|
Фарід БЕКІРОВ, представник авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» в Нідерландах
Галузь авіаційних пасажирських перевезень можна охарактеризувати як висококонкурентну та багатоваріантну: при виборі маршруту з точки А до точки В потенційний пасажир зазвичай отримує значну кількість варіантів сполучення, різними авіаперевізниками. При цьому ціни на квитки у багатьох цих варіантах будуть співставними. Отже, в нинішньому стані авіатранспортної галузі, для кожного авіаперевізника ключову роль відіграє синергія, а точніше, пошук стратегічних партнерів та налагодження співпраці між ними на обопільну користь. Авіаційна синергія, або співпраця без недоліків
Прикладом такого успішного в усіх відношеннях партнерства є співробітництво між флагманськими авіакомпаніями двох європейських держав - нідерландської KLM та української МАУ. Уклавши кодшерингову та інтерлайн-угоду, наші компанії спромоглися так налагодити розклад польотів на лінії Київ - Амстердам, що для більшості пасажирів обох компаній міжлінійне стикування в наших базових аеропортах - «Борисполі» та «Схіпхолі» - є зручним та вигідним в усіх відношеннях. Більше того, наші авіакомпанії не тільки не конкурують між собою, але й доповнюють одна одну на суттєвих частках своєї маршрутної мережі,
Саме тому в обох наших компаніях - як у МАУ, так і в KLM - на лінії Київ - Амстердам показник load factor рідко коли виявляється менше 90%: зазвичай на цих рейсах залишається 2-3 вільних крісла, та й 100% завантаження бортів не є рідкісним винятком. Зрозуміло, що це далеко не тільки point to point потік: голландських (а також бельгійських, люксембурзьких і т.д.) пасажирів цікавлять наші маршрути до Вірменії, Грузії, Азербайджану та Казахстану, а також до Ізраїлю - на всіх цих напрямках спостерігається досить-таки високий потік голландських пасажирів, які летять бортами МАУ, але з квитками виписаними на бланках KLM. Не сумніваюся, що й Узбекистан та Туркменістан, незважаючи на візові бар'єри для громадян Євросоюзу, також користувалися б неабияким попитом серед пасажирів «Королівських голландських авіаліній», проте через неконструктивну позицію авіаційної влади вказаних держав пряме авіаційне сполучення із України відновити поки що не вдається. Як економіка розвиток авіації стимулює
Також хотів би зазначити, що західноєвропейські, у тому числі голландські, пасажири компанії KLM останнім часом стали цікавитися й внутрішньоукраїнською маршрутною мережею МАУ. Річ у тім, що в останні кілька місяців призупинені із зрозумілої причини економічні зв'язки між Нідерландами та Україною знову почали розвиватися. Західноєвропейські підприємці знову почали цікавитися можливістю співпраці з українським бізнесом, у регіонах з'являються привабливі для інвесторів інфраструктурні проекти, проводяться галузеві виставки... Тому пасажири з квитками під кодом KLM охоче літають через Київ до Одеси, Дніпропетровська чи Харкова, або й Львова.
Зрозуміло, що й українські пасажири зацікавлені у можливості подорожувати частиною маршрутної мережі KLM, зокрема, на трансатлантичних трасах до Середземномор'я, Південої Європи та Північної Африки. Що, власне кажучи, й відбувається. Тим більше, такі можливості з часом лише збільшуються: наприклад, виписавши квиток на бланку KLM, український агент без жодних проблем організовує переліт з Києва до Торонто через Амстердам на крилах МАУ та індійського перевізника Jet Airways, який з 27 березня виконує щоденні рейси між столицею Нідерландів та Канадою.
Звичайно, є в наших взаєминах і проблеми, які так чи інакше необхідно вирішувати. На жаль, далеко не всі з них залежать від авіаперевізників. Так, наші голландські партнери неодноразово висловлювали свою зацікавленість в облаштуванні зручного стикування через «Бориспіль» між Амстердамом та Пекіном - на цьому напрямку очікується значний трафік громадян КНР, які до того ж зацікавлені у стоповерах в Україні. Проте в'їзд до України для громадян Китаю є досі ускладненим, отримання української візи до цих пір є складною та тривалою операцією. Тому за цих умов стикування в «Борисполі» для громадян Китаю є незручним, і як результат, вони обирають інші шляхи із Західної Європи до своєї держави. Хоча могли б літати через Україну. Тому я сподіваюсь, що здоровий глузд таки переможе, й Україна лібералізує візовий режим для тих, хто цікавиться нашою державою та не становить міграційної, терористичної та будь-якої іншої небезпеки. Тарифи без багажу: прояв «зеленої» свідомості
Також хотів висловити свою думку щодо дискусії, яка виникла в українському суспільстві щодо експерименту МАУ із запровадження тарифів без багажу, тільки з ручною поклажею. Я тривалий час (з 1989 року) мешкаю в Нідерландах, тож добре розумію психологію як голландців зокрема, так і західних європейців узагалі. А українцям, які обрали шлях на інтеграцію з Європою, у будь-якому разі варто розуміти, як сприймають навколишній світ мешканці Європи.
Отже, в сучасній Європі загальнопоширеною є екологічна свідомість громадян. Європейці засуджують марнотратство, при чому не тільки на словах: вони цілком здатні ігнорувати певних виробників чи провайдерів послуг. Особливо якщо останні, на думку європейських споживачів, недбало ставляться до екології чи марнують природні ресурси. У цьому ключі діяльність МАУ повністю вписується в концепцію екологічного авіатранспорту: оптимізація витрат палива, зниження викидів диоксиду вуглецю в атмосферу, а також витрат пасажирів. Адже протягом останнього десятиліття з'явився цілий клас мандрівників, вельми численний. До речі, які не користуються послугами перевезення зареєстрованого багажу, літаючи лише з ручною поклажею - рюкзаком чи кейсом, якщо йдеться про бізнес-туристів. Ми ж, як сучасна авіакомпанія, яка слідує найновішим тенденціям у галузі, просто не можемо не враховувати інтереси backpecker-travellers.
Враховуючи те, що в сучасному світі прийнято заощаджувати усі види ресурсів, у тому числі й особисті чи корпоративні кошти, отже, авіакомпанію, яка ігнорує сучасні тенденції та не пропонує своїм клієнтам динамічну тарифну модель, просто уникатимуть, віддаючи перевагу іншим авіаперевізникам. Бо ж для чого пасажирові, який летить з ручною поклажею, платити за перевезення зареєстрованого багажу, який важить а подекуди й 1/3 маси самого пасажира?
Інша річ, що в Україні пасажири до такого не звикли: багатьом нашим співгромадянам здається, що, купивши квиток, послуга перевезення багажу надається безкоштовно. Але в авіації немає й не може бути нічого безкоштовного: на підняття у повітря вашої валізи витрачається авіаційне паливо та ресурс двигунів, операції транспортування, експедиції та контролю багажу службами авіаційної безпеки теж щось коштують. Отже, для людей, які мандрують без багажу та позбавляють аеропорт та авіакомпанію цих операцій та пов'язаних із ними витрат, запровадження тарифів зі знижками є цілком логічним й обґрунтованим. назад >>>
|
English