|
Юрій ЯВОРСЬКИЙ, заступник міського голови Трускавця Усучасній економіці, в тому числі й туристичній її галузі, сьогодні трендом є кластерна модель розвитку. Однак поняття «туристичного кластеру» в Україні сьогодні не визначене на законодавчому рівні, немає й загальновизнаного визначення цього терміну. Тому не виключено, що різні фахівці під «кластером» мають на увазі зовсім різні явища. Отже, користуючись нагодою, я хотів би поділитися з читачами УТ своїми міркуваннями щодо цього питання.
Особисто для мене сутність кластерного підходу полягає в тому, що це є нова управлінська технологія, яка дозволяє підвищити конкурентоспроможність окремого регіону, галузі або обох разом. Тобто, застосовуючи кластерний підхід, ми підвищуємо ефективність функціонування та конкурентноздатність підприємств регіону (оскільки кластер обмежений географічно) шляхом координації та об'єднання зусиль (в тому числі і в просуванні наперед визначеного спільного продукту, в нашому випадку туристичного) не лише безпосередніх виробників продукту (в нашому випадку санаторно- курортних закладів), а й допоміжних підприємств, які опосередковано зв'язані з виробництвом кінцевого продукту кластера. Крім того, ефективність функціонування підприємств підвищується за рахунок впровадження інноваційних підходів та новітніх, наукомістких технологій.
Відтак усе вказане розробляється і впроваджується в життя під науковим контролем. Простіше кажучи, зацікавлені особи (підприємці основної та суміжних галузей, місцева влада, громадські об'єднання тощо) об'єднуються та рухаються у наперед визначеному пріоритетному напрямку відповідно до науково розробленого покрокового плану підвищення єфективності функціонування регіону.
На перший погляд, у такому підході немає нічого складного, усе досить логічно: разом легше оптимізувати(зменшити) витрати, дешевше та ефективніше просувати спільний продукт, тим більше, що це все науково прораховано. Та, на жаль. В умовах сучасної України теорія зіштовхується з практикою відсутності законо¬давчої бази не лише щодо функціонування кластерів, але й для їх створення. Я маю на увазі від¬сутність привабливих умов для інвесторів, без залучення яких неможливе створення та успішна дія таких явищ. У той же час, щодо кластерної моделі розвитку не треба видумувати велосипед – треба лише скористатись світовою практикою. Як при¬клад, можна навести Туреччину чи Єгипет, де існують не лише податкові пільги для інвесторів туристичної галузі, але й законодавчий захист самих інвестицій. Не сприяє кластерному розвитку туристичної галузі також відсутність інформаційної та мінімальної фінансової (організація єдиного стенду України на міжнародних туристичних виставках) державної підтримки туристичної галузі в Україні та за її межами.
Ще одна законодавча зміна, яка не потребує великих зусиль, але допоможе розвитку туристичної галузі – це розширення податкової бази стягнення туристичного збору (платниками мають стати всі, хто прибуває на курорт, в тому числі й за путівками) та направлення його, закріплене законодавчо, лише на розвиток туристичної галузі регіону. Ось і з'явиться додатковий позабюджетний фінансовий ресурс. Тому, в нашому випадку, спочатку необхідно об'єднуватись як суб'єктам туристичної галузі, так і місцевому самоврядуванню для ініціюван¬ня законодавчих змін, а після того впроваджувати в життя кластерний підхід.
Та повернімося до ідеї створення туристичного кластеру Львівської області, до якого мали б увійти такі курорти, як Трускавець, Моршин, Східни-ця, Славське та інші. Ідея дуже хороша, оскільки є всі необхідні передумови для її реалізації: у Львівській області знаходиться близько 40% лікувальних мінеральних джерел України, відповідно, тут розміщені знані як в Україні, так і за її межами, курорти. Крім того, важливими факторами є наявність унікальних кліматичних умов та наукової бази кластера. Але за відсутності законодавчої підтримки повноцінне втілення цієї ідеї в життя є проблематичним. Наголошую – саме повноцінне. Бо часткове впровадження в життя кластерного підходу, а саме, координація зусиль із просування спільного туристичного продукту, можливе вже зараз. Прикладом такого підходу може виступити місто-курорт Трускавець. Тут міська рада створила Управління розвитку курорту, яке займається розробкою та втіленням у життя спільної програми промоції курорту та координацією зусиль санаторно-курортних закладів із просування оздоровчого продукту Трускавця на вітчизняному та закордонному ринках. У результаті, починаючи з 2011 року, проведено ребрендінг курорту, організовано представлення міста на туристичних виставках єдиним стендом «Трускавець – місто здоров'я», організовано прес-тури для журналістів та інфотури для туристичних операторів, випущено рекламні буклети та рекламні відеоролики курорту і т.п. У результаті курорт Трускавець отримав зростання кількості відпочивальників: в 2012 р. – 14%, в 2013 р. – 11% (не відбулося росту в листопаді, грудні 2013 р.). На початку 2014 р. було відкориговано промоційну кампанію курорту через наявність військових дій на території держави, тобто визначено її основну цільову аудиторію на період війни. Цілком зрозуміло, що це – внутрішній турист. За результатами 2014 р. кількість українських туристів не лише не зменшилась, але мало місце незначне зростання. Спад спостерігався лише серед іноземних відпочивальників, що було цілком очікувано з міркувань безпеки.
Отже, приклад курорту Трускавець підтверджує необхідність та ефективність застосування кластерного підходу до розвитку туристичної галузі, особливо в кризовий період.
назад >>>
|
English