Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Із настанням стабільно теплої погоди, яка зазвичай співпадає з довгими весняними святами, у громадян України різко підсилюється інтерес до екскурсійних турів. У принципі, це є багатолітньою тенденцією, й туристичні компанії готуються до сплеску зацікавленості екскурсійними турами заздалегідь. Однак цьогорічний екскурсійний сезон відрізняється певними особливостями. У першу чергу, через різке знецінення гривні по відношенню до основних світових валют різко впав попит на закордонні подорожі, у тому числі на екскурсійні тури. Крім того, російська окупація Криму та війна на сході держави суттєво вплинула як на кількість екскурсійних напрямків, так і на можливості платоспроможної клієнтури туристичних компаній. Адже сьогодні багато громадян України мобілізовано до зони АТО, або ж беруть участь у волонтерському русі, підтримуючи армію, Нацгвардію та добровольчі батальйони, допомагають пораненим бійцям – іншими словами, пріоритетність туризму й відпочинку для багатьох наших співгромадян суттєво знизилась.
Тим не менше, попит на туристичні послуги ніколи не зникає – навіть у часи найлютіших криз люди прагнуть відпочинку та нових вражень. Інша річ, що в такі часи можливості більшості людей суттєво зменшуються. Отже, в цьому матеріалі ми розповімо про досвід роботи в кризових умовах деяких компаній, що, незважаючи на ситуацію,
залишаються на ринку послуг екскурсійного туризму та досягають успіху. А також спробуємо звернути увагу наших читачів та партнерів на потенційно цікаві, проте досі неосвоєні (чи малоосвоєні) туристичною індустрією екскурсійні напрямки.

Як пізнати Батьківщину
Екскурсійний туризм – один з найефективніших способів познайомитися з історією своєї держави та народу. Сьогодні, коли в більшості громадян України відсутні можливості мандрувати за межами держави, цей потяг може частково задовольнити історичні, архітектурні та природні пам'ятки України.
Ще не так давно екскурсійний туризм по Україні практикувався лише на кількох напрямках: найперше – на західному (якщо за точку відліку брати Київ), тобто Львів та його околиці, Кам'янець-Подільський та Чернівці, Закарпаття (як правило, із проживанням у санаторіях), на південному (Умань, Одеса та Крим – з відпочинком на тамтешніх морських курортах), та околиці Києва (включаючи Чернігів та Чорнобильську зону)... Власне кажучи, це й усе. Проте навряд чи хтось сумніватиметься, що історія України є надзвичайно багатою, отже, надає можливість організації екскурсійних турів практично в будь-якій точці держави. Дійсно, наразі серед пропозицій туристичних компаній з'явилися екскурсійні тури до раніше обійдених увагою регіонів України (наприклад, Тернопільщина чи Волинь). У розвитку таких напрямків зацікавлені як самі регіони (наприклад, управління туризму Волинської обласної держадміністрації спільно з мерією Луцька та місцевою асоціацією підприємців туристичної галузі наприкінці квітня організували для туристичних компаній України інформаційний тур), так і туристичні компанії – оператори екскурсійного туризму. Адже розширення номенклатури продуктів збільшує й клієнтську базу, а відтак і доходи туроператора.
Зауважимо, однак, що на засаді розвитку регіонального туристичного продукту можуть стати на заваді суто фізичні явища, такі, як відсутність автошляхів нормальної якості, інфраструктурних об'єктів у привабливих
з точки зору екскурсійного туризму місцях (наприклад, відсутність кафе, де можна пообідати та відпочити після кількагодинної екскурсії, суттєво знижує привабливість напрямку). У рівному ступені це стосується й бюрократичних обмежень: наприклад, заборона фотографувати (або ж стягнення непомірно високої плати за дозвіл на фото- та відеозйомку), обмеження в експозиції або ж принцип «ані кроку від екскурсовода» (на жаль, подібне часто зу-стрічається в досить-таки цікавих музеях в українській провінції) навряд чи дозволять зробити напрямок, який включає відвідання подібних об'єктів, успішним.

