|
Різке зростання попиту на внутрішній туризм в Україні призвело до ситуації перенасичення «накатаних» напрямків на теренах нашої держави. Можна скільки завгодно рекламувати Львів, Кам'янець-Подільський чи Одесу, проте професіонали туристичної галузі розуміють: якщо не відкривати й не розробляти нові туристичні напрямки, доходи від експлуатації вже розроблених невдовзі різко знизяться. Бо ж можна один, два, три рази відправитися на вакації до Львова, але на п'ятий раз туристові, скоріш за все, захочеться якихось нових вражень...
Не може не радувати, що цю тенденцію чудово розуміє місцева влада деяких туристичних регіонів. Наприклад, міська влада Луцька: тісно співпрацюючи з місцевими підприємцями, що надають туристичні послуги, вона таким способом промотує своє місто як перспективний туристичний напрямок і для громадян України, та й для сусідніх держав, у першу чергу - Білорусі та Польщі.
Наприкінці жовтня представники редакції «Українського туризму» на запрошення мерії відвідали Луцьк та ознайомилися з його туристичними принадами. В цьому матеріалі ми спробуємо описати плюси та мінуси столиці Волині як екскурсійного туристичного напрямку як для наших громадян, так і для сусідів. Історія та сучасність
Луцьк відомий з часів Київської Русі: він починався з укріплення, низку яких заснував князь Володимир Святославович на шляху від тодішньої столиці Волині - міста Володимира-Волинського (сучасна назва) до Києва. 1349 року Великий князь Любарт Гядимінович розпочав будівництво нової столичної резиденції Волині - мурованого замку, який зберігся до нинішнього дня і є наразі найвідомішою туристичною принадою столиці Волинської області.
Надзвичайно бурхлива історія краю (монгольська навала, періоди Волинсько-Галицького князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії (на відміну від сусідньої Галичини, Волинь після третього розділу Речі Посполитої 1795 року потрапила під підданство російської цариці Катерини ІІ), визвольні змагання 1917-20 рр, перебування у складі міжвоєнної Польщі, а після Другої світової війни - Радянського Союзу знищили значну кількість історичних та культурних пам'яток, проте й збагатило історію міста іншими, не менш привабливими атракціями. Зосереджені на невеликій території (на відміну від сусіднього Львова, Луцьк є невеликим як за кількістю населення - близько 220 тисяч чоловік - так і за розміром території містом) та доповнені сучасними інфраструктурними об'єктами, вони за умови належної промоції цілком можуть залучати по кілька сотень тисяч туристів на рік, збільшивши нинішні показники турпотоків у кілька разів. Як сюди дістатися
Якщо говорити про логістику туристичних потоків до Волині в цілому та Луцька зокрема, то тут обласному центрові одночасно й повезло, і не пофартило. Найближчі до столиці Волині міжнародні аеропорти - Львів (близько 150 км) та Люблін (230 км), у самому Луцьку аеропорт не діє. Щодо залізничного транспорту то тут волинській столиці, на відміну від, скажімо, того ж Кам'янця-Подільського, підфартило: крім регулярного сполучення з Києвом, до Луцька курсують потяги з Одеси, Новоолексіївки (колишній сімферопольський потяг, що сполучає Луцьк з Дніпропетровськом та Запоріжжям), Чернівців через Львів та Тернополя. Усі ці потяги слідують до вузлової залізничної станції Ковель, проте заходять до Луцька, сприяючи туристичному потоку до обласного центру. Немає в Луцька прямого залізничного сполучення з Харковом (є лише автобусне), що, на наш погляд, є певним недоліком. Варто також зауважити, що особливості географічного розташування Луцька та побудови залізничної мережі на Волині призводить до того, що деякі потяги (наприклад, №141/142 Київ - Львів та 67 Київ - Варшава), до столиці Волині не заходять.
Є вади й у забезпеченні залізничного сполучення і з сусідніми державами. Із міжнародних потягів до Луцька прибуває лише №77/78 Ковель - Москва, при цьому немає прямого сполучення з Польщею, Білоруссю (поїзд №686 Чернівці - Ковель за радянських часів курсував до Мінська, потім його скоротили до Бреста, а кілька років тому - до Ковеля, через що він утратив статус міжнародного), а також Молдовою. Також немає прямого залізничного сполучення між Волинню й Закарпаттям, що є нонсенсом з логістичної точки зору.
