|
«Відкрите небо»: ізраїльський варіант
Поки українські авіатори, туристичні компанії, а також державні діячі намагаються зважити усі «за» та «проти» угоди про «відкрите небо» з Європейським Союзом, поки європейські чиновники намагаються вирішити «гібралтарську проблему», яка нібито заважає підписанню «відкритого неба» з Україною, відносно недалеко від нашої держави є країна, у якої подібна угода з ЄС діє вже більше 2-х років. Ухвалена урядом цієї країни навесні 2013 року, попри заповзятий опір авіаторів, зокрема, їхніх профспілок, угода містила адаптаційний період, який дав можливість оперативно підготуватися обом сторонам до скасування міжурядових обмежень: умовній мірі «відкрите небо» між Євросоюзом та тією країною запрацювало з 1 квітня 2014 року. Йдеться, звичайно, про Ізраїль - відносини з цією близькосхідною країною багато в чому є провісником процесу євроінтеграції (найочевидніший приклад - шлях до скасування візового режиму).
Отже, практично одразу після ухвалення угоди з ЄС про «відкрите небо» до Ізраїлю стали проявляти інтерес європейські лоукостери. Наприклад, британська компанія easyJet наразі здійснює польоти до Ізраїлю по 9 маршрутам. Днями перевізник оголосив про початок польотів між Тель-Авівом та Амстердамом - це буде десятий маршрут компанії. А ірландський Ryanair з початком зимової навігації розпочинає польоти з Будапешта, Кракова та Каунаса до а/п Увда на півдні Ізраїлю, який знаходиться у 60 км на північ від курортного міста Ейлат на Червоному морі. Вартість квитка на ці рейси стартуватиме від 30 євро.
Цікаво, що Міністерство туризму Ізраїлю оголосило, що протягом сезону 2015/2016 років воно субсидуватиме іноземні авіакомпанії, які літатимуть в аеропорт Увда: за кожного привезеного пасажира авіакомпанія, у тому числі й Ryanair, отримає 45 євро. Програма розрахована на додаткове залучення 80 тисяч пасажирів. З бюджету Мінтуризму на неї виділено 15 млн. шекелів. Крім цієї субсидії, об'єднання ейлатських готелів виділяє по 15 євро на пасажира. Такий досвід варто взяти на озброєння й Україні, у тому числі її курортним регіонам, у першу чергу - Одесі.
«Відкрите небо» між Ізраїлем та Євросоюзом призвело ще до одного несподіваного наслідку: про початок польотів до Хайфи оголосив кіпрський перевізник Tus Airways. Рейси здійснюватимуться 6 разів на тиждень з Ларнаки та двічі - з Пафосу за допомогою турбогвинтових лайнерів Saab 340. Пікантність ситуації полягає в тому, що аеропорт Хайфи ніколи у своїй історії не приймав міжнародних рейсів - лише внутрішні (наприклад, з Ейлату). Отже, до такої можливості варто придивитися такому українському перевізнику, як «Дніпроавіа», який має у своєму розпорядженні невеликі літаки Embraer 145. Крім альтернативного маршруту, на який не розповсюджується жорстке регулювання у рамках двосторонньої українсько-ізраїльської угоди про повітряне сполучення, Хайфа може бути цікавою українським туристам (а відтак і туроператорам) завдяки своїй територіальній близькості до більшості християнських святинь Галілеї, а також тому, що ціни на послуги туристичної інфраструктури на півночі Ізраїлю суттєво нижчі, ніж у центрі та на півдні країни.
Як же вплинуло «відкрите небо» на ізраїльських авіаперевізників? Зрозуміло, що з приходом до Ізраїлю авіакомпаній, які ніколи сюди не літали, зокрема, лоукостерів, конкуренція за пасажира збільшилася. Отже, й ізраїльським перевізникам довелося шукати інноваційні підходи. Так, національна авіакомпанія El Al позаминулого року запровадила «лоукостерний» бренд Up, під яким літає на деяких середньомагістральних маршрутах. У тому числі й до Києва.
