Український туризм - Італійське міжсезоння формуємо індивідуальний тур

Березнева Італія - найкращий час для візиту саме з екскурсійною метою: приємна для прогулянок погода та відсутність натовпів - високий сезон ще не розпочався, але магазини вже на старті акційних продажів. Італійська гостинність, всі можливі зручності для переїздів між містами та абсолютна повага до іноземних громадян як основного джерела поповнення державного бюджету - головні переваги цього туристичного напрямку

Зазвичай, коли ми чуємо про подорож до Італії, уява відразу послужливо підсовує нам картинки гламурних тусовок, високого світу моди, дорогих готелів та захмарних цін - все те, що створює враження про цю країну як недосяжну для пересічного українця. Однак українець цілком може відкрити для себе Італію як одну з найвеличніших сторінок світової культури, при чому за порівняно невеликі кошти. Звичайно, оптимізувати витрати та побудувати ефективний план бюджетної мандрівки можна й самому - так, власне кажучи, вчинили ми, проте для більшості українців у вирішенні такої задачі необхідною буде допомога тревел-агента. Середньовічна Болонья, Флоренція епохи Відродження, античний та модерновий Рим, мистецькі галереї та музеї майже без черг та ще й ненав'язливий шопінг на додачу - все це помістилося у восьмиденну подорож італійськими теренами на початку весни. Сподіваємось, що наш досвід організації бюджетної подорожі до Італії стане у пригоді українським туристичним компаніям, які в такий спосіб зможуть збільшити свою клієнтську базу та отримати додаткові прибутки завдяки комісії з продажів туристичних послуг.

Вразила абсолютним духом середньовічного університетського містечка зі студентськими вольно¬стями. Ми поселилися в апартаментах просто серед будівель знаменитого університету, який свого часу (з 1481 по 1482 рр.) очолював Юрій зі Львова (Giorgio da Leopoli) - Юрій Дрогобич Котермак, астроном, профе¬сор медицини та філософії. Вузенькі вулички, вежі та довгі галереї-аркади, якими снують всюдисущі студіо-зуси (вони саме щось святкували, вбравшись у чудер¬нацькі вбрання та прикрасивши голови лавровими вінками), спонукали годинами гуляти та насолоджува¬тися містом. Однак ми мали не так багато часу перед відправленням у Флоренцію, тому зосередилися на основних цікавинках - церкві Святого Петронія, базиліці делла Трініта та знаменитих баштах Азінеллі (97 м) та Гарізенда (48 м). А фонтан Нептуна, розташований на пьяцца (площі) Маджоре, на жаль, був закутаний у простирадла й готувався до реставрації, щоб «стати ще кращим для вас», як люб'язно нам повідомили карабінери, що його охороняли.

Відкрилася нам з вікон автобуса, яким ми вирушили з Болоньї, проїхавши трохи гірським краєм з тунелями та мальовничими віллами. Зазначу, що ми не побачили сільської Італії як такої: це країна міської культури, і її землі між містами зайняті меншими містечками й поодинокими господарствами. Маючи три дні на культурне «пограбування» Флоренції, ми вибрали оглядові прогулянки історичним центром та відвідання собору Дуомо - Санта Марія дель Фльоре з дзвіницею Джотто, мало не єдиною, яка в Італії не падає, бо її проектував художник, а не архітектор. Краєвиди, які відкриваються з оглядового майданчика вежі, варті тих 414 сходинок, які довелося здолати, щоб вилізти на її вершечок. Звісно ж, ми побували й у Санта Кроче, щоб помилуватися фрес¬ками Джотто, а ще знайти могили Макіавеллі, Галілея, Леонардо да Вінчі, кількох родичів Наполеона та інших цікавих персон. А ще на пьяцца Сеньйора пощастило побачити видовищний виступ міських прапороносців в костюмах епохи Відродження: дійство відбувалося під барабанний дріб та звуки середньовічних сурм.

