|
Протягом останніх 20 років у туристичній галузі на просторах колишнього СРСР, особливо в його європейській частині, склався своєрідний паритет: суттєву частину ринку туроператорських, та й агентських, послуг обіймали компанії турецького походження. Протягом цього часу їхня доля на ринку постійно змінювалась, досягавши максимально 50, а в сегменті масових напрямків - й 80 відсотків. Через таку ситуацію стали з'являтися, наприклад, хвалькуваті заяви засновників АЛТУ зразка 2008 року: мовляв, їхні претензії називатися «лідерами» ґрунтуються на понад 70% долі ринка туристичних послуг в Україні.
У сусідній Росії, де так звані «великі турки» облаштували свої головні офіси, картина була схожою, хоча цифри трохи відрізнялися - в основному за рахунок Сибіру та Далекого Сходу, де «великим туркам» робити нема чого.
Але кінець минулого року ознаменував завершення паритету й домінування компаній турецького походження на російському ринку туроператорських послуг: з політичних причин вольовим рішенням тамтешньої влади її компаній турецького походження (Pegas Touristik, Anex Tour, Coral Travel та їхні регіональні філії) було вилучено з Російського реєстру туроператорів, що автоматично означає заборону на ведення бізнесу.
Зрозуміло, що від російського «туркоциду» мали б виграти інші, не пов'язані з турецькими засновниками, туроператорські компанії, що працюють у сегменті виїзного туризму. Наприклад, «Наталі Турс», «ПАК Груп», «БібліоГлобус», врешті-решт, той самий «Тез Тур», який на диво вчасно позбавився від турецьких співзасновників... Звичайно, «великі турки» здаватися не збираються - намагаючись, зокрема, переукласти агентські угоди на проміжні компанії, які не мають турецького походження чи засновників. Наприклад, за повідомленням російського сайту ProfiTravel, Anex Tour запропонував своїм агентам переоформити угоди на якесь ТОВ «Географія».
Хоча у такий спосіб відновити становище на російському ринку турецьким туроператорам навряд чи вдасться: адже, отримавши наказ «мочити» турецький бізнес, тамтешні «силовики» передбачили і такий варіант. Так, за повідомленням того ж самого ProfiTravel, агенти, що розповсюджують продукт, який походить від турецьких операторів, навіть на умовах франчайзингу, привертають до себе увагу органів Роспотребнадзору та викликають на себе позапланові перевірки. І хоча портал оптимістично заявляє про те, що «невдовзі туропе-ратори турецького походження зможуть повернутися до Реєстру (туроператорів Росії - Ред.)», насправді шансів на це мало: рішення на розблокування турецького бізнесу в Росії може здійснитися лише в рамках загальної нормалізації турецько-російських відносин, чого, скоріше за все, при путінському режимі не станеться.
Отже, «великих турків» з Росії інтенсивно видавлюють, і сьогодні для них є 2 шляхи порятунку залишків свого бізнесу на пострадянському просторі. Назви цих шляхів співпадають із назвами сусідніх держав. А саме, Білорусь (Казахстан) та Україна. Білорусь: підбираймо залишки попиту
Не виключено, що в результаті пресингу на території Росії турецькі туроператори будуть змушені закрити свої центральні офіси, перемістивши їх у сусідню Білорусь (а точніше, використовуючи тамтешні офіси в якості центральних). У такому випадку вони теоретично зможуть працювати з залишками клієнтури на теренах європейської частини Росії (в основному за допомогою онлайн-продажів своїх продуктів, у тому числі й турів у заборонені для росіян Туреччину та Єгипет). Щодо клієнтури в регіоні Уралу та Західного Сибіру, то ними можуть оперувати офіси турецьких туроператорів у Казахстані. Адже Білорусь, Казахстан та Росія входять до так званого «Митного союзу», відтак між ними немає митного кордону та здійснюється (знову ж таки, теоретично) віль¬ний обіг товарів та послуг. Щоправда, в такому випадку чартерні авіарейси до тієї ж таки Туреччини чи Єгипту можливі лише з території Білорусі (чи, знову ж таки, Казахстану) - за що тамтешня авіаційна галузь, зокрема, Мінський аеропорт та авіакомпанія «Белавіа», скажуть турецьким туроператорам велике й гаряче «спасибі». Не виключено, що у випадку згоди білоруської влади до Мінська перебазується й авіакомпанія Azur Air, яка належить туроператорові Anex Tour та, відповідно, підпадає під антитурецькі санкції з боку російського режиму.
