на кордоні, коли по прильоту до Туреччини їм відмовляли у в'їзді та відправляли назад.
Варто, однак, зауважити, що такий захід не принесе особливого збитку економіці країни та, скоріше, може розглядатися як своєрідне попередження чи асиметричну відповідь на факти дискримінації кримських татар в анексованому Криму. Так, за підсумками 2013 р. Туреччину відвідало близько 39 млн. іноземних туристів, які принесли до бюджетів усіх рівнів близько $32 млрд. Також статистика по¬казує, що в середньому кожний турист під час відпочинку в Туреччині витратив близько $824. При цьому розвіюється міф про засилля російських туристів на турецьких пляжах: так, турпотік з РФ склав близько 4,2 млн осіб або трохи більше, ніж 10% від загального числа туристів. Якщо ж навіть половина з цих мандрівників вирішить відмовитися від поїздки на турецькі курорти, розмір недоотриманих доходів складе близько $1,6 млрд. або 5% від загального розміру доходів від туризму. Ці втрати не є критичними: їх можна легко компенсувати за рахунок туристів з інших держав.
Досить-таки несподіваним виявився тиск на громадян РФ з боку нинішньої влади Чорногорії. Так, прем'єр-міністр цієї країни, виступаючи на саміті в Брюсселі, заявив, що він та його уряд підтримує ідею жорстких санкцій на адресу Росії. Причому, на відміну від більшості лідерів країн ЄС (Чорногорія до Євросоюзу поки що не входить – Ред.), його слова підкріплюються реаль¬ними діями. Наприклад, створюються перешкоди для російських інвесторів, а російські власники місцевого бізнесу почали відчувати тиск з боку правоохоронних органів. Так, не є рідкісними випадки, коли російським співвласникам спільних підприємств на кордоні відмовляють під якимось приводом у в'їзді до країни, а за їх відсутності просто відбирають бізнес.
Однак така політика, що нібито демонструє принциповість й солідарність з позицією ЄС та підтримує Україну, є подібною до напівкримінальних розборок під прикриттям політичних чи грома¬дянських гасел, а відтак може ви-явитися провальною для чинного уряду. Так, за підсумками 2013 р. країну відвідало 1,4 млн туристів, з них близько 350 тис. або чверть загального турпотоку – туристи з РФ, які поповнили бюджет країни на 700 млн євро. У разі подальшого тиску на Росію країна може відчути серйозну нестачу грошових ресурсів, оскільки вже другий рік поспіль на тлі зростання туристів з РФ зменшується число мандрівників з Франції, Німеччини та Сербії. Хоча сприймати ці процеси можна й з іншої точки зору, про що ми поговоримо трохи далі. Приватна принциповість
Не так давно в топах світових новин пройшло повідомлення про власника 4-зіркового чеського готелю «Бріоні» Томаша Крчмаржа, який демонстративно відмовився приймати російських туристів через захоплення Криму. За його словами, він обурений анексією півострова й готовий втратити близько 25% доходів, які забезпечували туристи з Росії. Та зауважимо, що далеко не всі готельєри Чехії солідарні зі своїм принциповим колегою: деякі навіть поспі¬шили назвати пана Крчмаржа божевільним. Та немає сумніву, що така принципова позиція чеського готельєра заслуговує, як мінімум, на повагу.
Своєрідну підтримку Україні забезпечує й швейцарська туріндустрія: представники приватного туристичного сек¬тору намагаються бойкотувати російських туристів.
«Швейцарці зараз украй негативно сприймають росіян. Щоправда, це тільки на словах, в якихось особистих розмовах. Та мені вже не раз доводилося стикатися з ситуацією, коли ніхто не хоче ані розмовляти з ними, ані вести якісь справи. Також мої постійні туристи з Москви скаржилися, що збільшилася кількість відмов у видачі віз в російському консульстві», – говорить Алла Баумгартнер, засновник туристичної компанії «Odesswissa».
Тут важливо врахувати, що у процентному співвідношенні турпотік з Росії до Швейцарії не перевищує 20%, тому зменшен¬ня цієї частки не буде критичним. Особливо на тлі зростання числа туристів з Китаю.
