|
Популярні теж падають...
Попри розвиток альтернативних методів пасажирських перевезень територією України (в основному автобусних), подорожі залізничним транспортом залишаються лідером з популярності серед наших співгромадян. Адже якість більшості автошляхів в Україні високою аж ніяк не назвеш, та й комфортабельні автобуси курсують далеко не на всіх напрямках (авторові не так давно довелося бачити «Еталон» А079, що виконував рейс за маршрутом Київ - Львів). Внутрішне повітряне сполучення здійснюється на незначній кількості напрямків, до того ж вартість авіаквитків є малодоступною для масового пасажира. Отже, в багатьох випадках залізничному транспорту для громадян України альтернативи немає.
Інша картина вимальовується в міжнародному сполученні. Кількість залізничних потягів у ньому протягом останнього часу різко скоротилася - не в останню чергу «завдяки» анексії Криму «братською» Росією та військовій агресії на українському Сході. Відповідно до даних Міністерства інфраструктури України, показники пасажирських залізничних пере¬везень за 2013-2014 роки показані в таблиці 1.
На жаль, на момент виходу чергового номера журналу з друку даних про обсяги перевезень за першу половину 2015 року ще не було, тому спробуємо проаналізувати наведені дані. Отже, падіння внутрішніх перевезень протягом 2014 року, вочевидь, обумовлене кількома факторами: окупацією Криму та, відповідно, різкому зменшенню його привабливості для громадян України; початок військових дій на сході держави, російська окупація частини території Донецької та Луганської областей та виведення з ладу великих залізничних вузлів. Що ж до міжнародних перевезень, то тут далося взнаки запровадження спеціального режиму пропуску іноземних громадян на територію окупованого Криму (потяги на півострів курсували майже весь 2014 рік - залізничне сполучення з півостровом було перерване 27 грудня минулого року - Ред.) та різке зменшення пасажиропотоків у бік Росії (що мало наслідком скасування майже усіх - крім одного - потягів формування російських залізниць територією України). Рівчак, що пересихає...
Якщо ж говорити про міжнародне залізничне сполучення у західному напрямку, то воно деградує протягом багатьох років - потоки знижуються, потяги скасовуються, а ті, що ще курсують - скорочуються. Так, сьогодні фірмовий потяг «Київ Експрес» №67, який щодня курсує між Києвом та Варшавою, складається з 3-х вагонів, через що об'єднується з потягом №141/142 Київ - Львів. Потяг №35/36 Львів - Краків - Вроцлав, єдиний в Україні, який обладнано розсувними колісними парами системи SUW2000, курсує через день, при цьому кількість вагонів у ньому також не перевищує 3-х. Інших регулярних потягів далекого слідування із України в західному напрямку немає: зі скасуванням російських потягів №15/16 Москва - Будапешт та №59/60 Москва - Софія зі Львова та Києва курсують вагони до Братислави та Будапешта. Крім цих двох потягів, між прикордонними станціями Чоп (Україна), Захонь (Угорщина) та Чієрна над Тисоу (Словаччина) курсують прикордонні потяги (5 та 2 пари на добу відповідно). Залізничне сполучення між Україною та Румунією припинено повністю.
В одному з попередніх номерів ми детально аналізували ситуацію на західному залізничному напрямку, яка склалася передусім через небажання керівництва Укрзалізниці домовлятися зі своїми західними партнерами (передусім щодо тарифів) та інвестувати у покращення транскордонної інфраструктури. Утім, нещодавно УЗ таки зробила невеличкий крок назустріч пасажирам, домовившись із залізницями Угорщини та Словаччини про зниження тарифів у сполученні Схід - Захід, завдяки чому вартість проїзду потягами зрівнялася з пропозиціями автобусних компаній (про це ми писали в одному 3 попередніх номерів - Ред.).
Проте зауважимо, що наразі найбільший попит на перевезення в західному напрямку спостерігається не до Угорщини чи Словаччини, а до Польщі. Пасажиропотік (у тому числі й туристичний) українців до цієї держави щороку зростає, щодалі більше наших співгромадян виїжджають до Польщі на навчання чи на роботу (що, у свою чергу, генерує вторинний турпотік - наприклад, гостьовий). Крім того, очікуване запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом збільшить цей потік, за оцінками експертів, принаймні на 30%, а навантаження на пункти пропуску на українсько-польському кордоні зросте приблизно удвічі. Отже, Укрзалізниці вже зараз варто усерйоз замислитися над створенням (або, скоріше, відновленням) загальнодоступних способів перетину українсько-польського кордону. Тобто по рейках. Спецтариф «Україна - Польща» - на часі!
