|
Що ми, українці, знаємо про нашого північного сусіда? Старші згадають ВІА «Вераси» й «Сябри», кожен чув про Біловезьку пущу, Брестську фортецю, багато хто схвально відгукується про якість білоруських молочних, та й не тільки, продуктів... Однак крім усього цього, ця держава має величезний потенціал співпраці з Україною - не в останню чергу в туристичному бізнесі. Цьому сприяє і спільна історія наших народів: адже українці й білоруси більше 400 років жили в одній державі - Великому Князівстві Литовському, після якого залишилися численні пам'ятники архітектури та історії. У Білорусі збереглася й сьогодні перебуває на досить-таки високому рівні курортно-рекреаційна база. Нарешті, традиції братнього народу роблять можливою організацію етно-турів до Білорусі (наприклад, на фестивалі).
Все це, а також повна відсутність мовних чи візових бар'єрів, спільний кордон, подібний менталітет і невисокі ціни на туристичні послуги потенційно роблять Білорусь одним з найважливіших та найбільш затребуваних туристичних напрямків для громадян України. Хоча сьогодні в українському суспільстві це розуміє далеко не кожен.
Утім, все наведене вище працює і у зворотний бік. Немає сумніву, що білоруси, так само як і українці, теж цікавляться спільною історією, що громадяни сусідньої держави у своїй більшості прагнуть користуватися недорогими, але при цьому якісними послугами туристичної індустрії. Приміром, у Білорусі немає моря й гір, тому багато з громадян сусідньої країни воліють їхати відпочивати в Україні. Про стан та перспективи українсько-білоруського співробітництва в туристичній галузі, про те, яким чином можна зацікавити громадян наших держав відвідувати сусідів, а також про те, як влаштована і функціонує туристична галузь Білорусі, наша сьогоднішня розмова з директором Національного агентства з туризму РБ Григорієм ПОМЕРАНЦЕВИМ. - Пане Григорію, будь-ласка, розкажіть про державну політику Республіки Білорусь щодо ринку туристичних послуг та його фігурантів - туристичних компаній, а також інших інфраструктурних об'єктів - готелів, санаторіїв, курортів і т.п. Яким чином та на підставі чого здійснюється державне регулювання туристичної галузі в Білорусі? Яку роль у цьому процесі відіграє Національне агентство з туризму РБ? Які формальності необхідно здійснити туристичній компанії (оператору або агенту) для початку роботи на ринку туристичних послуг? Чи відрізняються ці формальності для компа¬ній, що спеціалізуються на виїзному і в'їзному туризмі?
- Державне регулювання туристичної галузі здійснюється Президентом Республіки Білорусь, Парламентом Республіки Білорусь, Радою Міністрів, Міністерством спорту і туризму, місцевими Радами депутатів, виконавчими та розпорядчими органами й іншими державними структурами в межах їхніх повноважень відповідно до законодавства.
Президент Республіки Білорусь визначає єдину державну політику у сфері туризму. Рада Міністрів забезпечує проведення єдиної державної політики у сфері туризму. Міністерство спорту і туризму проводить державну політику в сфері туризму, здійснює координацію діяльності у сфері туризму інших республіканських органів державного управління. Місцеві Ради депутатів, виконавчі й розпорядчі органи в межах своєї компетенції вирішують питання місцевого значення в сфері туризму.
Законодавство про туризм ґрунтується на Конституції України і складається із Закону «Про туризм», Цивільного кодексу Республіки Білорусь, Закону «Про захист прав споживачів» та інших актів законодавства. Регулювання туристичної галузі Білорусі здійснюється на підставі Закону Республіки Білорусь «Про туризм» (http://laws.newsby.org/documents/laws/law0220.htm). Відповідно до цього Закону розробляється Державна програма розвитку туризму.
10 серпня 2015 р. Прем'єр-міністр РБ схвалив концепцію Державної програми з розвитку туризму в Республіці Білорусь на 2016-2020 роки.
