Український туризм - ЧЕРНІГІВЩИНА: край туристичних скарбів

Інтерес українців до відпочинку та мандрів своєю країною щороку зростає. Потроху відновлюється зацікавленість Україною й в іноземців, передовсім у наших сусідів. Усе це призводить до того, що професіонали туристичної галузі - туроператори, які спеціалізуються на внутрішньому та в'їзному туризмі - стали шукати можливості для розширення свого продукту, відкриття нових дестинацій, та, врешті-решт, виведення на ринок нових та оновлених туристичних продуктів.

Однак для того, щоб ця діяльність була успішною, туристичним операторам необхідна комунікація з представниками інших складових туристичного ланцюжка. В першу чергу, з місцями розміщення та харчування, а також із керівництвом екскурсійних об'єктів, транспортних компаній, об'єднаннями гідів та іншими представниками місцевого бізнесу, на базі якого, власне кажучи, й створюється туристичний продукт.

Зазвичай туристичні оператори самі встановлюють таку комунікацію, проте в наших умовах цей спосіб не завжди ефективний. Наприклад, на Чернігівщині діє безліч інфраструктурних об'єктів, які прагнуть розширювати клієнтську базу, в тому числі й за рахунок обслуговування туристів. Однак туроператори, по-перше, далеко не завжди володіють інформацією про ці бізнеси (адже інтернет в українській глибинці -це ще екзотика), по-друге, далеко не кожний власник чи менеджер інфраструктурного об'єкта спроможний дати відповідь на низку запитань, які ставлять туристичні оператори та надати їм вичерпну інформацію, на підставі якої туроператорські компанії ухвалюватимуть рішення про співпрацю з ними. Тому промоційна й комунікативна діяльність, що її здійснює місцева та/ або регіональна влада, в умовах України є актуальною, й залишатиметься такою протягом тривалого часу, особливо на Чернігівщині.

На території Чернігівської області знаходиться величезна кількість історичних, культурних та природних пам'яток, які викликають інтерес у туристів. Відповідно, вони можуть бути включені до складу туроператорських продуктів - як екскурсійних, так й інших - наприклад, релаксаційних чи розважальних. Однак територія Чернігівщини є досить великою - третьою в Україні після Одещини та Дніпропетровщини, тому ці пам'ятки зазвичай розосереджені на великій території. В таких умовах критично важливим для формування успішного туроператорського продукту є взаємодія з місцевими інфраструктурними об'єктами, здатними надати туристам необхідний комплекс послуг.

Саме з цією метою профільним підрозділом Чернігівської обласної держадміністрації - Департаментом культури і туризму, національностей та релігій - було організовано рекламний тур для українських туристичних операторів, які спеціалізуються на внутрішньому та в'їзному туризмі. Захід відбувся з 10 по 12 травня, відтак включав до себе 2 ночівлі в готелі та на базі відпочинку, а також відвідання значної кількості різнопланових інфраструктурних об'єктів - від елітного кінно-спортивного та туристично-рекреаційного комплексу «Бреч» до невеличкого ресторанчика у Прилуцькому районі та громади дауншифтерів у покинутому селі. Хотів би зазначити, що акцент у турі було зроблено саме на знайомстві із закладами розміщення та харчування. Що ж до історичних, культурних та природних пам'яток, то до програми включалися лише ті з них, яким зазвичай туроператори при формуванні екскурсійних чи екскурсійно-релаксаційних програм приділяють недостатньо уваги. Так, не було заплановане відвідування самого Чернігова, який є популярною дестинацією для більшості туристичних компаній України. Замість того програма передбачала ночівлю в місті Новгород-Сіверський, екскурсію до Спасо-Преображенського монастиря та природно-технологічної пам'ятки - крейдяних кар'єрів поблизу села Путивськ, де з перспективою на річище Десни відкриваються захоплюючі краєвиди.

Такого самого підходу організатори дотримувалися і в Батурині: традиційна туристична принада - Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» група хоч і відвідала, однак обійшлася без стандартної екскурсії. Навзамін наші гості оглянули 2 інфраструктурних об'єкти у місті - котеджне містечко та готельно-ресторанний комплекс, власники яких висловили бажання продемонструвати туроператорам свої можливості в обслуговуванні їхніх клієнтів.

