Український туризм - Гранти для туризму. Чи можливо?

Один із можливих шляхів для розвитку туристичної інфраструктури - залучення донорських коштів у вигляді грантів, тобто програм фінансування певних проектів національними, регіональними чи міжнародними фондами. У світі така форма залучення коштів є досить-таки розповсюдженою. Чи можливо поширити подібний досвід на територію україни?

У державах, які претендують на звання туристичних Мекк, є безліч спеціалізованих програм допомоги своєму туристичному бізнесу. Наприклад, у США чи Австралії гранти на туризм виділяються на двох рівнях: федеральному і в кожному окремому штаті. В інших розвинених державах також існують подібні програми - національні та регіональні. На жаль, в Україні про таке поки можна лише мріяти. Єдина державна програма, яка за деякими ознаками схожа на донорський фонд, що підтримує грантові ініціативи - це Державний фонд регіонального розвитку. Але цей фонд не ставить у свої пріоритети розвиток туризму або й узагалі бізнесу. Він фінансує інші ініціативи. До того ж цей фонд настільки мізерний, що про істотні проекти в його рамках годі й казати. Наприклад, цього року він виділив всього з мільйони гривень на всю Україну, на всі свої 783 проекти. Зазвичай ФРР дає гроші на ремонт водогонів, на буріння свердловин у селах для того, щоб забезпечити місцеве населення питною водою. А також на ремонт лікарень, шкіл та дитячих садків. Якось за кошти Фонду у школах міняли вікна - на підтримку програми енергозберігаючих ініціатив. Але туризму в цих проектах немає і близько.

Свого часу держава виділяла гроші на розвиток туризму в рамках національних регіональних програм, складовою яких було й просування туристичного продукту на національному та міжнародному рівні. Зокрема, фінансувалися участь у виставках, проведення презентацій в областях, семінари для туроператорів і турагентів, для представників зеленого туризму. Однак остання Державна програма розвитку туризму закінчилася ще 20іо року. Нової ж так і не було ухвалено, й протягом останніх років ані копійки на розвиток туризму з державних фондів виділено не було.

Європейський Союз регулярно фінансує різні проекти, спрямовані на економічний розвиток, до якого відноситься й туризм. До речі, розвиток туризму в Україні європейці вважають одним зі своїх пріоритетів. Тому регулярно Євросоюз оголошує про конкурси, в рамках і яких можна залучити фінансування, в тому числі і для проектів, що займаються розвитком туризму.

Перш за все, це програма прикордонного і транскордонного співробітництва. До 2006 року Євросоюз давав гроші в рамках програми допомоги країнам Співдружності Незалежних Держав TACIS. Коли вона була визнана неефективною, їй на зміну прийшла програма Європейської політики сусідства (European Neighbourhood Policy). В її рамках Україна бере участь в 4 програмах транскордонного співробітництва:

Зауважимо, що останній програмний період закінчився 2013 року. Наступний період - 2014 - 2020 рік. Однак конкурси за цими програмами на новий період ще й досі не оголошені. Пов'язано це з досить довгим бюрократичним процесом всередині самого Європейського Союзу. Поки програму затвердили, поки розробили спільні операційні документи, поки відкрили репрезентаційні офіси, поки розробили форми заявок: на все про все пішло 3 роки. Євросоюз обіцяв оголосити конкурси на ці програми до кінця 2016 року.

Спільний розвиток підприємництва в сфері туризму - головний пріоритет програми транскордонного співробітництва «Чорне море». Для цієї програми Євросоюз вже опублікував попередній порадник для тих, хто буде подавати заявки, провів партнерський форум у Констанці, провів навчальні семінари для потенційних одержувачів грантів. Один з них пройшов в липні в Одесі. Наприкінці листопада мав відбутися ще один партнерський форум у Стамбулі.

Особливість програми транскордонного співробітництва «Чорне море» полягає в тому, що у проекті повинні брати участь представники з трьох країн-учасниць. У програмі можуть брати участь тільки регіони причорноморських держав, які безпосередньо примикають до Чорного моря. Цікаво, що список причорноморських держав включає до себе Грецію, Молдову, Вірменію та Азербайджан, але не включає Росію.

У програмі транскордонного співробітництва України та Румунії зроблено акцент на збереження й розвиток культурно-історичної спадщини. В рамках цього пріоритету можна розвивати і туризм. Брати участь можуть Одеська, Чернівецька, Закарпатська та Івано-Франківська області, тобто регіони України, які безпосередньо межують з територією Румунії.

Ще одна реальна можливість отримати допомогу від Євросоюзу - це Програма підтримки політики регіонального розвитку України. Так, 2014 року Одеська область отримала понад 380 тисяч євро на створення двох кемпінгів та інформаційного центру в Біляївському і Роздільнянському районах. У рамках цього проекту було проведено також серію з 8 семінарів для тих, хто надає туристичні послуги, і тих, хто працює у структурах, які підтримують туризм. Було розроблено й методичні посібники з написання бізнес-планів туристичних підприємств і роз'яснення особливостей законодавства в туристичній галузі. При складанні заявки тоді було використано заявлений у програмі пріоритет створення додаткових можливостей для економічного розвитку сільських та віддалених територій.

