|
Розвиток транспортних технологій призводить до того, що процес переміщення у просторі з будь-якою метою стає різноманітним та багатоваріантним. Якщо кілька десятків років тому основним видом транспорту для масового споживача був залізничний та морський, а подорож літаком вважалася за розкіш, то сьогодні ситуація виглядає зовсім по-іншому: морські пасажирські перевезення збереглися лише у вигляді круїзного туризму та подекуди поромного сполучення, авіація стала доступною більшості населення світу (середній українець, на жаль, до цієї більшості не входить - Ред.), а залізничний транспорт різко підвищив як комфортність, так і швидкість. Щоправда, це відбувалося не всюди - у сьогоднішньому світі виділяється з регіони приорітетного розвитку швидкісного та висококом-фортного залізничного транспорту: це Західна Європа, Південно-Східна Азія та Далекий Схід (в основному Японія та Китай), а також США. Отже, питання про конкуренцію між залізничними та авіаційними компаніями просто не могло не постати. Чим потяг кращий за літак?
Крейсерська швидкість комерційних реактивних літаків сьогодні складає близько 900-950 км за годину: епоха надзвукових «Конкордів», на жаль, пішла в минуле, а його нащадки - надзвукові заатмосферні ракетоплани -поки що існують лише у вигляді ідей та ескізів. Сучасні ж потяги, що рухаються спеціальними коліями, досягають швидкості до 400 км/год, зазвичай долаючи за годину 250-300 км. Різноманітні проекти на кшталт «Маглев» чи Hyperloop, де поїзди можуть досягати швидкості літаків, теж існують у вигляді конструкторських розробок або експериментальних зразків на спеціальних полігонах. Отже, на перший погляд, літаком має бути швидше.
Але насправді значну долю часу, який витрачається при мандрівці авіатранспортом, пасажир витрачає на землі - адже йому необхідно дістатися до аеропорту, пройти різноманітні процедури (реєстрація та здача багажу, безпека, митний та прикордонний контроль тощо) та, врешті-решт, дочекатися у транзитній зоні свого літака. У пункті прибуття процедури подібні.
У той же час при мандрівці потягом вказані формальності є значно спрощеними: контроль безпеки зна¬чно більш послаблений, ніж в авіації (хоча, зважаючи на зростання терористичної загрози, потрохи посилюєть¬ся), митний та прикордонний контроль, якщо здійснюється, може відбуватися під час руху потяга і т.д. Таким чином, на середньомагістральних відстанях (500-700 км) сучасний залізничний транспорт на рівних конкурує з авіаційним, а на менших взагалі є поза конкуренцією.
Цю тенденцію якнайкраще ілюструє випадок, що стався кілька років тому: після запуску швидкісного потяга між каталонським містом Реус та Мадридом, протягом нетривалого часу було скасовано всі авіаційні рейси в цьому напрямку - на них більше не було попиту... Мультимодальність як принада для турагента
Варто зауважити ще одну рису сучасних транспортних систем: за рідкісними виключеннями, усі вони є мультимодальними, тобто у більшості міжнародних авіа-хабів обладнано залізничні вокзали чи станції, а також автобусні термінали. Таким чином, пасажир, що прилетів, скажімо, до Амстердаму та прямує до Маастріхта чи Брюселя, без жодних проблем пересідає на потяг та слідує до місця призначення.
Відповідно, й сучасні агентські технології дозволяють співробітникам туристичних компаній оформлювати квитки на весь маршрут, а клієнт під час своєї подорожі не змушений спілкуватися з білетними касирами, шукати посадкову платформу, діставатися до залізничного терміналу на таксі чи міському транспорті в пункті пересадки тощо.
Враховуючи цю тенденцію, співробітництво посилили й національні залізничні компанії, організувавши спільні міжнародні маршрути, найвідоміший з яких -Eurostar, який курсує між Парижем та Лондоном через тонель під Ла-Маншем.