Одна з проблем, з якою стикаються туристичні оператори - оптимальне прокладання маршрутів екскурсійних турів. У Європі такі задачі вирішуються доситьтаки просто - за допомогою електронних картографічних сервісів на кшталт Google maps чи подібних, однак в Україні подібний підхід зазвичай не спрацьовує через різну якість автошляхів. На Чернігівщині, та й, переконаний, у будь-якому іншому регіоні нашої держави, часто трапляється так, що найкоротший шлях - далеко не завжди найоптимальніший. Адже поїздка поганою дорогою призводить до перевтоми туристів та швидкій амортизації автотранспорту. А це, у свою чергу, позначається на привабливості туристичної програми в цілому та її вартості зокрема. Саме з цієї причини ми не рекомендуємо туроператорам включати в одноденний тур відвідування Качанівки, Батурина та Седнева: адже й відстань між цими дестинаціями значна, головне ж - стан доріг вимагає тривалого об'їзду для більш-менш комфортної поїздки. Відтак тур затягується до пізньої ночі та призводить до перевтоми його учасників, водночас не даючи їм як слід познайомитись із тамтешніми атракціями. У той же час облаштування ночівлі в одному із вказаних пунктів хоч і збільшує вартість туру, проте дає можливість туристам приділити місцевим атракціям значно більше часу, а відтак отримати незрівнянно більше задоволення від поїздки.

Ще однією з проблем у розвитку туристичних програм є недостатня кількість пасажирських потягів, які курсували б із Києва та інших великих міст, таких, як Харків, Дніпро чи Одеса, до туристичних міст Чернігівщини. Про те, що сам Чернігів практично повністю позбавлений сполучення з територією Центральної та Південної України, говорилося неодноразово. Ситуація почала виправлятися лише мину¬лого року, коли «Укрзалізниця» запустила сезонний потяг з Чернігова на Миколаїв та Херсон через Одесу. Сподіваємось, що в літньому сезоні нинішнього року цей потяг знову курсуватиме, проте Чернігівщина здатна пропонувати відпочинок та розваги туристам не тільки у літній сезон. А тому хотілося б, щоб подібне сполучення було цілорічним - хоча б у вигляді причіпних безпересадкових вагонів.

Інший приклад - Новгород-Сіверський, який міг би стати базою для кількаденних турів Чернігівщиною. Проте його віддаленість від самого Чернігова та Києва, а також інших великих міст, здатних генерувати сталі туристичні потоки, призводить до того, що туристів тут значно менше, ніж могло б бути. Ситуацію могла б вирішити наявність прямого залізничного сполучення з Києвом та Харковом через Суми (а також, можливо, з іншими великими містами за допомогою причіпних вагонів). Однак нічого подібного наразі немає: єдиний потяг, який приходить на цю станцію 4 рази на тиждень, №329/330 Новгород-Сіверський -Суми, можна віднести до категорії місцевих, й він не має жодного туристичного значення. Враховуючи наведене, Чернігівська ОДА готує звернення до ПАТ «Укрзалізниця» з обґрунтуванням необхідності призначення регулярних пасажирських потягів до туристичних дестинацій Чернігівщини.

Протягом тривалого часу північні сусіди - білоруси - із задоволенням приїжджали на Чернігівщину з туристичною метою. Зі зрозумілих причин з роки тому цей потік знизився майже до нуля, та сьогодні він відновлюється, демонструючи сталу тенденцію до збільшення. Тому не дивно, що в рекламному турі для українських туроператорів взяли участь і білоруси -а точніше, представники місцевої влади сусідньої з Чернігівщиною Гомельської області.

Наявність туристичних потоків до Чернігівщини з Білорусі - однозначно позитивне явище. Однак цілком зрозуміло, що місцева влада прагне до збільшення туристичних потоків із сусідньої країни - адже білоруські туристи привозять в Україну гроші. Тому її задачею є створення умов для того, щоб білоруси приїжджали на Чернігівщину не тільки в шоп-тури, але й користувалися послугами наших туроператорів та інфраструктурних об'єктів, приїжджали сюди на відпочинок, їздили в екскурсійні тури і т.д. Передумови для цього існують: й ми, й білоруси перебуваємо в одному історично-культурному середовищі, між нами відсутні мовні чи ментальні бар'єри, врешті-решт, рівень економічного розвитку наших держав приблизно однаковий. Отже, для успішного залучення білоруських туристів до Чернігівщини необхідно здійснювати такі кроки:

Усе перераховане вище актуальне не тільки для туроператорів, але й для інфраструктурних об'єктів, які прагнуть обслуговувати білоруських туристів. У всьому цьому регіональна влада має можливість допомагати усім зацікавленим - адже між Чернігівщиною та Гомельщиною діє Угода про співпрацю, в якій чільне місце займає туризм.

