|
Про те, що туризм - це бізнес, професіоналам галузі пояснювати не треба. Бо туристичний бізнес, як і будь-який інший, підпорядковується законам економіки, а відтак і потребує «загально бізнесових» підходів, зокрема, в галузі статистичного аналізу. Адже саме результати такого аналізу дозволяють підприємцям планувати стратегію розвитку свого бізнесу. А місцевій, регіональній чи національній владі - підвищувати свою конкурентоздатність на ринку світових туристичних послуг, залучати інвесторів, планувати відрахування від податків тощо. На превеликий жаль, в Україні не застосовуються сучасні методи туристичної статистики, які з високим ступенем точності дозволяють визначити кількість як своїх так й іноземних громадян, що приїхали у державу чи її регіони саме з туристичною метою.
Якщо немає статистики - їм на заміну приходять домисли та спекуляції, результатами яких час від часу є анекдотичні випадки. Так, протягом 2011-13 років ліквідована Державна агенція з питань курортів та туризму бадьоро звітувала, що в ці роки Україну відвідувало понад 20 мільйонів іноземних туристів. Такі результати вивели нашу державу до топ-20 найпопулярніших туристичних напрямків за версією UNWTO, що у фахівців викликало саркастичну посмішку: адже методи оцінки (не підрахунку!) справжніх обсягів тур потоків до нашої держави давали рівно у 10 разів менші показники. Що це за методи, ми розповімо трохи далі в цій статті, наразі ж зазначимо, що необгрунтовані спекуляції на туристичній статистиці завдають індустрії значної шкоди - відчутно більшої, ніж проста відсутність адекватних статистичних даних. Адже будь-який інвестиційний проект, заснований на неправдивих даних туристичних потоків, не тільки не має шансу бути успішно реалізованим, але й суттєво погіршить репутацію, тобто інвестиційну привабливість напрямку, на якому відбуватимуться спроби його втілення у життя. Отже, грамотний та компетентний підрахунок туристичних пооків - як наявних, так і потенційних - є украй важливою необхідною умовою реалізації будь-якого інвестпроекту в туристичній чи суміжних галузях. Хто такий «турист»?
Та, перш ніж рахувати туристів, необхідно дати цьому поняттю визначення. Іншими словами, пояснити як фахівцям, так і широкому загалові, кого можна вважати «туристом», а кого - ні. Таке визначення існує у глобальному масштабі: Всесвітня туристична організація ООН, або UNWTO, вважає туристами тих осіб, які тимчасово, на нетривалий термін залишають свою країну чи регіон, зупиняючись у спеціалізованих закладах короткотермінового розміщення (готелях, пансіонах, хостелах, санаторіях, садибах зеленого туризму тощо) не менше, ніж на одну ніч. З такою методикою підрахунку туристичних потоків згодні практично всі держави світу, хоча й не всі її застосовують на практиці (до останніх держав належить та ж сама Україна).
Крім визначення та, відповідно, методики підрахунку турпотоків, запропонованої UNWTO, існують й інші локальні системи, пов'язані з особливістю того чи іншого туристичного напрямку. Так, Міністерство туризму Ізраїлю вважає туристом кожного іноземця, хто прибув до країни та провів у ній не менше двох ночей. При цьому умова ночівлі саме у спеціалізованих об'єктах розміщення не є обов'язковою - отже, туристами в Ізраїлі вважаються й іноземці, які при¬їжджають у гості до родичів та друзів, зупиняючись у їхніх квартирах чи будинках. Така особливість методики підрахунку турпотоків пояснюється досить просто: іноземці, які приїжджають до Ізраїлю, все одно приносять державі та її підприємцям дохід, купуючи різноманітні товари та користуючись послугами (міського чи міжміського транспорту, екскурсійних бюро, відвідуючи ресторани, сплачуючи за вхід до туристичних атракцій), навіть якщо вони не ночують у готелях. З іншого боку, суттєвою часткою в'їзних потоків до Ізраїлю й сьогодні є екскурсійні одноденні тури з курортів Єгипту та Туреччини, у яких туристична інфраструктура Ізраїлю задіяна мінімально (простіше кажучи, учасники таких екскурсій відвідують здебільшого пам'ятки, вхід до яких є безкоштовним), отже, прибутків Держава Ізраїль від них майже не отримує.