Варто, однак, зауважити, що залізничні компанії, на відміну від авіаційних, у своїй переважній більшості не йдуть на співпрацю з окремими агентами, віддаючи перевагу великим консолідаторам перевезень, таким, як GDS. У результаті контент більшості західноєвропейських залізниць доступний у всіх трьох GDS, що діють в Україні - Amadeus, Galileo та Sabre, до того ж у режимі онлайн у більшості випадків.
Зауважимо, однак, що деякі з туристичних компаній спромоглися виконати умови європейських залізниць та отримали право на безпосередню реалізацію їхнього контенту. В Україні такою компанією є Via Kiev, яка розробила власну систему дистриб'юції контенту провідних європейських залізниць, таких, як SNCF, Renfe, Trenitalia та багатьох інших, а також на міжнародні швидкісні потяги спільної експлуатації. У цій статті ми не ставимо за мету з'ясувати, що є вигіднішим для конкретного агента - співпраця з GDS чи з Via Kiev: врешті-решт, це залезжить від конкретних умов за угодами в кожному випадку. Проте зауважимо, що такий спосіб дистриб'юції залізничного контенту та конкуренція туроператорів з GDS, скоріш за все, себе виправдовує, оскільки підтримується усіма провайдерами. «Укрзалізниця»: доки пастимемо задніх?
На превеликий жаль, усе викладене вище стосується передусім держав та транспортних систем Західної Європи, але не Східної. Більшість тамтешніх залізниць не дозволяють ані GDS, ані стороннім агентам бронювати та виписувати квитки в режимі онлайн. А в міждержавному сполученні з Україною можливість виписки таких квитків узагалі відсутня - незважаючи на вал нищівної критики, «Укрзалізниця» відмовляється відкривати міжнародний контент не тільки для сторонніх агентів, але й для «звичайних» кас. Її закордонні партнери на нашій території мусять грати за нашими правилами. Скажімо, квиток зі Львова на поїзд формування РКР (Польських залізниць) до Кракова, Вроцлава чи Варшави, не кажучи вже про Ґданьськ, Познань чи Берлін з пересадкою у тій-таки Варшаві, неможливо придбати ані в інтернеті (у тому числі на сайті РКР), ані в звичайних касах УЗ - тільки у спеціалізованих «міжнародних». Для чого зберігається такий атавізм радянської доби - очільники «Укрзалізниці» мовчать, так само ухиляючись від відповіді, коли ж таку можливість для сторонніх провайдерів буде відкрито. Бо немає сумнівів, що відкриття таких можливостей (разом із установленням адекватних міждержавних тарифів) суттєво полегшить процес перетину українцями західної ділянки Держкордону, особливо у світлі довгоочікуваного безвізового режиму, який за кілька місяців може стати реальністю. Та й для іноземних туристів зробить туристичні центри України значно привабливішими: адже для тих-таки поляків сто¬яти в автобусі чи власному авто кілька годин у Шегинях чи Краковці або ж з комфортом, у польському вагоні прибути до Львова, а в перспективі й до Трускавця, Кам'янця-Подільського, Чернівців чи навіть Києва - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці... ДО РЕЧІ
У межах так званого «простору 1520», тобто в державах, де прокладено колію так званого «російського» стандарту (1520 мм), сучасні технології дистриб'юції залізничного контенту досить-таки успішно працюють, при чому не тільки в національному, але й міжнародному сполученні. Хоча й із цього правила є виняток: Фінляндія має колію шириною 1524 мм («царський», або «старий російський» стандарт), проте резервування й оформлення квитків до цієї країни у системі УЗ чи за допомогою сторонніх агентів неможливе.