Роль Національного агентства з туризму полягає у сприянні розвитку туризму в Республіці Білорусь та участі у реалізації державної політики у сфері туризму, включаючи реалізацію Держпрограми розвитку туризму.
З початку 2011 року в Білорусі було скасовано ліцензування 16 видів діяльності, включаючи туристичну. Тепер турфірму можна відкрити так само просто, як, наприклад, перукарню. Не потрібна ліцензія, не потрібно будь-яких спеціальних дозволів або сертифікатів. Для початку роботи в сфері туризму охочим необхідно спочатку визначитися зі своїм статусом і вирішити, чи буде фірма працювати як туроператор чи турагент. Потім слід обрати певний напрям діяльності - міжнародній або на ринку внутрішнього туризму, сегменти ринку й цільову аудиторію, регіони прийому й відправлення туристів. Наступний етап - держреєстрація в місцевих органах влади, а також дії, необхідні для початку діяльності будь-якої комерційної компанії (реєстрація в податковій інспекції, виготовлення печаток, штампів, бланків і т.д.). Тобто нічого складного і специфічного.
Формальності для компаній, що спеціалізуються на виїзному і в'їзному туризмі, в принципі не відрізняються. Необхідно лише мати на увазі той факт, що для проведення екскурсій в Білорусі гідам й екскурсоводам необхідно проходити обов'язкову (поки безкоштовну) атестацію. - Просимо поділитися статистикою в'їзного, внутрішнього й виїзного туризму з Білорусі / в Білорусь за останні 4-5 років. Які туристичні напрямки, на Ваш погляд, є найпопулярнішими для відпочинку й подорожей громадян РБ? Чи входить в їх число Україна?
- Для громадян РБ найпопулярнішим є відпочинок на курортах Туреччини, Болгарії, Єгипту, на чорноморських курортах Росії. До настання відомих подій в Україні, білоруси активно подорожували в сусідню країну. Однак криза драматично позначилася на її відвідуванні білоруськими туристами. Якщо 2013 року в Україні побували 175.754 туриста з Білорусі, то за весь 2014 тільки 5.635 чоловік. Що ж до цього року, то поки, до отримання статистичних даних, я не можу що-небудь сказати. Хоча за деякими ознаками (наприклад, за кількістю та наповненістю поїздів, що відправляються в Україну), можна припустити, що потік білорусів у вашу країну зріс у порівнянні з минулим роком. - Що може залучити до Білорусі українських туристів? Чому нашим громадянам варто вибирати для свого відпочинку та/або подорожі саме Білорусь?
- Українських туристів в Білорусі може зацікавити санаторно-курортний відпочинок, медичний туризм, а також релігійно-паломницький напрямок туризму (наприклад, відвідування Полоцька, Турова, монастиря в Жировичах). Мешканцям України також добре відома висока якість білоруських товарів, тому затребуваним є також шопінг у нашій державі.
Україна й Білорусь є близькими країнами із загальним історичним минулим, спорідненими культурами та народними традиціями. Наші держави мають спільний та вельми протяжний кордон, нас не розділяє візовий режим або мовний бар'єр. Останнім часом українських туристів особливо приваблює розвинена система санаторно-курортного лікування та оздоровлення в Білорусі, невисокі ціни на послуги туристичної інфраструктури, спокійний та безпечний устрій життя, а також, зрозуміло, загальновідома привітність та гостинність білорусів. - Куди саме білоруські туристи вирушають відпочивати в Україні? Яким курортам вони віддають перевагу? Чи змінилося щось у їхніх уподобаннях по відношенню до українських морських курортів після 2014 року, коли в результаті окупації Криму Росією туризм на півострів став практично неможливий?
