Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
Підсумки зимового сезону виявились зовсім не такими, на які сподівалися туроператори. Принаймні, та їх частина, яка спеціалізувалася на чартерних напрямках на гірськолижні курорти: очікуваних прибутків компанії не побачили. Більше того, за підсумками зими 2015/2016 років щасливцем може себе вважати той, хто завершив сезон у нуль (є серед туроператорської братії і такі): для більшості компаній зимовий сезон виявився збитковим, тож для компенсації збитків їм довелося використати частину зароблених у літньому сезоні коштів.
До чого це призведе - цілком зрозуміло: контр-актинг на літо-2017 ніхто не скасовував, проте щоб здійснити його в запланованих обсягах, туроператорам доведеться залучати додаткові кошти або у вигляді банківських кредитів, або ж за рахунок різноманітних схем із відтермінуванням платежів. Перший спосіб призводить до збільшення собівартості продукту та, відповідно, відбиватиметься на цінах для кінцевого споживача, другий же небезпечний скатуванням у «піраміду». А до чого призводять «пірамідальні» схеми, ринок дізнався, отримавши гіркий досвід банкрутства цілої низки системних туроператорів, таких, як Karya tour чи NEWS Travel. Та навіть у випадку успішного (хоча й вимушеного й тимчасового) застосування пірамідоподібних схем, ціни для кінцевого споживача все одно доведеться збільшувати: адже будь-який товар за передоплатою апріорі дешевший за той, на який оформлюється будь-які види кредиту, в тому числі й у вигляді відтермінування оплати.
 
Провал чи обвал?
Що ж відбулося на ринку зимових видів відпочинку? За інсайдерськими даними, що має у своєму розпорядженні редакція, в минулому зимовому сезоні жодний з українських туроператорів, які спеціалізувалися на гірськолижних напрямках, не закінчив сезон прибутково. Абсолютна більшість із них потерпіла від збитків, а тих, хто завершили сезон у нуль, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Звичайно, публічно такі речі ніхто не озвучує: у висококонкурентному середовищі прийнято дотримуватись американського стилю поведінки, тобто будь-яку ситуацію зустрічати з посмішкою та оптимізмом. Тим не менше, в експертному середовищі відзначають певну напруженість та навіть нервозність серед представників туроператорських компаній, коли мова заходить про підсумки зимового сезону.
Дехто з туроператорів вирішив зберегти своє реноме серед колег та партнерів, підтримуючи чартерні програми з низьким ступенем завантажуваності. Так, наприклад, сталося з чартерною програмою до однієї з держав Північної Європи, яка хоч і відлітала свій ланцюжок, але завантаження бортів рідко перевищувало 50%. Дехто свої чартери «оптимізував», тобто скорочував та об'єднував, переносячи вильоти. Зрозуміло, це теж призвело до зайвих витрат, проте для багатьох виявилось дешевшим, ніж возити замість туристів повітря. Нарешті, дехто просто змушений був скасувати чартери, повернувши агентам гроші (а ті, відповідно, туристам). Що, відповідно, призвело до іміджевих втрат.
Цікаво, що така історія відбулася не тільки з авіаційними, але й автобусними чартерами, які зазвичай перевозять туристів до ближніх країн: Болгарії, Словаччини та Польщі. Більше того, у приватних розмовах представники навіть українських гірськолижних курортів скаржаться на те, що турпотоки до них виявилися меншими за заплановані... То що ж трапилось на цьому досить-таки специфічному ринку? З чим ми маємо справу: зі звичайним провалом, тобто статистичною флуктуацією попиту, чи все ж таки ринок пережив обвал попиту? Якщо так, із чим він пов'язаний? Та, найголовніше, чи є способи поліпшити ситуацію у майбутньому?