Є подібні локальні системи й в інших державах світу. Цілком очевидно, що й Україна, на додаток до запровадження обрахунку турпотоків за методикою UNWTO, украй потребує розроблення й запровадження власної системи статистичного аналізу в туризмі. Особливо у внутрішньому туризмі: адже методика UNWTO не враховуватиме, наприклад, киян, що відвідують Чернігів у рамках одноденного туру - без ночівлі. Або так само не враховуватиме вона й польських екскурсантів, що приїжджають на день до Львова - хоча питома вага й тих, і тих з названих категорій туристів для України є досить значущою. Покладемо край «статистичним війнам»!
Досить гостру дискусію серед фахівців викликала стаття на одному з вітчизняних інтернет-ресурсів під назвою «Туристические войны: как Киев, Одесса и Львов поделят туристов». Повністю її можна прочитати на сайті liga.net за 29 серпня 2015 р. Претензії фахівців, зокрема, Івана Ліптуги, що донедавна був позаштатним радником з питань туризму міністра економічого розвитку та торгівлі України Айвараса Абромавічюса, а з 1 вересня виконує обов'язки начальника відділу розвитку туризму МЕРТ, викликали нічим не підтверджені дані щодо туристичних потоків до Києва, Одеси та Львова за 2014 та 8 місяців 2015 року. За словами пана Ліптуги, «Просто дивно, як серйозне видання... публікує псевдостатистичні дані, взяті з чиїхось слів, які, проте, не мають під собою хоча б мінімально підкріплену систему статистичного аналізу. Можна лише пошкодувати, що подібні матеріали формують викривлену громадську думку щодо реальної картини в економіці туризму - як у державі в цілому, так і кожному регіоні окремо. На мою думку, перше, що треба зробити, - це привести туристичну статистику у відповідність до міжнародних стандартів та продемонструвати реальну картину. Бо не можна керувати тим, що неможливо порахувати.»
У подальшій дискусії Іван Ліптуга пообіцяв разом із Держкомстатом розробити та представити туристичній громадськості адекватну вітчизняним реаліям систему обрахунку туристичних потоків на прикладі Одеси та морських курортів регіону. Як професійне галузеве видання, «Український туризм» охоче надасть слово для обговорення на своїх сторінках авторам та розробникам анонсованої системи. Як рахують туристів у світі?
У державах з високою громадянською свідомістю (яка включає до себе й культуру сплати податків) туристична статистика формується зі звітів підприємців, що працюють у туристичній галузі. На жаль, із цілком зрозумілих причин в Україні таке наразі неможливо -значна кількість наших співгромадян украй неохоче діляться з державними органами інформацію про свої підробітки чи обсяги власного бізнесу, приховуючи їх там, де це можливо. Для прикладу можна взяти тих-таки бабусь із табличками «квартира у моря», що виловлюють приїжджих на залізничному вокзалі «Одеса - Головна»: можна з упевненістю стверджувати, що 99% цих бабусь не сплачують жодних податків, а відтак і не беруть участь у статистичних дослідженнях.
Проте, крім прямих методів обрахунку туристичних потоків, існують ще й непрямі. У розвинених державах вони використовуються для контролю за точністю прямих підрахунків (та, відповідно, за бажаючими приховувати доходи від податків, які існують у будь-якому суспільстві). У країнах же з перехідною економікою такі методи можуть з певними обмеженнями та пересторогами замінити прямі методи підрахунку туристичних потоків.
Про що йдеться? Перш за все, про споживання хліба - хліб їдять усі, середні норми споживання цього продукту відомі досить добре. Тож аналізуючи попит на хліб та хлібопродукти, можна досить-таки точно оцінити сезонне збільшення населення курортних міст чи містечок. Проблема тут лише в одному: сьогодні значну кількість хліба випікають приватні підприємці, більшість яких, так само як і їхні колеги в туристичній галузі, не дуже й то люблять ділитися даними про свої реальні доходи.
