Зеркало мира - АДРІАТИКА: вражаюче розмаїття ціни та якості

Під час літнього сезону спостерігається масовий туристичний потік у напрямку морських курортів. Для задоволення масового попиту на відпочинок на таких курортах туристичні оператори розробляють та виводять на ринок спеціальні чартерні програми - як авіаційні, так і автобусні.

Громадяни України, в основному, для свого літнього відпочинку віддають перевагу курортам Туреччини, Болгарії, Греції, а також регіону, який прийнято називати Адріатикою - за назвою Адріатичного моря, на берегах якого знаходяться 6 держав: Італія, Албанія та 3 країни, які утворилися після розпаду Югославської Федерації на початку 90-х років минулого століття: Словенія, Хорватія й Боснія та Герцеговина.

Усі ці держави розвивають (чи намагаються розвивати) в'їзний туризм, у тому числі й морський пляжний. З огляду на різний рівень економічного розвитку, різні природні умови та різний час, протягом якого розвивалася курортно-рекреаційна індустрія, умови відпочин¬ку в цих державах суттєво відрізняються. У цій статті ми зробимо короткий огляд туристичних можливостей кожної з цих держав та, відповідно, їхніх перспектив як туристичних напрямків для громадян України.

Ця країна почала розвивати організований туризм мало не першою в світі: прообрази сучасних туристичних операторів та екскурсійних бюро з'явилися в різноманітних державах на території сучасної Італії ще на початку ХІХ століття, невдовзі після закінчення Наполеонівських воєн. Досить лише зазначити, що італійське слово «чічєроне» протягом тривалого часу служило синонімом поняття «гід» чи «екскурсовод» практично у всіх європейських мовах.

Сучасна Італія має значну кількість морських курортів, у тому числі й на узбережжі Адріатичного моря, протяжність яких в кордонах Італії складає 1249 км + 23 км берегової лінії островів. Зауважимо, однак, що серед українських туристів ці курорти не користуються особливою популярністю - наші спів¬громадяни здебільшого віддають перевагу курортам островів Сицилія та Сардинія, а також Лігурійського узбережжя. Отже, чартерів із Укрраїни на Адріатичне узбережжя Італії немає - поодинокі туристи добираються сюди або регулярними рейсами як українських, так й італійських авіакомпаній (наприклад, Meridiana Fly - у випадку поновлення їх рейсів до нашої держави), або потягами інших європейських держав, наприклад. з Австрії. Є можливість потрапити до цього регіону Італії й автобусними рейсами з території України. Утім, за умов відповідних цін та якості послуг на італійських курортах цього регіону цілком можливо, що у випадку запровадження для України безвізового режиму з державами Шенгенської угоди кількість українців на Адріатичному узбережжі суттєво збільшиться.

Варто також зазначити, що більшість закладів для тимчасового проживання туристів на Адріатичному узбережжі Італії категоризовані як готелі - на від¬міну від сусідніх Хорватії та Чорногорії. Крім того, у готельному господарстві регіону яскраво проглядається європейська модель: перважна більшість готелів тут категоризовано як з та 4-зіркові, кількість 5-зіркових готелів є дуже малою, а ціни на їхні послуги - високими порівняно навіть з 4-зірковою категорією.

Ця невелика держава - одна з колишніх «республік» СФРЮ, водночас є найрозвиненішою серед них. Словенія першою з пост-югославських держав набула повноправного членства в Євросоюзі, вона є єдиною з них, що увійшла до Шенгенської угоди.

Протяжність словенської берегової лінії на Адріатичному узбережжі є порівняно невеликою - менше 50 км. Отже, для морського відпочинку ця держава підходить мало. Тим не менше, Словенія є досить популярним напрямком не тільки для зимового туризму, але й для літнього відпочинку в горах та на численних озерах. До речі, пляжі (та, відповідно, сервіс) на яких мало чим поступається морським курортам.

Прямого авіаційного сполучення між Україною та Словенією немає. Кілька років тому словенська авіакомпанія Adria здійснювала перевезення між Києвом та Любляною, а далі - до аеропортів Адріатичного узбережжя в усіх Балканських державах. Такий спосіб перевезення розглядався менеджментом авіакомпанії як альтернатива чартерним перевезенням, але через недостатній попит польоти на цьому маршруті було припинено.

