Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
Україна поступово інтегрується в цивілізований світ - не так швидко, як хотілося б переважній більшості її громадян, тим не менше, цей поступ таки відбувається, у тому числі й на ниві спрощення перетину кордонів. Так, вже практично немає сумнівів, що громадяни України - власники біометричних паспортів - за кілька місяців зможуть вільно, без оформлення шенгенських віз, в'їжджати на територію держав ЄС, а також до Швейцарії, Норвегії та Ісландії. Спрощуються можливості й для в'їзду наших співгромадян і в деякі інші держави світу, які є популярними туристичними напрямками: так, українці можуть відтепер в'їжджати без попереднього оформлення віз у закордонних консульських установах до Малайзії (з 2015 р.), Індонезії (з літа минулого року), Індії (з осені 2015 р.) та деяких інших держав, як-от, наприклад, Латинської Америки. Також планується, що наші гро-мадяни невдовзі зможуть в'їжджати до Туреччини за пред'явленням внутрішнього паспорта нового зразка (тобто у вигляді біометричної ID-картки).
У певних випадках до лібералізації режиму взаємних поїздок доклала зусиль вітчизняна дипломатія (так сталося у випадку Ізраїлю, безвізовий режим з яким діє з лютого 2011 р.), в інших випадках лібералізація відбулась без участі українського МЗС. Однак до недавнього часу такого не можна було сказати щодо руху в зворотньому напрямку - а саме, в'їзду до України: схема оформлення українських віз та, відповідно, дозволу на в'їзд на територію нашої держави, відбувалася навіть не за брежнєвськими - за сталінськими лекалами. Як це впливало на привабливість України на світовому ринку туристичних напрямків - зрозуміло кожному.
 
Хто та як в'їжджає в Україну?
На перший погляд, відвідання іноземцями України не є якоюсь більш-менш серйозною проблемою. Це насправді так, але не для всіх: вільно, без оформлення віз, до України можуть в'їжджати громадяни держав- членів Євросоюзу, США, Канади та Японії, а також Норвегії. Швейцарії та Ісландії, мешканці колишніх республік СРСР (крім Туркменістану), а також громадяни Ізраїлю (з лютого 2011 р.), Туреччини (із серпня 2012) та південноамериканських держав, з якими укладено угоду про безвізовий режим взаємних поїздок. Громадяни інших держав світу для в'їзду в Україну донедавна мали оформлювати візи в консульських установах нашої держави. Винятки із цього правила були вельми нечисленними, а процедура оформлення української візи - вкрай ускладненою, тож про будь-який туристичний рух не йшлося.
Уперше на системному рівні спрощення в'їзду до України відбулося наприкінці червня минулого року - тоді Кабмін дозволив здійснювати експеримент з оформлення віз громадянам Китайської Народної Республіки, які в'їжджають в Україну з туристичною чи бізнесовою метою, при перетині кордону в міжна¬родному аеропорту «Бориспіль». Експеримент тривав
2 місяці, був визнаний успішним, і з осені 2016 року такий режим діє для громадян КНР на постійній основі, а до пункту пропуску через Державний кордон України в а/п «Бориспіль» додався аналогічний в Міжнародному аеропорту «Одеса». Крім китайських туристів та бізнесменів, правом оформлювати українські візи по факту прибуття користуються громадяни Австралії. Нової Зеландії, Об'єднаних Арабських Еміратів, а також кількох острівних держав на кшталт Маврикія чи Сент-Кітс та Невіс. Усі інші громадяни іноземних держав,
3 якими не укладено угод про безвізовий в'їзд, мають оформлювати українські візи у закордонних дипломатичних представництвах нашої держави.

