|
Під час кризи попит на туристичні послуги стрімко падає - здавалося б, уся новітня історія України підтверджує цю максиму. Проте до цього, здавалося б, беззаперечного твердження все ж таки існують деякі зауваження. Наприклад, такі: попит, хоч і падає, проте нерівномірно - навіть під час найжорстокіших криз існують туристичні напрямки, де спостерігається стабілізація. А подекуди й зростання турпотоків. Цього року роль такого напрямку для наших співгромадян відіграла сама Україна: за попередніми оцінками, показники внутрішнього турпотоку на курорти нашої держави збільшились на десятки, а на деяких курортах - і на сотні процентів. Утім, говорити про якість даних щодо внутрішнього туризму в масштабі цілої держави якось не доводиться. Туристичної статистики в Україні немає.
Деякі закордонні напрямки також не втрачають туристів або навіть демонструють зростання потоків. Хоч і відносно невисоке. Серед таких, наприклад, - курортно-оздоровчий сектор Угорщини: до курортних готелів, санаторіїв та бальнеологічних комплексів на тамтешніх термальних водах українці їдуть, як і раніше, досить охоче, й турпотоки в цьому напрямку не падають (інша річ, що абсолютне число таких туристів завжди було порівняно невеликим - Ред.). Однак у цілому різке зниження виїзних туристичних потоків (до 70% за оцінками експертів галузі) змушує туристичні компанії вдаватися до пошуку паралельних чи суміжних видів діяльності, одним з яких є освіта за межами України. Освітній асистанс як нова ринкова ніша?
Одним із таких суміжних видів діяльності є освітній асистанс. І справді: студенти та слухачі іноземних ВНЗ та різноманітних курсів, учасники тренингів, мовних курсів й таборів також можуть кваліфікуватися як туристи, хоч і специфічні. Проте вони так само є споживачами як основних туристичних послуг (візової підтримки, транспортного обслуговування, екскурсій у місці перебування), так і специфічних (наприклад, комунікації з університетом, в якому передбачається навчання, консультацій щодо працевлаштування для студента, найму житла, можливості відвідання студента родичами, режиму перетину кордонів за тривалою національною візою, умови участі у стипендіальних програмах і т.п.). Усі ці послуги наразі надають спеціалізовані освітні посередники, однак не факт, що пакети, пропоновані цими компаніями, є для «освітніх туристів» та їхніх родичів оптимальними. Принаймні, щодо традиційного туристичного пакету. Крім того, не варто забувати, що із України потік «освітніх туристів», тобто студентів та їх супроводжуючих, щороку зростає, тож при умові збереження нинішніх темпів «викачки мізків» вже найближчим часом в Україні спостерігатиметься дефіцит професійного освітнього асистансу. Отже, питання, чи прийдуть на цей ринок туристичні компанії, вже не стоїть - дискутувати можна лише про терміни масового їх приходу в цей сегмент ринку. Куди поїхати учитися?
Це - перше питання, яке ставлять перед собою майбутній студент (курсант, слухач) та його батьки. Від ступені повноти, грамотності, а також переконливості відповіді на нього залежить ймовірність подальшої співпраці між потенційним клієнтом та туристичним (освітнім) агентом, а відтак і можливість заробітку для останнього. Зрозуміло, як перша відповідь на це сакраментальне питання, так і реакція агента на наступні, мають бути обґрунтованими. Саме тому до виходу на ринок освітнього туризму будь-яка туристична компанія має як слід підготуватися. Наприклад, установити контакти або безпосередньо із закордонними освітніми установами (що є досить тривалою й клопіткою робо¬тою, проте наприкінці обіцяє непоганий прибуток), або ж із іноземними освітніми посередниками (це значно легше, й таким способом можна значно швидше вийти на ринок, проте комісійні від цього каналу будуть відчутно нижчими). Крім зв'язків з освітніми установами, топ-менеджменту агенцій необхідно також провести інструктаж свого персоналу та його навчання особливостям комунікативних технологій при продажі такого специфічного продукту, як освітній туризм. Бо, врешті-решт, ймовірність успішного завершення процесу та, відповідно, отримання винагороди багато в чому залежить від першого контакту потенційних клієнтів з менеджером компанії - усе, як і в традиційному туризмі, наприклад, продажі пакетних турів. Мовні табори й курси
Досить високим попитом користуються серед громадян України (у тому числі майбутніх студентів зарубіжних університетів) різноманітні мовні курси та тренінги. Що, відповідно, генерує додатковий про¬дукт, який туристичні агенти можуть продавати своїми звичними методами. Утім, варто розуміти, що такий продукт підрозділяється на 2 типи: табори (тобто комплекси, де більшість супутніх послуг - проживання, харчування, екскурсійний супровід і т.п. - включається у вартість та надається організаторами) та власне курси, які передбачають лише певну кількість годин навчання. Якщо у першому випадку агент, крім, власне, продукту, має забезпечити свого клієнта лише квитками на міжнародний транспорт та, можливо, надати йому візову підтримку, то при дистриб'юції мовних курсів, крім описаного комплексу додаткових послуг, туристична компанія має потурбуватися про винайм житла, організацію харчування, екскурсійний супровід і т.п. для свого клієнта. По суті, це туроператорська діяльність у секторі індивідуального туризму, а це означає, що компанії, які практикують цей вид бізнесу, без особливих проблем, можуть підлаштувати свою схему діяльності під реалізацію такого продукту на вітчизняному ринку. Шкільна та університетська освіта
Умови вступу, навчання та складання іспитів у закордонних університетах суттєво відрізняються від усталеної пострадянської практики, розповсюдженої на території України. Отже, підготовка до вступу до зарубіжного ВНЗ для більшості наших співгромадян сама по собі є складним процесом, ймовірність успішного завершення якого суттєво зростає при користуванні послугами професіоналів. У якості останніх цілком спроможні виступати туристичні оператори.