Подібним індикатором є витрати води домашніми господарствами. А також готелями, пансіонами та іншими об'єктами розміщення, ресторанами, розважальними комплексами і т.п. Оскільки постачання води зазвичай здійснюється комунальними підприємствами, аналіз цього показника дає досить точні дані про зміну кількості мешканців міста чи селища. В цілому, комбінація подібних методів дає можливість із достатньою точністю оцінити туристичний потік як до конкретного міста, так і до регіону. Отже, на наш погляд, керівництву туристичних міст, селищ та регіонів паралельно із розробкою та впровадженням прямих методів обрахунку туристичного потоку використовувати й описані - для підвищення точності. Врешті-решт, будь-який бізнес-план передбачає допуски у кілька відсотків - саме таку точність дають описані непрямі методи визначення туристичних потоків.
Олексій ЄВЧЕНКО, радник міністра економічного розвитку та торгівлі України:
«На превеликий жаль, коректної статистики в українській туристичній галузі поки що не існує - в жодному місті чи регіоні, не кажучи вже про цілу державу. Будь-яка методика, яка застосовується наразі в Україні, відображає побажання її авторів, проте жодним чином не показує реальну статистику турпотоків. Щоб від цього відійти та отримати єдину й коректну базу даних, на підставі якої можна будувати аналітику, необхідно, по-перше. розробити й запровадити електронну систему обрахунку іноземців, що в'їжджають в Україну (з розбивкою за віком, статтю, метою в'їзду, місцем зупинки і т.п.), яка б передбачала онлайн-моніторинг. Для цього, зокрема. необхідно ухвалити принципове рішення та запровадити систему електронних віз. А друге, більш суттєве - необхідно запровадити систему сателітарних рахунків, яка нарешті дозволить виявити реальний внесок туристичної галузі в економіку держави - як прямий, так і непрямий. І все це стосується лише іноземних туристів. Що ж до внутрішніх, то, на мою думку, точних даних про турпотоки наших співгромадян територією України ми ще не матимемо досить довго -із багатьох причин».
Сергій КАЛАБІН, керівник Одеської обласної агенції реконструкції та розвитку:
«На жаль, облік туристів у нашій державі усе ще є украй недосконалим. Щороку туристичні організації видають статистику, виходячи зі свого досвіду та долі на ринку, що вони обіймають. Проте узагальненої картини немає й досі. На мій погляд, ситуацію могла б суттєво поліпшити якомога більша кількість туристично-інформаційних центрів, до яких могли б звертатися за допомогою та інформацією туристи, та з якими інфраструктурні об'єкти були б зацікавлені співпрацювати, у тому числі й щодо обліку турпотоків.
Та наразі в Одеській області діють лише 6 ТІЦів, у тому числі один у самій Одесі та один у Роздільнянському районі - той самий, який ми нещодавно відкрили за рахунок європейського гранту на розвиток зеленого туризму. Зрозуміло, що такої кількості ТІЦів явно недостатньо для більш-менш точного визначення туристичних потоків». Тетяна КВАСНЯК, голова Асоціації туристичного й оздоровчого бізнесу Миколаївщини «Відродження»:
«Хоча сезон на Миколаївщині ще формально не закінчився, можна з упевненістю сказати: 2015 року він був успішним. Зрозуміло, в нас ще немає остаточних даних, проте з урахуванням теплого вересня кількість туристів у нашому регіоні оцінюється в 220-230 тисяч осіб. Серед них близько 20% громадян сусідніх держав: біля 7% молдован та 13% - білорусів (минулого року кількість туристів із сусідніх держав не перевищувала 3%). Бази відпочинку на всьому узбережжі - у Коблево, Рибаківці, Очакові були заповнені відпочивальниками, у тому числі білорусами та молдаванами - нашими традиційними друзями та гостями, які цього року повернулися на курорти Миколаївщини. Вважаю, що це стало наслідком значної системної роботи із залучення туристів, яка почалася ще 2012 року, коли Асоціація «Відродження» та Регіональна торгово-промислова палата за сприяння Миколаївської обласної держадміністрації та білоруських колег провели презентації туристичних можливостей регіону на території Білорусі. А також довіри до нас: ми переконували партнерів, що на Миколаївщині безпечно, що в нашому регіоні не ведеться жодних військових дій та немає терористичної загрози. Що й підтвердилось на практиці.