Найбільша за територією та розвитком туристичної інфраструктури пост-югославська держава, турис¬тична індустрія в якій почала формуватися ще за часів Австро-Угорщини, тобто до Першої світової війни. Протяжне морське узбережжя (1777 км - на материку та 4058 км - на островах), а також велика кількість мальовничих островів роблять цю державу надзвичайно привабливою для туристів з усієї Європи, у тому числі й із України. Туристичний сектор Хорватії характеризується значною кількістю об'єктів, які не класи¬фіковані як готелі: таких у державі близько 95%. Саме через це у своєму моніторингу ми виділили додаткову категорію - «тільки готелі».

Тривалий час Хорватія надавала нашим співгромадянам можливість безвізового в'їзду під час туристичного сезону. Проте 2013 року вона запровадила для українців повноцінний візовий режим - це було однією з умов вступу Хорватії до Євросоюзу. У результаті туристичний потік із України впав приблизно на 30% порівняно з «до візовим» періодом.

На відміну від сусідньої Словенії, Хорватія досі не набула членства у Шенгенській угоді, тож видає українцям національні візи, що досить-таки незручно у випадках, коли туристи мають намір відвідати сусідні Словенію, Австрію або ту ж таки Чорногорію. Проте уряд Хорватії розуміє ці проблеми, тому охоче видає багаторазові національні візи (85% за підсумками 2015 року для громадян України), а також дозволяє в'їзд на свою територію власникам дійсних шенгенських віз.

Пряме авіаційне сполучення між Україною та Хорватією відсутнє, проте у сезон українські туроператори піднімають значну кількість авіачартерів до цієї країни. В останні роки деякі з українських туристичних компаній повернулися до практики кінця 90-х- початку 2000-х років та відновили автобусні чартери до Хорватії та Чорногорії - у зв'язку з падінням платоспроможності українських громадян.

Чорногорська берегова лінія на узбережжі Адріатичного моря простягається на 249 км на материку + її км на островах. Як і в Хорватії, основою чорногорської індустрії гостинності є вілли, пансіони, апартаменти та інші об'єкти, які не класифікуються як готелі. Однак загальна кількість тимчасового житла для туристів у Чорногорії є значно меншою, ніж у сусідній Хорватії, через що у пік сезону виникає дефіцит номерів, особливо в об'єктах, розташованих біля моря.

На відміну від Хорватії та Словенії, громадяни України мають можливість в'їжджати до Чорногорії без оформлення віз. Регулярне авіаційне сполучення між нашими державами відсутнє, проте, як і до Хорватії, під час сезону українські туроператори ставлять на Чорногорію велику кількість авіачартерів.

Ця балканська країна почала розвивати туризм відносно недавно. Її туристичний сектор характеризується відносно недорогими готелями, якість обслуговування, утім, у яких ще не досягає європейської. Те ж саме можна сказати й про усе наземне обслуговування включно з індустрією харчування, екскурсій, розваг та шоппінгу.

Ще кілька років тому Албанію в якості потенційного туристичного напрямку розглядали хіба що фахівці, широка ж туристична громадськість про таку країну взагалі нічого не знала. Однак минулого року один з українських туроператорів поставив до албанської столиці Тірана авіаційний чартер, який відлітав увесь запланований ланцюжок. Цього року кілька туроператорів запланували уп'ятеро більше чартерних рейсів до цієї країни. Експерти вважають, що попиту на таку кількість крісел не знайдеться, й чартерні програми доведеться оптимізувати. Утім, реальні підсумки сезону можна буде підбити хіба що в жовтні, наразі ж зазначимо, що низькі ціни, відсутність візових вимог та певна екзотичність напрямку здатна привабити до Албанії туристичний потік, значно більший за прогнозований.

Ця колишня югославська «республіка» не позиціонує себе як місце для морського відпочинку, головним чином, тому, що довжина її морського узбережжя складає усього 21 км. Тим не менше, на її береговій лінії розташоване курортне містечко Неум, у якому система booking.com нараховує 41 об'єкт тимчасового проживання. Тиждень на місцевій віллі чи пансіоні для двох обійдеться туристам від $200 до $400, якість послуг мало відрізняється від аналогічних у Чорногорії.

Як і сусідні Албанія й Чорногорія, Боснія та Герцеговина дозволяють громадянам України безвізовий в'їзд на свою територію. Українські туроператори не розглядають Боснію як повноцінний туристичний напрямок для морського відпочинку - із цілком зрозумілих причин. Однак деякі туристи, які прагнуть екзотики на теренах Європи, можуть відправитися на курорт Неум. Дістатися сюди достить легко за допомо¬гою наземного транспорту від аеропортів Хорватії (за наявності візи) та Чорногорії.