|
Юрій ЯВОРСЬКИЙ, заступник Трускавецького міського голови
Створення умов для розвитку туристичної галузі - це найкоротший та найдешевший (виходячи з необхідного об'єму державних інвестицій) шлях наповнення бюджетів усіх рівнів. Адже, розвиваючи туристичну галузь, немає жодної потреби витрачати бюджетні кошти на створення додаткових потужностей чи робочих місць - вони вже створені, а їх збільшення, при необхідності, проводиться самим підприємницьким середовищем, тобто природним шляхом - без державної допомоги.
Однак варто наголосити, що необхідною передумовою розвитку туристичних дестинацій, у тому числі рекреаційних зон, є їхня транспортна доступ¬ність. Проблеми в цій сфері можна розділити на три групи залежно від типу транспортного сполучення, які я хотів би проаналізувати на прикладі Трускавця.
- авіаційного;
- залізничного;
- автотранспортного. Авіаційне сполучення: дорого й мало
Високі тарифи на перевезення, що зумовлено відсутністю повноцінного конкурентного середовища, зокрема закритість українського ринку авіапе-ревезень для бюджетних авіакомпаній (так званих лоукостерів). У результаті повітряним шляхом до нашого курорту потрапляє усього лише кілька відсотків відпочивальників порівняно з турпотоками на європейські бальнеокурорти, такі, наприклад, як Карлові Вари чи Баден-Баден. Залізничне сполучення: починаймо з причіпних вагонів
У випадку Трускавця турпотоки залізничним транспортом обмежуються відсутністю прямого сполучення з регіонами, де мешкають потенційні та фактичні клієнти курорту. Щодня до нашого міста прибуває лише 3 потяги: «Інтерсіті+» з Києва, нічний фірмовий також зі столиці та швидкий з Дніпропетровська. Наразі немає прямого сполучення з великими промисловими містами, такими, як Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг чи Одеса, обласними центрами Західної України, а також містами на кшталт Кіровограду, Миколаєва, Херсону чи Чернігова. На мою думку, вирішення цієї проблеми можливо почати із запровадження додаткових причіпних вагонів на потенційно активних напрямках і лише після наявності відповідного попиту запускати поїзди прямого сполучення. Також украй цікавим та ефективним міг би стати запуск безпересадкового вагона в міжнародному сполученні, який курсував би у складі потяга №35/36 Вроцлав - Краків - Львів, оскільки громадяни Польщі виявляють значний інтерес для оздоровлення в санаторіях нашого міста. Автомобільне сполучення: залежимо від якості доріг
Одним з найважливіших факторів, що стримують туристичні потоки до українських курортів, є стан дорожнього покриття. Практично повна від¬сутність доріг місцевого значення зменшує привабливість туристичного продукту (який включає екскурсійні послуги), оскільки утруднює відвідування історичних, культурних, релігійних та інших пам'яток регіону. Якщо взяти Трускавець - то це ще неможливість польським туристам скористатись автомобільними дорогами від пунктів пропуску Шегині - Медика та Смільниця - Кросьценко до Трускавця. Вказані напрямки могли б суттєво (залежно від місця проживання потенційного туриста в Республіці Польща) скоротити шлях до курорту, що є немаловажним фактором для іноземного туриста, особливо при виборі місця короткотермінового відпочинку (наприклад, вікенд-турів). До речі, внаслідок падіння курсу гривні, що призвело до здешевлення відпочинку в Україні для іноземних громадян при збереженні відповідного рівня сервісу, саме такий вид відпочинку набирає популярності серед іноземців. Цей туристичний продукт можна розглядати також як своєрідний інфотур для іноземних туристів, що дає можливість продемонструвати хороше співвідношення ціна-якість відпочинку в Україні та розвіяти недолугі міфи, нав'язані російською пропагандою. Кордон на замку?
Ще одна проблема, яка заважає збільшенню потоку іноземних туристів - це тривалість перетину кордону в автомобільних пунктах пропуску (навіть при наявності підтвердження бронювання готелю), необхідність отримання візи для громадян деяких країн, мешканці яких визнані активними та фінансово спроможними туристами (наприклад, Китаю, Індії та деяких інших держав Сходу), а також психологічний бар'єр з приводу безпеки перебування в Україні. Щодо перетину кордонів в автомобільних пунктах пропуску, то частину пасажиропотоку (а відтак і потоку туристів на українські курорти) могло б перебрати на себе залізничне паса¬жирське сполучення. У цьому випадку Трускавець також підходить для здійснення експерименту - для цього достатньо включити у склад потяга №35/36 Вроцлав - Краків - Львів групу вагонів, яка слідувала б до Трускавця, та спільно з Польськими залізницями домовитися про застосування спеціального тарифу для таких перевезень. Що ж до візових обмежень, то, на мою думку, необхідно якнайшвидше запроваджувати дистанційні форми дозволу в'їжджати іноземним громадянам на територію України, наприклад, запровадити електронну візу за зразком Мексики чи Кіпру. Туристична держпрограма - на часі!
Для нівелювання впливу ворожої пропаганди та ефективного просування українського туристичного продукту (як регіонального на українському ринку, так і загальнонаціонального за межами країни) необхідно розробити комплексну загальнодержавну програму промоції туристичного потенціалу України, з чітким планом її покрокової реалізації, з визначенням джерел та механізмів фінансування. Така програма може бути ефективною за межами країни лише на тлі потужної інформаційної кампа¬нії просування бренду «Україна» як позитивного, оскільки протягом останнього часу наша країна стала відомою здебільшого за рахунок негативної інформації.
Одним з найважливіших факторів розвитку туризму є створення привабливого інвестиційно¬го клімату в туристичній галузі, тобто необхідно впровадити механізми економічного стимулювання розвитку туризму та рекреації. Для цього слід передбачити податкові, фінансово-кредитні та інші стимули, скориставшись успішним закордонним досвідом. Крім того, необхідні законодавчо прописані гарантії для інвесторів.
Ще одна законодавча зміна, яка не потребує значних зусиль, але допоможе розвитку туристичної галузі - це розширення податкової бази стягнення туристичного збору (платниками мають стати всі, хто прибуває на курорт, в тому числі й за путівками) та направлення його, закріплене законодавчо, лише на розвиток туристичної галузі регіону.
Не секрет, що інфраструктура курортів, від-починкових зон в Україні потребує значних капітальних вкладень. Одним з механізмів вирішення цієї проблеми - це надання пільгових кредитів (по відсотках і термінах співмірних з європейськими) на інфраструктурні об'єкти органам місцевого самовря¬дування. Приведена в належний стан інфраструктура дозволить підняти туристичну привабливість курорту/відпочинкової зони, що, в свою чергу, призведе до наповнення місцевого бюджету і в тому числі буде запорукою повернення кредиту.
Ще один шлях підвищення ефективності функціонування рекреаційних зон - це їх стимуляція шляхом виділення державою грантових коштів, тобто безповоротної фінансової допомоги, на спів-фінансування інноваційних та ефективних проектів, які направлені на підвищення конкурентоздатності регіонального туристичного продукту.
назад >>>
|
English