Один з днів у Флоренції випав на неділю, тому ми скористалися правом безкоштовно відвідати галерею Уфіці, засновану ще в 1559 році, де зберігаються знамениті роботи Ботічеллі (Весна, Народження Венери), Леонардо (Поклоніння волхвів), Караваджо (Медея), Тіциана (Венера Урбінська) тощо. До вражаючих полотен вишикувалась не менш вражаюча черга відвідувачів, серед яких було багато італійців з інших регіонів: розвиток внутрішнього туризму підтримується завдяки міській владі, яка регулярно влаштовує безкоштовні дні в музеях, формуючи тим самим додаткові потоки гостей. В галереї демонструються понад 1600 експонатів, тому побачити все і всіх просто неможливо. Побродивши там кілька годин і так і не знайшовши Дюрера «Чотирьох вершників Апокаліпсису», ми пішли бродити по Понті Веккіо - найстарішому мосту Флоренції на річці Арно. Він цікавий своєю забудовою: на ньому розташовані ювелірні магазинчики та крамнички з сувенірами і прикрасами, які прийшли на зміну ще давньоримським спорудам.

Гуляючи Флоренцією, ми не проминали практично жодної церкви: всі вони величезні, майстерно споруджені, прикрашені колонами, мають куполоподібний дах, розділений на секції, вівтар (чи навіть кілька), різні каплички, а головне - чудові внутрішні подвір'я, які є справжньою окрасою цих суворих на вигляд буді¬вель. Деякі храмові комплекси - це фактично суцільні цвинтарі з могильними плитами, вкритими написами латиною, або саркофагами, вмурованими в стіни на різній висоті.

Абсолютно неможливо побувати у Флоренції та не відвідати капелу Медичі - меморіальну каплицю, створену за задумом Мікеланджело. Ця невелика будівля з єдиним отвором для природного освітлення у стелі практично готувала нас до зустрічі з Пантеоном у Римі, а фігури Ночі, Дня, Вечора та Ранку, хоча так і не закінчені митцем, створили сильний і піднесений настрій.

Це, звісно, в першу чергу Колізей! Колишній амфітеатр Флавія у вечірньому освітленні - мрія кожного туриста. Зробивши коло пошани увечері, раджу при¬святити детальним оглядинам цієї колосальної споруди хоча б кілька годин вдень. А далі плавно перейти до Римського Форуму та Палатіуму - найвищого з семи пагорбів, на яких розташований Рим. Саме тут зосереджений дух того античного Риму, знайомого нам з міфології, літератури та кіно.

Ватикан та Сикстинська капела з фресками Мікеланджело потребують для оглядин цілого дня. Знайомство з собором Святого Петра всередині рекомендую продовжити штурмом його купола: туди ведуть 515 сходинок, і з оглядового майданчика чудово видно колонаду, площу Святого Петра та частину Тибру з мальовничими мостами - туди можна прогулятися після екскурсії у Ватиканські музеї. Над Тибром варто помилуватися фортецею Янголів, відомою з голлівуд-ського фільму «Янголи та демони»: саме тут пролягала частина шляху просвітлених, який мав пройти герой Тома Генкса. Тут виразно відчувається містична сила та майже присутня магія.

Крім того, слід побачити й Пантеон - це перше святе місце, де боги почали спілкуватися безпосередньо з людьми, без втручання священиків. Колони віком 2 тис. років та освітлення через стелю яскраво засвідчують інженерний та архітектурний геній стародавніх римлян.

Загалом, існує цілий перелік місць, які треба відвідати у Римі: це і пьяцца Навона, перетворена зі старого стадіону на шедевр з чотирма фонтанами, і пьяцца Іспанії з Трініта деї Монті та шикарними сходами, на яких так приємно сидіти, насолоджуючись кавою, і, звісно ж, фонтан ді Треві, куди неодмінно кидають монетку, щоб повернутися сюди ще раз, і Капітолій, і вілла Боргезе з картинною галереєю, і римські університети... і ще безліч знаних та велич¬них пам'ятників, які перетворюють Рим на колиску людської цивілізації.

