Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Володимир ГОНЧАРОВ

Сьогодні галузь пасажирських авіаперевезень – як міжнародних, так і внутрішніх – є надзвичайно глобалізованою. Тому однією з передумов успішної та безперебійної діяльності галузі є наявність глобальної системи взаємних розрахунків між авіакомпаніями та їхніми агентами. Сьогодні роль глобальної системи взаєморозрахунків між Авікомпаніями, які є учасниками BSP, та Аккредитованими Агентами відіграє BSP IATA, експлуатація якої почалася ще 1982 року.

Фінансові втрати «по дорозі»
На жаль, у кожній складній багаторівневій системі час від часу трапляються збої. Незважаючи на високий ступінь її надійності та ефективності, іноді гроші, сплачені за авіаквитки, до авіакомпаній не доходять. Найголосніший скандал на цю тему стався в середині літа в Україні, коли один з консолідаторів авіапродажів – компанія TDS – раптово пішла з ринку, заборгувавши авіакомпаніям, за різними оцінками, більше 10 мільйонів доларів. З точки зору світового ринку авіапродажів, ситуація не є катастрофічною. Навіть можна сказати більше: ординарною. Адже щороку до авіаком¬паній із системи BSP не доходить близько 0,03% світового cashflow. Таким чином, collection rate, тобто гроші, які доходять до авіакомпа¬ній, складає приблизно 99.97% від сумарних платежів від пасажирів.
З BSPдо авіакомпаній гроші можуть не дійти з різних причин. Наприклад, через дефолт агента, або форс-мажорні обставини в тій чи іншій державі, які роблять неможливою стабільну роботу банківської системи, через якісь шахрайські схеми, врешті-решт... У світі подібні ситуації не є чимось екстраординарним: вони трапляються регулярно та незалежно від держави. Так, минулого року в Німеччині у подібний спосіб «зависло» близько $40 млн., аналогічна ситуація трапилась нещодавно і в Іспанії. Півроку тому збанкрутував великий російський консолідатор eviterra, «підвісивши» близько $8 млн. Проте в масштабах України, чий ринок є порівняно невеликим, ця ситуація виглядає значно іншою: сума «підвішених» коштів, які не дійшли до BSP, а відтак і до авіакомпаній, залежно від оцінки їх величини може складати до 30% загального обсягу українського сегменту ринку авіапродажів через BSP. Тому зрозуміло, що врегулювання цієї ситуації вимагає рішучих дій з боку всіх учасників ринку.

Що і як це було
У середині червня серед агентів почали поширюватися чутки про якісь негаразди в одного з великих українських агентів-консолідаторів з продажу авіаційного контенту. Наприкінці червня одеська компанія «Тревел Дистриб'юшн Сервіс», яку туристична громадськість пов'язує з підприємцем Іваном Ковпаком, оголосила про банкрутство та припинила перераховувати кошти до BSP. 27 червня TDS було відключено від BSP Україна. Майже одразу в мережі Інтернет з'явилося відеозвернення Івана Ковпака, в якому підприємець стверджував, що не має жодного відношення до TDS, оскільки за кілька тижнів до того продав компанії іншій структурі. Причому продав без жодних боргів, а тому ситуацію із заборгованістю прокоментувати неспроможний.
Утім, керівник цієї «іншої структури» – одеський підприємець Борис Хобта – стверджує, що практично одразу, тобто на початку липня, продав компанію третій структурі, також, до речі, без боргів. Після останньої трансакції минуло близько 3-х тижнів, TDS оголосив себе банкрутом та був відключений від BSP Україна.
Експерти ринку агентських продажів авіаційного контенту, в тому числі й УТ, схиляються до думки, що на ринку було організовано та здійснено добре підготовлену махінацію, яка має ознаки кримінального злочину. Утім, підтвердження (чи спростування) таких висновків входить до компетенції правоохоронних органів, ініціювати ж порушення кримінальної справи та розслідування в її рамках мали б потерпілі (тобто авіакомпанії). Нашою ж задачею є, зокрема, спрогнозувати, яким чином ця ситуація вплине на український ринок продажу авіа-контенту та як зміняться правила роботи для агентів у національному масштабі.

