Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:

Марина СУЛИМЕНКО, член Ліги екскурсоводів Києва
Успробах реанімувати в'їзний та внутрішній туризм, зокрема, його екскурсійну частину, в багатьох дискусіях лунають вимоги посилити контроль за діяльністю співробітників туристичної галузі - як туристичних компаній, так і підприємців-індивідуалів, наприклад, екскурсоводів, які зазвичай співпрацюють з турфірмами підрядним способом. Лунають заклики навіть запровадити туристичну поліцію, водночас посиливши ліцензійні вимоги до гідів - щоб, мовляв, екскурсанти отримували послуги лише найвищої якості, а нелегали були б відрізані від ринку туристичних послуг.
Насправді, різноманітні методи державного контролю в туристичній галузі, у тому числі й спеціальні правоохоронні органи, такі, як туристична поліція, діють у багатьох державах. Наприклад, в Єгипті, Туреччині, Італії, Іспанії... Інша річ, наскільки такі методи та вимоги є виправданими в Україні? Особливо з точки зору нинішньої ситуації різкого зменшення в'їзних туристичних потоків?
Я переконана, що наразі жодної потреби запроваджувати щось на кшталт туристичної поліції в Україні немає. Бо завдяки війні в'їзні туристичні потоки настільки впали, що екскурсійні бюро та інкамингові туроператори конкурують між собою буквально за кожного туриста. Відтак зацікавлені надати тим, хто все ж таки приїжджає в Україну, найкращий сервіс та найпрофесійніше обслуговування, у тому числі й співпрацюючи з гідами найвищої кваліфікації.
Розумію, що одразу виникає питання: а хто контролює якість надання туристичних послуг, зокрема, кваліфікацію гідів? Я також відповім: у нинішніх умовах якийсь сторонній контроль, принаймні, за кваліфікацією моїх колег, просто непотрібний - ринок сам розставить усе на свої місця. Адже з нечисленними іноземцями, що таки відвідують нашу державу, зокрема Київ, туроператори зазвичай ведуть тривалі й складні переговори, до найдрібніших деталей з'ясовують маршрут, намагаються задовольнити усі їхні побажання, у тому числі й щодо екскурсій та гідів. Після чого звертаються, наприклад, до нас - членів Ліги екскурсоводів Києва - за професійним обслуговуванням.
Хотіла б також зазначити, що Ліга - це некомер-ційна громадська організація, яка об'єднує професіональних гідів. Ми самі сприяємо підвищенню влас¬ної кваліфікації - зокрема, за допомогою співпраці з Інститутом туризму Федерації профспілок України, регулярним семінарам та тематичним лекціям за участю істориків та краєзнавців, визнаних спеціалістів в галузі архітектури та мистецтва, розробляємо нові екскурсійні маршрути та самі визначаємо пріоритети нашої підгалузі та намагаємось їх запроваджувати в життя. Можливо, колись, коли турпотік в Україну багаторазово зросте, відтак туристичний інкаминг приваблюватиме нелегалів (як це сьогодні відбувається в тому ж Ізраїлі) - тоді, можливо, нам і знадобляться методи державного регулювання в галузі. Та зрозуміло, що про такі зростання потоків можна говорити лише у віддаленій перспективі, після закінчення війни та докорінного реформування усієї національної економіки.
Чи означає усе сказане, що нам узагалі не потрібна жодна співпраця з державою? Держава та її представники мають, перш за все, забезпечити збереження історично-архітектурного спадку наших міст та містечок, не добивати і так майже зруйноване манкуртами та скоробагатьками останніх десятиліть. На жаль, столиця не має чим хизуватися у цьому сенсі - навіть кричущі випадки руйнування та навмисного занедбання архітектурних пам'яток не привертають уваги та не вирішуються міською владою (від маєтку батька гвинтокрилів Ігоря Сікорського, яким би мала пишатися Україна, неймовірного палацу першої в місті швидкої допомоги, будинку із «зміями», будинку «барона» та інших, до Гостинного двору). Ось і вимушені гіди показувати місто, якого практично вже не існує. Не потрібні ніякі державні псевдопрограми, які є тільки способом замилити очі. Адже дійсно професійне середовище розвивається та вдосконалюється гармонійно без втручання неком¬петентних бюрократів. Тому, на мою думку, будь-яка «туристична поліція» - це буде ще одна непотрібна структура за державний (тобто народний) кошт та шпаринка для корупції.
 

назад >>>