 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
2 вересня 2016 року сталася історична подія: українська авіакомпанія «Дніпроавіа» почала здійснювати регулярні пасажирські перевезення між столицями України та Румунії. Рейси між столичними аеропортами «Бориспіль» та Otopeni здійснюються з частотою з рази на тиждень за допомогою авіалайнера Embraer-145. Відповідно до системи бронювання на сайті авіаперевізника, мінімальна вартість квитка в обидві сторони складає еквівалент 217 доларів США. У такий спосіб було відновлено пряме авіасполучення між Києвом та Бухарестом, яке не виконувалось протягом багатьох років. Наприкінці 90-х років минулого століття в Києві діяло представництво національної румунської авіакомпанії TAROM, проте польоти здійснювалися за кодшеринговою схемою, відповідно до якої операційним перевізником виступала українська компанія «Аеросвіт». Її повітряні судна, до речі, літали до бухарестського аеропорту Baneasa, що викликало певні складнощі для пасажирів, які прагнули мандрувати маршрутною мережею румунського національного перевізника, переважна більшість яких стартувала з іншого бухарестського аеропорту Otopeni. Але на початку 2000-х років ця лінія закрилася. Другим етапом налагодження авіасполучення між Україною та Румунією стало відкриття рейсів приватної авіакомпанії CarpatAir, яка літала зі свого базового аеропорту в трансільванському місті Тімішоара, а також із Бухареста до Одеси, Львова, а згодом і до Києва. До речі, на церемонію відкриття рейсів цієї компанії до української столиці, яка відбулася у серпні 2008 року, прибув легендарний румунський композитор та виконавець, найкращий пан флейтист світу Ґеорґе Замфір... Однак ці сполучення припинила світова криза, що розпочалася наприкінці того ж таки 2008 року, а за певний час про припинення регулярних рейсів оголосила й сама авіакомпанія. Отже, між нашими державами тривалий час прямого авіаційного сполучення просто не було, тож його відновлення авіакомпанією «Дніпроавіа» є насправді історичною подією. На превеликий жаль, ця подія залишилась практично непоміченою ані в Румунії, ані в Україні. Адже, незважаючи на приязні міждержавні відносини, протяжний спільний кордон та наявність численної діаспори з обох боків, туристичний, а також бізнесовий рух між нашими державами практично відсутній та обмежується лише прикордонними регіонами. Що ж до мешканців наших держав, які живуть у віддалених від кордонів регіонах, то вони у своїй переважній більшості просто нічого не знають про сусідів, про їхні туристичні та бізнесові можливості. Тому й майже не їздять один до одного. Цій прикрій ситуації намагається зарадити Асоціація європейської конвергенції - громадська неурядова організація, спрямована на зближення та порозуміння між європейськими державами та народами, у якій я працюю. Ми, зокрема, намагаємось розповсюджувати інформацію про Румунію в Україні, а в Україні - про Румунію, знайомити громадян наших держав із різноманітними можливостями, які відкриваються для них на території сусідньої держави. Однак наші можливості обмежені, а державні органи Румунії чомусь не висловлюють бажання спрямувати свій погляд на Україну. Хоча в нашій країні діють чудові й сучасні морські курорти на Чорноморському узбережжі. Бальнеологічні та гірськолижні резорти у Карпатах, на українських туристів чекають перлини не тільки східноєвропейської, але й світової архітектури Південної Буковини та Трансільванії... Я вже не кажу про нашу столицю - місто Бухарест, який ще у 30-х роках минулого століття набув слави «маленького Парижу». Усі ці принади могли б відвідувати українські туристи - вже хоча б тому, що румуни є надзвичайно гостинним народом, ми можемо багато цікавого показати своїм сусідам, а ціни на послуги туристичної індустрії в нас зазвичай невисокі та цілком доступні для середнього українського туриста. Однак більш-менш помітному турпотоку між нашими державами заважає відсутність шляхів сполучення та високі ціни, що їх виставляють наявні транспортні оператори, які здійснюють перевезення між нашими державами. Бо 217 доларів за півторагодинний рейс між Києвом та Бухарестом - це дуже дорого для середнього туриста! Так само, як і майже 2000 гривень за квиток на потяг (а точніше, у вагон), який віднедавна курсує між нашими столицями. Отже, цілком зрозуміло: рейс «Дніпроавіа» до Бухареста наразі виконує функцію підвізного, стикувального з низкою рейсів авіакомпанії МАУ із а/п «Бориспіль». Звичайно, це добре, що в моїх співгромадян з'явилася ще одна можливість мандрувати світом - цього разу за допомогою шанованого українського авіаперевізника. Але погано, що на рейсах «Дніпроавіа» до румунської столиці ми з вами, скоріш за все, не зустрінемо прямих пасажирів, що летять з Києва саме до Бухареста, або з Бухареста цілеспрямовано до Києва.
|
|||||||||||||