Комунікація задля оновлення
Якщо боротьба з деякими фізичними недоліками (у першу чергу, відсутністю доріг) вимагає значних фінансових вкладень та «по силі» лише потужним бізнесовим структурам, то виправити відсутність інших цілком під силу без жодних інвестицій при наявності доброї волі адміністрації (чи власників) об'єктів. Так, на території Переяслав-Хмельницького скансену (або, як він офіційно називається, Музею народної архітектури та побуту) немає стаціонарного ресторану або кафе. Територія ж музею досить велика, тож не дивно, що відвідувачі прагнуть не тільки ознайомитися з експонатами, але й перекусити. У результаті адміністрація музею запросила міських підприємців, виділивши на території музею площу для торгівлі як продовольчими товарами, так і сувенірами. У результаті у виграші залишились усі сторони: музей отримав додаткове джерело прибутків, підприємці – стабільний потік клієнтів та ті ж самі прибутки, а відвідувачі – задоволення своїх потреб.
Що ж до бюрократичних обмежень, то тут допомогти може комунікація туристичних компаній із місцевою владою, профільними та громадськими ЗМІ, які у своїй більшості із задоволенням висвітлюють подібні проблеми, а також грамотне, із цифрами в руках, обґрунтування недоцільності подібних заборон та обмежень.
Завершуючи цей розділ, хотілося б зауважити: наразі найперспективнішими територіями для розвитку екскурсійного туризму в Україні є Тернопільщина (сьогодні практично не охвачена екскурсійними турами), Чернігівщина, де туризм останніми роками все ж таки розвивається, а також місто Харків – з огляду на розвинену інфраструктуру та історичну значимість для України в цілому.

Сергій ПІДМОГИЛЬНИЙ, голова правління Української асоціації активного
та екологічного туризму:
Вперше в Україні наша Асоціація пропонує новинку туристичного сезону 2015 року – спеціалізовані програми екоподорожей заповідними місцями України, знайомство з найцікавішими природними територіями, національними парками та біосферними заповідниками. У таких подорожах зазвичай беруть участь відомі науковці, дослідники та й просто цікаві люди. Учасники знайомляться з культурою та традиціями різних етнічних груп нашої країни, а також із життям українського села. В цих подорожах ми будемо куштувати місцеві страви традиційної кухні та проводити дегустації у виробників різноманітних продуктів.
Відвідуючи в рамках проекту ЕКОМЕДІА національні парки та інші природоохоронні зони, туристи зможуть побачи-ти природні дива на власні очі та отримати інформацію про рідкісні види рослин і тварин «з перших рук», тобто від фахівців, які працюють на цих територіях. На мандрівників чекають неймовірні панорами і пейзажі, глибокі каньйони, стрімкі скелі, печери, водоспади. Ми охоплюємо в цьому проекті всю Україну – від непрохідних боліт Полісся до Дунайських плавнів, від степових заповідників Сходу до карпатського високогір'я. Багато місць відкриватимемо для туристів уперше.