Утім, після успішного вступу до обраного навчального закладу студент також потребує підтримки, особливо у перших семестрах. Ця підтримка носить комплексний характер - психологічно-адаптативний, юридичний, страховий, медичний тощо. Отже, після ретельної підготовки, установлення зв'язків із зарубіжними університетами, ріелторами, банківськими установами, медичним асистансом та подібними структурами, туроператор цілком може надавати студентам та їхнім родичам, що залишились в Україні, пакетне супроводження за певну абонентську плату.
Подібні послуги можуть надаватися і школярам, які відправляються за кордон отримувати середню освіту. Більше того, успішна підтримка школяра багаторазово підвищує шанси для туристичного оператора укласти контракт з батьками дитини й на подальшу підтримку-при навчанні в зарубіжному університеті чи іншому ВНЗ. Фінансові трансферти як додаткове джерело прибутку?
У навчанні громадян України за кордоном є ще один аспект. А саме - грошовий: більшість студентів та учнів навчається на платній основі, що автоматично ставить питання перед їхніми родичами про міжнародні перекази коштів. Проте навіть ті зі студентів, хто з тих чи інших причин за навчання не платить, усе одно потребує фінансової підтримки: адже їм необхідно платити за гуртожиток чи орендоване житло, оплачувати медичні страхові поліси, врешті-решт, отримувати кошти на харчування, одяг та кишенькові витрати. Зазвичай у таких випадках родичі здійснюють міжнародні банківські перекази (або зарахування коштів на картки міжнародних платіжних систем), проте це далеко не найоптимальніший шлях вирішення проблеми. Як альтернативу описаним методам туроператори (як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності) могли б запропонувати своїм клієнтам - освітнім туристам, та їхнім родичам в Україні - скористатися своїми каналами пересилання грошей за кордон. А також оплати всіх обов'язкових платежів - за навчання, житло, страхових полісів і т.п. - аж до ведення рахунку в іноземному банку за місцем навчання студента, емісії пластикових карток та контролю за витратами коштів. Це питання потребує додаткового вивчення, проте не виключено, що воно може стати ще одним джерелом прибутку для туроператорів. Людмила РУДНЄВА, директор туристичної компанії' Education & Travel:
Якщо розглядати виїзд за кордон з метою навчання суто як технічний процес перевезення та розміщення, то це, безумовно, туризм.
З іншого боку, найголовніше, що пропонують професійні освітні агенції - це консалтингові послуги, якість яких визначається досвідом фахівців саме в галузі навчання за кордоном.
Тільки розуміючи подальшу мету навчання, можна здійснити якісну вибірку навчальних закладів та індивідуально розробити схему навчання для студента.
А для цього необхідно знати та відстежувати системи освіт різних країн, особливості навчальних закладів і запропонованих ними програм, вимоги до вступу, вартості навчання та перебування студента в країні, можливість отримання досвіду роботи та багато іншого...
Аби постійно мати актуальну інформацію, ми працюємо безпосередньо з навчальними закладами, впродовж року робимо зустрічі з їх представниками (на які запрошуємо і зацікавлених студентів), регулярно беремо участь в міжнародних професійних конференціях, відвідуємо навчальні заклади, зустрічаємось з представниками імміграційної влади - все це нам допомагає робити багато цікавих пропозицій, а клієнтам - обернути виїзд з метою навчання на цікаву та ефективну подорож.
Таким чином, операторам, що працюють в галузі саме туризму, потрібно не лише підхопити процес зарахування до освітніх закладів, однак і зростити фахівців з навчання за кордоном. назад >>>
|
English