Сніг, індивідуальне бронювання та... Єгипет
Для того, щоб зрозуміти, що ж відбулося у минулому зимовому сезоні з «лижними» операторськими програмами, треба згадати кілька речей. А саме:
Погоду. 
Згадаймо, що перша половина зими виявилась досить-таки теплою, й гірськолижні курорти практично по всій Європі потерпали від відсутності снігу до Нового року, а дехто й ще довше. Зрозуміло, що в деяких місцях - наприклад, у високогірних регіонах Франції, Швейцарії та Австрії - сніг є завжди, а якщо його не вистачає, допомагають зазвичай наявні у таких місцях снігові гармати. Та варто взяти до уваги, що такі курорти пропонують в основному відпочинок у верхньому ціновому сегменті, який для українського туриста аж ніяк не може бути масовим. На доступніших курортах - в основному у державах Східної та Південної Європи - зі снігом спостерігалися відчутні проблеми. Оскільки немає снігу, немає й сенсу їхати на гірськолижний курорт, відтак цьогорічна погода зробила досить-таки відчутний внесок у зменшення турпотоків на зимові курорти.
Сучасні технології. 
«Український туризм», а також інші ЗМІ неодноразово звертали увагу туристичної громадськості на те, що в сучасному інформаційному просторі відбувається досить-таки агресивна промоція такого явища, як «самостійні подорожі». Зазвичай ця пропаганда базується на принципово невірних, але гучних тезах на кшталт «Досить годувати посередників!», «Мандруй без турагента!», «Самому завжди дешевше» і т.п. Незважаючи на хибність подібних тверджень, агресивне їх поширення в електронних ЗМІ, через соцмережі, записи у блогах і т.д. призводять до очікуваного результату: певна кількість туристів, замість того, щоб звернутися до туроператора, вдається до самостійного пошуку та резервування туристичного контенту. Оскільки «самостійницька» промокампанія протягом 2016 року суттєво підсилилася, не дивно, що в зимовому сезоні більша, ніж зазвичай, кількість туристів, стала вдаватися до подібних методів. Та оскільки «сам собі туроператор» - це далеко не найоптимальніша стртегія організації власного відпочинку, частина з таких туристів повернеться до туроператорів. Але це вже буде наступного сезону.
Демпінг на Єгипет. Зрозуміло, що в Єгипті на лижах чи сноубордах не катаються навіть у січні. Проте сукупність факторів, яка мала місце цього року, призвела до відтоку туристів із гірськолижних напрямків на єгипетські курорти Червоного моря. Відсутність снігу з незрозумілою перспективою + нереально низькі, фактично демпінгові ціни на відпочинок у Єгипті + велика кількість різноманітних пропозицій від українських туроператорів - від Шарм ель Шейху й навіть Таби на кордоні з Ізраїлем до Марса Аламу поблизу кордону із Суданом мали свій результат. Значна кількість туристів вирішила: замість того, щоб витрачати умовні 500 євро на одного за тиждень у Словаччині, можна удвох полетіти за ці ж самі гроші до Шарму, до того ж на термін від 10 до 14 днів... А лижі - то вони почекають наступної зими.
 
Єгипет 2016/17: попередні результати
2 лютого в Києві відбулась прес-конференція, присвячена підсумкам 2016 року на єгипетському напрямку. Хоча на той момент зимовий сезон ще не завершився, й рух чартерів у бік Єгипту був у розпалі, представники уряду цієї держави, посольства АРЄ в Україні, а також власники найбільших готельних мереж та інкамингових компаній вирішили поділитися з українською туристичною громадськістю досягненнями за 2016 рік. Отже, відповідно до озвучених на прес-конференції даних, минулого року Єгипет відвідало близько 425 тисяч українських туристів, що вивело нашу державу на друге місце після Німеччини та дало змогу випередити за показниками сумарного турпотоку Саудівську Аравію. Між Україною та Єгиптом було здійснено близько 2200 чартерних авіа-рейсів (регулярне авіасполучення між нашими державами відсутнє - Ред.). За підсумками минулого року у двох основних курортах Єгипту - Шарм ель Шейх та Хургада - спостерігався значний приріст кількості українських туристів: 30 та 20 відсотків відповідно (в абсолютних цифрах кількість наших туристів склала 268944 та 136543 - Ред.).
Цінові пропозиції на тижневий відпочинок у Єгипті стартували від $190 на особу, причому з перельотом. Подекуди можна було зустріти ще нижчі ціни.
Зрозуміло, що подібні пропозиції передбачають дотування відпочинку в тому чи іншому вигляді. Бо, як би там не було, 190 доларів не покриває навіть собівартості крісла на чартерному рейсі, не кажучи про комплекс наземних послуг. Так, власне кажучи, й відбувається: уряд Єгипту минулого року взявся до дотування, а в певних випадках і субсидування своєї туристичної галузі. Наприклад, Державний банк цієї країни виділив готельним мережам $250 млн. безвідсоткового кредиту на реконструкцію готелів. Є також дані, що авіаційні перевізники, які привозять до Єгипту туристів, отримують компенсації за ізраїльським чи турецьким зразком. Крім того, влада Єгипту зобов'язує підприємців дотримуватися граничної рентабельності у своїй діяльності - непряме підтвердження цієї тези міститься у виступі губернатора Південного Синаю, який запевнив присутніх, що «найближчим часом збільшення вартості туристичних послуг не планується, якщо ж воно й станеться, то не влітку і не більше, ніж на 10%».
Отже, зрозуміло, що за таких умов Єгипет і надалі відтягатиме українських туристів від гірськолижного відпочинку. Однак це зовсім не означає, що вітчизняні туроператори мають скласти руки та визнати поразку.
 