Зрозуміло, що в сучасних умовах ми не можемо розраховувати на те, що туристи приїжджатимуть до нас просто так, самопливом. Сьогодні кожний інфраструктурний об'єкт має конкурувати за клієнта, передбачати його потреби та рекламувати свої послуги. А ми - туристична громадськість регіону - повинні усіма доступними способами доносити інформацію до потенційних туристів про можливості відпочинку на Миколаївщині. Так вже сталося, що історично Миколаївська область вважалася закритою - індустріальною, військовою - іншими словами, якою завгодно, тільки не курортно-оздоровчою. Тож нам доводиться у співпраці зі ЗМІ та громадськими активістами національного масшта¬бу - такими, як Іван Ліптуга чи Андрій Стефанович - відкривати Миколаївщину світові. Тобто розробляти нові туристичні маршрути, створювати та рекламувати додаткові атракції для відпочивальників.
Не можу не відзначити й самовідданість власників баз відпочинку, готелів та інших інфраструктурних об'єктів, які спромоглися подолати наслідки 2014 року, зберегли колективи та вкладають кошти в розвиток курорту. Адже попит на сервіс а-ля совок стрімко знижується, й підприємці, які хочуть отримувати нормальні прибутки в тому числі й у перспективі, це усвідомлюють.
Наше майбутнє, зрозуміло, ми пов'язуємо в тому числі з молоддю, яка успішно займається розвитком сільського туризму (наприклад, у селі Трикрати на Гранично-Степовому Побужжі), брендингом Миколаївщини, запровадженням програми оцифрування нашого регіону разом із «Google Україна», арт-проектами на Кінбурнській косі, підтримує велосипедний та екологічний туризм.
Також важливо, що молоді люди під час канікул опановують сервісні професії на базах відпочинку, де вони із середини бачать усі процеси, безпосередньо спілкуються з відпочивальниками, мимоволі проводячи своєрідне соціологічне дослідження. Для них ми наразі готуємо програми навчання й тренінгів. Маємо надію, що хтось із цих молодих людей знайде себе в «індустрії гостинності» в оновленій європейській Україні. Віталій ПЕРЕДЕРКО, начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної державної адміністрації:
«В області функціонує 367 туристично-рекреаційних закладів на 17,6 тис. місць та понад 800 приватних садиб зеле¬ного туризму. Зареєстровано близько 200 суб'єктів туристичної діяльності, з них 33 мають ліцензію. Працює 11 центрів та пунктів туристичної інформації. За даними офіційної статистики організованого туризму упродовж 2011-2014 рр. Прикарпаття утримує першість в Україні за показником обслужених екскурсантів. За підсумками 2012-2013 рр. наш регіон займав третє місце за кількістю обслужених внутрішніх туристів, у 2014 році він вийшов на друге місце за цим показником, у 2013 р. область зайняла третє, а у 2014 р. друге місце за доходом від наданих туристичних послуг.
За даними зведеної звітності Прикарпаття у 2014 році відвідало 1573,9 тис. осіб, що на 66% більше у порівнянні з 2013 роком. Свідченням збільшення кількості туристів у 2015 році є дані туристичного збору по області. Станом на 01.09.2015 р. маємо 1 173,69 тис. грн. проти 946,77 тис. грн. за повний 2014 рік. Найбільший приріст туристів спостерігався на травневі свята. З травня по серпень область відвідало майже 790 тис. осіб (за результатами моніторингу РДА, МВК).