Репресії чи зміна домовленостей?
У принципі, ситуація не була б настільки трагічною, якщо б фінансові гарантії агентів (банківські чи страхові) покривали збитки від реалізації таких ризиків. Так сталося, наприклад, кілька років тому, коли знову ж таки одеська компанія «Алвона» порушила графік перерахування коштів до BSP, тож за неї це змушена була зробити страхова компанія, яка застрахувала такий ризик. Незважаючи на тривалу судову тяганину за регресними позовами, авіаперевізники в тому випадку не постраждали, отримавши свої кошти у повному обсязі. У випадку ж з TDS фінансової (банківської) гарантії перед ІАТА вистачає лише на покриття приблизно 10% заборгованості – й то за найоптимістичнішими оцінками. Отже, клієнти агентів, чиї квитки було виписано через сток компанії TDS, залишились у «підвішеному» стані: за правилами ІАТА, їхні квитки є дійсними, однак у реальності не оплаченими. У подібній ситуації в Росії при банкрутстві компанії eviterra частину таких квитків було анульовано авіакомпаніями. Це викликало гучний скандал.
Як нам вдалося дізнатися з гідних довіри джерел, найбільша сума збитків від припинення діяльності TDS припала на росій¬ський «Аерофлот», який, до речі, вже заборонив своїм агентам працювати через сток групи компаній Senturia. Дісталося й іншим іноземним перевізникам: до числа постраждалих входять американська Delta, British Airways, Alitalia, Emirates та ще чимала кількість авіакомпаній зі світовим ім'ям. Цікавою особливістю є ареал застосування оборудки: протягом останніх тижнів через TDS виписувались переважно квитки для російських пасажирів у напрямку Північної Америки.

Деякі оглядачі поспішили заявити про такі собі репресії – тобто різке погіршення умов співпраці агентів з авіа-компаніями – учасниками BSP Україна, або взагалі про відключення українського BSP низкою ключових авіакомпаній
світу. Насправді ж Пасажирська конференція, тобто загальні збори представників авіакомпаній – членів ІАТА – що працюють в на¬шій державі, ухвалили лише одну зміну, відповідно до якої ІАТА розробить та запровадить механізм оперативного моніторингу діяльності акредитованих агентів у BSP. Збільшення фінансових гарантій та зменшення обов'язкових термінів перерахування коштів до BSP авіакомпанії вирішили не застосовувати.

Обопільний рух назустріч
По суті, бізнес-інтереси авіакомпаній та їхніх агентів є протилежними: якщо перші прагнуть якнайскоріше отримати гроші за свої послуги в якнайповнішому обсязі, то другі бажають отримати від авіакомпаній найліберальніші умови оплати замовлених та оформлених послуг. Тому, в рамках шляху назустріч агентам, ІАТА варто було б акредитувати кілька страхових компаній, щоб ті, у свою чергу, мали б можливість надавати агентам фінансові гарантії своєчасної сплати обов'язкових платежів до BSP. У такому випадку між страховиками виникне реальна конкуренція, що призведе до зниження страхових премій за фінансові гарантії. Та й з точки зору процедури відшкодування збитків страхова гарантія є зручнішою за банківську.
Нарешті, варто було б запровадити й механізми відповідальності авіаперевізників перед агентами (а не тільки у зворотно¬му напрямку). Проте ця задача вже виходить за межі компетенції ІАТА – такі зміни мають лобіювати громадські об'єднання авіаагентів. Врешті-решт, усі учасники процесу агентських продажів зацікавлені в гармоній¬ному співіснуванні та обопільному розвитку ринку як цілого.


КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
З українською TDS за масштабом невиплачених до BSP коштів може по¬сперечатися ще однин консолідатор – грецько-німецько-британська група Air Fast Tickets, яка не сплатила в обумовлені інструкціями ІАТА терміни більше 45 млн. евро. Інформація про черговий гучний деволт з'явилася в українському сегменті мережі Інтернет 15 липня. Хоча ІАТА ще 18 червня попередила авіакомпанії – учасників BSP – про ризики неповернення цих коштів.
У зв'язку із такими ситуаціями все більше великих агентів наголошують на недосконалості BSP в її нинішньому вигляді та вважають за необхідним її реформування або й заміни на щось інше, більш ефективне та менш небезпечне. Деякі агенти та авіакомпанії вважають, що задля убезпечення сплачених за авіаквитки коштів необхідно вживати рішучих заходів, аж до формування окремих стоків для найбільших преевізників без участі BSP.