- Протягом багатьох років Україна приваблювала білорусів недорогими й різноманітними курортами та санаторіями Криму, відпочинком на узбережжі Азовського моря. Традиційним попитом користувалися санаторії в Трускавці, а також туристичні поїздки до Києва, Одеси та Львова. Безсумнівно, ситуація суттєво змінилася 2014 року, коли поїздки до Криму стали практично неможливими. Та й у цілому новинний фон у ЗМІ, на жаль, відлякує багатьох білорусів від відвідин України. У той же час, серед моїх співгромадян є й ті, хто користується перевагами гривні, що подешевшала, й воліють скористатися можливістю економії під час відпочинку, подорожей або шопінгу в Україні. - Нещодавно між нашими державами було укладено міжурядову угоду про застосування прямих взаєморозрахунків у взаємній торгівлі - з використанням гривні. На Ваш погляд, чи стане це фактором для інтенсифікації взаємин між партнерами в туристичній галузі?
- На мій погляд, ця угода сприятиме інтенсифікації взаємин між бізнес-партнерами в туристичній галузі, оскільки як українські, так і білоруські підприємці відтепер не матимуть необхідності закуповувати валюту третіх країн для того, щоб розрахуватися з партнерами в сусідній державі. Іншими словами, українська туристична компанія, яка відправляє своїх клієнтів до білоруських санаторіїв (або в тури по нашій країні), зможе без проблем розрахуватися за послуги приймаючої сторони, транспортних компаній і т.д. у гривнях, без застосування практики валютних платежів та відповідних обмежень. Те ж саме вірно й відносно білоруських туристичних компаній, які відправляють своїх клієнтів, наприклад, до санаторіїв Трускавця або Моршина, у пансіонати на морських курортах в Одесі, Затоці, Залізному порту, Скадовську або Генічеську, або,скажімо, на екскурсії в Кам'янець-Подільський, Хотин та Чернівці. - Деякі туристичні компанії відзначають, що через наявну диференціацію вартості туристичних послуг у Білорусі для громадян та іноземців включати деякі об'єкти в маршрути екскурсійних турів стає невигідно - високі ціни знижують їхню привабливість для туристів. Чи справді в Білорусі існує така практика?
- Наскільки мені відомо, в Білорусі немає практики диференціації вартості туристичних послуг залежно від громадянства туристів. Тому цілком очевидно, що це невірна інформація. Ціни на тури, відвідування музеїв, користування послугами готелів, ресторанів і т.д. є однаковими незалежно від громадянства гостей. Можливо, мається на увазі можливість придбання пільгових путівок до санаторіїв та будинків відпочинку співробітниками окремих білоруських підприємств. Дійсно, така можливість існує завдяки діяльності профспілкових організацій. Утім, така практика є цілком звичайною і для інших країн.
Разом з тим, для держави та її компаній, що працюють у сфері туризму, надзвичайно важливим є залучення туристів з інших країн, бо це сприяє збільшенню експортної складової економіки Білорусі. Тому існує можливість на підставі домовленостей про довгострокову співпрацю у відправленнях українських туристів до Білорусі домовлятися з приймаючими туроператорами про надання привабливих цін на комплексні та окремі туристичні послуги. - Яким чином Білорусь промотує свої туристичні можливості у світі?
- Для просування туристичних можливостей Білорусі у світі Національне агентство з туризму у співпраці з туристичними компаніями та інфраструктурними об'єктами, а також за підтримки Міністерства спорту і туризму та Міністерства закордонних справ, бере участь у міжнародних туристичних виставках на цільових ринках, проводить семінари, організовує озна-йомчі інфотури для іноземних туроператорів і ЗМІ. Нацагентство управляє і розвиває туристичний інтернет-портал www.belarustourism.by, займається публікацією і поширенням промо-буклетів, туристичних карт, брошур, організацією роботи ТІЦ у Мінську.