Основні туристичні дестинації: м. Яремче, с. Поляниця (ТК Буковель), м. Івано-Франківськ, м. Галич (НЗ «Давній Галич», Галицький НПП), м. Коломия, Долинський район (маршрут «Карпатський трамвай).
Фактори зростання туристичних потоків: анексія Криму; девальвація національної валюти; диверсифікація транспортного сполучення області з іншими регіонами країни; активна промоційна кампанія відповідальних органів влади та суб'єктів туристичної діяльності, створення нових і вдосконалення існуючих туристичних атракцій; позиціювання Карпат як дестинації екотуризму на фоні активного розвитку на Івано-Франківщині сільського зеленого туризму, який створив конкурентоздатну цінову альтернативу готельним комплексам; розвиток туристичної інфраструктури за рахунок коштів обласного бюджету, зокрема регіональної цільової Програми розвитку туризму в області на 2011-2015 рр., проектів міжнародної технічної допомоги: «Івано-Франківська область - край для туризму», «Східноєвропейські перлини: створення та просування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі», «Карпатські історичні вузькоколійні залізничні дороги» тощо.
Логістика та інфраструктура: Кабінет Міністрів України ухвалив рішення виділити з бюджету 550 млн. грн. на реконструкцію у 2015 році автодороги Львів-Івано-Франківськ. Крім того, за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2015 р. заплановано відремонтувати автошляхи Долина-Хуст, Татарів-Кам'янець-Подільський тощо.
Влітку Укрзалізниця призначала додаткові потяги до Івано-Франківська з Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя. З 7 липня між Харковом та Івано-Франківськом почав курсувати нічний експрес. З літа 2015 року потяг Київ-Рахів (який прямує через Коломию, Яремче, Ворохту) став цілорічним і отримав фірмову назву «Гуцульщина».
За сприяння облдержадміністрації у 2015 році розпочато облаштування зупинки для туристів на маршруті «Карпатський трамвай» (Долинський район); завершено облаштування території пластового летунського табору «Чота крилатих» (Богородчанський район). У рамках реалізації проекту ЄС «Івано-Франківська область - край для туризму» заплановане будівництво двох візит-центрів з місцями короткотермінового відпочинку для автотуристів у Галицькому і Верховинському районах.
Нові туристичні атракції та події: 17-18 травня у с. Крилос Галицького району (колишній столиці Галицько-Волинської держави) відбувся перший Всеукраїнський музейно-туристичний фестиваль «Давній Галич збирає друзів: варто побачити, де живе пам'ять».
З 20 по 27 червня у Долинському районі відбувся еко-фестиваль «Лолин 2015». Завданням організаторів фестивалю було розширити кругозір людей щодо можливостей життя в гармонії з природою, еко-туристів до Лолина привабили цілющою джерельною водою, майстер-класами, розповідями про кохання Івана Франка і його однойменним музеєм.
У селі Раковець Городенківського району 4 липня відбулося офіційне відкриття єдиного (поки що) річкового порту для плотів, байдарок і катерів, які курсують по Дністру. Відпочивальники можуть зупинитися на ніч у безкоштовному кемпінгу. Раковець для порту обрали тому, що це село є постійною стоянкою корабля «Юрій». Річковий порт «Раковець» працюватиме з 1 квітня до 1 листопада. У цей період по Дністру ходить корабель «Юрій».
21 липня в Яремчі урочисто відкрили нову туристичну атракцію - парк-музей «Карпати в мініатюрі». Новий туристичний об'єкт розмістився в урочищі Жонка на території Карпатського національного природного парку. У парку-музеї налічується 17 об'єктів культурної спадщини та архітектурних пам'яток Яремчанщини та Верховинського району.
Промо-акції: В м. Івано-Франківську з ініціативи департаменту міжнародного співробітництва, євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури облдержадміністрації вже четвертий рік поспіль організовано проведення щонедільних безкоштовних екскурсій (сезон розпочався 17 травня і тривав до 30 серпня). Участь в екскурсіях взяло понад 150 осіб». назад >>>
|
English