Євген ДЕНИСЕНКО, представник Air Arabia в Україні:
Авіакомпанія Air Arabia сьогодні не є членом ІАТА, відповідно, не бере участі у BSP Україна. Наша система взаємних розрахунків є простою і зрозумілою: ми нікого не кредитуємо, виписуючи квиток лише після надходження коштів на наш рахунок, або після списання їх з власного депозиту агенції.
Зрозуміло, як комерсанти, ми б хотіли збільшити свої прибутки, у тому числі за рахунок розширення мережі збуту товару (квитків) через приєднання до BSP Україна. Однак ситуація, що склалася сьогодні із дефолтами окремих агенцій, змушує нас украй зважено підходити до цього питання, ще раз приймаючи до уваги всі «за» та «проти» участі в наведеній системі розрахунків. Саме з цієї причини сьогодні рішення щодо вступу до ІАТА не ухвалено головним офісом авіакомпанії Air Arabia остаточно.
Я переконаний, що при затвердженні остаточного виваженого рішення, інформацію про сучасний стан у системі взаєморозрахунків між авіакомпанією та агенціями та можливі ризики участі в BSP Україна, буде обов'язково враховано.

Олег КУЧЕРЕНКО, директор компанії «Персей-тревел»:
Моя компанія отримала від ІАТА повідомлення про необхідність збільшення страхової гарантії майже удвічі. Страхова компанія говорить, що зараз це стало масовим явищем, що страхове покриття за ризиками, пов'язаними із перерахуванням коштів до BSP, збільшується всюди. Ті, хто працює в галузі, у тому числі я, розуміють причину та-кого рішення, проте я не розумію іншого: чому за допомо¬гою своїх, чесно зароблених коштів я маю покривати збитки від чиїхось махінацій? Цікаво, як відреагують інші ІАТА-акредитовані агенції? Невже, як і раніше, промовчимо? Чи може зберемося разом та вирішимо це питання – чи то з ІАТА, чи з усім відомою агенцією-банкротом? Питання залишається відкритим... Тим часом, за результатами Пасажирської конференції ІАТА в Україні, для нас, скоріш за все, вироблять нові, значно жорсткіші правила роботи в BSP – наших же голосів, скоріш за все, почуто не буде...

Артур КОРОТЧУК, заступник директора туристичної компанії «Аквавіта-Тур»:
Дефолт великого гравця на ринку агентських авіа-продажів може спровокувати зміни у фінансовій взаємодії між IATA BSP та агентами з продажу авіаквитків. Поки що цього не сталося, проте питання залишається відкритим. У випадку зміни вимог щодо покриття фінансових ризиків авіакомпаній за рахунок збільшення агентами банківських гарантій або страхового покриття, збільшаться витрати на ведення агентського бізнесу. А це, у свою чергу, хоч і непрямо, але впливає на вартість авіаквитків для кінцевого пасажира, до того ж не виключає повторення ситуації у майбутньому. Наша компанія веде стабільний бізнес із прозорою структурою, що забезпечує надійність взаєморозрахунків як з нашими клієнтами, так і з авіакомпаніями. Ми готові сприяти ІАТА та авіакомпаніям в розробці та запровадженні будь-яких механізмів, що ведуть до підтримки стабільності системи розрахунків за продані авіаквитки. Останні дефолти показали, що ця система не є ідеальною. Тож сподіватимемося, що перевізники спільно з ІАТА зможуть розробити дієві інструменти контролю виконання фінансових зобов'язань, які враховуватимуть інтереси всіх учасників ринку.

Ростислав ЗІНЯК, директор компанії «Аеролінк»:
Безперечно, ситуація з компанією TDS не може не вплинути на відносини авіакомпаній з агентами. Як саме – можна буде сказати за результатами обговорень учасниками IATA на різних рівнях та відповідних резолюцій, що можуть бути прийняті під час проведення чергової Пасажирської Конференції IATA . Особисто я прогнозую посилення вимог до фінансового забезпечення агентів та встановлення більш жорстких умов проплат з боку агентів на рахунки ІАТА.
Що ж до наслідків випадку з TDS, то навряд чи квитки, що були оформлені через офіси TDS, будуть анульовані перевізниками: авіакомпанії свідомі того, що у такий спосіб вони отримають лавину судових позовів, більшість з яких, скоріше за все, програють. Тим часом, загальні збитки авіакомпаній, що представляє наша компанія в Україні, є досить суттєвими: близько 10 млн. грн. Отже, ми цілком розуміємо бажання авіакомпаній у подальшому мінімізувати подібні ризики, у тому числі й шляхом підвищення фінансових вимог до агентів та посилення фінансової дисципліни.
 

назад >>>