Також у ЗМІ з'явилися повідомлення про аналогічні кроки з боку іспанських та португальських власників готелів і ресто¬ранів. У деяких відмовляються приймати російських туристів, в інших вимагають підписатися під сторінкою в гостьовій книзі, на якій стверджується, що підписант згодний: захоплення Криму не є законним кроком російської влади. На початку травня з'явилися повідомлення, що фінські прикордонники примушують російських автотуристів знімати зі своїх машин георгіївські стрічки, стікери на кшталт «Крим – наш!» та подібну атрибутику, а у випадку незгоди просто не впускають росіян до країни. За деякими даними, подібну поведінку демонструє й фінська поліція. Дратує, проте небезпеки не складає
Виходячи з наведеного вище, слід зробити висновок: прояви бойкоту російських туристів серйозними назвати не можна. Принаймні поки що вони схожі на комарині укуси, які призводять до дискомфорту, проте серйозної загрози не несуть. Зауважимо також, що на ці заходи зважилися (знову ж таки, поки що) в основному ті держави, до яких потік туристів з РФ не є суттєвим. Тобто ризик втрат доходів у туристичному секторі зведений до мінімуму.
До того ж самі росіяни не дуже потерпають від цих акцій. Якщо не пускають до Чорногорії, можна, врешті-решт, відправитись до сусідньої Хорватії, а якщо немає часу оформлювати візу, то й до Албанії: адже інфраструктурні об'єкти цих держав поки що не оголошували про бойкот російських туристів. Жорсткість паспортних вимог Туреччини не особливо ускладнює в'їзд для росіян, ті ж із них, хто за своїми особистими переконаннями відмовляється відпочивати на турецьких пляжах, може без шкоди для гаманця замінити їх курортами Єгипту або Тунісу. Або й відвідати нещодавно захоплений Крим – як показала практика травневих свят, чого-чого, а місць в тамтешніх об'єктах розміщення вистачає.
Та й висока конкуренція між готелями, пансіонами, хостелами й подібними закладами також поки що грають на користь туристів із РФ (проте додають роботи як російським, так і місцевим туроператорам й агентам – адже тепер, крім резервації готелю, необхідно перевірити, чи поселять туди конкретного туриста). Бо якщо в одному закладі від-мовляються приймати росіян, то в іншому будуть раді збільшити свій прибуток за їхній рахунок. Хоча знову ж таки: у пік сезону можливі певні збої, проте це лише додає роботи туристичним компаніям. Перерозподіл турпотоків - на часі?
Ми, однак, вже згадували, що такі дії можуть вплинути на перерозподіл потоків у середньостроковій перспективі. Адже Європа виходить з рецесії, відтак прогнозовано збільшиться звідти (а також усередині єврозони) й туристичний потік. З іншого боку, економіка Росії входить у рецесію – за результатами цього року зростання її ВНП очікується на рівні 0%. Усе це підкріплюється санкціями з боку США до російських банків, відтак у найближчій та середній перспективі у російських туристів стане менше грошей.
Та й сама Росія стрімко рухається в бік самоізоляції: так, наприкінці квітня її уряд заборонив виїжджати за кордон представникам силових структур та правоохоронних органів, які у Росії є традиційно високооплачуваними та, відповідно, формували донедавна суттєву частину виїзного турпотоку. Тепер для них доступний хіба що анексований Крим...
Наприкінці варто згадати ще один, підзабутий сьогодні факт. Кілька років тому в Австрії ціла територіальна громада оголосила свою територію «вільною від росіян». Відповідно, тамтешні готелі відмовились надавати послуги російським туристам. Адже загальновідомо, що російські туристи у великій концентрації відлякують представників інших держав, в основному з високою платоспроможністю. Тим не менше, тоді ця акція викликала осуд з боку як правозахисних організацій, так й урядових структур. Сьогодні уявити подібну реакцію неможливо, репутація ж російських туристів з того часу аж ніяк не покращилась. Отже, не виключено, що агресія Росії щодо України стала формальним приводом для поки що окремих власників туристичного бізнесу переорієнтувати потоки своїх клієнтів за допомогою своєрідного сигналу: «Приїжджайте саме до нас! Росіяни вас тут не потривожать!»
А що ж Україна? Як на ці факти має відреагувати туристичний сектор нашої держави? Гадаємо, що найближчим часом українські туристи навряд чи зможуть замінити росіян у Європі та й інших частинах світу. Тим не менше, колегам, хто бойкотує російських туристів, варто подякувати – хоча б за моральну підтримку та розуміння проблем нашої держави.
назад >>>
|
English