Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           

Олександр Ланецький, директор авіаційної консалтингової компанії Friendly Avia Support

Україна все глибше занурюється в економічну і політичну кризу. А в кризові часи виїзний туризм – це те, чим люди готові жертвувати в першу чергу, переглядаючи свої статті витрат. У цій ситуації багато хто – як туристи, так і туристичні компанії – з надією дивляться на можливу лібералізацію авіаринку, наслідком якої має стати прихід в Україну європейських лоукостерів. Поширеною є думка, що бюджетні перевізники суттєво знизять вартість квитків і, таким чином, полегшать українцям можливість подорожувати.

Або візи, або лоукостери
Однак для того, щоб не помилитись у своїх очікуваннях, необхідно розуміти, як працюють бюджетні авіакомпанії, зокрема, звідки беруться невисокі ціни на авіаквитки, а також за яких умов традиційні європейські лоукостери масово зайдуть в Україну. Не розуміючи всього цього підґрунтя, в разі приходу в Україну лоукост-компаній туристи, скоріш за все, виявляться обдуреними у своїх очікуваннях, а для туристичних фірм нереалізовані надії можуть привести до серйозних прорахунків у бізнес-стратегії та, як результат – у згортанні діяльності.
Хотів би відразу підкреслити, що підписання та імплементація угоди між Україною та Євросоюзом про спільний авіапростір, або «Відкрите небо», є лише однією з необхідних умов масового приходу лоукостерів, але жодним чином не достатнім. Бюджетні авіаперевізники приходять лише тоді, коли на напрямку є стабільний пасажиропотік, здатний приносити компаніям прибуток, а відтак задовольняє критеріям цих компаній. Звідси випливає перша достатня умова: реальну користь від підписання та імплементації «Відкритого неба» з ЄС (зокрема, у приході лоукостерних компаній) громадяни України відчують тільки після введення безвізового режиму з країнами Шенгенської зони і (в перспективі) Британських островів. Без цієї умови в країні не буде належної критичної маси потенційних пасажирів, щоб лоукости могли запускати рейси. Приклад відкриття і закриття рейсів Wizz Air з регіональних аеропортів України (Львів, Харків, Донецьк) це демонструє найкраще. Тих неповних 800 тисяч щасливчиків, у яких в українських паспортах стоїть чинна шенгенська мультивіза, удвічі менше, ніж мешканців найменшої держави Східної Європи – Естонії. Це занадто вузький ринок! Таким чином, якщо уряд і парламент України насправді хочуть полегшити можливість подорожей для своїх громадян, їм потрібно починати з цього, тобто домогтися введення безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Тим більше, прецедент уже є – сусідня з Україною Молдова.

Як утворюються лоукостерні ціни?
Тепер давайте розберемося, звідки у лоукостерів беруться такі низькі ціни. Або, якщо висловлюватися професійніше, яким чином низькі ціни на перельоти можуть забезпечити прибуток лоукост-авіакомпаніям, кожна з яких є комерційною структурою, орієнтованою на отримання прибутку.
Лоукост-перевізники в більшості випадків мають перед класичними авіакомпаніями переваги за 4 пунктами:
• Дешеве володіння літаками (за рахунок спеціальних умов лізингу, купівлі і т.д.);
• Здешевлене технічне обслуговування літаків (ідентичність парку + малий вік флоту);
• Економія на супутніх послугах (платний багаж, харчування, прямі продажі квитків – тобто те, що бачить пасажир);
• Дотації аеропортів та місцевої влади – найголовніше в нашому випадку.
Слід також зауважити, що лоукост виконує кілька соціальних функцій. Три основних виглядають так:
• Масові перевезення трудових мігрантів;
• Польоти в малі аеропорти, не цікаві традиційним авіакомпаніям;
• Організація масового турпотоку на курорти.
За перше (принаймні, відкрито) не готовий платити ніхто, а ось за другі два пункти цілком офіційно платять більшість аеропортів, куди прилітають бюджетні авіакомпанії. Утім, через особливості загальноєвропейського законодавства авіакомпанія зазвичай не може отримувати прямі дотації. Тому подібні домовленості виглядають приблизно так: авіакомпанія бере зобов'язання перед аеропортом або курортом, що привезе за рік/сезон певну кількість пасажирів – наприклад, 2 млн. туристів на середземноморський острів. Коли сезон закінчився і план виконано, компанія отримує певну суму (умовний долар) за пасажира. Гроші зазвичай сплачуються за рекламу (на борту літака, на фюзеляжі, в бортовому журналі і навіть на сайті перевізника), часто авансом. Авіакомпанія же, знаючи про свої зобов'язання, суворо стежить за їх виконанням, і, якщо бачить, що не вкладається в обумовлені терміни, влаштовує акції на зразок «Квитки по 7 євро!», добираючи у такий спосіб недостатній обсяг. Крім того, аеропорти можуть просто давати знижку на свої послуги, яка доходить до 100%: так, до останнього часу Ryanair в багатьох малих аеропортах взагалі не платив ніяких зборів, крім мінімальних (можна сказати, символічних) хендлінговим компаніям за обслуговування пасажирів. (Неузгодженість за цим пунктом стала основною перешкодою до приходу Ryanair в Україну напередодні Євро-2012 – Ред.). Але зараз, коли антимонопольні служби ЄС завалили бюджетні авіакомпанії позовами з вимогами повернути всі знижки, від цієї практики поступово йдуть. Знову ж таки, у бік дотацій від курортів: усе, мовляв, по-чесному, ми ж рекламуємо від¬починок на морі або в горах!