Всі ці місця, будови, споруди та музеї збережені для нас та облаштовані з великим смаком та комфортом. Італійці подбали про всі зручності не тільки для спів¬вітчизників, а й для іноземців, пропонуючи інформацію та аудіогіди різними мовами, зокрема англійською та російською. Інформаційні центри з безкоштовною інформацією, мапами, путівниками та іншими матеріалами є практично біля кожного більш-менш значного туристичного об'єкта, тому пізнавати цю країну приємно та весело. Якщо ж поблизу не знайшлося нікого, хто опікувався б сферою туризму, просто звертайтеся до карабінерів: вони завжди раді розповісти, як знайти дорогу до потрібного місця, дати відповідь на запитання, чому зачинений музей і коли він почне працювати, та готові допомогти у разі якихось прикрих несподіванок.

Якщо їхати в Італію на закупи, то, звісно, це варто робити в сезон знижок (з середини до кінця літа) і приїжджати з порожніми торбами, щоб потім наповнити їх модним одягом, якісним взуттям та цікавими аксесуарами. Ми не мали такої мети, однак і в березні вулиці популярних бутиків приваблювали низькими цінами -від 50 до 70% від вартості та розмаїттям славнозвісних брендів.

Болонья, не зважаючи на не дуже високу популя¬ність серед туристів, тішить величезною кількістю стокових магазинів, гуртовень та складів: тут залюбки можна придбати вироби з хутра, одяг, косметику як відомих, так і демократичних брендів. Флоренція, маючи славу історичної мекки, є ще й одним з найкращих міст для закупів: на розкішний шопінг на віа Торнабуоні запрошують популярні Gucci, Prada, Ferragamo, Cartier тощо. А ще тут купують ексклюзивні речі у місцевих ремісничих магазинчиках.

Рим, звісно, не є бюджетним місцем для оновлення гардероба, однак і тут важко втриматися, особливо коли потрапляєш на віа Корсо, де розташувалися Mango, H&M, Intimissimi. Не варто пропускати й віа Націонале з Guess, Sisley, Benneton, Max Mara, Tezenis, Motivi: тут кожен шопоголік легко знайде своє щастя, причому суттєво дешевше, ніж у київських магазинах.

Не секрет, що подорожувати літаком можна досить дешево, якщо спланувати все заздалегідь. Наша поїздка почалася з того, що завдяки акції відомого авіаперевізника ми придбали квитки Львів - Болонья - Львів за 60 євро. Решта елементів подорожі підлаштовувались під дату вильоту.

Прилетівши до Болоньї пізно ввечері, ми взяли таксі до своїх апартаментів, хоча можна було скористатися послугами міського автобуса, який сполучає аеропорт з центром міста. Однак тоді довелося б ще йти біля двох кілометрів пішки, а ручна поклажа створювала незручності. У самому ж місті можна було легко пересуватися пішки: його розміри та скупченість всіх важливих об'єктів практично в центрі давали змогу не тільки відчути дух Середньовіччя, але й суттєво зекономити на вартості автобусних та трамвайних квитків.

До наступних точок нашого маршруту ми дісталися міжміським автобусом: завдяки розгалуженій мережі чудових доріг, це дешевий, швидкий та комфорта¬бельний спосіб пересування Італією. Більше того, ці сучасні транспортні засоби обладнані доволі швидким інтернетом, до якого кожен пасажир може під'єднатися через wi-fi та насолоджуватися інформацією з мережі. Я, наприклад, ефективно попрацювала протягом півтори години, поки прямували до Флоренції, а за кілька днів ще протягом 2,5 годин, коли переїжджали до Риму.