Разом із тим, усім зацікавленим у розвитку двостороннього туристичного руху особам - як з боку Білорусі, так і в Україні - варто клопотатися про розширення шляхів сполучення між нашими державами. Так, кілька років тому між нашими державами курсувало кілька пар місцевих потягів за маршрутами Гомель - Чернігів, Гомель - Сновськ (колишній Щорс) -Бахмач, проте сьогодні такого сполучення немає. Однак наявність таких потягів могло б суттєво збільшувати привабливість для білоруських туристів таких інфраструктурних об'єктів, як база відпочинку «Голубі озера», «Садиба Софії Русової» або ж еко-садиба «На деревне у дедушки». Усі ці об'єкти знаходяться у безпосередній близькості до зони відпочинку «Голубі озера» у Ріпкинському районі Чернігівщини, а зупиночна платформа «Грибова рудня» на залізничній гілці Гомель -Чернігів перебуває у пішій доступності від означених об'єктів. Так само призначення у постійне курсування пасажирського потяга за маршрутом Харків - Суми -Новгород-Сіверський - Гомель (із продовженням у перспективі до Мінська) дасть можливість як білоруським, так й українським туристам без проблем діставатися до курортно-рекреаційних зон та екскурсійних маршрутів півночі Чернігівщини.

Час, що сплинув між закінченням рекламного туру для українських туроператорів та виходом із друку цієї статті, був зовсім невеликим, проте маємо перші результати: деякі туроператори повідомили, що змінюють програми своїх турів, долучаючи до них окремі відвідані дестинації. Звичайно, підсумки туристичного руху на Чернігівщині можна буде підбити лише після закінчення літнього сезону, однак уже зараз можна сказати, що політика взаємодії між нами - обласною владою, та професіоналами туристичного бізнесу, поза всяким сумнівом, буде продовжено та розширено. Сподіваємось, у наступних рекламних турах, крім українських, братимуть участь і білоруські туристичні компанії. Врешті-решт, збільшення туристичного руху завжди приносить користь усім учасникам процесу.

Туристичний обмін між Гомельщиною та Чернігівщиною існував завжди, триває він і зараз. Поза всяким сумнівом, тішить, що кількість туристів, які виїхали в Україну, щороку зростає. Так, 2014 року до вашої держави відправилось 2056 гомельчан, 2015 - 3998, а 2016-го - вже 11363. Якщо говорити про туристичну хвилю 2017 року, то маємо всі підстави вважати, що в нинішньому році кількість наших співгромадян, які приїдуть в України, ще збільшиться.

Інтерес гомельчан до України, зокрема, до Чернігівщини, цілком зрозумілий. Адже цей регіон для нас доступний, часто навіть більше, ніж віддалені області Білорусі, такі, як Вітебська або Гродненська. Між нашими регіонами добре налагоджено пасажирське сполучення - як залізничне, так і по автотрасах. Варто також зазначити, що спільна історія сприяє розвитку зацікавленості в туристичних поїздках до сусідів: наприклад, князі Румянцеви, завдяки яким Гомель розвивався й процвітав, залишили свій слід і на Чернігівщині: палацово-парковий комп¬лекс «Качанівка» - тому яскравий приклад.

Для залучення туристичних потоків гомельчан на Чернігівщину необхідно запропонувати їм, крім шоп-турів, й інші можливості - наприклад, екскурсійний або рекреаційний туризм. Ми ставимо перед собою завдання стимулювати білоруських туроператорів співпрацювати з українськими колегами, а також інфраструктурними об'єктами, історичними та культурними пам'ятками, та й з усіма складовими туристичного продукту. Хотів би відзначити, що між нашими регіонами укладено договір про співпрацю, в тому числі і в туристичній галузі. Що важливо, він виконується. Тому наша участь у рекламному турі була не тільки корисною, але й безпроблемною з точки зору організації нашої поїздки.

