|
Знастанням весни значна кількість українців починає замислюватися про поїздку «на море», тобто літній пляжний відпочинок. Комусь із наших співгромадян до снаги відпочинок на курортах Іспанії чи Італії, хтось обирає Туреччину або Туніс. Та значна кількість наших співвітчизників віддає перевагу відпочинку на вітчизняних курортах, зокрема, на території Одеської області. Якщо говорити про мешканців Одеси, то вони частіше за все ходять на міські пляжі, які доступні та не вимагають витрачати забагато часу, витрачатися на проживання чи тривалу поїздку і т.д. Майже те ж саме можна сказати й про туристів, які в сезон приїжджають до Одеси «на море».
Певна кількість як самих одеситів, так і туристів з інших регіонів України виїжджають до курортних селищ Овідіопольского (Грибовка, Кароліно-Бугаз) та Білгород-Дністровського (Затока, Сергіївка) районів. Туристичні потоки сюди не такі вже й малі: після російської окупації Криму саме Одещина стала основ-ною морською рекреаційною зоною для України та сусідньої Молдови, тому Одеська ОДА веде тривалі переговори з Укрзалізницею щодо призначення хоча б сезонних потягів далекого слідування до Білгорода-Дністровського.
Але є туристи, які вирушають у тривалу подорож на південь Одещини, де на них чекають найчистіші пляжі Чорноморського узбережжя України - до курортних селищ Татарбунарського району. Таких туристів поки що одиниці - через відверто поганий стан місцевих автошляхів та практично повну відсутність інформації про такі можливості.
Через не найкращий стан доріг відстань в Україні слід вимірювати не в кілометрах, а в годинах, необхідних, щоб дістатися з пункту А до пункту Б. Татарбунарські курортні селища Расейка та Катранка розташовані в 4 годинах або 200 кілометрах від обласного центру - Одеси. Але слід зауважити, що на час написання цього тексту на головному автошляху Одеса-Рені відбуваються ремонтні роботи, тому потрібно їхати іншим, більш довгим маршрутом через Білгород-Дністровський, а це потребує додаткових півтори години, щоб проїхати по геть роздовбаним шляхам.
Взагалі, проблема доріг особливо гостро постає на теренах Одещини, яка є найбільшою за площиною території областю України, але де дуже рідко ремон-тують автошляхи. Само тому стан доріг - це головна проблема Расейкі та Катранки. Володарі місцевих баз відпочинку та готелів скаржаться, що туристи від-мовляються їхати до них саме із-за поганої дороги. При цьому автобусне сполучення з селищами не дуже розвинене, тому найзручнішим транспортом є власний автомобіль. Є ще одна проблема - відсутність власного водопостачання. Навіть технічну воду треба завозити з інших сіл та міст, не говорячи про питну.
Але на фоні переліку проблем є суттєві переваги відпочинку саме у цих місцях. Перш за все, це недоторкана природа. На відстані більш 100 кілометрів від курортних селищ взагалі відсутні шкідливі виробництва, тому повітря та стан екології тут майже ідеальний. Крім того, екологічній ефект посилює національний природний парк «Тузлівські лимани», розташований на території між селищами та морським узбережжям. За словами місцевих, зранку поблизу від берега можна побачити дельфінів та косяки риб, які є найбільш яскравим індикатором природної недоторканності. ВІД РЕДАКЦІЇ
За умови практично тотальної відсутності в Україні місцевих автошляхів стратегічне значення для формування тур потоків на віддалені від великих міст курортів є залізничний транспорт. Найближча залізнична станція від описуваних курортів - Сарата, через яку наразі курсують лише 2 пасажирських потяги: №686 Одеса - Ізмаїл та №145 Київ - Ізмаїл. Відповідно до даних Google-карти, час проїзду автомобілем від Сарати до селища Лиман (46 км) складає близько години, автобусом, вочевидь, хвилин на 20 більше. Та як би там не було, дослідження пасажирського трафіку свідчать, що в умовах поганих автодоріг попит на автобусні перевезення обернено пропорційні квадратові часу, який необхідно провести в дорозі. Іншими словами, якщо подолати відстань від залізничної станції Сарата до Расєйки вважатимуть за можливе, скажімо, 1000 туристів, то на 5-годинну дорогу тамтешніми дорогами погодяться у 25 разів менше, тобто 40 осіб... Звідси й ті одиниці, які добираються до описаних у статті курортів.
Звідси висновок: для розвитку курортних регіонів півдню Одещини конче необхідний розвиток пасажирського залізничного сполучення: як далекого (з Дніпра, Харкова, Львова, Франківська. Чернівців, Ужгорода тощо), так і місцевого (з Одеси та Білгород-Дністровська). Таке сполучення могло б здійснюватися як сучасними дизель-потягами, так і комбінованим рухомим складом, який здатний живитися як від контактної мережі, так і від дизельного силового агрегата (в цьому випадку можна було б досягти значної економії, оскільки колія від Одеси до Білгорода-Дністровського електрифікована). В Україні таких потягів поки що немає (службові мотриси не враховуються), але комбінований рухомий склад широко використовується у Європі.
Усе інше - тобто доставку туристів безпосередньо до місць відпочинку - здійснюватиме місцевий бізнес: як спеціалізовані автотранспортні компанії, так і заклади розміщення. Врешті-решт, усі без винятку представники місцевого бізнесу зацікавлені в підвищенні турпотоків до віддалених курортів Одещини, й поза всяким сумнівом, робитимуть усе можливе для залучення відпочивальників до своїх закладів. У тому числі й доставлятимуть туристів у найкомфортніший для них спосіб.
Як вже було вказано, дорога до селищ перебуває у жахливому стані, а регулярне транспортне сполучення має ще величезний потенціал для розвитку. Саме через це рівень завантаженості місцевих баз відпочинку та готелів не дуже високий, внаслідок чого вартість відпочинку в Расейці або Катранці на 20-30 % нижче, ніж у більш популярних курортних селищах чорноморського узбережжя Одещини.
Окремо слід розповісти про лікувальні можливості цієї місцевості. За словами фахівців з науково-дослідного інституту курортології та медичної реабілітації, одразу декілька лиманів НПП «Тузлівські лимани» мають не менший, а можливо і більші можливості для лікування людей, ніж популярний Куяльницький лиман. Саме тому в області реалізується проект створення грязелікарні поблизу від Расєйкі.
Все це свідчить, що сьогодні курортний потенціал Одещини використовуються лише на 40-50%. Тобто, більш-менш відомі курортні селища, які масово відвідуються туристами, розташовані на відстані не більш ніж 60-70 кілометрів. Але якщо поїхати трошки на більшу відстань, то можна знайти дійсні перлини Чорного морю, які варті для відвідування та відпочинку. назад >>>
|
English