Гірські лижі: нові підходи у формуванні турпотоків
Що ж мають робити туроператори, щоб хоча б наступного сезону покращити ситуацію на зимових непляжних напрямках? На наш погляд, українським операторським компаніям варто вдатися до таких кроків:

• Консолідація програм. Якщо до початку наступного лижного сезону основним гравцям ринку вдасться домовитись про співпрацю, грамотно спрогнозувати попит на напрямках та, відповідно, скласти пропозиції, які б задовольняли цей попит, значної кількості збитків вдасться позбутися. Щоправда, для цього доведеться відкинути власні амбіції, у тому числі щодо консолідації чартерів та величини рентабельності, навчитися домовлятися та співпрацювати. Але прибутки замість збитків того варті. Чи не так?
 
• Соціальна реклама та промоція. Якщо докласти певних зусиль та за допомогою сухих цифр пояснювати потенційним клієнтам неправдивість тез, що їх використовують адепти секти «мандруй самостійно, не годуй турагента», можна відчутно наростити клієнтську базу. Адже емоції, які б гарячі вони не були, завжди програють тверезим розрахункам. Один нюанс - розрахунки та аргументація мають бути викладені зрозумілою мовою, не обтяжуючи й не навантажуючи потенційного клієнта.
 
• Оптимізація транспортних витрат. Неможливо заперечити, що собівартість крісла на авіачартері Київ - Попрад буде у кілька разів вищою вартості залізнично-автобусного квитка до того ж самого Попрада з пересадкою з потяга «Укрзалізниці» в Ужгороді чи Мукачево на автобус чеської компанії LEO Express (у словацькому місті Кошице здійснюється пересадка пасажирів на однойменний потяг - Ред.). Зрозуміло, що це спрацьовує лише для східноєвропейських гірськолижних курортів - везти потягом туристів до Австрії чи Швейцарії немає особливого сенсу. Але саме до східноєвропейських лижних курортів й направляється основний потік українських туристів. Врешті-решт, на користь гірськолижних напрямків зіграє й реалізація довгоочікуваного безвізового режиму для громадян України: адже оформлення віз коштує відчутні гроші та вимагає від туриста певних зусиль (зібрати пакет документів та мінімум двічі з'явитися до консульства чи візового центру). Необхідність же оформлення єгипетської візи, хоч і за фактом прильоту, не скасовується, а додаткових 100 доларів на родину чи компанію з 4-х осіб можуть суттєво вплинути на настрої туристів (відразу після прильоту до Єгипту український турист може заявити, що він збирається лише відпочивати на Синайському півострові, й замість візи вартістю $25 отримати у свій паспорт так званий «Синайський штамп», за який платити не треба. Але такий режим перетину кордону дійсний лише для прильоту в Шарм ель Шейх та суттєво обмежує можливості туриста у пересуванні територією країни: скажімо, відправитись до Луксору чи пірамід у Гізі з таким штампом не вдасться - Ред.).
Таким чином, можна зробити висновок, що ситуація на гірськолижних напрямках, яка реалізувалась нинішнього зимового сезону, є провалом, який утворився через цілу низку несприятливих для сектору обставин. Але не фатальним обвалом - усе можна виправити, та лише разом та за умови застосування туроператорами нових, сучасних підходів до формування турпотоків.

Олена ПІСКУНОВА, директор туристичної компанії «Амі-Вояж»:
Аналіз зимового сезону 2016/2017 pp. чітко вказує на пріоритет Египту (Шарм більше, Хургада менше), серед бюджетних та середніх за рівнем вартості запитів від туристів. Принципи ціноутворення продовжують дивувати як нас, так і наших клієнтів: адже розбіжність у ціні від $100 до $300 протягом навіть не робочого дня, а однієї години - це антирекорд так званого «динамічного ціноутворення». Він навіть переміг невдоволення, яке висловлювали туристи обмінним курсом, що його встановлюють провідні туроператори. Але навіть такі ситуації не завадили багатьом туристам, обираючи відпочинок, зупиняти свій вибір саме на єгипетському напрямку, особливо, коли пріоритетом був бюджет подорожі. У порівнянні навіть із традиційно недорогими гірськолижними курортами, які завжди були найближчими конкурентами в ціновій категорії - концепції «все включено», перемагав Єгипет і для непосидючих туристів (в тому числі завдяки широким можливостям активних видів спорту: водні види спорту, дайвінг, наземні активності), і для любителів спокійного розміреного відпочинку в позі «зірка на пляжі». Якщо говорити про нашу компанію, то приблизно 80% туристів, які приходили до нас із проханням підібрати «щось приємне, на тиждень або трошки більше, але в рамках певного цінового діапазону», переорієнтувались на Єгипет. Деяким із них вдалося підібрати тури так, щоб злітати двічі, за принципом: «зараз, ну і десь на весняні канікули».
Також, з огляду на цінові пропозиції та розмаїття політних даних та тривалості подорожі, Єгипет користувався значним попитом у сегменті корпорантів та певних подієвих турів сегменту МІСЕ, у тому числі у форматі «тур вихідного дня».

назад >>>