Для розвитку туристичних потоків між Україною та Білоруссю вважаю важливим організацію взаємних регулярних ознайомлювальних інфотурів, організацію інтерв'ю й публікацій у ЗМІ про найпривабливіші об'єкти й можливості туризму в обох країнах, обмін досвідом у розвитку подієвого туризму, проведенні Ь2Ь-семінарів та участь туркомпаній у національних туристичних виставках. Також вважаю за доцільне на рівні міст (наприклад, Мінська і Києва, Львова та Вітебська, Одеси та Бреста) надавати можливості зовнішньої реклами (бігбордів, лайтбоксів і т.п.), що популяризують міста сусідньої країни на взаємній основі.
Андрій КАШКО, перший заступник начальника пасажирської служби Білоруської залізниці:
За період 7 місяців 2015 року обсяг пасажирських перевезень між Білоруссю та Україною скоротився на 23.6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таке зниження пов'язане не тільки із припиненням залізничного сполучення із Кримом наприкінці минулого року, але й через вимогу Кабміну України обмежити рух білоруських потягів на деяких напрямках. Так, на літній період БЧ мала від туроператорів замовлення на перевезення 1.5 тисячі дітей на курорти Криму, й через неможливість здійснити перевезення розглядалися варіанти їх розміщення на курортах Азовського моря. Однак через згадані мною обмеження наші потяги могли слідувати замість Новоолексіївки чи Генічеська лише до Запоріжжя, що зробило «азовський» варіант неможливим. У результаті замовники взагалі відмовились від поїздок на море - варіант відпочинку на російських курортах у Краснодарському краї не влаштовував цінами.
Постановою Кабміну України Білоруській залізниці було скорочено частотність курсування потягів на деяких напрямках, наприклад, до Одеси та Херсона. Частково ми змогли компенсувати падіння пасажиропотоку, запустивши потяг на Харків замість скасованого до Житомира. Однак, на мою думку, якщо б українські урядові структури демонстрували ліберальнішу політику щодо співпраці з Білоруссю, зокрема, БЧ, наших туристів в Україні було б значно більше.
Михайло ВІРІН, менеджер туроператора «Країна UA»:
Серед наших клієнтів високий попит на подорожі до Білорусі спостерігається в основному на державні свята, такі як травневі чи День Незалежності. А, скажімо, на звичайні вихідні між цими святами попит
значно нижчий, хоча й ненульовий. Якщо вдатися до порівняння із звичною нам галуззю внутрішнього туризму, то потоки на Білорусь на великі свята можна співставити із кількістю туристів на поїздки по Вінничині чи Сіверщині.
Певна складність на білоруському напрямку полягає у тому, що до РБ бажано їхати із доларами, евро, або російськими рублями, тому що на її території обмін гривні хоч і здійснюється, проте за дуже невигідним курсом. Хотілося б сподіватися, що після того, як на повну силу запрацює міждержавна угода про взаємні розрахунки у гривні, білоруські банки переглянуть обмінні курси української валюти. Непогано також було б, щоб і в українських банках можна було б придбати білоруські рублі - це б неабияк стимулювало наших співгромадян відвідати сусідню країну.
Досить складно домовитися про харчування для груп, оскільки білоруські заклади громадського харчування воліють отримувати передоплату за декілька днів до прибуття туристичної групи, але вислати їм гроші на їхній офіційний рахунок із України практично неможливо. Утім, тут ми знову ж таки сподіваємось на угоду про взаємні розрахунки у гривні.
Ціни на деякі послуги в Білорусі, до речі, теж суттєво вищі, ніж в Україні. Наприклад, вхідний квиток тільки у замок «Мир» коштує 170 грн з людини. І це тільки квиток, а ще ж є екскурсійне обслуговування... Що ж до перетину кордону, проблем як таких особливо немає, головне, щоб були оформлені усі документи на проживання із білоруської сторони і супроводжуючий групи чітко знав програму перебування на території РБ.
