 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Фахівці галузі вважають за необхідне залучення нових чинників, зокрема. Інструментів громадського суспільства, у процес переговорів з євросоюзом щодо спільного авіаційного простору Переговори між Україною та Європейським Союзом із приєднання нашої держави до Спільного авіаційного простору зайшли у глухий кут - це визнають навіть найбільші єврооптимісти. «Гібралтарське питання», а якщо точніше - суперечка між Іспанією та Великою Британію щодо підпорядкування Гібралтару та пов'язані з нею правові колізії функціонування Спільного авіаційного простору Європейського Союзу - фактично зупинили процес приєднання до нього не тільки України, але й і деяких інших держав, таких, як, наприклад, Бразилія. Більше того, ситуація ще погіршилася після того, що у світових ЗМІ прийнято називати Brexit, тобто позитивного результату референдуму про вихід Великої Британії з Європейського Союзу: адже відтак відносини між Іспанією, яка залишається членом ЄС, та Британією, що має його полишити, переходять у зовсім інші правові виміри, які ще треба визначити й окреслити. У такий спосіб проблема приєднання України до САП стає для європейських чиновників ще більш другорядною, ніж, скажімо, рік тому. Тим не менше, «Відкрите небо» (саме так більшість вітчизняних ЗМІ називають процес приєднання України до Спільного авіаційного простору) залишається стратегічною метою для очільників та профільних відомств нашої держави. Зазвичай це питання розглядається у загальному контексті європейської інтеграції України, однак крім цього, саме на «Відкрите небо» покладаються сподівання широкого загалу на спрощення та здешевлення подорожей до Європи шляхом збільшення пропозиції на ринку авіаційних послуг, зокрема, приходу до українських аеропортів бюджетних авіакомпаній, або лоукостерів. Наскільки обґрунтованими є такі сподівання - тема окремого дослідження, й воно виходить за межі цієї публікації. Так само, як і ґрунтовний аналіз, кому є вигідним підписання приєднання України до Спільного авіаційного простору з ЄС, а хто, навпаки, від цього втратить. Утім, «Український туризм» вже неодноразово приділяв увагу висвітленню цих питань на своїх сторінках. Цю ж публікацію присвячено іншому питанню: якщо приєднання України до САП є кінцевою метою вітчизняної дипломатії та авіаційної влади, що, в такому випадку, необхідно здійснити для розблокуван-ня процесу? А також, хто має стати рушієм цього, поза всяким сумнівом, неординарного акту у відносинах між Україною та Європейським Союзом? Пошуку відповідей саме на ці запитання було присвячено Круглий стіл на тему «Чи бути Україні в авіаційному просторі ЄС?», який відбувся в Києві 17 жовтня. Організаторами цього представницького заходу стала громадська організація «Європа без бар'єрів» - поважна інституція, відома передусім своїми дослідженнями процесу лібералізації візового режиму та шляхів до його скасування для громадян України з боку ЄС. На захід були запрошені як політики, включаючи парламентарів, як представники громадського суспільства, так і дипломати, а також фахівці авіаційної галузі, які розробляють та імплементують механізми, завдяки яким підписання угоди про САП стає можливим у принципі. Проведенню Круглого столу передувало дослідження, яке «Європа без бар'єрів» (ЄББ) здійснювала у період з квітня по червень 2016 року, проаналізувавши законодавчу базу, опрацювавши офіційні відповіді на запити від низки державних інституцій, а також провівши глибинні інтерв'ю з і8 респондентами, які представляли політичні, бізнесові та експертні кола експертів авіаційної галузі як України, так і ЄС. Не може не тішити, що до останніх було зараховано й автора цих рядків. Згадане дослідження проведено в рамках проекту ГО «Європа без бар'єрів» «Ініціатива «Відкрите небо», що реалізується за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Дослідження проблеми відсутності прогресу в підписанні Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС та лібералізації ринку авіаційних перевезень виявило чотири варіанти її вирішення. Про це розповіла під час доповіді на Круглому столі аналітик громадської організації «Європа без бар'єрів» Катерина Кульчицька, де було презентовано результати проведеного ЄББ комплексного дослідження переговорного процесу щодо Угоди. «Під час глибинних інтерв'ю з посадовцями, експертами та представниками авіабізнесу було сформовано чотири основні альтернативи подальших дій, спрямованих на підписання Угоди», - розповіла вона, пояснивши при цьому, що більшість респондентів називає основною перепоною для підписання Угоди так звану «проблему Гібралтару», причиною якої є територіальна суперечка між Іспанією та Великою Британією. Перші два підходи пропонують різні варіанти її розв'язання, спрямовані на підписання та імплементацію Угоди. «Перший варіант - це посилення діючого підходу, публічна адвокація за участі громадянського суспільства, розробка, представлення та адвокатування нових формулювань конфліктної статті 2 (31) Угоди про САП перед Європейською Комісією, Великобританією та Іспанією. Другий шлях передбачає винесення питання на найвищий політичний рівень - президента, прем'єра тощо з тим, щоб досягнути підписання Угоди, вирвавши його з контексту «проблеми Гібралтару» та перенісши його у площину імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС», - розповіла пані Кульчицька. Що ж до третього та четвертого шляху, то вони, навпаки, передбачають спочатку фактичну імплементацію положень Угоди без негайного підписання. «Третя тактика - це спрямування зусиль на підписання двосторонніх угод про «відкрите» з країнами-членами ЄС і підвищення іміджу України як інвестиційно привабливої країни. Четвертий варіант - спрямування діяльності на імплементацію Угоди про САП в частині технічних регламентів і директив ЄС шляхом інкорпорування в національне законодавство України регламентів та директив ЄС, спрощення процедури погодження нормативно-правових актів, що дозволить приймати регламенти та директиви ЄС без попередньої адаптації, а вже потім - за слушної нагоди - поновити переговори щодо підписання», - розповіла Кульчицька. Незважаючи на відсутність представників деяких установ та інституцій (наприклад, на запрошення «Європи без бар'єрів» не відгукнулися ані представники посольства Великої Британії, ані Іспанії, між якими точиться суперечка, що з формальної точки зору унеможливила підписання Угоди про САП, а також Державної авіаційної служби України, дискусія щодо способів досягнення поставленої мети вийшла досить гострою. Як завжди, час від часу учасники не могли, або й не хотіли почути точку зору, наполягаючи на своєму всупереч загальній меті. Тим не менше, усі присутні зійшлися на одному: для успішного зсунення з мертвої точки та подальшого прогресу в підписанні та імплементації «Відкритого неба» необхідне залучення нових важелів, зокрема, інструментів громадянського суспільства, на яке серед європейського політикума прийнято звертати якнайпильнішу увагу. Відповідно, подальші студії та дії з розблокування САП продовжуватимуться. Що ж до «Українського туризму», то ми й надалі інформуватимемо своїх читачів про рух прогрес у галузі українсько-європейських відносин, у тому числі й в авіаційній галузі.
|
|||||||||||||