Що змінилося з 1 березня?
Поза всяким сумнівом, і березня 2017 року Кабмін України ухвалив революційне рішення стосовно процедури оформлення в'їзних віз в Україну для громадян іноземних держав. Рішення є багатогранним та кардинально спрощує процедуру оформлення в'їзних віз для іноземних громадян. Зокрема:
• скасовуються безумовні вимоги затвердження запрошень для іноземних громадян органами Державної міграційної служби України, відтепер фізична особа може завірити запрошення для іноземця у нотаріуса, а юридична - на фірмовому бланку та завірити його печаткою фірми;
• дозволяється спрощений порядок оформлення українських віз для іноземців, які раніше оформлювали візи США, Канади, Японії або мають чинні шенгенські візи;
• установлюється можливість дистанційного оформлення електронних віз (подібно до Кіпру, Мексики, ОАЕ чи Індії).
Крім того з початку квітня відбудуться такі зміни:
• термін оформлення віз для іноземців скоротять до 10 днів у звичайному порядку і 5 - терміновому;
• встановлюється єдина тарифна ставка збору за оформлення віз — 65 доларів. Раніше залежно від кратності візи консульський збір міг складати 85, 130, 200 доларів;
• спрощено процедуру запрошення іноземців в Україну;
• перелік країн, громадяни яких матимуть можливість оформити візу у пункті перетину державного кордону України, зросте до 23;
• збільшено термін дії національної української візи до 90 днів з 45;
• вводиться поняття електронної візи (це, утім, не значить, що така віза з'явиться за кілька днів, проте її поняття відтепер в Україні легалізовано - Ред.);
• уніфіковується тарифна ставка консульського збору за оформлення віз іноземцям у пункті перетину державного кордону - 150 неоподаткованих мініму¬мів (тобто 2550 грн., що за офіційним курсом НБУ на 7 березня 2017 р. складає $94.8 - Авт.).
Таким чином, для інкамингових туроператорів суттєво спрощується процедура оформлення туристичних груп: для оформлення віз іноземним громадянам, які не мають права безвізового в'їзду в Україну, українському туристичному оператору необхідно лише оформити на своєму фірмовому бланку запрошення та надіслати його до відповідної консульської установи. У подальшому, із запровадженням електронних віз, практика отримання дозволів на в'їзд іноземних туристів має ще більше спроститися.
 
Напрямки подальшої лібералізації
Незважаючи на те, що рішення Кабміну від 1 березня є вельми прогресивним і навіть революційним з точки зору лібералізації процедури в'їзду до України, воно не є ідеальним, відтак залишає напрямки для подальшого руху в напрямку зниження візових бар'єрів. Так, незважаючи на певне зниження вартості, українська віза усе ще залишається порівняно дорогою - її нова вартість приблизно дорівнює розмірові консульського збору для оформлення шенгенської візи (у загальному випадку він складає 60 євро - Ред.). Проте будемо відверті: цінність шенгенської візи є значно вищою за українську, й так, на жаль, триватиме ще довго. Зрозуміло, що сама процедура оформлення віз має певну собівартість, тому зробити її безкоштовною в загальному випадку неможливо - адже тоді ці витрати лягатимуть додатковим тягарем на Державний бюджет України. Проте, на наш погляд, задля підвищення привабливості України як туристичного чи бізнесового напрямку українська віза мала б коштувати не більше $20-25, тобто консульський збір мав би встановлюватись на рівні собівартості подібних операцій.
Свого часу Грузія, задля підвищення своєї туристичної привабливості, скасувала візові вимоги практично для всіх держав світу. Сьогодні важко знайти державу, громадянам якої необхідно оформлювати грузинську в'їзну візу: навіть росіяни можуть вільно в'їжджати до кавказької республіки, незважаючи на те, що Росія здійснила проти Грузії військову агресію та відторгнула близько 20% її території.
В силу різних причин Україна не може, подібно до Грузії, скасувати разом візи для усіх країн світу. Проте візові вимоги до деяких держав світу, які досі висуває Україна, перебувають поза межами здорового глузду. Наприклад, для чого вимагати оформлювати візи від громадян нафтових монархій Перської затоки? А саме, ОАЕ, Кувейту, Катару, Бахрейну, Оману та Саудівської Аравії? (Уточнімо - йдеться саме про громадян, а не про експатів, які складають до 85% тамтешнього населення - Ред.). Деякі авіаційні експерти вважають, що єдиною суттєвою перешкодою приходу до України авіакомпанії Qatar Airways є необхідність для громадян цієї держави оформлювати візи в Україну в закордонних диплома¬тичних установах.
Те ж саме справедливо і для Австралії, Нової Зеландії, а також Південної Кореї, Сингапуру, Малайзії та Тайваню. Рівень життя у цих державах та територіях є значно вищим за аналогічний показник в Україні, тому ризик неконтрольованої міграції звідти мінімальний. Отже, на наш погляд, українському урядові варто розглянути питання суттєвого спрощення - аж до повного скасування - візових вимог для громадян цих держав.
Так само варто оптимізувати кількість та географію пунктів пропуску через державний кордон України, в яких здійснюється оформлення віз іноземним громадянам. Сьогодні така можливість є лише у тих, хто прилітає до «Борисполя», «Жулян» та Одеси (а громадяни КНР чомусь в'їжджати через «Жуляни» не можуть - Авт.). На наш погляд, варто було б розширити номенклатуру таких пунктів, запровадивши можливість оформлення віз принаймні в одному з наземних пунктів перетину Держкордону на українсько-польському кордоні, а також в Одеському морському порту (що, у свою чергу, підвищить у перспективі привабливість Одеси для круїзних компаній). Також варто розглянути й можливість спрощення візового режиму для громадян таких держав, як Індія - зрозуміло, із застосуванням сучасних застережних механізмів, подібно до тих, що діють в США чи Євросоюзі.
 
