|
Про те, що Україна переживає украй важкі часи, говорити, мабуть, не варто – це знає кожний її громадянин. Російська окупація й анексія Криму, військова агресія на Донбасі, економічні війни, які полягають, зокрема, й у закритті повітряного простору Росії для українських літаків – це все сумні реалії сьогодення. Зрозуміло, що туристичний бізнес відчуває усі «принади» сучасного стану вітчизняної економіки, наприклад, стрімке зростання курсу долара та євро, яке фактично обрушило виїзний турпотік із України.
У такі часи, здавалося б, усі причетні до туризму – як туристичні компанії, так і органи державного управління, як громадські організації й професійні асоціації, так і професійні ЗМІ – мали б згуртуватися та допомагати один одному. Та, як виявилось, в Україні існують організації та установи, які, користуючись своїми повноваженнями, установлюють зручні й комфортні для себе правила гри. Зрозуміло, за рахунок інших учасників туристичного ринку... BSP: зручність розрахунків чи валютні спекуляції?
Пасажирські авіаперевезення сьогодні стали звичайною для кожного послугою: відповідно до щорічних звітів Міжнародної організації цивільної авіації
(ICAO) та Міжнародної асоціації авіаційного транспорту (IATA), у глобальному масштабі обсяги пасажирських перевезень за допомогою авіатранспорту стабільно зростають протягом останніх років.
Як у світі в цілому, так і в Україні зокрема, більшість авіаквитків на регулярні рейси продається агентами. Так, в Україні приблизно 85% квитків оформлюються через систему BSP Україна – своєрідний «грошовий мішок», утворений ІАТА для зручностей у розрахунках між авіакомпаніями-членами цієї міжнародної організації, та акредитованими ІАТА агенціями. Одна з переваг системи розрахунків через BSP полягає у тому, що акредитований агент здійснює розрахунки в національній валюті, не здійснюючи зовнішньоторговельних операцій та. відповідно, не підпадаючи під обмеження, якщо такі встановлюються державними регуляторами чи органами державної влади.
Але ця властивість BSP може працювати й в інший бік: оскільки курси національної валюти відносно основних світових валют (як правило, американського долара, який більшість авіакомпаній світу використовує для конструювання своїх тарифів) установлює оператор національного сегменту BSP, цей курс може бути встановлено далеким від реальності.
В Україні таке сталося вже вдруге: з початку 2014 року обмінний курс національної валюти – гривні – до долара США встановлюєть¬ся за результатами максимального значення цього параметра на торгах на Українській міжбанківській валютній біржі. Іншими словами, завищується на 5-7, а подекуди й 10% відносно середньозваженого курсу, на підставі якого Національний банк України встановлює офіційний курс гривні.
До чого це призводить у результаті? Наведемо приклад. 15 вересня офіційний курс гривні складав 12.85 грн/USD, у той же час як курс у BSP Україна був закладений на позначці 13.80 грн/USD, а 16 вересня – вже 14.20. Отже, пасажир, який купував в агента квиток вартістю $1000, 15 вересня мусив заплатити за нього 13800 грн., а наступного дня – вже 14200 грн. Відтак, лише за добу один і той самий квиток подорожчав на 400 грн, при тому, що офіційний курс гривні до долара практично не змінився. Як «розхитати» національну валюту
Чи здивує когось, що за таких умов кількість клієнтів у авіаційних агентів різко зменшилась? Але й це ще не все: адже до кінця вересня в Україні діяла постанова НБУ, яка зобов'язувала експотерів товарів та послуг, що отримують виручку у валюті, в обов'язковому порядку продавати цю валюту державі (наприкінці вересня держрегулятор трохи послабив цю вимогу – відтоді експортери зобов'язані продавати 75% вирученої валюти – Авт.). Курс продажу валютної виручки встановлювався на рівні офіційного курсу гривні. У той же час для продажу квитків установлювався інший, значно вищий, курс. Знову ж таки, станом на 15 вересня агент, що виписав квиток вартістю $1000, взяв із пасажира 13800 грн, а за продаж цієї тисячі доларів отримав усього 12850 грн. Отже, прямий збиток при такому ціноутворенні – 950 грн на кожній тисячі доларів. У такий спосіб не тільки штучно послаблюється національна валюта, але й власними ж руками знижується конкурентоспроможність українських компаній на користь іноземних: як наслідок, станом на середину вересня валютні надходження від продажу авіаквитків зменшилися на 60% відносно минулого року. Агенти тікають за кордон. Пасажири - також...
