Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
11 червня - перший день, коли громадяни України, які є власниками біометричних закордонних паспортів, отримали змогу в'їжджати до Євросоюзу без попереднього оформлення віз - став у нашій державі своєрідним святом. Принаймні, для туристичної громадськості та частини турбізнесу, вітчизняних дипломатів та урядовців, сектору НГО (неурядових громадських організацій, яких деякі малосвідомі співгромадяни услід за росіянами називають «ґрантоїдами») - іншими словами, для всіх тих, хто на практиці пов'язаний з мандрівками до Європи. Європейці, у тому числі східні, які свого часу проходили ту ж саму дорогу, що й українці, поводили себе стриманіше, та все одно вітали громадян України із набуттям чинності безвізового режиму.
У день «безвізу» було організовано кілька акцій різного спрямування, у двох з яких взяли участь представники «Українського туризму». В цьому матеріалі ми коротко розповімо про ці події, надамо слово їхнім учасникам, спробуємо дати відповідь на запитання: чого українське суспільство має прагнути далі?

«Безвізовий поїзд»
Громадська організація «Європа без бар'єрів», діяльність якої є зрозумілою навіть з її назви, та яка протягом тривалого часу докладала зусиль для лібералізації, а потім і для повного скасування візових вимог для громадян України з боку Європейського Союзу, 11-12 червня влаштувала захід під назвою «безвізовий поїзд», який відбувся під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства за підтримки проекту "Громадська синергія", що фінансується Європейським Союзом та реалізується Міжнародним фондом «Відродження». Сутність заходу полягала в тому, що близько 40 громадських активістів, а також діячів культури (серед яких, наприклад, були українські письменники Андрій Курков та Андрій Кокотюха), журналістів і тревел-блогерів у перший день «безвізу» випробували на собі процедуру перетину кордону з ЄС. Для цього вони з Києва та Львова відправились до польського Перемишля потягом «Інтерсіті +».
Сам захід було проведено на досить-таки високому рівні: на залізничному вокзалі Київ-Пасажирський учасників «безвізового поїзду» проводжали віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Юрґіс Вілчінскас, а на платформі станції Przemysl Glowny пасажирів вітали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця, який, крім усього іншого, пообіцяв заспівати нову пісню - про безвіз, українські консули в Любліні та Перемишлі, а також віце-президент міста Перемишль Ґжеґож Гайдер. Зрозуміло, зустрічали «безвізовий потяг» і польські журналісти та ентузіасти міждержавного сполучення, зокрема, активісти групи linia102.pl. Далі були переїзд до Красичина, екскурсія тамтешнім ренесансним замково-парковим комплексом, який свого часу належав родині князів Сапєґів, ночівля у селищі, переїзд до Перемишля, прогулянка цим старовинним містом та повернення в Україну. Варто зауважити, що у процесі підготовки заходу організатори не забули й про бажання учасників поспілкуватися з представниками служб прикордонного та митного контролю, завдяки чому офіцери дозволяли здійснювати фото- й відео зйомку процедури контролю та охоче спілкувалися з пасажирами. А також розробили й запустили 2 хештеґи - #безвізовийпоїзд та #visafreetrain, завдяки яким опублікована в соціальних мережах інформація, яка стосувалася заходу, поширювалась в інтернеті зі швидкістю гірської лавини, при чому не тільки завдяки дописам учасників проекту, але й звичайним пасажирам: адже «Європа без бар'єрів» зі своїми друзями влаштували під час поїздки справжній флешмоб із пасажирами та екіпажем потягу! Одним із прикладів результативності інформаційної кампанії став цікавий випадок: по гарячих слідах, тобто без¬посередньо після закінчення поїздки, в організаторів «безвізового потяга» висловила бажання взяти інтерв'ю знімальна група... турецького телеканалу. Однак найголовнішим підсумком «безвізового поїзду» стало спілкування між його пасажирами та вироблення спільних підходів, пропозицій та дій щодо подальших процесів євроінтеграції України.