На превеликий жаль, установленню прямого сполучення між Україною та Польщею заважає різниця в ширині колії: в Україні використовується так званий «російський» стандарт (1520 мм), у Польщі - європейський (1435 мм). Європейська колія заходить на кілька прикордонних станцій (наприклад, Рава-Руська та Хирів на Львівщині, Ягодин на Волині), у результаті ще кілька років тому від тих станцій до Польщі курсували потяги Польських залізниць (РКР). Однак це сполучення було припинене не в останню чергу через високий потік контрабанди, що перевозилася цими потягами.
З іншого боку, з української території до польської прикордонної станції Перемишль доходить двоколійний магістральний електрифікований хід «російської» ширини, що однозначно наводить на думку про пасажирське сполучення між Львовом та Перемишлем. Відстань між цими містами (а відтак і залізничними станціями) складає 100 км, при цьому 86 км українською територією та 14 - польською. Зному ж таки, кілька років тому до Перемишля зі Львова курсувала українська електричка. Наразі ж пряме сполучення, як ми вже відзначали, здійснюється лише потягом №35/36 Львів - Краків -Вроцлав, що курсує через день та проходить кордон уночі. Електрички ж наразі курсують лише до Державного кордону України, з польської ж сторони у бік кордону пасажирське залізничне сполучення відсутнє. Отже, установлення прямого сполучення регіональними потягами (наприклад, половинками «Хюндая» чи «Тарпана») є найперспективнішим для розвитку міжнародного залізничного сполучення -за умови успішних переговорів між УЗ та РКР щодо встановлення економічно вигідного для обох сторін та водночас привабливого для масового пасажира транскордонного тарифу.
Станом на 11 червня вартість проїзду між Львовом та Перемишлем у потязі № 35/36 складає 504 грн - до цього призводить застосування тарифу «Схід - Захід». В одному з минулих номерів ми обґрунтовано довели, що економічно вигідна для обох сторін вартість проїзду в електропоїзді, який слідує за цим маршрутом, може складати 40 грн, проте для установлення такого тарифу потрібна
добра воля керівництва як УЗ, так і РКР, а також бажання ініціювати переговори із цього питання.
На наш погляд, таку ініціативу могла б суттєво прискорити наявність дистрибутивної мережі контенту РКР в Україні. Як витікає зі спілкування журналістів редакції із провідними українськими агентами, останні зацікавлені у побудові та розвитку такої мережі, отже, не виключено, що невдовзі ми побачимо презентацію на українському ринку пропозиції контенту РКР, у тому числі від найближчих від українського кордону станцій (передусім того ж таки Перемишля та Хелму). У випадку, якщо кількість таких квитків, оформлених як через агентську мережу, так і через польські онлайн-сервіси (зокрема, популярний в українців сайт резервування квитків rozklad.pkp.pl), виявиться значним, в УЗ та Мінінфраструктури з'явиться для польської сторо¬ни додатковий аргумент на користь запровадження спеціального тарифу під умовною назвою «Україна -Польща» та, відповідно, відкриття загальнодоступ¬ного та, на першому етапі, прикордонного сполучення (у подальшому для пасажирських перевезень може бути використана широка колія, яка проходить територією Польщі від української прикордонної станції Ізов на півночі Львівщини до міста Славкув неподалік від Катовіце - Ред.). Бо у такий спосіб шлях деградації, яким наразі крокують міжнародні залізничні перевезення у західному напрямку, може досить легко та без значних фінансових вкладень перетворитися на шлях розвитку. Марія ЛЯХОВА, директор департаменту маркетингу компанії Tickets.UA:
Агентські продажі контенту європейських залізниць - це надзвичайно перспективний бізнес. Ми, як агенція рекомендацій, прагнемо надати мандрівникові максимальний вибір з усіх транспортних засобів. Ні для кого не секрет, що за останній рік люди почали економити на транспорті, тим самим намагаючись зробити дешевшою всю подорож. І тут велику роль грають інтермодальні перевезення - коли пасажир летить літаком до одного пункту призначення, потім їде поїздом чи автобусом. Залізниця в Європі є одним з основних видів транспорту, який може не просто зекономити бюджет, але й час пасажира. Тому чудово розуміємо важливість контенту Європейських залізниць. А тут, на жаль, спостерігається деякий вакуум: якщо ми давно маємо можливість продавати контент Укрзалізниці, а також залізничних операторів Західної Європи, то залізниці держав Східної Європи поки ще не доступні для продажу. У той же час щодалі більше українців звертається до нас із проханнями нала-годити продаж квитків на польські, словацькі, угорські чи чеські залізниці - у тому числі й від прикордонних з Україною станцій, наприклад, Перемишль чи Хелм Любельський, а також на прямі потяги, що курсують із України до наших західних сусідів. Та, на превеликий жаль, система Amadeus Content Rail досі не інтегрувала залізниці Східної Європи.
