 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Володимир ГОНЧАРОВ Підйом української економіки та відповідне пожвавлення у вітчизняній туристичній галузі відчули не тільки іноземні авіакомпанії, які збільшують кількість авіарейсів до аеропортів нашої держави, але й потенційні туристичні напрямки для українців. В основному активність із залучення українських туристів (принаймні, поки що) проявляють наші сусіди. Наприклад, Литва, привабливість якої для наших співгромадян формується завдяки кільком чинникам. А саме: • Незначна відстань (Вільнюс - найближча столиця держави ЄС від Києва), подолати її можна за 12 годин автобусом або за півтори години - літаком; • Відсутність мовного бар'єру (переважна більшість литовців у тій чи іншій мірі володіють російською мовою, а також добре розуміють українську); • Порівняно невисокі ціни на туристичні послуги; Для частини потенційних туристів (в основному старшого віку) привабливість Литви формують ностальгічні почуття за «Радянською Прибалтикою». Отже, враховуючи всі ці фактори, туристична інфраструктура Литви цілком може претендувати на сталий туристичний потік громадян України. Власне кажучи, ці міркування були основними для організаторів прес-туру до Литви українських журналістів та блогерів, який відбувся з 15 по 18 грудня 2016 року. Екскурсійний туризм Одна з найпривабливіших туристичних атракцій Литовської Республіки для громадян України - це її історія. Враховуючи те, що наші народи тривалий час (понад півтисячоліття) жили в одній державі, яка носила назву Велике князівство Литовське, а згодом - Річ Посполита, можна зрозуміти інтерес багатьох українців до історичного спадку сусідньої країни. Більше того, українсько-литовські зв'язки не припинялися й після розпаду РП та окупації наших країн імперською Росією. Наприклад, у 30-х роках ХІХ століття саме у Вільнюсі навчався академічному живопису та вдосконалював свою майстерність Тарас Шевченко. Подібних прикладів можна знайти досить багато, тому цілком зрозуміло, що частину туристичного потоку із України до Литви складатимуть екскурсійні туристи, небайдужі до нашої спільної історії. Морський відпочинок Ще один напрямок туризму в Литві - це відпочинок на тамтешніх морських курортах. Українці зазвичай віддають перевагу теплим морям, наприклад, Середземному в Туреччині або Чорному в Болгарії, однак і прихильників прохолодного Балтійського моря в нас також вистачає. Тим більше, на литовських морських курортах (наприклад, у Паланзі) як мінімум років 20 тривають процеси оновлення інфраструктури, тож сьогодні вони навряд чи відрізняються в гірший бік від аналогічних у Польщі чи навіть Німеччині. Водночас і тут у Литви є переваги перед її сусідами: та ж таки відсутність мовного бар'єру, незначна відстань до України, наявність прямих рейсів МАУ з Києва до Паланги, врешті-решт, своєрідна природа піщаних дюн та хвойних лісів, врешті-решт, можливість збирати винесений морем бурштин... Звичайно, український туризм на литовські морські курорти навряд чи колись буде масовим, проте навіть організовуючи тури в індивідуальному порядку, українські туроператори та агенти можуть отримати сталий додатковий прибуток. Оздоровлення та рекреація Зауважимо, однак, що переважна більшість території Литви - це ліси та озера, які мають неабиякий рекреаційний потенціал. Чим, власне кажучи, ця невелика балтійська країна успішно користується понад 200 років: так, південнолитовське місто Друскінінкай отримало статус курорту ще 1793 року. Сьогодні це найвідоміший кліматичний, бальнеологічний та грязьовий курорт у Литві, популярність якого сягнула далеко за межі країни. Старші покоління українців пам'ятають його з радянських часів, а сучасним туристам він може бути цікавий як рекреаційно-оздоровча, а в деяких випадках й лікувально-реабілітаційна, дестинація з високим рівнем послуг та помірними цінами. Ще один бальнеологічний курорт - Бірштонас у центральній Литві - розташований неподалік від Каунаса. Це невеличке містечко, постійне населення якого складає близько 2200 