Без віз, на крилах
Своєрідно відзначив набуття чинності безвізового режиму й національний авіаперевізник - авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», організувавши 2 спеціальні «безвізові» рейси до Вільнюса та Брюсселя. Протягом одного дня - 1 червня - на сайті МАУ можна було придбати спеціальну «безвізову пропозицію», тобто переліт в обидва боки, до якого долучалися трансфер з/до аеропорту, екскурсійне обслуговування та обід в ресторані. Вартість такої пропозиції була символічною - близько 30 євро, тому не дивно, що під час акції відвідувачі на пару годин «поклали» сайт авіакомпанії. Адже того дня кількість запитів перевищувала 6оо за секунду... А вже 11 червня, у перший день дії безвізового режиму, максимальне навантаження на сайт становило 4500 запитів щосекунди.
У результаті load factor обох чартерних рейсів склав 100%. Обидва борти під час перебування українських туристів знаходились в аеропортах прибуття, на що авіакомпанія понесла відповідні витрати. Отже, цей проект, по суті, виявився для МАУ соціальною ініціативою, яку було започатковано з метою наочно продемонструвати громадянам України ті можливості, які для них надає безвізовий режим. Що ж до вартості програми, яку сплачували пасажири, то, по суті, вона покривала лише ставки аеропортових зборів - усі інші витрати взяв на себе національний перевізник.
Зрозуміло, що соціальна ініціатива від МАУ переслідувала й інші цілі. Наприклад, промоційні: адже багато хто з пасажирів, які злітали до Вільнюса чи Брюсселя, скоріш за все, для наступної подорожі оберуть саме МАУ - вже хоча б тому, що познайомилися з системою резервації квитків на сайті перевізника та набули досвіду в купівлі саме його авіаційного контенту. Крім того, подібні заходи, якщо вони проведені успішно (а станом на середину червня ніхто публічно не висловлював претензії щодо якості обслуговування в обох програмах- Ред.), мають наслідком позитивні відгуки, що розповсюджуються за принципом «циганського радіо». Якщо врахувати, що проти МАУ протягом останніх років у соціальних мережах та деяких ЗМІ поширюється значна кількість негативної інформації (усе це має ознаки ретельно спланованої інформаційної кампанії - Ред.), позитив, який поширюється у такий спосіб, національному перевізникові однозначно не завадить.
Немає сумніву, що 11 червня стало для багатьох в Україні справжнім святом. Відтак багато хто його відзначав - у той чи інший спосіб. Наприклад, офіцери Державної прикордонної служби України, що здійснювали свої функції на Західній ділянці Державного кордону, 11 та 12 червня одягли значки з написом «Вітаємо з безвізом!» Державна міграційна служба України надрукувала спеціальну пам'ятку, в якій було викладено основні правила користування безвізовим режимом. Цю пам'ятку вручали громадянам, що отримували біометричний паспорт, а також при перетині кордону після 11 червня. У невеличкій за обсягом журнальній статті немає можливості розповісти про всі аспекти святкування безвізу, та й у цьому немає й потреби, бо свята скороминущі, а після них варто зосередитися на тому, що робити далі.
На наш, тобто редакції «Українського туризму», погляд, українське суспільство, включаючи як сектор НГО, так і туристичну громадськість, включаючи професіоналів туристичного бізнесу, мало б зосередитися на вирішенні таких завдань:
- Якнайширше ознайомлення з усіма аспектами життя в Європейському Союзі, включаючи механізми самоврядування громад, організації бізнес-процесів, вирішення інфраструктурних проблем і т.п. Такі задачі можна успішно вирішувати за допомогою як створення та реалізації транскордонних та міжнародних проектів на різних рівнях, так і масового виведення на ринок та охоплення найширших верств населення недорогими турами до прикордонних з Україною туристичних дестинацій (з відповідним інформаційним наповненням). Усе це сприятиме підвищенню громадянської свідомості українців та спонукає багатьох із наших співгромадян наслідувати європейські принципи та підходи у своєму повсякденному житті;
- Якомога ширше поширювати інформацію про туристичні можливості України, про безпеку перебування іноземних громадян на нашій території , а відтак працювати на залучення до туристичних дестинацій нашої держави європейських туристів, у першу чергу - із сусідніх країн;
- На всіх рівнях - від державного до місцевого - лобіювати процес створення нових та розширення наявних засобів комунікації з Європою, включаючи нові залізничні сполучення, запровадження сучасних технологій перетину кордону, облаштування нових пунктів пропуску через Держкордон, створення пішохідних смуг і т.д., а також ініціювати переговори та домогатися запровадження сучасних тарифів на транскордонні пасажирські (у першу чергу, залізничні) перевезення;
- Спільно з державними органами (МЗС, ДМСУ, ДПСУ тощо) працювати над створенням і запровадженням дієвих систем оформлення дозволів на в'їзд в Україну громадянам третіх держав (електронна віза з попереднім повідомленням, про-віза і т.п.) разом із ефективними системами контролю над міграційними процесами та обліку туристичного потоку. Адже безвізовий режим з ЄС - це ще й потужний сигнал для так званого «третього світу» про те, що громадяни України у своїй масі не несуть якихось загроз своїм європейським сусідам. Отже, наслідком 11 червня стало ще й відчутне підвищення привабливості, у тому числі й туристичної, нашої держави у світі.