Сполучені Штати взагалі поміняли свої принципи надання грантової допомоги, у тому числі й Україні. США більше не проводять відкриті конкурси проектів. Вони самі розробляють ініціативи і вже далі проводять тендери, шукачи організації, які можуть їх реалізувати. Спочатку Агентство США з міжнародного розвитку USAID проводить консультації з Кабінетом міністрів та керівництвом держави про пріоритети і розробляє проект. Потім якась американська фірма виграє тендер на реалізацію цього проекту в Україні, отримує фінансування і шукає відповідальних партнерів в Україні.

Та протягом останніх 5 років не було чути, щоб США фінансували щось, пов'язане з розвитком туризму. З 2009 року український туризм в американців більше не в пріоритеті. Однак США підтримують розвиток малого й середнього підприємництва. Тому теоретично малі й середні туристичні бізнеси потрапляють у рамки пріоритетів USAID і можуть розраховувати на американську допомогу.

Досить багато міжнародних організацій проводять конкурси, які можна використовувати для розвитку туризму. Подібні ініціативи фінансує ЮНЕСКО. У них своя спрямованість. У цьому році вони готові були фінансувати ініціативи, пов'язані зі збереженням істо¬ричної та культурної спадщини, наприклад, народних ремесел. Це досить близько перекликається із туризмом. Адже народні ремесла дуже популярні при організації етнофестивалів на зразок Сорочинського ярмарку.

Існують такі організації, як Вишеградський фонд держав Вишеградської четвірки (Польща. Угорщина, Чехія, Словаччина). У них є конкурси, де розвиток туризму ставиться окремим пріоритетом. Можна використовувати їхні ініціативи, спрямовані на розвиток сільської місцевості або збереження культурної та історичної спадщини. В межах цих ініціатив можна створити про¬екти розвитку сільського туризму або організувати фестивалі на об'єктах історичної спадщини, наприклад, у фортецях або замках.

Також існують двосторонні угоди між Україною та іншими державами, відповідно до яких фінансуються конкурси, оголошені посольствами окремих країн. Наприклад, посольство США цього року оголосило конкурс, який називався «Великий проект». Туризм там не ставили на чільне місце, проте пріоритетом було збереження історичної спадщини.

Головна особливість фондрайзинга, тобто пошуку актуальних грантових проектів, полягає в тому, що потрібно постійно тримати руку на пульсі й перевіряти, з'явилося щось нове чи ні. Так, в українському інтернеті добре себе зарекомендував Ресурсний центр «Гурт» (gurt.org.ua). Там постійно оновлюється інформація про гранти, конкурси й вузькоспеціалізовані тренінги. На цьому сайті публікується 90 відсотків усіх конкурсів, доступних для України. Ще одне джерело, де зібрано конкурси для України - це сайт громадської організації «Інформаційно-аналітичний центр «Громадський простір»» (www.prostir.ua).

Команди цих сайтів перевіряють максимальну кількість потенційних донорських ресурсів і знаходять інформацію про можливості для отримання грантів, переводять коротко на українську мову і публікують її разом із посиланням на першоджерело.

Варто також знати, що кожен донор по-своєму визначає пріоритети і програмний період. У когось програмний період триває один рік. А в Євросоюзу, наприклад, програмний період - 6 років. На цей період визначаються чіткі пріоритети і 6 років вони не змінюватимуться. Кількість конкурсів залежить від того, як швидко буде вичерпано бюджет.

Конкурси ніхто не анонсує. Тож коли саме їх буде оголошено, заздалегідь ніхто не знає. Їх публікують тільки, коли конкурс вже оголошений і гроші виділені. Тому будь-який девелопер, який претендує на грант, в тому числі і в сфері туризму, має перевіряти інформацію про нові можливості хоча б раз на день. А ще краще два рази: вранці та ввечері.

Гранти на розвиток туристичної інфраструктури - це не фантастика, вони дійсно існують та допомагають громадам поліпшувати свій туристичний потенціал. Але слід розуміти: безпосередньо на туризм міжнародні організації рідко коли виляють донорські кошти. Як правило, туристичний розвиток за рахунок грантів здійснюється завдяки програмам розвитку місцевих громад та прикордонного співробітництва. Одним із таких яскравих прикладів можна назвати грантовий проект ЄС «Туризм як каталізатор економічного розвитку сільської місцевості». Завдяки тому, що грант на підвищення зайнятості населення у сільській місцевості завдяки розвитку туристичної інфраструктури виграла одеська громадська організація, він реалізовувався на теренах Одещини. Сума гранту складала 380 тис. євро, з них 90% складали кошти Євросоюзу, а позосталих 10% - спів фінансування з місцевих бюджетів.

У результаті реалізації проекту було створено два кемпінги в Біляївському та Роздільнянському районах, декілька туристичних порталів, проведено навчальні семінари. І тепер можна сподіватись, що сільські мешканці зможуть отримувати додаткові доходи не тільки від сільськогосподарської, а й від туристичної діяльності.