|
Коли говорять про «авіаційні власті», та по відношенню до України зазвичай мають на увазі Державну авіаційну службу – структурну одиницю у складі Мінінфра-структури, яка виступає регулятором ринку авіаційних послуг у державі. Саме до Державіаслужби адресуються найрезо-нансніші питання, пов'язані з майбутніми підписанням та імплементацією Угоди про спільний авіаційний простір з Європейським Союзом, призначення на маршрути і т.п. Отже, редакція «Українського туризму» вирішила поставити ці питання безпосередньо до Державіаслужби – її голові Денисові Антонюку. Адже випадки, коли офіційна позиція владної структури розходиться з думками експертів чи учасників ринку авіаперевезень, не такі вже й рідкісні. Відповіді пана Антонюка подаються з мінімальними правками, що не виходять за межі літературних. — Будь-ласка, розкажіть читачам УТ, у чому полягає проблема з підписанням та імплементацією парафованої в листопаді минулого року Угоди про спільний авіаційний простір з Європейським Союзом? Коли, на Вашу думку, її все ж таки буде підписано та, відповідно, вона набуде чинності?
— Дійсно, підписання Угоди було заплановано на червень нинішнього року під час засідання
Ради міністрів з питань транспорту, телекому-нікацій та енергетики в Люксембургу. Проте, дату підписання було перенесено стороною ЄС через відсутність в Раді ЄС єдиної позиції Великої Британії та Іспанії стосовно формулювання в Угоді визначення території з урахуванням проблеми Гібралтару. Тож терміни підписання Угоди і набрання нею чинності залежатимуть від європейських колег.
Разом із тим, хотів би зауважити, що Україна не збирається змінювати обраний шлях до відкриття ринку авіаперевезень, що поміж іншого передбачає імплементацію в Україні відповідних європейських правил і норм. Тому, незважаючи на те, що підписання Угоди трохи гальмується, Державіаслужба вже розпочала роботу над розробкою авіаційних правил у тому вигляді, як це прийнято в Євросоюзі. — Просимо поділитися з нашими читачами Вашим баченням процесу призначень авіакомпаній на маршрути. Зокрема, яким чином виникають суперечності між рішеннями відповідної комісії з розподілу маршрутів та Державіа-службою? В чому, зокрема, причина того, що Державіаслужба блокує призначення авіакомпанії Wizz Air Ukraine на рейси до Варшави, Риму та Барселони?
— Як я вже зазначив, Державіаслужба розпочала роботу над розробкою нових авіаційних правил, які б відповідали європейським нормам. Це також стосується й удосконалення «Порядку надання і анулювання прав на експлуатацію повітряних ліній», який має забезпечити прозору процедуру призначення авіаперевізників на виконання рейсів на підставі об'єктивних математичних показників.
Після прийняття цих правил усі згадані вище заявки будуть розглянуті в установленому порядку. — Чи планується найближчим часом підписання Угоди про спільний авіапростір з Ізраїлем? Близько року тому з боку як українських, так й ізраїльських авіаційних властей розповсюджувалася інформація про те, що наші держави дуже близькі до підписання такої угоди. Як ситуація на цьому напрямку виглядає сьогодні?
— Протягом тривалого часу українські авіакомпанії висловлювали значний інтерес у розвитку ринку авіаперевезень між Україною та Ізраїлем. Проте, стримуючим фактором було положення міжурядової українсько-ізраїльської Угоди про повітряне сполучення, яким передбачалося призначення з кожної сторони тільки по одній авіакомпанії.
Після багаторічного переговорного процесу, нарешті в лютому 2010 року сторонами було внесено ряд змін до Угоди, що дозволило збільшити кількість рейсів та призначених авіапідприємств для виконання регулярних польотів між двома країнами. Згодом, зважаючи на зростаючий попит на перевезення, Державіаслужба неодноразово пропонувала ізраїльській стороні зняти решту обмежень, проте позиція ізраїльської сторони полягає у передчасності таких заходів.
Що ж до укладення Угоди про спільний авіаційний простір з Ізраїлем, то на рівні авіаційних адміністрацій обох держав це питання не ініціювалося. Однак, дійсно, восени 2013 року питання можливості реалізації проекту «Вільне небо» обгово¬рювалося в рамках засідання Української частини українсько-ізраїльської комісії з питань торгівлі та економічного спів¬робітництва. Проте подальшого розвитку це питання не набуло. — Російські авіакомпанії запропонували взаємно скасувати заборону на транзит для українських авіакомпаній у повітряному просторі Росії та особливий режим оформлення дозволів на транзит для російських авіакомпаній у небі України. Яке ставлення Державіаслужби до таких пропозицій? Чи є в цьому сенс, враховуючи те, що Росія здійснила проти України військову агресію та веде неоголошену війну на сході нашої держави?
— Одразу хотів би спростувати чутки, поширені свого часу в пресі, про начебто висловлені пропозиції російської сторони щодо зняття обмежень на транзитні польоти – як на рівні транспортних відомств, так й авіакомпаній. Такі пропозиції до Державіаслужби не надходили.
Зі свого боку, підтримуючи українських авіаперевізників, Державіаслужба запровадила особливий режим надання до-зволів для російських авіапере-візників, питання щодо скасування якого буде невідкладно розглянуто після скасування санкцій для українських авіаперевізників.
Таким чином, зважаючи на те, що ці обмеження були введені на рівні урядів України та РФ, рішення щодо їхнього взаємного зняття має бути прийняте саме урядами. — На думку багатьох експертів авіаційної та туристичної галузі, відновлення в Україні широкої мережі внутрішнього авіасполучення та відродження малих аеропортів (наприклад, в Ізмаїлі, Скадовську, Ковелі і т.п.) спроможне надати поштовх до розвитку віддалених чи навіть депресивних регіонів України та зменшити в них «ватні» настрої. За яких умов, на Вашу думку, в Україні можливі такі процеси?
— Говорячи про розвиток внутрішнього авіасполучення, слід зважати на те, що попит на перевезення та вибір його виду населенням прямо пропорційно залежить від економічного становища в регіоні та фінансової спроможності громадян. Тому, сподіваюся, що після подолання Україною кризових явищ як у політиці, так і в економіці, можна буде говорити про розвиток регіонів і налагодження відповідного транспортного сполучення.
Державіаслужба, зі свого боку, продовжуватиме вживати необхідних заходів щодо розвитку авіасполучення в межах України та відродження регіональних аеропортів. Забігаючи наперед, нам би дуже хотілося створити потужний «хаб» на базі аеропорту «Бориспіль», а також залучити перевізників у регіони для виконання прямих рейсів. Приклади Винниці та Херсона демонструють, що попит на такі види перевезень є. Можливо, нам вдасться налагодити міжнародне сполучення з Чернівцями після завершення реконструкції злітно-посадкової смуги, й Ужгородом. Значних потоків в цих містах, звісно, не буде, проте забезпечити один-два рейси на день цілком реально. назад >>>
|
English