Якщо у Флоренції практично всі історичні пам'ятки, музеї та галереї розташовані в межах 4-5 км, які легко долаються пішки, то в столиці довелося покористувати¬ся метро, автобусами та трамваями, а придбаний квиток є дійсним у всіх видах громадського транспорту. Метро в Римі, як і в Києві, - основна транспортна артерія, і ми особливо чітко відчули це 8 березня, коли працівники тамтешнього метрополітену оголосили 1-денний страйк.

Оскільки виліт додому був запланований з Болоньї, то з Риму в це місто ми поверталися потягом: він пересувається швидше, ніж міжміський автобус (до 230¬250 км/год.) та пропонує пасажирам супершвидкісний інтернет, завдяки якому можна навіть дивитися фільми зі спеціальної бази з музикою, кіно, ТВ-шоу, серіалами тощо, запропонованої перевізником. Код доступу вказаний просто на квиткові. Плавний хід потяга, зручні крісла, розетки для електронних пристроїв біля кожного пасажира, а не одна на 2-4 особи, як це реалізовано в українських потягах, роблять подорож легкою та комфортною.

Загалом житло краще бронювати буквально в переддень заселення: тоді розпочинаються різноманітні гарячі пропозиції та знижки, завдяки яким можна суттєво зекономити. Протягом нашої подорожі ми користувалися апартаментами без зіркових категорій та гестхаусами, головною перевагою яких була низька ціна, близьке розташування до історичних місць і пам'ятників та загалом до центру міста. Зазвичай це були бюджетні кімнати із загальними зручностями, як-то туалет та ванна для всіх гостей, малесенька кухня з мікрохвильовкою чи й повна її відсутність.

Варто зауважити, що, крім платні за проживання, з гостей беруть так званий туристичний збір, який становить від 1,5 до 5 євро за добу з однієї особи. Цей податок може бути предметом для переговорів про зниження ціни за житло: інколи вдається домовитися про його повну ануляцію власником готелю чи гестхаусу.

Окремо слід сказати кілька слів про італійську їжу. Готелі пропонують сніданок, який входить у вартість номера, однак розраховувати на щось суттєве не доводиться: зазвичай, це кава/чай та круасани чи якісь пундики до напоїв. Тому тим, хто звик харчуватися в українських традиціях, краще скористатися пропозиціями місцевих тратторій, остерій, піцерій та кав'ярень. Тут пропонують як комплексні сніданки та обіди (до 12-14 евро), так і меню на вибір, де обов'язково є піца, паста різних видів, равіолі, різотто тощо. Пам'ятайте, що порції дуже великі, тому традиційних три страви можна й не замовляти, обмежившись, наприклад, піцою та пивом чи салатом, равіолі та келихом вина. Яскраві враження від багатющого вибору вин трохи приглушуються їхніми доволі високими цінами, однак практично кожен заклад має в активі дешеве домашнє вино вартістю 3-4 євро за 0,25-0,5 л.

А ще Італія - справжній рай для любителів кави! Тут вона буває або добра, або дуже добра. Її вартість становить від 80 евроцентів у спальному районі Риму за міцне ранкове еспресо до 5 євро за горнятко вишуканого капучіно у кав'ярні біля Колізею, однак ціни на смак ніяк не впливають. В Італії є й традиційні американські кавові мережі, однак навіть там цей напій має правильний смак, а їхніми клієнтами стають іноземні туристи з-за океану, яким приємно побачити щось рідне в чужому місті.

Для тих, хто не хоче витрачатися на авіапереліт або «ловити» квитки зі знижками, є варіант дістатися Рима автобусом. Якщо зробити пересадку в поль-ському Жешові або у Празі, то вартість квитка в один бік складає у такий спосіб 2200-2300 грн., а час проїзду - близько 2 діб, тобто 48 годин. Існує й прямий рейс між Києвом та Римом - у дорозі 33 години, вартість проїзду складе від 3800 до 4800 грн. в одному напрямку залежно від компанії-перевізника. (Дані з сайту www.busfor.ua).