Деякі оглядачі піддають сумніву раціональність такого радикального рішення. Так, оглядач газети The Maker Йорам Габізон вважає, що запровадження лоукостерного бренду флагманським ізраїльським перевізником не мало успіху, оскільки для обслуговування бюджетного бренду застосовується дорога й негнучка інфраструктура повноформатної авіакомпанії.
Як би там не було, El Al під брендом Up продовжує літати, в тому числі й до Києва, а The Maker тим часом повідомляє, що дві ізраїльські авіакомпанії - флагман El Al та Israir - почали переговори про об'єднання.
Отже, 2 роки дії «відкритого неба» між Ізраїлем та Євросоюзом у підсумку принесли лише позитивні результати: авіарейсів в аеропорти Святої Землі стало суттєво більше, ціни на авіаквитки відчутно знизилися, у той час як жодний з національних авіа-перевізників не зазнав банкрутства - навпаки, під тиском конкуренції вони були змушені підвищити якість свого сервісу.
Отже можна сподіватися, що й в Україні при запровадженні «відкритого неба» авіаринок обійдеться без катастрофічних наслідків - навпаки, сервіс підвищить свою якість, а ціни на перевезення впадуть. Зрозуміло, між Ізраїлем та Україною є певні відмінності, проте ніхто не закликає до сліпого копіювання ізраїльського досвіду. А от про укладення угоди про «відкрите небо» між Україною та Ізраїлем авіаційній владі обох держав варто думати вже сьогодні. Дмитро РОСИНСЬКИЙ, представник авіакомпанії Arkia у Східній Європі:
Питання запровадження «відкритого неба» між двома державами, або ж державними об'єднаннями має завжди розглядатися з двох точок зору. Так, на думку авіакомпаній, які літають у режимі міжурядового регулювання, лібералізація авіа простору - завжди зло. Тому що у більшості випадків у результаті такої лібералізації на напрямки приходять нові перевізники, з якими доводиться конкурувати. А значить, у «старих» компаній зменшуються пасажиропотоки, падають прибутки, зростають вимоги пасажирів до сервісу і т.д. Що ж до самих пасажирів, а також авіакомпаній, які раніше не мали змогу літати на регульованих напрямках, то запровадження «відкритого неба» для них - однозначний позитив. Для авіаперевізників це можливість опанувати новий напрямок та, можливо, отримати через це прибуток, для пасажира - зниження вартості перельотів та підвищення якості сервісу.
Саме так відбулося і в Ізраїлі: попри те, що протягом останніх 2-х років, коли ми живемо в умовах «відкритого неба» з Євросоюзом, сумарний туристичний потік до нашої держави суттєво не збільшився, проте кардинально змінилася його структура. Навіть попри те, що в Ізраїлі існує досить численна група пасажирів, які за більшості умов оберуть El Al або іншу ізраїльську компанію, частина іноземних туристів, та й ізраїльтян, пересіли на борти нових авіакомпаній, зокрема, лоукостерів, які раніше до Ізраїлю не літали.
Отже, пасажири однозначно виграли - за рахунок збільшення вибору, зростання якості сервісу та змен¬шення цін, так само, як ізраїльські авіакомпанії програли. Проте, як бачимо, ніхто з наших авіаперевізників не збанкрутував, хоча й кожному з них довелося як слід піднапружитися. Так, El Al запровадив лоукостерний бренд Up, під яким, зокрема, літає й до Києва. Наша авіакомпанія суттєво розширила номенклатуру своїх послуг, запровадивши лоукостерну лінійку Arkia Express та пропонуючи своїм пасажирам пакети «переліт + готель». Вочевидь, щось подібне станеться і в Україні - не одразу після підписання та навіть набуття чинності «відкритого неба» з Європою, але за якийсь час зміни стануть очевидними та незворотними.
Що ж до необхідності укладення угоди про «відкрите небо» між Україною та Ізраїлем, то я вважаю, що така потреба існує вже зараз. Не сумніваюся, що турпотоки до Ізраїлю із України суттєво зростуть, як тільки почне одужувати ваша економіка. Цілком можливо, що це вже станеться наступного року, хоча тут я прогнозувати щось не беруся. У будь-якому разі початок підйому української економіки неодмінно призведе до збільшення попиту на поїздки до Ізраїлю, найперше - з Києва. назад >>>
|
English