Отже, із точки зору залізничного сполучення Луцька з іншими регіонами України, та й із сусідніми державами, є що покращувати. Наприклад, Укрзалізниці варто розглянути варіант запуску потяга класу Інтерсіті+ з Києва та, можливо, зі Львова (хоча обидві напрямки, що з'єднують Луцьк зі Львовом - через Болехів та Володимир-Волинський, не електрифіковані, що призводить до певних технічних ускладнень у запуску швидкісних потягів).
Що ж до автотранспортного сполучення, то наразі здійснюється капітальний ремонт автотраси Луцьк - Львів. Дорога на Київ через Дубно перебуває у досить-таки пристойному стані, отже, є цілком придатною для стані, ніж у середньому по території України туристичного руху, зокрема, й за допомогою екскурсійних автобусів. Взагалі, дороги на Волині, та й самому Луцьку, в середньому перебувають у кращому стані, ніж у середньому по території України. Де зупинитися й що робити в Луцьку
Ми вже казали, що Луцьк - порівняно невелике місто, яке, утім, має непогану туристичну інфраструктуру: крім історичних, культурних та архітектурних атракцій, місто пропонує своїм відвідувачам послуги сучасних готелів, численних ресторанів, кав'ярень, розважальних центрів. Навіть такий традиційний об'єкт, як Луцький зоопарк, є вельми привабливим для туристів, оскільки його реконструкція здійснюється в ході одного з проектів транскордонного співробітництва та за кошти Європейського союзу. Через це Луцький зоопарк варто відвідати хоча б для того, щоб зрозуміти, яким має бути сучасний об'єкт подібного роду.
Отже, туристичні компанії можуть селити своїх клієнтів у сучасних готельних комплексах (наприклад, у «Срібних лелеках», що розташовані майже в центрі міста, або ж у готельно-рекреаційному комплексі «Рест парк», який формально знаходиться за межами Луцька, проте до якого протягнуто тролейбусну лінію) - наявність таких об'єктів одразу переводить Луцьк у базу для екскурсійного туризму по Волині. А також возити їх на екскурсії як містом, так і за його межі, годувати в ресторанах та кафе на кшталт пафосної «Корони Вітовта», що спеціалізується на автентичній кухні в реконструйованому історичному інтер'єрі, або демократичному «Кораблику» на центральному проспекті Волі. Ну й, звичайно, розважати в комплексах на кшталт відпочинково-розважального комплексу «Адреналін Сіті», численні принади якого знаходяться в корпусах колишнього заводу штучних шкір на околиці Луцька.
Крім традиційних для краю музеїв та архітектурних пам'яток, таких, як Луцький замок чи Музей волинської ікони, увагу туристів, скоріш за все, привернуть й більш «просунуті» заклади. Як-от «Медова хата» на Театральній площі, співвласники якої Володимир Дмитрук й Антон Шотік, затяті пасічники, організували не тільки виробництво й продаж меду та інших продуктів життєдіяльності бджіл, але й пізнавальну програму-лекторій для учнів шкіл, та й усіх охочих дізнатися про різноманітні аспекти бджільництва. Або оригінальний Музей бджільництва Волинського краю, розташований в селі Баїв неподалік від Луцька, в якому руками його натхненника й упорядника - місцевого мешканця Івана Душака, або Діда Івана, зібрано унікальну колекцію предметів сільського побуту ХІХ - ХХІ століть. Або Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, в якому обладнано експозицію, що увічнює найзначніші епізоди війни на українському Сході, такі, як подвиг захисників Донецького аеропорту... Або й будинок луцького скульптора Миколи Голованя, якого багато хто називає «волинським Гауді». Туристичний альянс як об'єднавча ідея
Міська рада Луцька є одним з поки що нечисленних органів місцевого самоврядування в Україні, які чудово розуміють, що туризм приносить гроші в місцеву скарбницю, а відтак сприяє підвищенню добробуту мешканців міста. Так, міськрада регулярно закладає в міський бюджет видатки на промоцію Луцька як туристичного напрямку. На ці кошти, зокрема, утримується комунальне підприємство "Центр туристичної інформації та послуг" в історичній частині волинської столиці, виготовляється інформаційна й промо-продукція. Також мерія Луцька бере участь в національних та регіональних туристичних виставках, частково оплачуючи виставкову площу бюджетними коштами.
