 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Євгеній ДИХНЕ, в.о. генерального директора аеропорту «Бориспіль» Скептики стверджують, що авіаційний ринок Східної Європи давно розподілений між основними гравцями і за таких умов аеропорт «Бориспіль» не зможе суттєво вплинути на перерозподіл пасажиропотоків та перетворитися на повноцінний хаб. Як на мене, подібні дискусії позбавлені вагомих фактів та аргументів. Для початку варто визначити поняття авіаційного хабу. У професійному сленгу так прийнято позначати аеропорт, який використовується авіаперевізником, щоб забезпечити зручну пересадку (трансфер) пасажирів з одних рейсів на інші. Основною складовою розвитку вузлового аеропорту є сильна базова авіакомпанія, яка генерує трансферний пасажиропотік через аеропорт. Світова практика не знає прикладів, коли б хаб розвивався по-іншому. Реалізувати завдання створення хабу здатна тільки мережева авіакомпанія, яка може залучити транзитні потоки завдяки наявності розвинутої мережі маршрутів і комерційним угодам з авіакомпаніями-партнерами. Добрим прикладом може служити аеропорт Мюнхена, вибраний авіакомпанією Lufthansa як другий (після Франкфурта на Майні) хаб. У результаті за 10 років частка транзиту зросла в 4,5 рази, аеропорт перемістився з 52-го на 36-е місце у світі та з 14-го на 9-е місце в Європі. Темпи зростання пасажиропотоку Мюнхена на 65% вищі, ніж у інших аеропортах Німеччини, кількість авіакомпаній, що літають до Мюнхена, зросла на 16%, а кількість напрямків, що обслуговуються аеропортом, - на 17%. Щодо Міжнародного аеропорту «Бориспіль», то він, як головні повітряні ворота України, не має іншої альтернативи, окрім хабової моделі розвитку. Це продиктовано як сучасними світовими тенденціями в цивільній авіації, так і його геополітичним положенням (поряд столиця - економічний та бізнесовий центр регіону). Останній рік аеропорту «Бориспіль» вдалося вирішити низку спірних питань та нарешті розпочати активну співпрацю з базовим перевізником - авіакомпанією «Міжнародні авіалінії України» - розвивати хабову модель, залучаючи міжнародний трансферний пасажи-ропотік. Варто відзначити, що «Бориспіль» швидко проходить етапи розвитку, які свого часу проходили євро-пейські вузлові аеропорти, а співпраця дає очевидний результат. Наприклад, якщо у 2014 році у період гострої конфронтації аеропорту з базовим авіаперевізником кількість трансферних пасажирів сягала 14% в загальному пасажиропотоці, то у 2015 році завдяки налагодженню тісної співпраці із національним авіаперевізником, вдалося забезпечити долю трансферних пасажирів до 21%. Вже у першому кварталі нинішнього року ця цифра становить майже 30%. Аеропорт не витрачає додаткових коштів на обслуговування трансферних пасажирів і при цьому отримує чистий прибуток. Результати впровадження хабової моделі розвитку позитивно вплинули на економічні показники. Нагадаю, 2014 рік аеропорт закінчив зі збитками 127 мільйонів гривень, а за результатами 2015 р. ми вийшли на 696 мільйонів чистого прибутку. Загалом середні показники європейських хабів знаходяться на рівні 35%-50% трансферних від загальної кількості пасажирів. Кінцевою метою «Борисполя» є співвідношення, аналогічне зі стамбульським аеропортом ім. Ататюрка, де трансферні пасажири становлять майже 45%. Тож хабова модель дозволяє аеропорту «Бориспіль» демонструвати стале зростання пасажиропотоку. Безумовно, в аеропорту «Бориспіль» постійно ведеться робота над поліпшенням інфраструктури та створенням комфортних умов для пасажирів і, відповідно, підвищенням рівня сервісу для перевізників. Окрім аеропорту Бориспіль, повномасштабних авіаційних хабів в Україні на сьогодні немає. Гадаю, що внаслідок невеликого попиту на перевезення найближчим часом перспективи їхньої появи примарні. У більшості країн світу авіаційним видом транспорту подорожують 15-20% населення, у нас - 5%. Проте ситуація у найближчі 5-10 років може змінитися. Керівництво країни має великі плани щодо розвитку аеропорту. У липні 2015 року Президент Петро Порошенко підписав указ, яким ввів в дію рішення РНБО щодо захисту національних інтересів в галузі авіації. Документ передбачає створення на базі аеропорту «Бориспіль» міжнародного транзитного аеропорту. Таким чином, реалізована зараз в «Борисполі» «хабова» стратегія отримала підтримку на найвищому рівні. ВІД РЕДАКЦІЇ Після виходу з друку №2 нашого журналу керівництво аеропорту «Бориспіль» висловило незгоду з деякими твердженнями й оцінками, що наводяться у статті «Хабова» індустрія: як прорватися у лідери?». Редакція УТ запропонувала дирекції а/п «Бориспіль» висловити свій погляд на підняті у статті проблеми на сторінках «Українського туризму», на що керівництво провідної повітряної гавані України погодилося. отже, наводячи погляд в.о. генерального директора «Борисполя» Євгенія Дихне на питання й проблеми розвитку аеропорту як міжнародного хабу, ми, тим не менше, не бачимо в наведеному тексті жодних суперечностей до того. що було наведено у згаданій статті.
|
|||||||||||||