Куди повезуть бюджетні авіакомпанії?
Отже, що ж дасть масовий прихід лоукост-перевізників в Україні? Практика західних сусідів показує: першими з'являться рейси на емігрантські напрямки (Мадрид, Афіни, Лісабон, вся Італія, а так само Лондон, Париж і Ганновер), які також можуть бути використані в туристичних цілях і як кінцева точка пізнавального туризму (замість Анталії звозив дітей до Діснейленду), і як транзит на курорт, на який не¬має прямого дешевого польоту з України (Канари, Ніцца і т.д.). Потім, а можливо, й паралельно, авіакомпанії поставлять рейси на ті курорти, які платять за відкриття нових напрямків підвезення туристів (острова Іспанії, Греції, Італії). Але при цьому в обов'язковому порядку лоукост вимагатиме дотримуватись умов мінімальної ціни обслуговування в українському аеропорту, а також отримання дотації від місцевої влади за відкриття польотів та «підвезення» пасажирів. Тобто, за те, що українець полетить на Сицилію/Сардинію або Майорку/Менорку/Ібіцу, він (а також місцева влада, тобто жителі территорії, на якій розташований аеропорт) заплатить за квиток ірландській авіакомпанії (дасть роботу ірландцям), яка заплатить податки в Ірландії (на які фінансуватимуться ірландські школи/лікарні/армія). Практичні німці зрозуміли всю порочність цієї схеми ще десятиліття тому, після чого заборонили всілякі дотації лоукостерам. Крім того, кілька років тому Бундестаг ухвалив спеціальний закон, обкласти пасажирів авіа¬компаній, що летять за кордон, новим податком на туризм – від 8 до 45 євро з людини в залежності від дальності польоту. Така законодавча норма відразу змусила Ryanair закрити 34 напрямки польотів з 4 міст країни або 400 рейсів на тиждень (3000000 пасажирів скористалося ними в попередньому ухваленню закону сезоні). Така ось економія по-німецьки...
Прошу зрозуміти мене правильно: я не проти того, щоб лоукостери літали в Україні. Однак тут важливо зрозуміти інтерес української держави в залученні лоукостерів. А він один: бюджетні авіакомпанії повинні не тільки вивозити громадян України за її межі, а й привозити пасажирів в Україну! Тобто туристів на українські курорти і в культурні центри. І держава повинна цьому сприяти.

Лоукостер з українським акцентом
Кілька років тому така ідея з'явилася у кримських бізнесменів. За допомогою інвесторів, близьких до колишнього керівництва держави, її навіть частково реалізували – рейси по Україні та за її межі почала виконувати компанія Air Onix, орієнтована на підвезення іноземних пасажирів на курорти Криму як прямими рейсами, так і через Київ. Однак у процесі реалізації Air Onix змінила концепцію з лоукост-перевізника на гібрид чартеру та мінімальної традиційної авіакомпанії. Це була одна з причин її банкрутства.
Таким чином, Україні потрібен лоукост-перевізник (бажано української реєстрації) з бізнес-моделлю іспанської Vueling, тобто з базування взимку у Львові, Ужгороді чи Івано-Франківську, влітку – там же, а також в Одесі, Херсоні та, можливо, Маріуполі (звичайно, коли закінчиться війна). З цих аеропортів можуть здійснюватися польоти в країни/міста, звідки можна залучити потенційних туристів (це і всі столиці СНД, Балтії, а також Ізраїль, Польща і Німеччина, можливо Туреччина, Італія і навіть Британія). І ось такому перевізникові держава повинна забезпечити зелене світло та всілякі пільги й дотації. Тому що кожен турист привезе в Україну свою умовну тисячу євро і тут її витратить, тобто вкладе її в національну економіку. Зрештою, ці гроші повернуться в бюджет.
Звичайно, зараз Україна перебуває у стані війни. Потенційні туристи, подивившись новини, напевно не сильно будуть горіти бажанням сюди летіти. Тим не менше, в цілому вже зараз Україна цікава для специфічних туристів – як із Західної Європи, так і з Туреччини та арабських країн. І вже зараз вони складають чималу частину пасажирів на рейсах звідти.

назад >>>