осіб, відоме в Литві та за її межами завдяки своїм мінеральним водам та лікувальним грязям торф'яного походження. Звичайно, цей список литовських курортно-оздоровчих дестинацій не вичерпаний. Оздоровчі та рекреаційні послуги надаються й в інших містах та містечках цієї держави - наприклад, у Тракаї, Зарасаї, Анікшчяї та навіть в Іґналіні - містечку у Східній Литві, неподалік від якого до 2009 року діяла атомна електростанція -двійник печально відомої Чорнобильської АЕС. Проте саме тут - в Друскінінкаї та Бірштонасі - інфраструктура працює цілорічно, а до лікувально-оздоровчих та спа й велнес-закладів долучаються численні розважальні об'єкти. Хто їде до Литви? Під час прес-туру українська делегація мала можливість зустрітися та поспілкуватися з мером Друскінінкаю Річардасом Малінаускасом, який детально пояснив журналістам принципи діяльності курортно-оздоровчого комплексу Литви на прикладі очолюваного ним міста. Так, у власності друскінінкайської громади перебуває міська водолікувальна установа, яка надає послуги усім охочим за затвердженим прейскурантом. Знижки надаються лише готелям та санаторіям, які формують спеціальні лікувальні й оздоровчі пакети. З туроператорами та агентами водна оздоровниця не співпрацює - таку співпрацю ведуть готелі та санаторії, які перебувають у приватній власності. Будь-хто може, тимчасово оселившись на курорті, й не вдаватися до послуг муніципальної лікувально-оздоровчої установи: врешті-решт, Друскінінкай багато в чому є кліматичним курортом. Однак мінеральну воду, навіть не призначену лікарем, туристам доведеться купувати: порція коштує 10 євроцентів. Зауважимо, що на більшості як українських курортів, так і на багатьох європейських (наприклад, у Карлових Варах) така система не практикується - доступ до бюветів та джерел мінеральної води є вільним. На питання, хто сьогодні є клієнтами литовських курортів, пан Малінаускас відповів, що більшість (понад 50%) відвідувачів оздоровчих закладів очолюваного ним міста є громадяни Литви. Близько 30% туристів представляють собою так званих «русскоязичних», тобто громадян Білорусі, Росії, України, а також інших держав колишнього СРСР. Значна кількість туристів до Друскінінкаю приїжджає з Польщі. Німеччини, Латвії, Естонії, Швеції та, як це не дивно, Ізраїлю - як через бажання громадян цієї держави відати місця проживання й поховання своїх предків, так і завдяки тутешньому цілющому клімату та природним факторам. Подібна картина спостерігається й на інших литовських курортах. Конструюємо тур до Литви Отже, враховуючи наведене, українським туроператорам є чим зайнятися на литовському напрямку. На мій погляд, успіхом в українських туристів могли б користуватися комбіновані: екскурсійно-оздоровчі або екскурсійно-релаксаційні тури як на морських, так і на кліматично-бальнеологічних курортах Литви. Тобто кілька ночей туристи могли б проводити у тому-таки Друскінінкаї чи Бірштонасі, розміщуючись у тамтешніх готелях чи санаторіях та опціонально купуючи оздоровчі чи релаксаційні пакети. Адже як всюди у світі, так і в Литві з огляду на сучасні тенденції розроблено та запроваджено значну кількість короткотермінових санаторно-курортних програм - від 2 до 14 днів. Позосталу частину туру туристи можуть присвятити екскурсіям на готельній базі Вільнюса, Каунаса чи тієї ж Клайпеди (хоча екскурсійні програми місцеві тур-оператори здійснюють і безпосередньо з литовських курортів). Те ж саме справедливо й для морських курортів - передусім Паланги. В цьому випадку комбінований турпродукт виглядатиме так: кількаденний відпочинок на морі (Палагна, Шьвянтойі, Нєрінґа чи інші курортні селища Балтійського узбережжя чи литовської частини Куршської коси) + екскурсійні програми на готельній базі обох литовських столиць - Вільнюса та Каунаса (Каунас виконував функції столиці Литовської Республіки з 1921 по 1939 рр. - Ред.). Редакція журналу «Український туризм» дякує Посольству Литовської Республіки в Україні за можливість взяти участь у прес-турі до Литви для українських ЗМІ.
|
|||||||||||||