Наскільки реальною є така схема? Поки що виглядає, що державні органи Білорусі не перешкоджатимуть громадянам Росії принаймні у відвіданні Єгипту через територію Білорусі. Про це повідомило одразу 2 державних органи цієї країни. Так, Міністерство туризму та спорту Республіки Білорусь не запроваджувало жодних обмежень на продаж турів на ці напрямки для громадян Росії. Подібну ж заяву опублікував державний прикор¬донний комітет РБ - у ній, зокрема, міститься теза, що питання до туристів у співробітників ДПК РБ до громадян Росії можуть виникнути лише тоді, якщо в них «є проблеми з оформленням паспорта або ж їх оголошено в розшук». Інша річ, що у такий спосіб можна підібрати хіба що залишки колишньої російської клієнтури: адже російські державні органи досить швидко й ефективно опускають над своєю країною сучасний варіант «залізної завіси», забороняючи або ж «настійливо не рекомендуючи» (що в умовах тоталітарної влади є синонімом заборони) виїжджати за кордон саме платоспроможним категоріям громадян. Та й контроль над банківськими трансакціями своїх громадян в Росії щодня посилюється. Отже, не виключено, що завдяки адміністративним заборонам, а також подальшій девальвації російського рубля, у турецьких туроператорів невдовзі взагалі не знаходитиметься клієнтів з російськими паспортами... Україна: «піраміда» чи штовхання ліктями?
Озвучені прогнози економічного зростання в Україні на 2% за результатами 2016 року привабили увагу не тільки європейських авіакомпаній, які збіль¬шують кількість авіарейсів до нашої держави, але й вітчизняних (як за громадянством засновників, так і за формальною ознакою - місцем реєстрації юридичної особи) туроператорів, які планують свою діяльність на літній сезон, у тому числі й на масових напрямках, плануючи завантаження чартерних авіарейсів. Через відсутність росіян ціни на готельні послуги в Єгипті різко впали, й щось подібне очікується і в Туреччині. Отже, бажання туроператорів залучити якомога біль¬ше українців до відпочинку в турецьких чи єгипетських готелях цілком співвідноситься із бажаннями громадян України відпочити в комфортних умовах за невеликі гроші.
Таким чином, українські офіси туроператорів з турецьким корінням та московською пропискою навряд чи зневажать можливістю вивести на український ринок численні пропозиції літнього відпочинку. Тим більше, що становище «великих турків» на нашому ринку де в чому є привілейованим: завдяки своєму турецькому корінню вони завжди мали й мають ексклюзивний доступ до тамтешнього наземного обслуговування, передусім до готельної бази. А дехто з них (Anex Tour) віднедавна обзавівся ще й власною авіакомпанією: минулого року цей туроператор придбав українську дочку російської «ЮТейр», перейменувавши її на Azur Air Ukraine. В таких умовах не виключена й реанімація авіакомпанії «Авіалінії Харкова», яка свого часу обслуговувала чартерні рейси іншого «великого турка» - компанії Pegas Touristik.
Утім, ексклюзивного становища на українському ринку «великим туркам» досягти, скоріше за все, не вдасться, головним чином, через обмеженість контин¬генту споживачів та наявності досить широкої пропозиції продукту в масовому сегменті від наявних операторв нетурецького походження. Наприклад, нікуди з ринку не подівся колишній «великий турок» - компанія «Тез Тур», для якої турецький та єгипетський ринки є рідними, або ж компанія «Зевс Тревел», яка, після смерті одного з вітчизняних гігантів NEWS Travel, фактично виконує функції української філії російського «Бібліо Глобуса», що, у свою чергу, донедавна був ключовим гравцем на турецькому напрямку. Та й інших операторів, а також напрямків, в Україні вистачає. А от чого в нашій державі не вистачає, то це умов для екстенсивного розширення клієнтури: таке якщо й відбудеться, то хіба що на величину збільшення показників економічного зростання, тобто дуже й дуже невелику. Отже, в таких умовах нових клієнтів можна лише відібрати в когось, тобто діяти за старими недобрими схемами, ім'я яким - «піраміда». або ж просто штовхатися ліктями, намагаючись розчистити собі трохи зайвого простору в натовпі. Чим закінчуються «піраміди», туристичний ринок чудово знає. А щодо ефективності стратегії «штовхання ліктями» - практично кожний міг пересвідчитися у його «результативності» на власному досвіді... ДО РЕЧІ
Міністерство туризму Туреччини оголосило, що в туристичному сезоні-2016 буде здійснюватися програма паливних субсидій для авіакомпаній, що здійснюватимуть авіарейси до аеропортів у курортних зонах країни. За кожний рейс до аеропортів «Даламан», «Анталья», «Аланья», «Бодрум» та «Ізмір» авіаперевізник отримуватиме $6000, тобто в середньому $33.3 з крісла для 180-місного літака. Ця програма започатковується з метою стимуляції розвитку іноземного туризму після заборони російською владою своїм громадянам відпочивати на турецьких курортах та організовувати туди авіачартери, а також відтоку європейських туристів із Туреччини після січневих терактів у Стамбулі.
Подібну програму здійснює Міністерство туризму Ізраїлю, доплачуючи по 45 євро за кожного пасажира, що прилетів до аеропорту «Увда» на півдні країни неподалік від курорту Ейлат. Ця субсидія діє для усіх рейсів, що прибувають у вказаний аеропорт, через що туди охоче літають європейські лоукостери. Ще по 15 євро з пасажира доплачує авіакомпаніям Асоціація готелів Ейлату, отже, не виключено, що подібний досвід зможуть запровадити й турецькі готельєри. назад >>>
|
English