|
Значення Грузії як туристичного напрямку для України важко переоцінити. Розмаїття природних зон, туристичних атракцій, невелика відстань між державами, відсутність візового режиму, знайома з дитинства культура й менталітет, відсутність мовного бар'єру, помножившись на надзвичайно успішний досвід реформування національної економіки в цілому та туристичної галузі зокрема, призводять до стрімкого зростання туристичних потоків із України до Грузії.
Звичайно, такі темпи зростання не можуть не тішити, проте немає жодного сумніву, що турпотоки між нашими державами далекі від насичення: грузинська туристична інфраструктура здатна прийняти значно більше громадян України, ніж приїжджає туди за фактом.
Судячи з наведених даних, доля українських туристів із загального обсягу в'їзного турпотоку до Грузії складала минулого року усього 126979/5392303*100 = 2.35%. Щоправда, за перші 5 місяців 2014 року цей показник трохи зріс та склав 2.72%.
Інакше ніж жалюгідними, такі показники назвати не можна, незважаючи навіть на те, що по результатах перших 5 місяців поточного року Україна обійняла 5 місце у топ-10 донорів турпотоків для Грузії.
Отже, прагнення грузинської сторони розвивати відносини з туристичною галуззю та громадськістю України не дивує. Саме тому в Києві, та й у регіонах нашої держави кілька разів на рік влаштовуються презентації туристичних можливостей нашої сусідки по Причорноморському регіону. 24 червня у столичному гранд-отелі Fairmont відбулась чергова подібна презентація, на яку було запрошено представників туристичних компаній та ЗМІ, які спеціалізуються на туристичній тематиці. Надзвичайний та Повноважний Посол Грузії в Україні пан Михеїл Уклеба, який відкрив захід, у своїй короткій промові зазначив, що привабливість Грузії для України полягає не тільки в галузі туризму, але й у царині реформування національної економіки, у тому числі створенні сприятливого бізнес-клімату для туристичної галузі. Адже сьогодні Грузія перебуває на 8 місці у рейтингу держав із найкращими умовами для бізнесу, складеного Всесвітнім банком. Що ж до показника набуття прав на власність, то наша чорноморська сусідка узагалі на першому місці у світі.
Пан Уклеба зауважив, що в туризмі сьогодні спостерігається велика конкуренція, причому не тільки між суб'єктами господарювання, але й між державами. Тому Україні, якщо вона прагне розвивати в'їзний туризм, варто якнайшвидше реформувати свою економіку, в тому числі й за грузинським зразком. Адже в Грузію йде значна кількість інвестицій від міжнародних фінансових груп, стрімко з'являються готелі світових мереж, таких, як Hilton або Kempinsky, відповідно, зростають в'їзні турпотоки.
Слова пана посла доповнила та підтвердила й перший заступник голови Державної агенції України з питань туризму та курортів Валентина Гордієнко, яка зазначила, що досвід Грузії у залученні інвестицій до туристичної галузі є для України надзвичайно корисним та цікавим.
Голова Національної туристичної адміністрації Грузії Георгій Сігуа та директор грузинської Агенції з питань територій, що знаходяться під охороною, провели для гостей заходу презентацію туристичних можливостей своєї держа¬ви, розповівши, зокрема, про природні туристичні атракції, які ще мало відомі українцям, а також про широкий спектр заходів подієвого туризму, що також могли б зацікавити наших співгромадян. Пан Сігуа акцентував ще й на тому, що в Грузії люди надзвичайно приязно ставляться до українців: так, в аеропортах, біля фасадів готелів та навіть на балконах місцевих мешканців можна зустріти жовто-блакитні прапори, вивішені на знак підтримки України, а також те, що відома молодіжна принада – фестиваль «Казантип» – цього року відбудеться у Батумі.
Також виступили представники авіакомпаній МАУ та Wizz Air Ukraine, які розповіли гостям про польотні програми на грузинському напрямку.
Отже, здавалося б, на грузинському напрямку все гаразд: потоки зростають, авіакомпанії відкривають нові рейси (окрім згаданих, сполучення між Україною та Грузією здійснюють ще українські авіаперевізники «Дніпроавіа»
та Yanair). Зауважимо, однак, що, як в абсолютному, так і у відносному значенні турпотоки українців до Грузії є дуже малими. Хоча сьогодні є підстави вважати, що ця держава може перетягнути на себе частину турпотоків, які раніше направлялися в нині окупований та анексований Крим, для досягнення показника туризму, порявняного хоча б з Туреччиною (нагадаємо, що минулого року цю державу відвідали приблизно 750 тисяч українців – Ред.), на нашу думку, необхідно здійснити кілька нетривіальних, але важливих кроків.
По-перше, варто заохочувати туроператорів розробляти чартерні програми до Грузії. Адже, незважаючи на збільшення кількості регулярних авіарейсів, лише за їхньою допомогою навряд чи вдасться досягнути значного прогресу в збільшенні турпотоків. В цьому плані ситуацію на грузинському напрямку можна порівняти з Ізраїлем: до цієї країни, попри її надзвичайну туристичну привабливість, досі не літають українські чартери. Відтак туристичний потік із України зростає досить-таки повільно, а його показники сьогодні приблизно такі самі, як і на грузинському напрямку (134 тис. чоловік протягом 2013 року). Чартери ж могли б суттєво знизити вартість перельоту, а відтак і всього туристичного продукту (роз¬маїття туристичних атракцій у Грузії дає змогу формувати пакетні тури без обов'язкового пляжного відпочинку).