Олена КАЗЬМІНА, директор туристичної компанії «Орнамент України»:
На мою думку, сезон буде досить напруженим, бо екскурсійний туризм – це в значній мірі транспортна складова. Щоб побачити цікаві, гарні чи незвичайні місця, треба до них дістатися, а вони зазвичай є досить віддаленими. В автобусних одноденних поїздках витрати на транспорт досягають 70%, у кількаденних становлять 40-50%. Значно виросла вартість пального – відповідно подорожчали транспортні послуги, що відобразилося на вартості екскурсій. Зростання ж доходів українців, на жаль, відбувається значно повільніше, більшість їх отримує в гривні і далеко не завжди ці доходи індексуються роботодавцями.
З нашої точки зору, перспективними є напрямки, які зможуть замінити традиційний відпочинок за кордоном. Як би там не було, людина потребує відпочинку. І залишаючись цього року в межах рідної країни, потребуватиме вражень. Інфраструктура більшості готелів у нас ще не настільки розвинута, щоби розважати відпочиваючого на території принаймні тиждень. Та й часто найбільш передбачливі готелі самі пропонують різноманітні екскурсійні пакети на додачу до послуги проживання. Все частіше туристи цікавляться тижневим відпочинком із екскурсійною програмою – і тут можна варіювати від розміщення на базі одного готелю до щоденних переїздів і зміни місця проживання. Іншим варіантом комбінованого відпочинку є поєднання активного туру (на велосипедах чи байдарках) із екскурсійною програмою. Тому зараз наша компанія приділятиме більше уваги розвитку таких екскурсійних напрямків, що поєднують відпочинок (спокійний чи активний) із екскурсіями. Тобто це буде більше, ніж відпочинок і ніж екскурсія, якщо взяти їх окремо. Так, цього сезону в нашому портфелі одноденних екскурсій з'явився Овруч та стародавній Іскоростень (Коростень). Для гурманів та поціновувачів Закарпаття запропонуємо кулінарний тур у край найкращих вин, сирів та ароматних запашних страв – тривалістю як на 3 дні, так і на тиждень. А для прихильників активностей – водно-екскурсійний тур Дністровським каньйоном, де чудово поєднуються природна краса та історично-архітектурні пам'ятки.

Максим РОЗЕНФЕЛЬД, організатор тематичних екскурсій у Харкові:
Харків завжди був недооцінений з точки зору свого туристичного потенціалу. Більше того, донедавна задача перетворення столиці Східної України на туристичний хаб не ставилась. Хоча сьогодні розвиток туризму в на¬шому місті є актуальним, проте, на мою думку, туризм у Харкові є специфічним. Адже Харків – це не Львів, не Одеса і не Київ. Перш за все Харків – це студентське місто, яке вже обросло такими собі урбаністичними легендами, цікавими для студентів та молоді. Відповідно, у нашому місті є сприятливий ґрунт для тематичних турів, призначених саме для цієї аудиторії.
Другий прошарок потенційних туристів, що зацікавляться Харковом – це представники ІТ-індустрії. Бо ж не секрет, що наше місто є своєрідною столицею програмістів не тільки в Україні, але й добрячої частини Східної Європи. Величезна кількість успішних стартапів в ІТ-сфері має харківське коріння, саме в нашому місті працює велика кількість програмістів та інших співробітників цієї високотехнологічної галузі, отже, Харків цікавий ще й для їхніх колег з усіх куточків світу.
Нарешті, ще одна категорія потенційних туристів для Харкова – це поціновувачі архітектурних новацій першої половини минулого століття. Про будинок Держпрому на площі Свободи знає кожний, хто хоча б колись відвідував наше місто. Проте навколо нього сформовано цілий ансамбль архітектурних перлин, який захопить справжнього поціновувача щонайменше на кілька днів... Багато в Харкові й інших об'єктів подібного сорту – непоказних, проте цінних та цікавих для фахівців та справжніх любителів. Хоча варто зазначити, що архітектура міста не обмежується цими модерністськими експериментами ХХ століття: адже Харків містить у собі одне з найповніших зібрань українського, петербурзького чи, скажімо, скандинавського модерну... При цьому окремі квартали мають у собі особливу ансамблеву цілісність – це справедливо як для модерну, так і для класицизму, й для конструктивізму... Бо ж недарма Харків є популярним знімальним майданчиком для кіно- та телемитців: тут можна знімати Київ, Москву, Петербург...
Підсумовуючи сказане, хотів би висловити свою думку: для Харкова не підійдуть звичні маркетингові прийоми залучення туристичних потоків: організація стандартних маршрутів, розроблення державних програм з розвитку туризму... Харків сам є нестандартним містом – проте привабливим для певних категорій туристів. На мій погляд, тим, хто має намір розвивати туризм до східної столиці, варто взяти до уваги міську специфіку.
 

назад >>>