Зеркало мира - 7 причин відвідати Тернопілля

Найбільшого розквіту фортифікаційне мистецтво досягло в епоху Середньовіччя, коли доводилося постійно боронитися від татарських та турецьких набігів. Більше третини всіх українських замків зосереджені на Тернопіллі. Найкраще зберігся палацово-замковий комплекс у Збаражі. Вражає своєю красою, неприступністю замкова гора Бона в Кременці. Чекають своїх туристів замки в Бережанах, Бучачі, Золотому Потоці і Язлівці Бучацького району, Скалаті та в Токах Підволочиського району, Теребовлі, Микулинцях Теребовлянського району, Чорткові та інші, адже в кожному з них є добра традиція бавити своїх гостей на Святі Замку.

Тернопілля - край, де паралельно існують два світи: підземний і наземний. Підземний - світ печер. Це одне з природних див, яким пишається Тернопілля. У світі поки що не відкрито подібних великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою. Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. В області сьогодні їх налічується більше сотні, але, на думку вчених у центрі Європи - на Тернопіллі у ХХІ столітті ще можливі географічні відкриття! Мільйони років трудилася природа, щоб створити під землею унікальні порожнини, що зустрічаються лише на Тернопіллі!

На півночі області розкинулися мальовничі Кременецькі гори - не такі високі, як Карпати, але не менш гарні. Тут, на найвищій горі в урочищі Гниле озеро збудована єдина в Україні круглорічна санна траса, де проходять міжнародні змагання. На Соколиній горі відкрито парадром, котрий приманює не тільки спортсменів, а й туристів, адже тут активний відпочинок напрочуд легко поєднувати з культурним - поряд Кременець, Почаїв, Збараж.....

Кременецькі гори - це славна історія та захоплюючі легенди. Це місце, де народилася Українська повстанська армія, де збереглися криївки, штаб визвольної армії, повстанська церква (поблизу села Антонівці Шумського району).

Нашим краєм протікає одна з найкрасивіших річок у Європі - Дністер. Наймальовничіші береги цієї ріки -на Тернопіллі. Тут на відтинку близько 250 км можна зустріти понад десяток карстових печер і гротів, які знаходяться у вапняках. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій України, адже його стіни затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні природа оживає на 2-3 тижні швидше ніж на решті території краю.

Над Тернопіллям природа трудилася особливо ретельно й натхненно. Основним її інструментом була вода. Нинішні печери, каньйони, гори - це мільйоннорічна робота води. Вона й сьогодні невтомно працює, жене свої потоки, дивуючи людей неймовірними фантазіями. Одна з таких фантазій - водоспади. Завдяки великій іонізації повітря внаслідок водних бризок, вони дуже цілющі не тільки для тіла, а й для душі. Водоспадів на Тернопіллі більше двадцяти. І якщо вже ведемо мову про воду та її цілющі властивості, то принагідно треба сказати, що на Тернопіллі є практично всі види лікувальних вод типу «Моршин», «Нафтуся», «Друскінінкай» тощо.

Є в нашому краї й інші гори, що наче виросли посеред безмежних ланів. Це Товтри - чудовий куточок Тернопілля, який люди назвали Медоборами через густі ліси, сонячні луки й наповнені медом та росою трави.

Багаті Медобори й історичними пам'ятками. На горі Бохіт знаходиться святилище, де стояв знаменитий Збруцький ідол (Світовид) - бог давньоруських слов'ян, визначна пам'ятка культури. Поруч ще два язичницьких городища: Говда та Звенигород, які й донині не заростають лісом, хоч пройшло вже чимало століть.

Хтось може заперечити, що багато храмів є й в інших регіонах України. Але тільки у Почаєві Кременецького району для всіх й на всі віки зберігся слід Божої Матері - відбиток її стопи. Тепер на цьому місці велична Свято-Успенська Почаївська Лавра - одна з найбільших святинь православ'я.

З тієї ж самої причини постала й Зарваниця - гордість греко-католиків усього світу. її нерідко називають українським Люрдом. В дні прощ до Марійського духовного комплексу в Зарваниці прибувають сотні тисяч віруючих з усього світу.

Більше 400 років тому Матір Божа явилася дітям села Язловець Бучацького району на Тернопіллі. Згодом на цьому місці заснували монастир сестер згромадження Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Багате Тернопілля на автентичні дерев'яні церкви: тут їх збереглося більше 100. Отож, не дивно, що саме на благословенному Тернопіллі являлися людям чудотворні ікони Матері Божої. Найвідоміші з них - Зарваницька, Почаївська, Теребовлянська (нині є окрасою церкви Святого Юра в Львові) і Тернопільська. Загалом на Тернопіллі пребуває більше 25-и чудотворних ікон.

Неповторний колорит Тернопільщини - величезне розмаїття побутових та обрядових традицій, багатющий фольклор, унікальні народні промисли, різноманітна й смачна кухня. Усе це в поєднанні з потужним туристично-рекреаційним потенціалом краю створює підґрунтя для розвитку сільського туризму. Серед розмаїття масових народних дійств для туристів дуже цікавими є «Лемківська ватра», «Галицька дефіляда», «Борщівські вишиванки», «Братина», «Дзвони Лисоні», «Золота підкова», «Купальська феєрія» та Горошівський фестиваль Маланки.

Маланка - це таке собі маленьке «Ріо-де-Жанейро» з українським різдвяним колоритом, яке щорічно відбувається в ніч з 13 на 14 січня, тобто на «старий» Новий рік. Костюми до дійства мешканці Горошови готують упродовж року й тримають замисел у великій таємниці. На святі розігрується справжнє змагання в сюжетах вистав, оригінальності костюмів та виступів.