|
Український ринок авіаційних перевезень вже не перший рік переживає низку проблем, що б'ють по стабільності його роботи, пасажиропотоках, цінах, розвитку. Варто лише згадати зникнення компанії «Аеросвіт», ріст курсу валют, що знизив купівельну спроможність громадян, анексія Криму, війна на Сході України, які унеможливили польоти в ці регіони, але цим проблеми галузі не закінчуються. Якщо перше півріччя 2015 року в авіагалузі можна було назвати більш спокійним, то вже в другому з'явились нові виклики для бізнесу. Польоти в Крим: як покарати винних
Незважаючи на те, що після окупації та анексії Криму українська авіаційна влада закрила для польотів цей регіон, російські авіаперевізники продовжують виконувати туди рейси: адже їхнє гасло «Кримнаш» виявилося вищим за міжнародні конвенції та власне законодавство. Україна регулярно нараховує штрафи за ці польоти: так, заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов оцінює суму нарахованих штрафів у 646 млн грн. (станом на початок листопада). Однак отримати ці гроші можна буде хіба що через складну міжнародну процедуру, яка включає звернення до ради Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) щодо стягнення цих штрафів з авіакомпаній РФ. Заарештовувати російські літаки у цій ситуації безглуздо, оскільки переважна більшість із них належить лізингодавцям, а не російським авіакомпаніям.
Також, гіпотетично, можливо було б на прикладі авіакомпанії «Трансаеро», щодо якої здійснюється процедура банкрутства, здійснити деякі кроки. Так, Україна могла б, як один з кредиторів авіакомпанії, заявити свої Санкційні баталії
16 вересня президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБОУ від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», під які підпала низка російських авіакомпаній, у тому числі найбільша - «Аерофлот».
«Обмеження, часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень по території України», - в такому вигляді санкції було затверджено по відношенню до компаній. До цього діяв інший режим: Державіаслужба України ще 14 серпня 2014 року ввела для російських авіакомпаній «Трансаеро» і «Аерофлот» спеціальний режим виконання транзитних польотів з РФ через повітряний простір України в Болгарію, Ізраїль, Туреччину, Єгипет і Грецію. Він передбачав, що ці авіакомпанії можуть перетинати повітряний простір України тільки при умові одержання від неї відповід¬ного дозволу для кожного рейсу окремо. Росія ж тоді припинила транзитні рейси українських авіакомпаній, які виконують польоти через повітряний простір Росії, в ряд країн: Азербайджан, Грузію, Вірменію, Туреччину.
Відтак після повідомлення президента було незрозуміло, що саме вводиться, як будуть працювати санкції, але вже 25 вересня Кабінет міністрів згідно з рішенням РНБО заборонив польоти в Україну російських авіакомпаній з 25 жовтня 2015 року.
Проте залишились польоти російських авіаторів транзитом через Україну з попередженням, що такі польоти заборонені, якщо вони містять товари військового призначення, подвійного призначення або російську військову живу силу».
Звісно ж реакцію північно-східного сусіда можна було б передбачити відразу: Федеральне агентство повітряного транспорту (Росавіація) також з 25 жовтня ввело заборону на використання повітряного простору РФ.
«Цей захід стане дзеркальною відповіддю на повідомлення Державіаслужби України, яка 28 вересня в односторонньому порядку, в порушення існуючих норм і положень про повітряне сполучення оповістила низку російських авіаперевізників про те, що з початку зимової навігації, а саме з 25 жовтня, вводить заборону на виконання авіаперельотів між Росією і Україною», - йшлося у повідомленні російського відомства. У що обходяться авіасанкції?
Якщо казати про оцінки цих дій, то тут думки про їхні вплив та результати відрізняються. Наприклад, аеропорт «Київ» спрогнозував скорочення загального обсягу доходів на 30% через вихід російських авіакомпаній внаслідок санкцій, оскільки близько 25-35% пасажирів користувались в аеропорту послугами російських авіакомпаній. Найбільший аеропорт України «Бориспіль» повідомляв, що доля рейсів до/з РФ у загальному обсязі його пасажиропотоку займає десь 10%, але це не стало дуже сильним потрясінням для підприємства.
Разом із тим, найбільша авіакомпанія країни - «Міжнародні авіалінії України» - прогнозувала, що негативний економічний нетто-ефект від зупинки її рейсів між Україною і РФ складе не більше $10 млн. За словами корпоративного прес-секретаря МАУ Євгенії Сацької, це неприємно, але не критично для авіакомпанії. Так, за даними перевізника, цифри, які озвучувалися раніше і варіювалися від $35 до $42 млн - це показники недоотриманого МАУ прибутку від рейсів в РФ, без урахування витрат. Якщо розділити ці збитки в $10 млн на 5 млн пасажирів, що перевозяться МАУ за рік, умовне «навантаження» на одного пасажира для компенсації цих витрат складе, як мінімум, $2. В компанії також резонно зауважували, що МАУ вже більше року страждає від санкцій, введених Російською Федерацією, які полягають у забороні прольоту повітряного простору РФ , що призвело до значного збільшення протяжності цілого ряду маршрутів МАУ і фінансових втрат близько $6 млн на рік.