У такому разі незрозуміло, для кого й для чого «Укрзалізниця» відновлює сполучення за межі «простору 1520», запускаючи туди свої вагони чи налагоджуючи безпересадочне сполучення (наприклад, Київ -Бухарест, Київ - Львів - Будапешт/Братислава), або ж допускаючи іноземних перевізників до українських станцій (вже згаданий поїзд РКР, що курсує за маршру¬том Львів - Краків - Вроцлав та безпересадковим вагоном до Варшави). Катерина ПАВЛЕНКО, продукт-менеджер з дистриб'юції залізничного контенту компанії Tickets.UA:
За час багаторічної діяльності у сфері продажу квитків нам вдалося залучити до співпраці суттєву кількість субагентів, більшість з яких надає своїм клієнтам можливість покупки залізничних квитків. Протягом останніх років спостерігається тенденція: клієнти схиляються до зручності придбання квитків, тобто до альтернативних, зручніших джерел дистрибуції залізничного контенту. Наприклад, із 2013 року наша субагентська мережа зросла на 230%.
Якщо говорити про напрямки, які є популярними серед клієнтів, що купують квитки через нашу систему - на сайті або ж у субагентів - то тут варто зауважити, що популярність напрямку залежить від ситуації у країні. Так, найпопулярнішим 2013 року залізничним маршрутом був Київ - Сімферополь. А вже в 2014-2015 роках значно збільшився пасажиропотік у бік Західної України: найпопулярнішим машрутом став Київ-Львів в обох напрямках. Наступними за попитом є маршрути з Києва у Хар¬ків та Дніпропетровськ.
Наші клієнти часто запитують в нас про можливість продажу залізничних квитків за межі СНД з виїздом із України, а також квитки в Україну потягами Укрзалізниці, з виїздом з інших країн. На жаль, Укрзалізниця досі не дає можливості оформити через інтернет квитки за межі СНД, а також отримати квиток із зарезервованим місцем із початком маршруту поза межами України. Дуже хотілося б, щоб у вирішенні цього питання намітився хоч якийсь прогрес. Наприклад, дуже популярними сьогодні є Краківський та Варшавський напрямки зі Львова - для ділових чи екскурсійних подорожей, відпочинку, так і для пересадки на інші види траспорту, бо в Польщу літають лоукости і загалом краще сполучення з іншими країнами. Тому ми дуже зацікавлені у продажу квитків на ці напрямки.
Ми робимо все від нас залежне, щоб у наших клієнтів і субагентів була можливість купити квитки за цими маршрутами. Олена БУРАК, менеджер з резервування контенту європейських залізниць туристичної компанії Via Kiev:
Після запровадження технологіі B2B ми відчули значне зростання попиту на бронювання європейських квитків через субагентську мережу. Після підключення до системи та проведення тренінгів, агенти з різних міст України мають змогу використовувати наш досвід та знання, та пропонувати своїм клієнтам цей сервіс. Турис¬тичні агентства стали більш незалежними у процесі оформлення квитків, що збільшило їхню зацікавленість у продукті. Останнім часом ми маємо збільшення попиту від субагентів та агентів через проведення футбольного чемпіонату у Франціі влітку 2016 року.
Не в останню чергу саме через це за останні роки саме Франція залишається найпопулярнішим напрямком серед наших клієнтів та партнерів. А також міжнародне сполучення з Францією. Після впровадження в систему бронювання тарифів ні-мецького перевізника DB ми спостерігаємо значне зростання попиту на подорожі всередині Німеччини. На жаль, не завжди перевізники зможуть запропонувати пасажирам прямі рейси. навіть коли відстань між містами невелика. Іноді тарифи бюджетних авіакомпаній є дешевшими, тому пасажири обирають інший вид транспорту.
Що ж до перетину українсько-європейського кордону залізничним транспортом, то ми маємо багато запитів від туристів, які хотіли би подорожувати з України до Європи виключно потягами, але зараз ми не можемо запропонувати зручні варіанти для них. Попит на маршрути з України до Польші є значним, і ми дуже зацікавленні в розвитку залізничної мережі у цьому напрямку. Крім того, це дало б змогу розробляти цікаві маршрути з України до інших європейських міст через транспортну систему Польші. назад >>>
|
English