Іван ЛІПТУГА, директор департаменту туризму та курортів МЕРТ України:
Безвіз з Євросоюзом - це законо¬мірний підсумок багаторічного прагнення України до євроінтеграції. Перші п'ять днів дії безвізового режиму показали, що ніякої істерії чи повального потоку нелегалів із України до держав Європи немає. Більше того, всього лише з% (6700 осіб) від числа всіх тих, хто виїхав до Європи протягом цих днів (274000 осіб), перетинали кордон відповідно до безвізового режиму. В основному (62%) перетин кордону за безвізом відбувався на кордоні з Польщею. З 6700 не пропустили в ЄС 10 людей унаслідок попередніх порушень режиму або нестачі фінансових коштів.
Немає сумніву, що зняття візових бар'єрів до країн ЄС ініціює процес відмови від візового режиму для українців з боку інших держав. До речі, перша на черзі - Японія. Що ж до того, що далі, й чого треба прагнути українському суспільству, то це, насамперед, визнання України та її громадян цивілізованими країнами, поглиблення й розвитку взаємин з державами, бізнесом та людьми. Наша головна мета, все ж таки, це розвиток в'їзного туризму, доведення до рівня сучасних стандартів української інфраструктури та рівня сервісу. Сектор туризму може бути, та й буде, локомотивом розвитку малого й середнього бізнесу, креативних індустрій, розвитку міст, сільських, рекреаційних та екологічних територій. Стійкий туризм, як драйвер національної економіки, можливий при комплексному інтегрованому підході та взаємодії всіх гілок влади, всіх учасників ринку і місцевих спільнот.
 
Ігор КОРОЛЕНКО, директор туристичної компанії «Загор'є»:
Немає сумніву, що безвізовий режим з ЄС - це визначна й непересічна подія для України, визнання наших євроінтеграційних зусиль, врешті-решт, суттєве спрощення перетину кордонів для наших співгромадян. Однак сам по собі «безвіз» до різкого збільшення туристичного потоку із України до ЄС не призведе. Адже для того, щоб відпочивати на європейських курортах та мандрувати туристичними маршрутами Євросоюзу, потрібні гроші, а купівельна спроможність громадян України все ще досить низька.
Інша річ, що зі скасування візового режиму може відбутися перерозподіл виїзних туристичних потоків - наприклад, замість Туреччини до сусідньої Греції чи до Болгарії замість Одеси. Так само можна очікувати й деяке зростання потоків у сусідні з Україною регіони держав - членів ЄС. Однак збільшення туристичних потоків до ЄС відбуватиметься поволі, пропорційно розвитку вітчизняної економіки та підвищенню купівельної спроможності наших співгромадян. Отже, я вважаю, що після набуття чинності безвізового режиму основною глобальною задачею для нашого суспільства є розвиток національної економіки, який призведе до підвищення добробуту українців. А відтак і збільшить доступність туризму в Європі для всіх нас.
 
Гліб ВИШЛІНСЬКИЙ, виконавчий директор «Центру економічної стратегії»:
На мій погляд, з точки зору подальших перспектив розвитку вітчизняного туристичного бізнесу безвізовий режим з Євросоюзом означає посилення конкуренції на ринку туристичних послуг. У першу чергу, для провайдерів та інфраструктурних об'єктів внутрішнього туризму. Адже, починаючи з 2014 року, внутрішній туризм почав в Україні бурхливо розвиватися, проте через безальтернативність пропозиції багато хто з учасників ринку став надавати послуги неналежної якості. Або ж не з оптимальним співвідношенням між ціною та якістю. Це, до речі, стосується усіх видів туризму: як, наприклад, літнього відпочинку на морі, так і, скажімо, гірськолижних курортів. Зараз же потенційний турист має можливість практично без будь-яких проблем перетнути кордон з Євросоюзом та скористатися послугами тамтешніх туристичних провайдерів чи інфраструктурних об'єктів. І в багатьох випадках він з подивом дізнається, що за ті ж самі гроші в Європі можна отримати значно якісніший сервіс.
Отже, стратегічне завдання українського туристичного сектору після набуття чинності безвізового режиму - підвищувати якість своїх послуг, доводячи її до європейських стандартів. Адже в такому випадку українські учасники ринку зможуть не тільки на належному рівні конкурувати за українського туриста з європейськими колегами, але й, за певних умов, розширювати свою клієнтську базу за рахунок європейських споживачів.
 
Олена ШАПОВАЛОВА, президент Польсько-Української Туристичної Палати, генеральний директор туроператора Pan Ukraine:
Безвізовий режим з ЄС - це серйозне досягнення всього українського суспільства: держави, громадського сектору, а також туристичної галузі. Якщо говорити про його наслідки для туроператорської індустрії, то, на мою
думку, негативного впливу не буде. Вже хоча б тому, що практично всі наші клієнти протягом останніх 1,5-2х-років мали шенгенські мультивізи. А безвізовий режим дасть можливість у тому числі й новим людям - тим, хто ніколи не був у Європі - з'їздити туди й подивитися, що це таке та як там живуть люди. Я переконана, що частина з цього контингенту в майбутньому стане клієнтами туроператорських компаній - бо далеко не кожний зможе, наприклад, прорахувати складний маршрут при оптимальних витратах на нього.
Що ж до наступної стратегічної мети для українського суспільства, то я вважаю, що це має бути побудова європейського життєвого укладу в Україні. Наші співгромадяни, які поїдуть до Європи у рамках безвізового режиму, матимуть можливість познайомитися з тамтешніми реаліями, відтак найактивніші з них вимагатимуть від вітчизняного політикуму та державних службовців реальних, а не декларативних, дій у напрямку євроінтеграції та перенесення європейських реалій на український ґрунт.

 

назад >>>