Загалом, Росавіація ще в вересні оцінила пасажиро-потоки між Україною та РФ у 800 тис. чоловік за 8 місяців 2015 року. Тож, в середньому, можна казати про річний потік більше 1 млн пасажирів, що, для прикладу є десь в діапазоні 14,5-17% від загального пасажиропотоку одного тільки аеропорту «Бориспіль» за 2014 рік.
Тому, в цілому, оцінювати санкційні дії української влади не слід негативно - це вимушена відповідь на беззаконня з боку Росії. Наприклад, міністр інфраструктури України А. Пивоварський заявляв: запроваджуючи санкції проти російських авіакомпаній, Україна не будує «залізну завісу» між двома країнами. В українському санкційному списку виявилися 29 російських авіакомпаній, 27 з яких незаконно здійснювали польоти в окупований Крим.
Згодом навіть напередодні введення санкцій пройшли технічні консультації в Брюсселі між Державіаслужбою України та Росавіацією, але це нічого не дало: Росія не змінила своєї позиції, відтак санкції набули чинності. А згодом міністерство інфраструктури висловило свою позицію - переговори між Україною і Російською Федерацією про відновлення авіаційного сполучення можливі лише за умови припинення російськими компаніями польотів в Крим та сплати ними штрафних санкцій за ці незаконні польоти.
Вже в кінці жовтня, наприклад, Державний митний комітет Білорусі відзначив збільшення кількості транзитних пасажирів, які прямують через аеропорт Мінська, вдвічі, після припинення авіасполучення між Росією і Україною. Тож сполучення з РФ ми маємо, але через транзитні аеропорти. Єгипетська катастрофа як ризик для масового туризму
Не встигли ми звикнути до санкційних змін в авіаційній галузі, як вона отримала другий струс. 31 жовтня літак А-321 російської авіакомпанії «Когалимавіа», що здійснював рейс за маршрутом Шарм-ель-Шейх - Санкт-Петербург, розбився на Синайському півострові. Всі, хто знаходилися на борту, 224 пасажири і члени екіпажу загинули. Ця трагедія стала ще більш страшною, коли у ЗМІ почала з'являтися інформація, що літак ніби то було підірвано терористами.
Пізніше вже британські та нідерландські авіаперевізники відмовились від польотів в Шарм-ель-Шейх, про такі ж зупинки польотів заявила і німецька група Lufthansa. В цьому напрямку були заплановані у групи два щотижневих рейсу дочірніх компаній Lufthansa - Eurowings і Edelweiss Air. Також EasyJet змушена була скасувати більшість рейсів з Шарм-ель-Шейха в Великобританію, скандинавська авіакомпанія SAS оголосила про рішення скасувати рейс в Шарм-ель-Шейх з Копенгагена. Крім цього, управління цивільної авіації Італії (ENAC) звернулося з вимогою до італійських авіаперевізників проводити особливо суворі перевірки безпеки своїх рейсів в аеропорту Шарм-ель-Шейх в Єгипті. Разом з тим президент РФ Володимир Путін підписав указ «Про окремі заходи щодо забезпечення національної безпеки Російської Федерації і захист громадян РФ від злочинних та інших протиправних дій», яким припинив повітряні перевезення громадян в Єгипет.
У той же час українська авіавлада, як і раніше, не має юридичних підстав видавати якісь розпорядження про заборони польотів до Єгипту і безпосередньо в Шарм-ель-Шейх. Це ж підтвердили і в МАУ. Але обережність все ж потрібна, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк 7 листопада доручив Міністерству інфраструктури разом зі спецслужбами невідкладно з'ясувати наявність ризиків для українців при здійсненні перельотів в аеропорти Єгипту у зв'язку з недавніми подіями в регіоні.
Провести будь-яку фінансову оцінку можливої заборони польотів до Єгипту бізнес ще не встиг, але, наприклад, Є.Хайнацький не бачить в цьому сенсу. До того ж він застерігав, що якщо влада все-таки ухвалить рішення про припинення польотів до Єгипту, то це призведе до колапсу на туристичному ринку України і ми почуємо про гучні банкрутства великих туроператорів, істотне скорочення ринку виїзного туризму, зупинку кількох літаків авіакомпаній, оскільки основний зимовий туристичний потік - Єгипет.
Тож краще збільшувати рівень безпеки, до чого можна віднести посилення контролю безпеки в Шарм-ель-Шейху і Хургаді, наприклад, залучення додаткового персоналу хендлингового агента або відправлення своїх інспекторів служби безпеки для контролю безпеки на всіх етапах підготовки ПС до вильоту, а також необхідно облітати Синайський півострів іншими міжнародними трасами, наприклад, через Каїрський вузол. Напруга знімається. Тимчасово...
В цьому питанні напруження трохи зняв керівник державної авіаційної служби України Едуард Дьомін. У своєму інтерв'ю агенції «Інтефакс-Україна» він повідомив про факт здійснення інспекції в аеропортах на єгипетських курортах, яка не побачила підстав для закриття сполучення між Україною та Єгиптом. За його словами, Державіаслужба вживає всі необхідні заходи для безпеки українських мандрівників в Єгипті. Зокрема, у співпраці з авіавладою Єгипту посилюються внутрішні вимоги авіаційної безпеки.
Тож наразі очікувати страшного колапсу не слід, але авіаційний бізнес має бути готовий до будь яких ризиків, оскільки невідомо, що ще підкине доля нашій країні. назад >>>
|
English