|
Польщу складно назвати новим туристичним напрямком для українців. Щороку десятки тисяч наших співвітчизників перетинають кордон із цією країною на території Львівської області, прагнучи поблукати старовинними вуличками Кракова, помилуватися величчю Варшави, покататися на лижах в Закопане або ж оздоровитися на численних курортах польських Карпат і Татр. Але є в сусідній країні куточки, українцям практично незнайомі. Наприклад, Підляшшя, розташоване на кордонах з Білоруссю, Литвою та Калінінградською областю РФ. Саме тут висадився десант з двох десятків україн¬ських журналістів, яких запросило представництво Польської туристичної організації в Україні для елементарного знайомства з цим маловідомим краєм.
«Підляшшя – це один із найбідніших регіонів країни, який тільки-но починає свій шлях до вершин туризму. Навіть для мене ця місцевість стала відкриттям, хоча я можу сміливо сказати, що Польща мені добре знайома», – говорить Олена Бондаренко, співробітник представництва Польської туристичної організації в Україні. Колір туризму - зелений
Практично всі місцеві туристичні атракції, з якими мали можливість познайомитися українські журналісти, можна сміливо віднести до категорії зеленого туризму. Хоча б тому, що ані в Білостоці, ані в інших містах програма візиту не передбачала детальних екскурсій та вивчень пам'яток. Замість цього представники українських масс медіа побували в багатьох мальовничих околицях Підляшшя.
Наприклад, чимало часу було приділено Нарвянскому природному парку, який іменують «Польською Амазонією». Тут, на площі в 7 тис. га розкинулися болотисті луки, на яких щороку гніздять¬ся безліч видів птахів. У рамках різних програм сприяння розвитку від Євросоюзу, адміністрація парку побудувала довгу та звивисту гать, тобто дерев'яні містки, які дозволяють водити туристів практично по всій території парку. Час від часу гать обривається біля річки Нарва, яка тут починає свій звивистий шлях. Проте туристи користуються невеликими поромами, які дозволяють без проблем перетнути водні перешкоди.
Неподалік від парку розташовано Пентове – населений пункт, який називають лелечим селом. Бо з людей тут постійно живе лише одна родина. Зате лелечих гнізд, а відтак і самих лелек – просто безліч. А на додаток діє музей, чия експозиція присвячена цим величним птахам, а також сувенірна крамниця. Цікаво, що Пентове позначене на мапах саме як «лелече село», хоча, крім лелек, у місцевих стайнях живе з десяток арабських скакунів, яких тримають виключно для прогулянок або навчання верхової їзди туристів.
У селі Крушиняни, яке знаходиться буквально в 5 кілометрах від кордону з Білоруссю, ми побачили автентичне татар-ське селище. Принаймні, на перший погляд. Утім, зрозуміло, що татари, які тут оселилися в далекому 16-му столітті, вже значною мірою асимілювалися. Відтак татарська автентика відіграє здебільшого роль туристичної атракції. Утім, реконструйована юрта (насправді монгольська, оскільки татари, на відміну від монголів, у юртах ніколи не жили) та ресторан з автентичними стра¬вами, а також справжня мечеть, залучають сюди досить багато туристів.
До зеленого туризму зазвичай додаються програми активного відпочинку. Наприклад, сплав на каяках однією з водних артерій Августівського каналу, який можна здійснити навіть за відсутності досвіду плавання такими човнами.
Ще один активний вид відпочинку – велосипедна подорож лісовим масивом поблизу від містечка Супрасль. 12-кіломет-ровий маршрут проходить лісом та являє собою незабутній крос вузькою доріжкою між густими кронами дерев. Така прогулянка цікава ще й можливістю позбирати гриби, які тут ростуть у величезній кількості.
Зауважимо, однак, що такий туризм, як правило, передбачає індивідуальні поїздки з сім'єю або друзями, або ж невеликі групи однодумців. Це, у свою чергу, вимагає або використання власного транспорту туристами, або спеціальних логістичних прийомів для організації подорожей невеликих груп. Релігійні атракції Підляшшя
Цікавою для організаторів турів на Підляшшя може стати й релігійна складова. Так, у селі Вігри розташований колишній монастир камедулів – ченців бенедіктіанского ордена, які вели усамітнений спосіб життя. Згідно статуту монастиря, їм заборонялося спілкуватися з будь-ким, час вони проводили виключно в роботі на монастирському господарстві, молитві та, зрозуміло, сні. Девізом їхнього життя був дуже простий вислів: «Молись і працюй». Однак через те, що село з часом ставало все більш населеним, камедули визнали монастир непридатним для подальшого служіння Богу. Наразі будівля монастиря перебуває під наглядом католицької церкви, тут облаштовано свого роду музей, присвячений життю камедулів.
А раніше згаданий Супрасль взагалі можна назвати центром православної релігії в Польщі, де частка католиків становить 95%. Тут розташований чоловічий монастир, заснований ще в 16 столітті. Також тут можна відвідати сучасний музей ікон, експозиція якого зроблена на мультимедійній основі. Перспективи організованих турів
Головна проблема Підляшшя як туристичного напрямку для українських туристів – його віддаленість. Цей регіон розта¬шований далеко від торованих туристичних маршрутів, тож як індивідуальним мандрівникам,
так і груповим туристам дістатися сюди не так вже легко.
Якщо їхати самостійно, то найпростіший і, як наслідок, най-витратніший шлях – придбати авіаквиток Київ-Варшава, а звідти автобусом проїхати 180 км до Білостока. Середній за вартістю та тривалістю маршрут полягатиме у купівлі залізничного квитка до біло¬руського міста Гродно, а звідти вже можна дістатися Білостока буквально за 3 години – як автобусом, так і залізницею. Ну й найбюджетніший та, відповідно, найбільш незручний варіант – це доїхати потягом до Львова чи Ковеля, звідти автобусом відправитися у Люблін (який сам по собі є значною туристичною атракцією), а звідти вже рушати на Білосток.
Усі ці транспортні проблеми наочно демонструють, що українські туристи поодинці навряд чи поїдуть відпочивати в Підляшшя (якщо не йдеться про затятих автотуристів). Тому набагато більше перспектив у туроператорів, які спрямують організовані автобусні групи, зібравши за звичною схемою європейських автобусних турів групу у Львові (як варіант – у Ковелі, звідки до Підляшшя відчутно ближче), і автобусом відправитися у Білосток через один із семи прикордонних переходів на українсько-польському кордоні. Основою для таких турів може стати релігійна складова, а саме Супрасль та Вігри. Як варіант, можна розглядати й відвідання мечеті у Крушинянах, чия громада навряд чи буде проти додаткових прибутків від збільшеного турпотоку. Також варто зауважити, що релігійні тури не допускають гучних розваг чи чогось подібного. Тож атмосфера зеленого туризму добре доповнюватиме емоційний настрій та загальну атмосферу практично невідомого в Україні напрямку.
назад >>>
|
English