Бар'єри для агресора?
Запровадження електронних дозволів на в'їзд в Україну (так званих про-віз) або ж повноцінного оформлення віз на кордоні за попереднім узгодженням із відповідними компетентними органами (МЗС, ДМСУ, СБУ і т.д.) могло б суттєво зменшити ймовірність проникнення в Україну ворожих комбатантів, агентів, провокаторів та російських диверсантів, а також громадян Росії та третіх країн, які порушують українське законодавство, в'їжджаючи на тимчасово окуповані території не через територію України. Незважаючи на те, що в українському суспільстві є значний попит на запровадження повноцінного візового режиму з Росією як з державою-агресором, сучасний політикум на такі кардинальні кроки, скоріш за все, не піде. Але й у нинішній ситуації, залишаючи формально безвізо¬вий режим, можна суттєво обмежити в'їзд в Україну усіляких небажаних персон - від учасників незаконних збройних формувань на кшталт «армії» «ЛДНР», «зелених чоловічків», «місцевої самооборони Криму», закінчуючи артистами, які порушили закон, виступаючи в окупованому Криму чи на Донбасі. Адже електронний запит на в'їзд - це ще не віза, проте він дає чудову можливість «відсіяти» небажаний елемент шляхом аналізу поданих даних. Наприклад, перевірки по базі загальновідомого «Миротворця», хоча в арсеналі спецслужб вистачає й інших методів ідентифікації та відсіювання небажаного елемента. Або ж здійснення подальшої агентурної розробки, чи безпосереднього затримання на кордоні - наприклад, у випадку, якщо в Україну захоче в'їхати під чужим іменем хтось на кшталт Гіркіна. Подібні технології застосовують держави, частини яких окуповано чи анексовано - наприклад, Грузія, Азербайджан та Республіка Кіпр.
Українській дипломатії та уряду також варто було б посилити співпрацю з нашими партнерами та союзниками -в першу чергу, США. Канадою та ЄС - щодо обміну даними про перетин кордонів громадянами третіх країн, що, у свою чергу, зможе підвищити ефективність фільтрації небажаних елементів як для України, так і для держав Заходу.
 
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
1 квітня 2017 року набирає чинності Угода між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Республіки Албанія про взаємне скасування візових вимог, яка була підписана 4 листопада 2016 року у м. Тирана.
Відповідно до положень Угоди передбачається, що громадяни України та громадяни Албанії, які користуються дійсними проїзними документами (закордонними паспортами, посвідченнями особи моряка) можуть в'їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території держави іншої Договірної Сторони упродовж строку, що не перевищує 90 днів протягом 180.
Таким чином, умова візового в'їзду громадян Албанії до України скасовується, завдяки чому туристичний обмін може відтепер здійснюватися не тільки із України до Албанії, що відбувається вже кілька років, але й у зворотньому напрямку.

назад >>>