По-друге, необхідно хоча б на перехідний період (3-4 роки) домовитися із грузинською стороною про можливість в'їзду до цієї країни за внутрішніми паспортами громадянина України. В такому випадку напрямок автоматично набуде статусу не тільки «безвізового», яким він є й сьогодні, але й «безпаспортного». Зрозуміло, що із поширенням в Україні сучасних методів обліку громадян (запровадження ID-карт та біометричних паспортів громадян) необхідність у такому режимі відпаде сама по собі, проте сьогодні, коли закордонними паспортами володіє не більше 10% наших співгромадян, такий захід міг сприяти до суттєвого збільшення потоків українців до Грузії.
Може здатися, що такий крок міг би суперечити державним інтересам України – адже держава зацікавлена в розвитку внутрішнього та в'їзного туризму. Зауважимо, однак, що вищезгаданий захід пропонується запровадити протягом обмеженого терміну – на той час, поки курортна індустрія України набуде нових рис у результаті реформування. Поки що ж запровадження «безпаспортного» режиму з Грузією дасть можливість альтернативного відпочинку, наприклад, тим туристам, які не оформлювали закордонних паспортів та щороку відпочивали у Криму. Сергій ЛОЛА, директор туристичної компанії DeGiorgio Group (Батумі):
Перспективи туризму із України до Грузії є, та й завжди були, непоганими: щороку до нашої держави приїжджає більша кількість українців, і це однозначно позитивна риса. Щоправда, цього року для українців сезон почався досить пізно – через політичні пертурбації в Донбасі, та пов'язане з ними закриття компанією Wizz Air Ukraine авіарейсів з Харкова та Донецька. Та й до Батумі авіарейси відкрилися аж 14 червня, що досить-таки пізно для грузинської туристичної галузі.
Крім того, через різкий стрибок долара по відношенню до гривні українські туристи стали урізати свій бюджет на відпочинок. Запитів із України значно побільшало, проте впав коефіцієнт реалізації цих запитів.
У такий спосіб наша компанія потерпає від збитків. У тому числі від аннуляції законтрактованих раніше готельних номерів.
Якщо говорити про категорії українських туристів, то до Грузії їдуть практично всі: контингент надзвичайно різнобічний. Молодь зазвичай об'їжджає усю країну, зупиняючись на день-два в місцях, що їх цікавлять, родини з дітьми зупиняються на термін від тижня до трьох, ну а туристи у віці зазвичай приїжджають у міжсезоння, в середньому на тиждень та комбінують місця відпочинку. Цього року кількість родин з дітьми зросла, а молодих, відповідно, зменшилась.
Зрозуміло, ми чекаємо на нормалязацію ситуації на українському Сході та сподіваємось, що після врегулю¬вання турпотоки до Грузії суттєво зростуть.
Родіон БРОННІКОВ, співвласник туристичної компанії «Турагенція Броннікової», Харків:
На мою думку, Грузія є досить-таки перспективним напрямком для України, зокрема, для східних її регіонів. У першу чергу, зрозуміло, для Харкова та області. Для цього є кілька причин: по-перше, відтік «кримського» турпотоку: Грузія знаходиться на тому ж самому Чорному морі, має сході кліматичні та природні умови, відтак ми розраховуємо на те, що попит на відпочинок у Грузії цього року суттєво підвищиться. Хоча, зрозуміло, ситуація в Донбасі аж ніяк не сприяє утристичному бізнесу, тому тури до Грузії ми сьогодні продаємо як агент одного з національних туропе-раторів, що має блоки на авіарейсах саме з Харкова.
Тим не менше, культурно-історична та релігійна привабливість Грузії саме для наших туристів, загальновідома грузинська гостинність та особливо дружнє ставлення грузинів до громадян України, на мою думку, серйозно підвищує потенціал цього напрямку в нашій державі саме як комбінованого, тобто пляжно-екскурсійного.
Що ж до сходу України, то тут існує ще один сприятливий фактор, а саме, невелика відстань: з Харкова до Тбілісі чи, тим більше, до Батумі значно ближче, ніж із Києва, Дніпропетровська чи, тим більше, зі Львова. Мабуть, цей фактор не в останню чергу сприяв тому, що авіакомпанія «Дніпроавіа» відкрила прямі авіарейси з Харкова до Тбілісі й Батумі, а МАУ – до Батумі.
Аркадій МАСЛОВ, комерційний директор туристичного оператора «Тез Тур Україна»:
Грузія – дуже перспективний туристичний напрямок, але нас він поки що не цікавить – недостатні потоки, щоб ними міг зацікавитися великий системний туристичний оператор. Адже, в переважній біль¬шості випадків, ми є замовником авіачартерів та ексклюзивних умов співпраці з готелями. Сьогодні ж ми просто не бачимо на грузинському ту-ристичному ринку такого попиту, який би нам дозволив застосовувати відпрацьовані роками схеми та сформува¬ти повноцінний туристичний продукт. Хоча ситуація там швидко змінюється, потоки зростають, і не виключено,
що за якийсь час ми таки повернемось до цього напрямку.
Не сприяє розвитку тамтешнього туристичного ринку ще й невизначеність прав інкамінгових туроператорів та їх можливостей впливати на вирішення ситуації. Великий туроператор не має ресурсів працювати з кожним готелем окремо – зазвичай ми заздалегідь контрактуємо велику кількість номерів у різних готелях через своє представництво у місці відпочинку. Зрозуміло, що ми очікуємо виконання всіх контрактів та зобов'язань усіма сторонами. Та, на жаль, Грузія сьогодні не може надати такі гарантії. Але я вже казав, що в цій країні все швидко змінюється. Тож ми сподіваємось, що найближчим часом зміниться й наше ставлення до цього напрямку. назад >>>
|
English