 |
  EnglishRSS
|
||||||||||||
|
Нещодавно українські ЗМІ повідомили про одеського пілота Вадима Громова, який придбав та реставрував легендарний біплан Ан-2, вклавши в це $30 тис. Тепер пан Вадим мріє відновити туристичні перевезення «кукурузником». «За допомогою цього літака - відповів пан Громов на питання корреспондента УТ - я хочу нагадати, що такі перевезення мають право на існування. Подібна ідея висловлювалась уже давно, але про неї забули. Я ж хочу відтворити малу авіацію, нагадати тим, хто літав на Ан-2 та подібних літаках, що це реально і в сучасних умовах». Вадим Громов має рацію, адже така авіація насправді й не зникала, просто пішла в тінь, пілоти просто беруть і літають на маленькому літаку, тільки тихо, іноді нехтуючи безпекою. «А я відкрито кажу, що все це можна зробити в білому варіанті, займатися нерегулярними пасажирськими перевезеннями малою авіацією. Є багато людей, які готові використовувати такі польоти в туристичних цілях. Ми хочемо створити умови й правила таких польотів, щоб люди не боялися. Ентузіасти своєї справи - професійні пілоти - готові цим займатися», - заявляє одеський авіатор. Щодо економіки польотів, то В.Громов пояснює: приблизна вартість льотної години складає від 13 до 15 тис. грн. для літака Ан-2. Це авіапальне та інші складові. «Часто кажуть, що і 600 грн - це дорого, згадують, що раніше літали дешево, але забувають, що вся регіо¬нальна мала авіація дотувалася державою. Зараз немає дотацій, тому, на жаль, ціна не може бути низькою. Але на цей ринок є певний попит, хоч це і не в масовій кате¬горії. Але якщо спілкуватися мовою туристичної інду¬стрії, то якщо ви зважилися полетіти кудись на острови, значить ви були до цього готові. Так і тут: у вас немає часу, ви хочете побувати в певному місці, чому б ні?» За словами пана Громова, якщо людина приїхала зі Львова і має швидко потрапити в Ізмаїл, щоб переглянути «українську Венецію», а звідти потрапити, наприклад, в Очаків і далі, то на наявні там аеродроми не полетять «Боїнги», а Ан-2 може робити посадку і без наявності цивілізованих аеродромів й аеропортів. «Цей літак в умовах непідготованості аеродромної інфраструктури може замінювати більш масивну регіональну авіацію, і тут немає з нею конкуренції. Це та сфера туризму, яка дає комфорт, щоб скажемо не їхати в автобусі 8 годин, це не регулярні перевезення», - каже пілот. Слід також відмітити, що у разі запуску таких польотів вони могли б позначитися і на туристичному потенціалі міст навколо Одеси, скажімо, Ізмаїлу. Наразі пан Громов якраз веде перемовини з владою цього міста, воно місто має два аеродроми: один старий, ґрунтовий, другий новий, побудований 1987 році, який попрацював 7 років і закрився. «Про це можна їм нагадати, там може бути розвиток авіації. Туди б прилітали не тільки Ан-2, а й всі охочі, хто має свої літаки. Ізмаїл - історична сторона, туристичне місце, і є багато пілотів малої авіації в Європі, які б прилітали туди в гості. Туристична складова збільшилася б. Зараз люди кажуть: покажіть куди прилетіти - ми прилетимо. Так кажуть Польща, Німеччина, Румунія, їм дуже цікава Україна», - констатує авіатор. Щодо нормативної сторони таких польотів, то наразі Вадим Громов веде розмови з Державіаслужбою, хоча каже, що ця тематика проговорюється, але дуже повільно, оскільки половині це подобається, половині - ні. ВІД РЕДАКЦІЇ З метою об'єднання мешканців України в єдине гро¬мадянське суспільство, подолання відцентрових тенденцій та сепаратизму, наша держава мала б вжити невідкладних заходів для покращення сполучення між регіонами. Будувати дороги та реставрувати залізничні колії - дуже дорого, хоча це вже робиться. Але за певних умов, описаних у статті Євгена Роганова в цьому ж номері, соціальну функцію сполучення з віддаленими регіонами могла б перебрати на себе мала авіація. Справді, літак Ан-2 може сісти куди завгодно, навіть на ґрунтовий аеродром, тож за певної підтримки з боку держави регулярне авіасполучення між Одесою та Ізмаїлом чи, скажімо, Ужгородом та Раховом цілком могло б знову стати реальністю. Тим більше, що відновити виробництво літаків типу Ан-2 у сучасному компонуванні не так вже й складно. Якщо ж буде ухвалено рішення терміново відновити такі перевезення, то першу ж партію таких повітряних суден можна було б придбати у Китаї - вони там досі серійно виготовляються. Було б лише бажання...
|
|||||||||||||