Наразі в нашому портфоліо представлені поїздки до Біловезької пущі, а також тур «Невідома Білорусь: Мінськ + замки», у її рамках також відвідуємо Гомель. Поки що нові напрямки саме по Білорусії ми не плануємо, оскільки наша основна діяльність - це все ж таки внутрішній туризм. Але у разі масового виходу на український ринок білоруських туристичних регіонів чи, скажімо, оздоровниць, та, відповідно, різкого збільшення попиту на відпочинок у Білорусі серед наших клієнів, ми готові значно розширити пропозицію турів до сусідньої держави. Ольга ПОПКО, директор музею «Замковий комплекс «Мир»:
Як музей. Замковий комплекс «Мир» діє відносно недавно - у грудні виповниться лише 5 років із моменту відкриття основної експозиції в Мирському замку. Хоча сам по собі цей об'єкт має неабияку культурну
й історичну цінність: вже протягом 15 років Мирський замох входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більше того, володарі замку зі славетних шляхетських родів - Радзивиллів та Святополк-Мирських - також мали у своїй власності об'єкти на території України. Отже, спільна історія Білорусі та України, тісні культурні зв'язки між на-шими державами якнайкраще сприяють взаємним подорожам білорусів та українців у гості один до одного.
На жаль, українських туристів у нас поки що замало - в основному через те, що туристичній громадськості вашої держави ще не вистачає інформації про наш музей. Хоча, зрозуміло, ми зацікавлені у тому, щою туристів до нас приїжджало якомога більше. У тому числі й українських. Із цією метою ми налагоджуємо тісні зв»язки з музейними установами України. Наприклад, з Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником, із заповідником «Замки Тернопілля». Однак зрозуміло, що ми прагнемо налагоджувати контакти і з українським туристичним бізнесом, який здатний формувати й направляти турпотоки до Білорусі взагалі, та до нашого музею зокрема. Тарас ДОРОШ, директор туроператора «Молодіжний туризм» (Львів):
Наша компанія практикує спеціалізований тур «Замки та фортеці Білорусі» з виїздом зі Львова. Під час дводенного туру наші клієнти відвідують Несвізький та Мирський замки, Брестську фортецю, а також Біловезьку пущу. Тур відносно недорогий, нетривалий (2 ночі в автобусі + ніч у готелі в Білорусі), тому він користується заслуженою популярністю серед наших клієнтів. Проте в реалізації цього туру є певні особливості, що знижують періодичність виїздів.
Найперше - це кордон: ми перетинаємо його у пункті пропуску «Доманове», що на трасі Ковель - Брест. У цьому пункті пропуску зазвичай немає черг, але переважно через особливості документації, яку необхідно представляти перевізникам на автобус на кордоні, автобус із туристами може простояти кілька годин. Друга особливість Білорусі полягає в її готельній базі: сучасних готелів не так вже й багато, але й ці готелі розраховані в основному на невелику кількість людей. Тож поселити групу в 50-55 осіб за прийнятною ціною зазвичай досить проблематично - на пошук розміщення доводиться витрачати значну кількість часу та сил.
Крім того, щоб організувати екскурсії в деякі туристичні атракції (наприклад, у Несвізький замок), необхідно бронювати екскурсію заздалегідь - за місяць, а то й більше. Це також обмежує можливості туроператора, фактично відсікаючи туристів «останньої хвилини».
Що ж до подальших перспектив білоруського напрямку, то вони залежать від розвитку міждержавних взаємин між Україною та Білоруссю. Так, нещодавно між нашими державами було укладено міжурядову угоду про розрахунки у гривні. Якщо у результаті застосування цієї угоди ціни на туристичні послуги в Білорусі для українців знизяться, не маю сумніву, що зростатиме й потік наших громадян до сусідньої країни. Адже Білорусь - це надзвичайно цікава з туристичної точки зору країна, пов'язана з Україною спільним історичним минулим, та водночас поки що маловідома для українців.
назад >>>
|
English