Враховуючи усе наведене вище, платоспроможні пасажири – резиденти України – намагаються уникати користу¬вання послугами вітчизняних агентів, купуючи квитки за допомогою інших каналів, наприклад, на сайтах авіакомпаній чи іноземних агентів. Агенти ж, намагаючись перешкодити цій негативній тенденції, діють різними способами. Деякі з них (наприклад, один з найбільших на пострадянському просторі онлайн-агентів Tickets.ua) при¬міряють на себе невластиву їм роль суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, влаштовуючи стоки поза межами України. Так, у вже згаданого Tickets.ua діють філії (а відтак і облаштовані стоки) в Польщі, Молдові, Росії та Азербайджані. Завдяки цьому компанія може «гратися» на курсовій різниці, оформлюючи квиток через той сток, через який це є найвигіднішім на момент виписки квитка. У такий спосіб насправді можна добитися зниження вартості квитка відносно конкурентів, які використовують традиційний спосіб оформлення цих послуг (тобто через BSP Україна). Але водночас такі схеми грають проти держави Україна, підриваючи її економіку, знижуючи конкурентоздатність підприємців, ослаблюючи національну валюту та створюючи підґрунтя для розкручування маховика інфляції.
Інші ж агенти, неспроможні відкривати за кордоном власні стоки, з метою порятунку свого бізнесу вдаються до інших способів. Наприклад, укладають угоди про субагентські відносини з великими вітчизняними або й зарубіжними агентами, використовуючи різні фінансові схеми для мінімізації втрат від курсової різниці. Та, у будь-якому разі, всі ці схеми працюють проти держави та національної економіки. Державна безпека - вже не пріоритет?
При застосуванні описаних схем існує ще один аспект: а саме – державна безпека. Бо не секрет, що більшість стоків, через які за такої ситуації виписуються квитки для українських громадян, є російськими. З точки зору бізнесу, це може бути виправданим, проте сьогодні, коли Росія веде проти України війну, інформація про пересування певних категорій пасажирів (членів Уряду, Генштабу, співробітників спеціальних служб тощо), отримана із квитків, може бути видобута із систем бронювання в Росії та на території її сателітів ворожою розвідкою та використана проти України.
Крім того, агенти, що здійснюють бізнес через ворожі стоки (тобто фактично на ворожій території), ризикують в один зовсім не чудовий момент цей бізнес утратити. Певною пересторогою (а можливо, й моделюванням подальших дій по відношенню до українських агентів у Росії) стала історія з тимчасовою забороною «Аерофлотом» своїм агентам продавати свої квитки через сток Tickets.ru, який є російською «дочкою» українського онлайн-агента Tickets.ua. Ситуацію досить швидко вдалося врегулювати – відповідно до загальнопоширеної інформації, відключення «Аерофлотом» стоку Tickets.ru відбулося через збій у програмному забезпеченні останнього – цілком можливо, що в такий спосіб російські спецслужби влаштували «штабні навчання» із нейтралізації українського бізнесу в Росії...
Отже, нормалізація процесу авіатікетінга в Україні є не тільки нагальною потребою для вітчизняного бізнеса (згадаймо, що лише рік тому не українські компанії-агенти тікали до Росії. а навпаки – російські агенти використовували для оформлення своїх квитків український сегмент BSP), але й відповідає потребам державної безпеки.
Через це журнал «Український туризм», як профільне видання, призначене для професіоналів туристичної галузі, неодноразово звертався до Державіаслужби України із проханням вплинути на ситуацію та посприяти встановленню валютного курсу в BSP Україна, адекватного нинішній ситуації. Ми також звернулися до депутатів Верховної Ради України із проханням вжити заходів із метою виправлення ситуації та приведення її до нормального стану. Крім того, услід за нами до Державіаслужби з аналогічним проханням звернулася й Асоціація авіаційних агентів України.
На момент здачі журналу до друку редакція ще не отримала відповідей на свої звернення. Тим не менше, ми вважаємо своїм обов'язком тримати руку на пульсі ситуації, відтак ми одразу проінформуємо читачів про будь-які зміни ситуації шляхом розміщення відповідної інформації на сайті mw.com.ua та у фейсбук-акаунті журналу.
назад >>>
|
English