Проте жодного бюджету не вистачить на повноцінну промоцію, й це чудово розуміють не тільки в мерії, але й власники й керівники інфраструктурних об'єктів. Саме тому в Луцьку створено Туристичний альянс - добровільне об'єднання професіоналів туристичної галузі, які координують між собою рекламні та промоційні заходи, розроблення та виведення на ринок нового туристичного продукту, участь у тих самих туристичних виставках та багато що інше. Формально Луцька мерія (а точніше, Управління туризму та промоції міста) не є членом альянсу, проте активно з ним співпрацює, організовуючи спільні заходи та час від часу виступаючи у якості дорадчого органу при плануванні спільних акцій та заходів. Зрозуміло, що таке поєднання зусиль місцевої влади та бізнесу приносить цілком реальні позитивні плоди. Микола РОМАНЮК, Луцький міський голова:
Щиро запрошую усіх відвідати наше, таке старовинне й водночас сучасне місто, повною мірою насолодитися його чарівною неповторністю!
Луцька міська рада визначила туризм одним із головних пріоритетів розвитку нашого міста. Тому ми докладаємо усіх зусиль, щоб туристам, які до нас приїжджають, було зручно й комфортно. Звичайно, роботи ще дуже багато, і в наших як найближчих, так і перспективних планах є проекти покращення туристичної інфраструктури, плани ревіталізації наявних та створенням нових дестинацій. Тому привозьте до нас туристів та переконайтеся самі, що наше місто повною мірою відповідає своєму туристичному гаслу: «Луцьк - приємне відкриття!» Жанна ЧИГРИНЮК, власник кав'ярні «Золотий дукат»:
Взагалі «Золотий дукат» - це львівський бренд, проте нам вдалося не тільки перенести на Волинь атмосферу старовинної кав'ярні зі столиці Галичини, але й надати закладові специфічного, саме луцького колориту. Бо споживання кави, шоколаду та десертів на їхній основі - це цілий пласт культури, який жодним чином не може не бути прив'язаним до конкретної місцевості. Саме тому в луцькому «Дукаті» є специфічні, характерні лише для нашого міста десерти та напої: наприклад, капучіно «таємниці Луцька» та багато інших позицій, які приваблюють до нас значну кількість туристів.
Та жодний брендинг чи маркетинг не є сам по собі гарантією успіху. У першу чергу, він обумовлений надзвичайно високою якістю складових нашої продукції, а також оригінальними технологіями приготування наших десертів. Відкрию читачам УТ невелику таємницю: свого часу, коли львівська кондитерська фабрика «Світоч» розпродавала своє старе обладнання у зв'язку із входженням до складу швейцарського концерну «Нестле», частину цього обладнання викупив саме бренд «Золотий дукат». Це одна з причин того, що наш шоколад та вироби з нього мають високу якість і користуються значним попитом серед поціновувачів цих ласощів далеко за межами Луцька. Ольга ЯРМОЛЮК, власник готельного комплексу «Срібні лелеки»:
На моє глибоке переконання, наявність в історичному місті готелів високого рівня автоматично збільшує привабливість міста чи регіону для в'їзного та внутрішнього туризму. Бо попит на такі послуги існує завжди й мало залежить від економічної ситуації в державі. Саме тому на колишньому пустирі майже в центрі Луцька 9 років тому відкрилася перша черга «Срібних лелек», саме тому наш комплекс постійно розвивається: останнє розширення відбулося буквально пару місяців тому. Й ми не збираємось зупинятися на досягнутому - маємо плани на майбутнє розширення як ємкості готелю, так і номенклатури послуг. Що ж до участі нашого комплекса в Туристичному альянсі, то ми бачимо в такому співробітництві лише позитив: адже партнери по альянсу себе зарекомендували надзвичайно добре, тому на них завжди можна покластися. Володимир ДМИТРУК, співвласник Центру традиційної культури «Медова хата»:
Власне кажучи, наш заклад більше є просвітницьким, ніж комерційним. Це чудово розуміє мерія, яка сприяє нам саме у цій, гуманітарній діяльності. Так, протягом тривалого часу орендна плата була для нас суто символічною. Хоча зрозуміло, що заробляємо собі на життя та на розвиток свого бізнесу саме продажем продуктів бджільництва, проте ми в жодному разі не скочуємося до дешевої профанації, проводячи в Центрі лекції та освітні програми для най¬різноманітніших відвідувачів - від школярів до іноземних туристів та колег-бджолярів. Багато в чому ця наша діяльність носить характер благодійництва. Так само ми не піддаємося спокусі та не знижуємо якість своєї про¬дукції, використовуючи лише перевірені компоненти та гарантуючи відсутність будь-яких негативних явищ при їх споживанні, пов'язаних з порушенням технології чи низькою якістю складових.