Зрозуміло, ми зацікавлені і в зворотному турпотоці, тобто щоб українці, зокрема, чернігівці, приїжджали до нас на Гомельщину. Цей потік існує, однак поки що його показники не можна порівняти з потоками білорусів в Україну. Тим часом Гомельщині є що показати нашим сусідам. Наприклад, у нас в області активно роз¬вивається зелений туризм: одних агросадиб сьогодні налічується 180, з них 22 з'явилося за останній рік. Без сумніву, спільна історія, територіальна близькість та відсутність мовного бар'єру - всі ці фактори працюють в обидві сторони. Тому одне з наших завдань - стимулювати українських туроператорів відправляти туристів на Гомельщину і далі в Білорусь. Формат рекламного туру для українських туроператорів якнайкраще сприяв налагодженню контактів з українськими колегами, і я впевнений, що наша співпраця надалі буде тільки зміцнюватися і розширюватися. Ми завжди раді українським гостям на наших презентаційних заходах: туристичних виставках, форумах, рекламних турах... Користуючись нагодою, хотів би сказати всім читачам «Українського туризму»: «Запрошуємо до Білорусі, на Гомельщину!»

Чернігівщина - це мій рідний край, тому маю до нього особливі сентименти. Тут пройшло моє дитинство, і на моїх очах протягом останніх десятків років відбувалося поглиблення його економічних проблем, старіння населення - адже молодь не хоче залишатися в селі. Тому туризм - це та «чарівна паличка», яка може змінити цю негативну ситуацію, повернути життя до кожного, навіть найвіддаленішого куточка краю. Чернігівщина має величезне багатство - чудову природу, де можна заглибитися в гущавину, позбирати гриби-ягоди, спокійно відпочити на березі мальовничого озера. Усього цього не вистачає міським жителям у їхньому напруженому житті. Попутно бажаючі зможуть познайомитися з багатою історією, прекрасними архітектурними пам'ятками, декотрі з яких сягають князівських часів. Але для того, щоб ця «чарівна паличка» запрацювала, треба чимало попрацювати. Перші кроки вже зроблені, й ми гідно оцінили їх під час інформаційної 3-денної поїздки. На мапі області з'явилися об'єкти, гідні найвибагливішого туриста. Також є такі, що дають можливість досить економного відпочинку. Хотілось би, щоб побільше було пропозицій для середнього сегменту, де комфорт¬ні умови проживання поєднуватимуться із доступною ціною. І, звичайно, вирішення хронічних для всієї України проблем - відновлення пам'яток та якісного ремонту доріг. Бо смачна кухня і місцева гостинність їх на 100% перекрити не зможуть.

Чернігівщина є чудовою дестинацією для багатьох видів туризму. Наприклад, для корпоративного. У нас на Миколаївщині вистачає підприємств та організацій, які регулярно замовляють у спеціалізованих компаній заходи з корпоративного туризму, а відтак потребують нових напрямків. Чернігівщина ж своїм розмаїттям може задовольнити потреби в корпоративному відпочинку для більшості з них.

Так само цікавий цей край для дитячого освітньо-екскурсійного туризму: адже наявність значної кількості історичних та культурних пам'яток сивої давнини дозволяє юним громадянам відчути та безпосередньо познайомитися з історією своєї країни. Те ж саме стосується й звичайного екскурсійного туризму.

Однак в організації таких турів існують і певні проблеми. По-перше, транспортна: Миколаївщина розташована досить-таки далеко від Чернігівщини, тому везти групи автобусами через усю країну, та ще й нашими дорогами, є неприйнятним. У такому разі дуже добре для наших цілей придалося б пряме залізничне сполучення між півднем України (наприклад, Миколаєвом чи Херсоном) та Черніговом. Однак такого сполучення немає, й ми змушені везти групи через Київ, що збільшує час у дорозі та зменшує комфортність для туристів.

Крім того, везучи групу на той чи інший об'єкт, туроператор має бути впевненим, що його вимоги, прописані в угоді про співпрацю, на 100% буде виконано. Особливо це стосується корпоративного туризму. А тим часом, познайомившись із ба¬гатьма об'єктами під час організованого Чернігівською ОДА рекламного туру для туроператорів, я побачив, що далеко не кожний тутешній об'єкт здатний гарантувати повне виконання райдеру. Тим часом, наслідки його невиконання можуть стати катастрофічними для всіх учасників ланцюжка: виконання проваджень за регресними позовами від корпоративних клієнтів цілком здатні знищити будь-який туристичний бізнес - як тур¬оператора, так й інфраструктурного об'єкта. Тож для того, щоб на місцеві об'єкти приїжджали організовані туристичні групи, щоб їхніми послугами користувалися корпоративні клієнти, більшості з них необхідно наполегливо працювати над поліпшенням якості своїх послуг, не соромлячись при цьому взаємодіяти з туроператорами та дотримуватися їхніх порад.