Ми будемо раді, якщо на ринку з'явиться рішення, що дозволить продавати контент Залізниць Східної Європи, й одразу запропонуємо його пасажирам. Якуб ЛОҐІНОВ, журналіст, ініціатор громадського руху Piesze przejscia graniczne:
Гадаю, що запуск сучасних транскордонних потягів між Україною та Польщею схвально зустріла б більшість як поляків, так і українців, особливо, якщо б вартість проїзду між нашими державами була б прийнятною для громадян обох держав. Бо кілька років тому між Львовом та Перемишлем курсував потяг, вартість проїзду в якому утричі перевищувала варість заліз¬ничного квитка між Віднем та Братиславою (відстань між цими містами майже та ж сама, що й між Львовом та Перемишлем). З точки зору звичайного туриста або пасажира це було неприйнятним, отже, цей потяг було, врешті-решт, скасовано через відсутність пасажиропотоку. Та й сьогодні ціни у транскордонному сполученні «зашкалюють»: так. Квиток зі Льов-ва до Перемишля на єдиний прямий потяг, що кур¬сує раз на 2 дні, обійдеться пасажирові у 504 гривні, тобто 88 злотих. А квиток з того ж таки Перемишля до Тарнова, який у півтора рази далі, ніж Львів, на звичайну електричку коштуватиме 27 злотих, тобто 156 грн... Водночас подорож з використанням пішохідного пункту пропуску з Перемишля до Львова коштує всього 40 грн і притому час подорожі однаковий (з Перемишля їдемо маршруткою до Медики, переходимо кордон пішки і в Шегинях сідаємо на маршрутку до Львова). Скажу більше: за 88 злотих у Польщі можна доїхати з Перемишля до Кракова (334 км) першим класом потяга Intercity (при купівлі через інтернет квиток коштуватиме 82 злотих), та ще й на 2 поїздки трамваєм залишиться...
Часто як аргумент проти запуску транскордонного залізничного сполучення згадують контрабанду. Певна рація в цьому є - адже контрабандисти насправді псують обладнання вагонів та спонукають до цього співробітників митниці - проте хотів би зауважити, що залізничного сполучення сьогодні між нашими державами майже немає, а контрабанда (в основному цигарок та спиртних напоїв) є. Більше того, вона процвітає: на польському боці українськими цигарками та горілкою торгують у кількох десятках метрів від митниці, безпосередньо під табличкою «Торгівля підакцизним товаром суворо забороняється». На мій погляд, подолати це явище можна, заохочуючи легальне транскордонне співробітництво, розвиваючи спільні бізнеси, зокрема, створюючи велошляхи та об'єкти зеленого туризму по обидва боки кордону, водночас значно посилюючи покарання за контрабанду - аж до позбавлення картки малого прикордонного руху та заборони відвідання Польщі на тривалі терміни.
Проте усе це далеко виходить за межі проблематики залізничного транспорту. У той же час захистити рухомий склад від контрабандистів та вандалів досить-таки легко: досить усього лише запровадити спільний українсько-польський прикордонний та митний контроль у потягах ще на території України. Ті, хто порушуватимуть паспортні чи митні правила, до Польщі просто не потраплять: їх висадять на станції Мостиська-2 чи на платформі «Державний кордон України»...
Мені важко судити, чи виявляє таку ініціативу УЗ. Проте Польські залізниці чомусь на подібну співпрацю зі своїми сусідами не йдуть. Більше того, РКР скасували усі транскордонні потяги до Словаччини та Литви... Беата ЧЕМЕРАЙДА, начальник відділу PR та комунікації PKP Intercity:
Компанія PKP Intercity відкрита для переговорів з Укрзалізницею щодо запровадження спеціальних тарифних пропозицій у міждержавному сполученні та їхньої актуалізації відповідно потреб мандрівників. Ми намагаємось проявляти гнучкість у таких питаннях. Проте треба зазначити, що запровадження як нових маршрутів у міждержавному сполученні, так і спеціальних тарифів, залежить від доброї волі та бажання співпрацювати обох перевізників - як PKP Intercity, так й Укрзалізниці. Наша компанія також прагне розширення зв'язків між Польщею та Україною.
Наразі пасажирське сполучення між нашими державами здійснюється за допомогою двох прямих маршрутів: Варшава - Київ та Вроцлав - Краків - Львів. Завдяки порозумінню між обома перевізниками, квитки на ці потяги продаються зараз зі знижкою 15% на польських ділянках маршрутів та 20% - на українських. У результаті вартість квитка для дорослого з наданням спального місця складає 81.7 євро у сполученні Варшава - Ягодин - Київ.
Вартість проїзду в потязі Вроцлав - Краків - Перемишль - Львів залежить від власника вагонів, що курсують у цьому сполученні: у польських вагонах вона є трохи вищою. Для пасажирів, старших 60 років, у цьому потязі надається ще 20% знижка. Знижки також надаються групам пасажирів - від 6 осіб. назад >>>
|
English