Звичайно, ми зацікавлені в отриманні додаткового прибутку, а тому й прагнемо знайти партнерів серед туристичних компаній з інших регіонів України. Назар ГУСАК, власник готельно-рекреаційного комплексу «Рестпарк»:
Наш комплекс можна назвати екологічним: адже всі ресурси, необхідні для його забезпечення, ми виробляємо самі або ж закуповуємо у перевірених постачальників. Виняток становить лише електрична енергія та інтернет. Саме тому воду, яка тече з кранів у «Рестпарку», можна без усяких застережень пити, виловлену в наших ставках форель - приготувати тут-таки, на мангалі, або ж доручити зробити це кухарям нашого ресторану. Сам заклад задумувався як сімейний, куди можна приїхати й відпочити або родиною, або й компанією. Проте й послугам ділового туризму ми надаємо відповідну увагу - адже попит на такі послуги в Луцьку є, й високий рівень послуг допомагає нам залучати корпоративних клієнтів не тільки з обласного центру, але й з-поза меж регіону. Так, обладнаний за сучасними вимогами конференц-зал, можливість швидкої переорієнтації персоналу ресторану в режим кейтерингу та наявність готельних номерів, а також власний автотранспорт дають нам можливість організовувати та приймати кількаденні заходи із сегменту МІСЕ. Іван ЦИМБАЛЮК, співвласник Народного пивного клубу «Оболонь» («Кораблик»):
Наш заклад часто називають тусовкою. Певна дещиця правди в цьому є - у нас насправді можна зустріти зірок не тільки луцького чи волинського, але й загальноукраїнського рівня, проте це лише частина правди. Ми позиціонуємо «Кораблик» як демократичний, народний ресторан, який може відвідувати кожний - і той, хто цікавиться сучасною музикою та, відповідно, прагне потусуватися, й ті, хто просто бажає добре поїсти та випити бокал гарного пива. Така стратегія себе виправдовує - адже наш заклад працює безперервно з 1994 року, тобто вже 21 рік.
Кожного дня в нашому меню з'являється спеціальна пропозиція - «страва дня», й ця традиція вже стала генерувати особливий прошарок наших клієнтів, які приходять до «Кораблика» саме за нею. Також є в нас страви від шефа - їх відвідувачам подає сам шеф-кухар ресторану. Вечорами в нас виступають артисти, тож приходять до нас й любителі сучасної музики й творчості українських виконавців.
До речі, «Кораблик» - це неофіційна назва закладу. Але оформлення інтер'єру в стилі морської романтики й породило цю назву, яку ми всіляко підтримуємо. До речі, нашій родині належить ще один подібний заклад - під неофіційною назвою «Майдан». Традиції, що ми їх плекаємо в «Кораблику», розповсюджуються і на той заклад, проте стилістика й, так би мовити, атмосфера в ньому є зовсім іншими. Галина ШОТІК, заступник директора СОК «Адреналін Сіті»:
Ми позиціонуємо наш комплекс не лише як спортивно-оздоровчий, але й як центр розвитку людини. Бо послуги, які ми пропонуємо відвідувачам, є не лише оздоровчо-розважальними, а й інтелектуальними: єдиний в Україні музей технічного прогресу, експериментаріум та галерея мистецтв. Тому ми дуже зацікавлені, щоб до нас приїжджали не лише лучани, а й туристи. При чому, ми маємо можливість приймати великі організовані групи. Тому після відвідання пам'яток архітектури і музеїв нашого міста запрошуємо туристів цікаво й змістовно відпочити у нас. назад >>>
|
English